Постанова Тернопільський апеляційний суд № 609/1110/25

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 609/1110/25Головуючий у 1-й інстанції Ковтунович О.В. Провадження № 22-ц/817/694/26 Доповідач - Храпак Н.М. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 червня 2026 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: Головуючої - Храпак Н.М. Суддів - Гірський Б. О., Хома М. В., за участі секретаря - Гичко К.С. та представника позивача - адвоката Брагара А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, цивільну справу №609/1110/25 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», інтереси якого представляє адвокат Брагар Артем Андрійович, на рішення Шумського районного суду Тернопільської області від 09 березня 2026 року, ухваленого суддею Ковтуновичем О.В., у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ПрофАгроТрейд» про визнання відсутнім права оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі,- ВСТАНОВИВ: у листопаді 2025 року через систему «Електронний суд» представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» Русин Юрій Юрійович звернувся в Шумський районний суд Тернопільської області з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ПрофАгроТрейд» про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, визнання відсутнім права оренди земельної ділянки, скасування запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки. Позов обґрунтований тим, що 01.05.2014 СТОВ "Агро-Лан" уклав з відповідачем ОСОБА_1 договір оренди землі (надалі змінений Додатковою угодою від 20.07.2018 на позивача), на підставі якого набуло право оренди земельної ділянки площею 1.7269 га, кадастровий номер 6125885900:01:001:0059, Тернопільська обл., Шумський р., с/рада. Підгаєцька. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ДРРП) щодо права оренди (іншого речового права) вказаної земельної ділянки проведено її державну реєстрацію на позивача (номер запису 9192125 від 25.03.2015). Маючи намір реалізувати переважне право на поновлення договору оренди землі, 03.04.2025 (вих. №2370) позивач надіслав відповідачу ОСОБА_1 , як орендодавцеві, Лист-повідомлення про намір продовжити дію вказаного Договору оренди землі. Таким чином, до закінчення строку дії договору оренди позивач, як добросовісний орендар, маючи законні сподівання на продовження дії договору оренди землі на новий строк, у встановленому порядку звернувся до орендодавця з метою реалізації переважного права на поновлення договору, яке йому гарантоване умовами договору та положеннями вказаної норми права та запропонував підписати додаткову угоду, що підтверджується квитанцією установи поштового зв`язку про прийняття поштового відправлення та повідомленням про вручення поштового відправлення. Відповідач зобов`язаний був протягом місяця розглянути на предмет відповідності вимогам закону, узгодити, за необхідності, істотні умови договору, а за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі, укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. Проте ОСОБА_1 не скористався правами, передбаченими ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі». При цьому позивач (орендар) належно виконував свої обов`язки за договором оренди, в установлений договором та законом строк повідомив орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк та надав проект додаткової угоди. Зазначена земельна ділянка перебувала в оренді позивача і не вибувала з його користування протягом строку дії договору оренди землі. Позивач продовжує користуватися земельною ділянкою, а відповідач, у відповідь на отриманий проект додаткової угоди, не надіслав повідомлення про заперечення на пропоновані умови або зустрічну пропозицію, що вказує на існування правових підстав для визнання додаткової угоди укладеною. Отже, позивач вважає поновленим зазначений вище Договір оренди землі на підставі статті 33 Закону України «Про оренду землі», а тому наявні підстави для визнання укладеною Додаткової угоди про поновлення строку його дії в судовому порядку. Разом з тим, відповідно до Відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо оренди вказаної земельної ділянки згодом проведено державну реєстрацію іншого речового права (номер запису 60893178 від 23.07.2025). Таким чином, позивач дізнався про те, що орендодавцем укладено інший договір оренди земельної ділянки з відповідачем ТОВ "ПРОФАГРОТРЕЙД". Вважають, неправомірними дії відповідачів щодо укладення договору оренди на земельну ділянку, яка знаходилась в оренді у позивача, що грубо порушує норми ст. 33 ЗУ «Про оренду землі», а заявлені позивачем у позові вимоги відповідають встановленим ч. 2 ст. 16, ст. 651 Цивільного кодексу України та ст. 33 «Про оренду землі» способом захисту порушених прав позивача і є ефективним способом їх захисту у спірних правовідносинах. Враховуючи наведене, представник позивача просить