Ухвала КЦС ВС № 127/24770/20

Ухвала 09 серпня 2021 року м. Київ справа № 127/24770/20 провадження № 61-13175cк21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 березня 2021 року у складі судді: Ан О. В., та постанову Вінницького апеляційного суду від 01 липня 2021 року у складі суддів Оніщука В. В., Медвецького С. К., Голоти Л. О., у справі за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 10 березня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Постановою Вінницького апеляційного суду від 01 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником ОСОБА_2 , залишено без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 березня 2021 року залишено без змін. 02 серпня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 березня 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 01 липня 2021 року, у якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права і просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України). Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20 листопада 2020 року справу № 127/24770/20 визнано малозначною. Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять. Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України). Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року). Вказівка в резолютивній частині постанови Вінницького апеляційного суду від 01 липня 2021 року про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржене рішення ухвалено у малозначній справі. Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року). Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України). Таким чином, оскаржене рішення ухвалено у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою, яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 березня 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 01 липня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: В. І. Крат Н. О. Антоненко М. М. Русинчук