Ухвала КЦС ВС № 149/411/21

Ухвала 11 серпня 2022 року м. Київ справа № 149/411/21 провадження № 61-7552ск22 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 02 червня 2022 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 06 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя в натурі, ВСТАНОВИВ: З 25 лютого 2021 року у провадженні Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області перебуває вищезазначена цивільна справа. Позивачка за первісним позовом просила виділити їй та визнати за нею право власності на будівельні матеріали, використані під час будівництва добудови до квартири АДРЕСА_1 . Підставою цієї вимоги вказала, що на момент припинення шлюбних відносин добудова не була введена в експлуатацію, вказане майно відповідно до статті 331 ЦК України являється будівельними матеріалами. 13 травня 2022 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про зміну предмету частини позовних вимог, зокрема просила суд стягнути з неї на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію половини вартості добудови до перукарні, яка була збудована за час зареєстрованого шлюбу. В іншій частині позовні вимоги не змінювала. На обґрунтування поданої заяви посилалась на те, що згідно з декларацією про готовність об`єкта до експлуатації від 16 серпня 2021 року введено в експлуатацію реконструйовану квартиру № 91 з добудовою, яка на її думку не являється істотним поліпшенням. Ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 02 червня 2022 року, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 06 липня 2022 року, заяву ОСОБА_1 про зміну предмету частини позовних вимог повернуто. Повертаючи заяву про зміну предмету позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив із того, що позивачка одночасно змінює і предмет і підстави позову, що не допускається процесуальним законом. 05 серпня 2022 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 02 червня 2022 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 06 липня 2022 року, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права. ОСОБА_1 зазначає, що заявою про зміну предмета частини позовних вимог не змінювалися обставин справи, на яких ґрунтується позовна заява, а відбулась зміна правового обґрунтування та юридичної оцінки фактичних обставин справи у зв`язку із введенням добудови до квартири в експлуатацію після пред`явлення позову. Посилається на те, що відбулась зміна правового статусу майна, а це, на її думку, не є зміною фактичних обставин справи. У відповідності до частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до частини третьої статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Позовом є вимога позивача до відповідача, звернена через суд, про захист прав, свобод чи інтересів, яка здійснюється в певній, визначеній законом, процесуальній формі. Кожен позов серед іншого містить предмет та підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Частина перша статті 188 ЦПК України встановлює, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: заміна одних позовних вимог іншими; доповнення позовних вимог новими; вилучення деяких із позовних вимог; пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин. Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом. Суди встановили, що первісно ОСОБА_1 заявлено вимогу про виділення їй та визнання за нею права власності на будівельні матеріали, використані під час будівництва добудови до квартири АДРЕСА_1 , на підставі статті 331 Цивільного кодексу України. Більше ніж через рік з часу відкриття провадження у справі ОСОБА_1 подала заяву про зміну частини позовних вимог, в якій просила стягнути з неї на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію половини вартості нерухомого майна - добудови до перукарні, посилаючись на те, що поліпшення нерухомого майна не являється істотним. З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає достатнім чином обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про одночасну зміну позивачкою за первісним позовом предмету та підстави позову, що суперечить положенням статті 49 ЦПК України. При вирішенні питання щодо законності оскаржуваних судових рішень, колегія суддів ураховує, що справа розглядається в суді з 25 лютого 2021 року та досі перебуває на стадії підготовчого провадження, при цьому спір між сторонами стосується поділу майна подружжя і сторонами заявлені зустрічні позовні вимоги. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України). Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Доводи поданої касаційної скарги не дають підстав для висновку про недотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при постановленні оскаржуваних судових рішень. Правильність застосування судами вказаних вище норм не викликає розумних сумнівів. При цьому, колегія суддів також ураховує, що ОСОБА_1 не позбавлена права звернутись до суду з окремим позовом. На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 02 червня 2022 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 06 липня 2022 року є необґрунтованою, а у відкритті касаційного провадження належить відмовити відповідно до положень частини четвертої статті 394 ЦПК України. Керуючись частинами першою, четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 02 червня 2022 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 06 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя в натурі - відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Синельников С. Ф. Хопта В. В. Шипович