визнати укладеною Додаткову угоду від 01.04.2025 до Договору оренди землі від 01.05.2014 (з урахуванням його змін Додатковою угодою 20.07.2018), між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 у вказаній редакції; визнати відсутнім у відповідача ТОВ «ПрофАгроТрейд» права оренди вищезазначеної земельної ділянки та скасувати запис щодо його державної реєстрації. Рішенням Шумського районного суду Тернопільської області від 09 березня 2026 року в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДНА АГРОВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФАГРОТРЕЙД» про визнання відсутнім права оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДНА АГРОВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДНА АГРОВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФАГРОТРЕЙД» понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. Судові витрати у вигляді сплаченого судового збору залишено за позивачем. Не погоджуючись із рішеннями суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», інтереси якого представляє Брагар А.А. подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення Шумського районного суду Тернопільської області від 09 березня 2026 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги представник заявника зазначив, що рішення суду є незаконним і необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню з підстав неправильного застосування норм матеріального права, неповним з`ясуванням обставин справи та невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи. Вказує, що як вбачається з матеріалів справи, що ТОВ «ЗАВК» було дотримано алгоритм своїх дій щодо реалізації свого переважного права на укладення Договору оренди землі на новий строк, а саме належне виконання орендарем ТОВ «ЗАВК» умов договору оренди землі від 01.05.2014, додаткової угоди №б/н від 20.07.2018 та відсутність будь-яких порушень умов договору зі сторони підприємства, вчасне направлення листа-повідомлення №2370 від 03.04.2025 про намір реалізації свого переважного права на укладення Договору оренди землі на новий строк з проектом додаткової угоди. Натомість зі сторони відповідача ОСОБА_1 вбачається порушення алгоритму своїх дій регламентованого ст. 33 Закону України «Про оренду землі», оскільки ОСОБА_1 уклав договір оренди з новим орендарем при тому, що отримала від позивача письмове повідомлення про намір реалізувати своє переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк, не запропонував нові істотні умови тотожні тим, що містяться в новому договору, а відтак не провів добросовісно переговірну процедуру та здійснив формальну відмову у продовжені договору оренди. Як наслідок, позивач з підстав ч. 9 ст. 33 закону, оскаржив безпідставну відмову в укладенні Договору оренди землі на новий строк. Від представника відповідачів - адвоката Іванько О.С. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. У відзиві посилається на те, що у апеляційній скарзі представник позивача вказує про те, що ОСОБА_1 не розглянув належним чином пропозицію орендаря, не ввів переговорів щодо істотних умов договору та не повідомив, на яких умовах був би готовий продовжити орендні правовідносини не заслуговують на увагу, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи У матеріалах справи наявні докази, які підтверджують, що 14 квітня 2025 року ОСОБА_1 було надіслано шляхом поштового відправлення заяву, за змістом якої орендодавцем було повідомлено орендаря про намір надалі не продовжувати договір оренди землі, термін дії якого закінчується 20.07.2025, оскільки його не влаштовують істотні умови Договору запропоновані ТОВ «Західна агровиробнича компанія», які передбачають умови, розміри та терміни оплати за користування земельною ділянкою, доказом чого є поштова квитанція та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, які наявні у матеріалах справи. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, позивач отримав даний лист за довіреністю 22.04.2025. Проте відповіді відповідачу ОСОБА_1 надано не було, не було також запропоновано кращі істотні умови договору оренди землі, які на дату звернення передбачали суму орендної плати у розмірі 9659,71 грн за рік оренди. 22.04.2025 ОСОБА_1 отримав від позивача лист-повідомлення про намір продовжити дію Договору оренди землі № б/н від 20.07.2018 року, вжиття власником землі заходів для забезпечення виконання вимог ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» та недопущення права землекористувача вих. №2370 від 03.04.2025. 