Постанова Київський апеляційний суд № 369/8834/24
від 19.05.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДКИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа: № 369/8834/24 Головуючий у суді першої інстанції: Гришко О.М. Провадження № 33/824/102/2025 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Балацька Г.О. Категорія: ч. 1 ст. 172-6 КУпАП П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 травня 2025 рокум. Київ Суддя Київського апеляційного суду Балацька Г.О. за участю: особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, - ОСОБА_1 , прокурора, - Саєнка С.О., розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження, що міститься в апеляційній скарзі, та апеляційну скаргу на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 червня 2024 року стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - В С Т А Н О В И Л А: Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-6 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 850,00 грн. (вісімсот п`ятдесят грн. 00 коп.) на користь держави. Постановою суду визнано доведеним, що ОСОБА_1 , перебував на посаді молодшого інспектора взводу №2 роти реагування Бучанського районного відділу Управління поліції охорони в Київській області з 01.07.2021 по 18.12.2023, будучи відповідно до підпункту "з" пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про запобігання корупції" від 14.10.2014 № 1700-VII (далі по тексту - Закону), суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону, без поважних причин, несвоєчасно; тобто 25.01.2024, подав декларацію особи, яка припиняє діяльність пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, чим порушив вимоги абзацу 1 частини 2 статті 45 Закону України "Про запобігання корупції", чим вчинив адміністративне правопорушення пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 першочергово поставив питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, який пропущений з поважних причин. Щодо постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.06.2024 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, просить скасувати та прийняти нову постанову, відповідно до якої провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, ОСОБА_1 посилається на те, що вказана постанова підлягає скасуванню через те, що суд першої інстанції послався в постанові на ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції", якою встановлено. що суб`єкти декларування - особи, зазначені у п. 1, підпунктах "а", "в" - "г" п. 2, а також п. 4 ч. 1 ст. 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону. Вказує, що поліцейський, як суб`єкт декларування, який припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, має в обов`язковому порядку подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями. В той же час, в суді першої інстанції було встановлено, що наказом Управління поліції охорони в Київській області від 18 грудня 2023 року № 189о/с, ОСОБА_1 , молодшого інспектора взводу № 2 роти реагування Бучанського районного відділу Управління поліції охорони в Київській області, з 18.12.2023 було звільнено відповідно до за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію". Тому, судом першої інстанції було прийнято рішення, що ОСОБА_1 , будучи поліцейським, під час звільнення з посади поліцейського 18.12.2023 зобов`язаний був подати декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період не охоплений раніше поданими деклараціями, протягом тридцяти днів з дня припинення діяльності, тобто до 00 год. 00 хв. 17.01.2024, а згідно із відомостями з Реєстру, декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період не охоплений раніше поданими деклараціями, мною подано лише 25.01.2024 о 23 год. 00 хв., тобто несвоєчасно. Звертає увагу ОСОБА_1 , що відповідно до листа Управління поліції охорони в Київській області Національної поліції України від 13.02.2024 № 648/43/30/4/01-2024 "Про подання декларації після звільнення", адресованого особисто ОСОБА_1 , у якому чітко зазначено строки, у які він був зобов`язаний подати декларацію. Отже, відповідно до ч. 2 ст. 45 Закону України "Про запобігання корупції" особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в" - "г" п. 2 ч. 1 ст. З Закону України "Про запобігання корупції", зобов`язані до 01 квітня наступного року після припинення діяльності подати в установленому частиною 1 цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік. Таким чином, на виконання вимог Закону України "Про запобігання корупції", суб`єкти декларування, які звільнились (припинили діяльність) повинні подати наступні декларації: звільнились у період з 01.01.2023 до 11.10.2023 (включно) - подають: декларацію з позначкою "я припинив(ла) виконувати функції держави або органу місцевого самоврядування (після звільнення) за 2023 рік - до 31.03.2024; звільнились у період з 12.10.2023 до 31.12.2023 - подають: декларацію з позначкою: я припинив(ла) виконувати функції держави або органу місцевого самоврядування (після звільнення) за 2023 рік - до 31.03.2024. Отже, вважає, що враховуючи, що ОСОБА_1 було звільнено з посади поліцейського - молодшого інспектора взводу № 2 роти реагування Бучанського районного відділу Управління поліції охорони в Київській області, з 18.12.2023, був зобов`язаний подати декларацію з позначкою: я припинив(ла) виконувати функції держави або органу місцевого самоврядування (після звільнення) за 2023 рік подати до 31.03.2024, що ОСОБА_1 було виконано, а тому у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 на підтримання доводів апеляційної скарги в повному обсязі, пояснення прокурора, який заперечував проти апеляційних вимог, вважаючи постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, слід прийти до наступних висновків. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП. Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП - є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст. 283 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Так, згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП від 18.05.2024 № 24/2024 ОСОБА_1 перебував на посаді молодшого інспектора взводу №2 роти реагування Бучанського районного відділу Управління поліції охорони в Київській області з 01.07.2021 по 18.12.2023, будучи відповідно до підпункту "з" пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про запобігання корупції" від 14.10.2014 № 1700-VII (далі по тексту - Закону), суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону, без поважних причин, несвоєчасно; тобто 25.01.2024, подав декларацію особи, яка припиняє діяльність пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, чим порушив вимоги абзацу 1 частини 2 статті 45 Закону України "Про запобігання корупції", чим вчинив адміністративне правопорушення пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Даний протокол за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та складений, в силу ст. 255 КУпАП, уповноваженою на те особою, а саме - старший оперуповноважений в ОВС Київського обласного управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України Старшим лейтенантом Плюшко В.С. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, а прокурор Саєнко С.О., на противагу доводам ОСОБА_1 , зазначив, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, про що свідчать докази наявні в матеріалах справи, а тому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Святошинського районного суду Київської області від 03.06.2024 без змін. Так, ч. 1 ст. 172-6 КУпАП встановлено відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Частиною 1 ст. 45 Закону України "Про запобігання корупції" визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством. Частиною 2 цього ж Закону передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був звільнений з посади молодшого інспектора взводу №2 роти реагування Бучанського районного відділу Управління поліції охорони в Київській області 18.12.2023 наказом № 189 о/с від 18.12.2023 на підставі рапорту ОСОБА_1 від 04.12.2023 (а.с. 4). Виходячи з положень п.п. "з" п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції" ОСОБА_1 є суб`єктом відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, на якого поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції". Враховуючи наведене, ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 2 ст. 45 Закону України "Про запобігання корупції", чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 172-6 КУпАП. Обставин, які об`єктивно могли завадити ОСОБА_1 своєчасно подати декларацію судом не встановлено. При розгляді даної справи суд першої інстанції дотримав вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, правильно встановив усі фактичні обставини справи та дійшов вмотивованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП . А тому, суд першої інстанції ґрунтовно визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Накладене на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 172-2 КУпАП - відповідає меті адміністративного стягнення та загальним засадам його накладення у відповідності до положень ст. 23 КУпАП. Порушень норм матеріального або процесуального права, які б слугували підставою для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі, - не встановлено. На підставі викладеного, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 червня 2024 року стосовно ОСОБА_1 - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Г.О. Балацька