Постанова 4801 № 127/2-4627/09

Справа № 127/2-4627/09 Провадження № 22-ц/801/1908/2020 Категорія: Головуючий у суді 1-ї інстанції Іщук Т. П. Доповідач:Оніщук В. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 жовтня 2020 рокуСправа № 127/2-4627/09м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Оніщука В.В., суддів: Копаничук С.Г., Голоти Л.О., учасники справи: скаржник: ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Вінницький районний відділ Державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), ОСОБА_2 , розглянувши у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 18 вересня 2020 року, постановлену у складі судді Іщук Т.П., в залі суду, встановив: У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд із скаргою на протиправну бездіяльність державного виконавця Вінницького районного відділу Державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) у виконавчому проваджені №57912435. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 18 вересня 2020 року скаргу ОСОБА_1 повернуто заявнику без розгляду з підстав, передбачених ч. 4 ст. 183 ЦПК України. Не погодившись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 18 вересня 2020 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись при цьому на порушення судом норм процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що скарга на бездіяльність державного виконавця була подана ним через підсистему «Електронний суд», а тому посилання суду першої інстанції на те, що документи подано без додержання ч. 2 ст. 183 ЦПК України є помилковим, оскільки у відповідності до вимог ч. 7 ст. 43 ЦПК України учасник справи звільняється від обов`язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. Відзив на апеляційну скаргу впродовж встановленого апеляційним судом строку не надходив. Апеляційна скарга на підставі статті 369 ЦПК України розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 18 вересня 2020 року вищевказаним вимогам закону не відповідає. Постановляючи ухвалу про повернення скарги без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не надав доказів надіслання (надання) скарги іншим учасникам, а подання ним даної скарги в електронній формі за допомогою модульної підсистеми «Електронний суд» не звільняє його обов`язку виконання вимог ч. 2 ст. 183 ЦПК України в розумінні пункту 15.1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, оскільки станом на день подання цієї скарги до суду функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в установленому законом порядку не запроваджено. Судова колегія не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з таких підстав. Відповідно до положень статті 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Згідно абзацу 2 частини другої статті 183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження). З матеріалів справи вбачається, що у вересні 2020 року ОСОБА_1 подав до суду скаргу за допомогою підсистеми «Електронний суд». Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України учасник справи звільняється від обов`язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг документів є надмірним, суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитися з іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно - телекомунікаційну систему. Наказом Державної судової адміністрації України від 22 грудня 2018 року №628 запроваджено тестову експлуатацію підсистеми «Електронний суд» у всіх місцевих та апеляційних судах України, під час якої місцеві та апеляційні суди у ході тестового режиму експлуатації підсистеми зобов`язано дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 у відповідній редакції. За визначеннями, наведеними у підпунктах 14, 16 пункту 1 Положення, електронний документ - оригінал електронного документу з обов`язковими реквізитами, що надають йому юридичної сили, в тому числі з електронним цифровим підписом автора. Електронний цифровий підпис - електронний цифровий підпис в форматі, що забезпечує можливість встановлення дійсності підпису у довгостроковому періоді (після закінчення строку чинності сертифіката), визначеному відповідно до вимог законодавства. ЕЦП використовується в АСДС для підписання та погодження (візування) інформаційних ресурсів в цілому або фіксування певних дій з ними (внесення зауважень, пропозицій, погодження частини тексту тощо). Для проекту будь-якого електронного документу, створеного в підсистемі електронного суду на всіх стадіях його формування забезпечується конфіденційність його змісту за допомогою шифрування із використанням ЕЦП автора проекту. Осіб, допущених до інформації, що захищається, визначає автор документу. З моменту переведення документу у стан «Оригінал» такий документ втрачає статус конфіденційного і перелік осіб, допущених до його змісту визначає адміністратор відповідно до вимог законодавства (пункт 5 розділу ХІ Положення). Документи подаються за допомогою електронного кабінету в форматі ЕД та ЕКПД (електронна копія паперового документу). Суди та ОСП приймають подані ЕД як оригінали документів, а ЕКПД, як завірені копії оригіналів документів та можуть вимагати надання їх оригіналів для перевірки (пункт 6 розділу ХІ Положення). Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису. Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, безумовно є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет. Водночас здійснити реєстрацію офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) за відсутності власного електронного підпису неможливо. Тому усі документи, що надійшли до суду саме через зазначений сервіс вважаються такими, що подані з використанням власного електронного підпису. У низці рішень Європейського суду з прав людини, юрисдикцію якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права. У справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права на доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Водночас, встановлення обмежень доступу до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи. Виходячи із вище наведеного, ОСОБА_1 на підставі частини сьомої статті 43 ЦПК України, звільнений від обов`язку надсилати іншим учасникам скарги її копії, і відповідно висновок суду про те, що скарга подана без додержання вимог частини другої статті 183 ЦПК України є помилковим. Однак, суд першої інстанції вказані обставини не врахував, застосувавши надто суворе тлумачення процесуальної норми, що в свою чергу позбавило заявника права на доступ до суду і завадило розгляду його вимог та відповідно є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. За таких обставин, висновок суду першої інстанції про повернення скарги ОСОБА_1 є передчасним, тому ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 374, 379, 381, 382-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 18 вересня 2020 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя-доповідач: В. В. Оніщук Судді: С. Г. Копаничук Л.О. Голота