28.04.2025 відповідачем ОСОБА_1 повторно було надіслано ТОВ «Західна агровиробнича компанія» Лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення, згідно із яким власником земельної ділянки було повідомлено, що ознайомившись із отриманим Листом-повідомленням про намір продовжити дію Договору оренди землі № б/н від 20.07.2018 року, вжиття власником землі заходів для забезпечення виконання вимог ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» та недопущення права землекористувача вих. №2370 від 03.04.2025, ним прийнято рішення, яким орендодавець відмовляється від пропозиції викладеної орендарем щодо продовження дії договору оренди землі на тих же умовах, оскільки інші орендарі, які провадять господарську діяльність за місцем розташування земельної ділянки пропонують значно кращі умови орендної плати, термінів її виплати, соціальну допомогу, тощо. 30.04.2025 позивачем отримано лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення від 28.04.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, що наявне у матеріалах справи. Вказують, що чинне законодавство не передбачає вичерпного переліку відомостей, які мають міститися у листі-повідомленні про прийняте орендодавцем рішення. Водночас, закон не зобов`язує орендодавця пропонувати нові умови у разі прямої відмови від поновлення договору, що і мало місце в даному випадку. У складених правовідносинах орендодавець прямо висловив свою волю щодо відмови від продовження договірних відносин оренди, що належним чином підтверджено листами, наявними у матеріалах справи. Натоміть, лист орендодавця є достатнім підтвердженням відмови орендодавця від подальшої пролонгації відповідного договору на новий строк. Звідси, відсутність у орендодавця наміру поновлювати договір оренди землі з орендарем виключає можливість покладення на нього обов`язку погоджувати нові умови договору чи досягати з позивачем домовленості щодо його поновлення. За вказаних обставин, посилання позивача на недобросовісну поведінку відповідача ОСОБА_1 є хибними та ґрунтуються на надмірному формалізмі. Крім того, зазначають, що доводи представника позивача про те, що відповідач ОСОБА_1 знехтував обов`язком добросовісно провести переговори, не відповідають дійсності, оскільки він повідомив, що відмовляється від пропозиції викладеної орендарем щодо продовження дії договору оренди землі на тих же умовах (через низький розмір орендної плати). Однак позивач, отримавши вказану відповідь, не звернувся до відповідача і не запропонував кращі умови договору, хоча б вищий розмір орендної плати. Вважають, що він добросовісно надав свою відповідь на пропозицію позивача, натомість позивач не вчинив подальших активних дій для проведення переговорів. Звертають увагу, що документи, наявні у матеріалах справи і дослідженні судом першої інстанції, підтверджують, що волевиявлення орендодавця на продовження договору оренди землі відсутнє. Враховуючи зазначене, вважають, що представник заявника, вказуючи у апеляційній скарзі, що відповідач ОСОБА_1 не добросовісно провів перемовини з позивачем, умисно вводить суд в оману та шляхом зазначення завідомо неправдивих відомостей по суті спору намагається обґрунтувати свою незаконну діяльність по відношенню до відповідачів, їхній прав та законних інтересів, що є недопустимим. Таким чином, вважають, що ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її правильного вирішення, мотивовано виходив з того, що після закінчення строку дії договору оренди між ТОВ «Західна агровиробнича компанія», як орендарем, і ОСОБА_1 , як орендодавцем, не було досягнуто згоди щодо продовження дії договору оренди, орендодавець скористався своїм правом, передбаченим законом, на відмову від продовження правовідносин, отже переважне право первинного орендаря на поновлення договору оренди земельної ділянки не може вважатися порушеним, оскільки немає однієї зі складових юридичних фактів, що надають позивачу право претендувати на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», а саме: відсутня воля орендодавця на укладення такого договору, який повідомляв орендаря про небажання поновлювати договір оренди землі або укладати новий. У судовому засіданні представник позивача Брагар А.А. апеляційну скаргу підтримав з мотивів, викладених у них та просить її задовольнити. Представник відповідачів адвокат Іванько О.С. в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, про що свідчить довідка про доставку судової повістки до електронного кабінету. Разом з тим, на адресу суду надіслала заяву, в якій просить розгляд справи проводити без її участі. Відповідно до частини 6 статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Згідно з п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи. У відповідності до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника процесу за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників процесу. Розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача адвоката Брагара А.А., проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. Згідно з ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості. Судом встановлено, що 01 травня 2014 року між СТОВ «Агро-Лан» та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі № б/н, на підставі якого СТОВ набуло право оренди земельної ділянки площею 1,73 га., кадастровий номер 6125885900:01:001:0059, розташованої на території Підгаєцької сільської ради Кременецького (Шумського) району Тернопільської області (п. 2-2.2 договору). Відповідно до п. 8 договору, Договір укладено на 7 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 2 місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Згідно з п. 37 договору, дія договору припиняється зокрема у разі: - закінчення строку, на який його було укладено. 20 липня 2018 року між ОСОБА_1 , як орендодавцем, та СТОВ «Агро-Лан», як орендарем, та ТОВ «Західна агровиробнича Компанія», як новим орендарем, було укладено додаткову угоду (про зміну сторони та внесення змін до договору оренди) до Договору оренди землі від 01.05.2014, відповідно до умов якого орендар передає, а новий орендар приймає на себе права та обов`язки сторони (орендаря), передбачені в Договорі оренди. Пунктом 4.1 Додаткової угоди сторони домовилися внести наступні зміни у Договір оренди землі в п.8 та викласти його в наступній редакції: договір укладено строком на 7 років, сплив якого починається з моменту укладення додаткової угоди до договору оренди землі, але в будь-якому випадку дана Додаткова угода та право оренди на підставі її є чинним до моменту закінчення збирання врожаю орендарем. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 3 місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Відповідно до пункту 6 Додаткової угоди Договір діє в подальшому із врахуванням змін та доповнень, внесених даною Угодою. Інші умови договору, не змінені даною Угодою є дійсними та обов`язковими для виконання Сторонами. Згідно з копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 132634484 від 31.07.2018 право оренди вищевказаної земельної ділянки, яка знаходиться на території Підгаєцької сільської ради Кременецького (Шумського) району Тернопільської області підтверджує державну реєстрацію іншого речового права: номер запису 9192125. На підтвердження виконання своїх обов`язків як орендаря, позивачем до матеріалів справи долучено копії платіжних інструкцій в національній валюті №9111232127 від 04 листопада 2021 року на суму 8288,59 грн., підстава: орендна плата по договору оренди землі за 2021 рік; № 2473194126 від 08 грудня 2022 року на суму 8288,59 грн., підстава: орендна плата по договору оренди землі за 2022 рік; № 1548022340 від 16 лютого 2023 року на суму 722,03 грн., підстава: орендна плата по договору оренди землі за 2022 рік; № 1715881477 від 13 жовтня 2023 року на суму 9010,62 грн., підстава: орендна плата по договору оренди землі за 2023 рік; № 2020680279 від 16 січня 2025 року на суму 9470,16 грн., підстава: орендна плата по договору оренди землі за 2024 рік; № 5333509137 від 26 вересня 2025 року на суму 4963,51 грн., підстава: орендна плата по договору оренди землі за 2025 рік; № 7333514161 від 16 жовтня 2025 року на суму 228,29 грн., підстава: орендна плата по договору оренди землі за 2025 рік; 03 квітня 2025 року за вих. № 2370 ТОВ «Західна агровиробнича компанія» направило ОСОБА_1 лист-повідомлення про намір продовжити дію Договору оренди землі № б/н від 20.07.2018, вжиття власником землі заходів для забезпечення виконання вимог ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» та недопущення порушення права землекористувача. 14 квітня 2025 року на адресу керівника ТОВ «Західна агровиробнича компанія» відповідачем ОСОБА_1 було надіслано заяву, за змістом якої Орендодавцем було повідомлено Орендаря про намір надалі не продовжувати Договір оренди землі, термін дії якого закінчується 20.07.2025, оскільки його не влаштовують істотні умови Договору запропоновані ТОВ «Західна агровиробнича компанія», доказом чого є поштова квитанція та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. А також, Орендодавець просив на протязі 3-х днів після закінчення терміну дії договору повернути йому земельну ділянку та надіслати підписаний Акт прийому-передачі земельної ділянки. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, Позивач отримав дану заяву за довіреністю 22.04.2025. 28 квітня 2025 року на адресу керівника ТОВ «Західна агровиробнича компанія» відповідачем ОСОБА_1 повторно було надіслано лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення, згідно із яким власником земельної ділянки було повідомлено, що ознайомившись із отриманим Листом-повідомленням про намір продовжити дію Договору оренди землі № б/н від 20.07.2018, вжиття власником землі заходів для забезпечення виконання вимог ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» та недопущення права землекористувача вих. № 2370 від 03.04.2025 року, ним прийнято рішення, яким орендодавець відмовляється від пропозиції викладеної орендарем у вказаному листі-повідомленні з огляду на наступне. ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 6125885900:01:001:0059, площею 1,73 га, яка розташована на території Кременецької ОТГ (колишня Підгаєцька сільська рада Кременецького району Тернопільської області). Вказану земельну ділянку він передав в оренду СТОВ «Агро-Лан» згідно Договору оренди від 01.05.2014 терміном на 5 років. 20.07.2018 ним була укладена трьохстороння Додаткова угода про зміну сторони та внесення змін до договору оренди від 01.05.2014. 15.04.2025 ним було надіслано шляхом поштового відправлення заяву, за змістом якої орендодавцем було повідомлено орендаря про намір надалі не продовжувати Договір оренди землі від 01.05.2014 та Додаткову угоду від 20.07.2018, термін дії якого закінчується 20.07.2025, оскільки його не влаштовують істотні умови Договору запропоновані їхньою компанією. Дана заява отримана орендарем 24.04.2025. Крім того, Орендодавець звернув увагу Орендаря, на те, що Листом-повідомленням №2370 від 03.04.2025 рок повідомлено його про намір продовжити дію Договору оренди земельної ділянки від 20.07.2018 (земельна ділянка площею 1,7269 га, кадастровий номер земельної ділянки 6125885900:01:001:0059). Проте, Договору оренди земельної ділянки від 20.07.2018 по земельній ділянці кадастровий номер 6125885900:01:001:0059 він не укладав. Також повідомив орендаря, що інші орендарі, які провадять господарську діяльність на території сіл Рибча, Катеринівка, Іванківці, Підгайці, Кудлаївка пропонують значно кращі умови орендної плати, термінів її виплати, соціальну допомогу, тощо. Позивачем 30.04.2025 отримано Лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення від 28.04.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. 19 липня 2025 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ПровАгроТрейд» був укладений Договір оренди землі щодо земельної ділянки: площею 1,73 га кадастровий номер 6125885900:01:001:0059, яка знаходиться на території Підгаєцької сільської ради, згідно з яким останній передав ТОВ «ПрофАгроТрейд» в оренду земельну ділянку терміном на 7 років. Відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав № 437262577 від 29.07.2025 право оренди вищевказаної земельної ділянки, яка знаходиться на території Підгаєцької сільської ради Кременецького (Шумського) району Тернопільської області підтверджує державну реєстрацію іншого речового права: номер запису 60893178. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ «Західна агровиробнича компанія», суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено відсутність волевиявлення орендодавця на продовження договору оренди землі з позивачем, який висловив своє небажання продовжувати строк дії цього договору і не підписав додаткової угоди до нього, а тому суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки передбачене статтею 33 Закону України «Про оренду землі» переважне право позивача на укладення договору оренди землі на новий строк припинилося. Таким чином, суд вважав, що переважне право ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на поновлення договору оренди земельної ділянки не є порушеним, оскільки немає однієї зі складових юридичних фактів, що надають позивачу право претендувати на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною п`ятою ст.33 Закону України «Про оренду землі», а саме відсутня воля орендодавця на укладення такого договору, який повідомляв орендаря про небажання поновлювати договір оренди. З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, з огляду на таке. Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Частиною четвертою статті 124 ЗК України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. У частині першій статті 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно із статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «Про оренду землі». Оскільки договір оренди спірної земельної ділянки укладено 01 травня 2014 року, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статті 33 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на час укладення договору. Відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 Закону України «Про оренду землі» (тут і далі - в редакції, чинній на момент укладення договору оренди) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У частині шостій статті 33 Закону України «Про оренду землі» визначено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється, зокрема із власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності). Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частини восьма, дев`ята статті 33 Закону України «Про оренду землі»). Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України. Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків. Таким чином, для застосування частини першої статті 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення. Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору. Такий правовий висновок про застосування норм права у подібних правовідносинах викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц. У разі незгоди орендодавця у поновленні договору оренди, направленої орендарю у місячний строк до закінчення строку його дії, переважне право на укладення договору оренди землі припиняється, тому що переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк, не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28 вересня 2020 року у справі № 272/440/18. Наведене також узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (провадження № 14-72цс21), відповідно до яких норми про переважне право орендаря на поновлення договору спрямовані лише на забезпечення пріоритету його інтересів перед інтересами інших осіб. Будь-якого іншого змісту переважне право не має. Воно не може трансформуватися у право на спонукання орендодавця до укладення договору на новий строк за відсутності його згоди зі зміненими умовами (пункт 8.26 вказаної постанови). У справі, що переглядається, судом встановлено, що між ОСОБА_1 та СТОВ «Агро - Лан» укладено Договір оренди землі № б/н від 01.05.2014, додаткову угоду № б/н (якою визначено нового орендаря ТОВ «Західна агровиробнича компанія» та внесено зміни до договору) від 20.07.2018, щодо земельної ділянки площею 1,73 га., кадастровий номер 6125885900:01:001:0059, розташованої на території Підгаєцької сільської ради Кременецького (Шумського) району Тернопільської області (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), строком на 7 років (а.с. 10-12). Пунктом 4.1 додаткової угоди сторони домовилися внести наступні зміни у Договір оренди землі в п.8 та викласти його в наступній редакції: договір укладено строком на 7 років, сплив якого починається з моменту укладення додаткової угоди до договору оренди землі, але в будь-якому випадку дана Додаткова угода та право оренди на підставі її є чинним до моменту закінчення збирання врожаю орендарем. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 3 місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Відповідно у позивача право оренди земельної ділянки закінчувалось 20.07.2025. 10 квітня 2025 року ТОВ «Західна агровиробнича компанія» засобами поштового зв`язку (цінним листом із описом вкладення) надіслало лист-повідомлення від 03 квітня 2025 року за №2370 про намір продовжити дію договору оренди землі б/н від 20.07.2018, вжиття власником землі заходів для забезпечення виконання вимог статті 33 Закону України «Про оренду землі» та недопущення порушення права землекористувача, з проханням підписати додаткові угоди на продовження дії договору оренди земельної ділянки(а.с.14-22 ). При цьому, 14.04.2025 ОСОБА_1 було надіслано на адресу ТОВ «Західна агровиробнича компанія» заяву, за змістом якої повідомлено орендаря про свій намір не продовжувати договір оренди землі від 01.05.2014 та додаткову угоду № б/н від 20.07.2018, термін дії якого закінчується 20.07.2025 та прохання повернути йому земельну ділянку (а.с.48). Відповідно до копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення представник позивача ТОВ «Західна агровиробнича компанія» отримав вищевказану заяву відповідача ОСОБА_1 22.04.2025 (а.с. 48 зворіт). Крім того, 28 квітня 2025 року орендодавець ОСОБА_1 повторно надіслав на адресу ТОВ «Західна агровиробнича компанія» лист-повідомлення від 28.04.2025, в якому вказав про відсутність наміру подальшого продовження дії договору оренди землі та відмови від пропозиції викладеної орендарем ТОВ «Західна агровиробнича компанія» у листі - повідомленні від 03 квітня 2025 року за №2370 (а.с.49-50). Вказаний лист, позивачем отримано 30.04.2025, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4700300179513 (а.с.53). Таким чином, встановивши, що договір оренди землі укладено 01 травня 2014 року та додаткову угоду до нього укладено 20 липня 2018 року, ТОВ «Західна агровиробнича компанія» направило орендодавцю лист-повідомлення про намір поновити договір, однак ОСОБА_1 14.04.2025 та 28.04.2025 у встановлений законом строк, а саме у місячний строк з моменту отримання листа-повідомлення, повідомив про небажання продовжувати орендні правовідносини, а також зважаючи на відсутність погодженої сторонами додаткової угоди про поновлення договору на тих самих умовах, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки передбачене статтею 33 Закону України «Про оренду землі» переважне право відповідача на укладення договору оренди землі на новий строк припинилося. Доводи апеляційної скарги ТОВ «Західна агровиробнича компанія» про те, що ТОВ «ЗАВК» було дотримано алгоритм своїх дій щодо реалізації свого переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк, а саме належне виконання орендарем ТОВ «ЗАВК» умов договору оренди землі від 01.05.2014, додаткової угоди від 20.07.2018 та відсутність будь-яких порушень умов договору зі сторони підприємства, вчасне направлення листа-повідомлення №2370 від 03.04.2025 про намір реалізації свого переважного права на укладення Договору оренди землі на новий строк з проектом додаткової угоди, проте відповідач ОСОБА_1 безпідставно відмовив у поновленні дії договору, колегія суддів вважає необґрунтоваими, оскільки у визначений законом строк сторони договору оренди землі не дійшли згоди щодо укладення додаткової угоди до нього, і орендодавець повідомив орендаря про відмову в їх продовженні, що підтверджується відповідними листами. Сам по собі факт направлення ТОВ «Західна агровиробнича компанія» листа-повідомлення не є безумовною підставою для поновлення договору оренди, оскільки реалізація переважного права орендаря можлива лише за умови належного дотримання встановленої законом процедури та за наявності відповідного волевиявлення сторін. Оскільки орендодавець висловила заперечення проти продовження орендних правовідносин, підстав для задоволення вимоги про визнання укладеною додаткової угоди не вбачається. При цьому, суд першої інстанції правильно зазначив, що переважне право ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на поновлення договору оренди земельної ділянки не є порушеним, оскільки немає однієї зі складових юридичних фактів, що надають позивачу право претендувати на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною п`ятою ст.33 Закону України «Про оренду землі», а саме відсутня воля орендодавця на укладення такого договору, який повідомляв орендаря про небажання поновлювати договір оренди. Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про те, що відповідач ОСОБА_1 порушив процедуру поновлення в цілому та знехтував своїм обов`язком добросовісно провести переговори, не запропонував нові істотні умови тотожні тим, що містяться в новому договору та у подальшому уклав договір оренди цієї ж земельної ділянки з ТОВ «ПрофАгроТрейд», чим перешкодив реалізації його переважного права на поновлення договору оренди. Відповідно до частин першої п`ятої статті 33 Закону України «Про оренду землі» реалізація переважного права орендаря можлива лише за умови дотримання встановленої законом процедури та наявності волевиявлення сторін на продовження орендних правовідносин. Відсутність у орендодавця наміру поновлювати договір оренди землі виключає можливість покладення на нього обов`язку погоджувати нові умови договору чи досягати з орендарем домовленості щодо його поновлення. Крім того, чинне законодавство не покладає на орендодавця обов`язку мотивувати своє рішення про відмову у поновленні договору оренди земельної ділянки приватної власності. При, цьому положення статті 33 Закону України «Про оренду землі» не встановлюють спеціальної форми чи вичерпного змісту заперечення на поновлення договору оренди землі, а тому вирішальним є саме наявність однозначного волевиявлення власника земельної ділянки щодо відмови у поновленні договору, а не назва документа чи ступінь деталізації наведених у ньому мотивів. Щодо доводів апеляційної скарги про недобросовісність поведінки ОСОБА_1 , у зв`язку із укладенням договору оренди земельної ділянки з ТОВ «ПрофАгроТрейд», то колегія суддів звертає увагу, що переважне право орендаря не є абсолютним і не може підміняти собою право власника земельної ділянки на вільне розпорядження нею після припинення попередніх орендних правовідносин. Оскільки право оренди ТОВ «Західна агровиробнича компанія» припинилося 20 липня 2025 року, а підстав для його поновлення не встановлено, укладення нового договору оренди із ТОВ «ПрофАгроТрейд» не свідчить про недобросовісну поведінку ОСОБА_1 та порушення прав позивача. При цьому, колегія суддів враховує, що право оренди ТОВ «ПрофАгроТрейд» виникло на підставі державної реєстрації договору оренди землі від 19 липня 2025 року, 23 липня 2025 року, тобто після припинення попереднього зареєстрованого права оренди ТОВ «Західна агровиробнича компанія». Інші доводи апеляційної скарги також не заслуговують на увагу та не дають підстав для скасування судового рішення, оскільки наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки усім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, з якою погоджується суд апеляційної інстанції. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», інтереси якого представляє Брагар Артем Андрійович слід залишити без задоволення, а рішення Шумського районного суду Тернопільської області від 09 березня 2026 року залишити без змін, оскільки висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Керуючись ст.ст.35, 259, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», інтереси якого представляє Брагар Артем Андрійович, залишити без задоволення. Рішення рішення Шумського районного суду Тернопільської області від 09 березня 2026 року, залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст судового рішення виготовлено 15 червня 2026 року. Головуюча: Н.М. Храпак Судді: Б.О. Гірський М.В. Хома