Постанова Житомирський апеляційний суд № 285/6102/25

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №285/6102/25 Головуючий у 1-й інст. Коцюба О. М. Номер провадження №33/4805/985/26 Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Ляшук В. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 червня 2026 року м.Житомир Суддя Житомирського апеляційного суду Ляшук В.В., з участю секретаря Кошиль О.Ю., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Борсуківської К.О. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , встановив: Постановою Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 20 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн. Відповідно до постанови, 02 листопада 2025 року о 17 год. 45 хв., ОСОБА_1 по вул. Юрія Глухова, 56 в м. Звягель Житомирської області керував автомобілем Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, згідно показів алкотестеру Драгер рівень сп`яніння становив 1,62%, за що передбачено відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. На постанову суду захисником Борсуківською К.О. подано апеляційну скаргу, в якій порушується питання про скасування постанови суду та закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що постанова суду є незаконною, необґрунтованою, оскільки прийнята з порушенням норм процесуального права. Вказує, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 757426 відносно ОСОБА_1 від 02 листопада 2025 року містить виправлення щодо часу його складання, а саме «17 год. 45 хв.» виправлено на «18 год. 15 хв.», що є недопустимим. Вважає, що в матеріалах справи відсутні належні докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_1 , оскільки на відеозаписі працівників патрульної поліції відсутня фіксація моменту зупинки транспортного засобу та факт керування останнім будь-яким автомобілем за вказаних у протоколі обставин. Стверджує, що працівниками поліції при проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння було використано спеціальний технічний засіб Drager Alcotest 6810 №ARBL-0960, який станом на 02.11.2025 не мав свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Звертає увагу, що працівниками поліції були допущені такі порушення вимог діючого законодавства і вимог внутрішніх Інструкцій, які призвели до невідповідності відомостей зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення фактичним обставинам події, і таким чином порушують право особи на захист. Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Борсуківську К.О. на підтвердження доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до змісту статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння чи під дією лікарських засобів підлягають оглядові на стан сп`яніння, який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, чи іншого сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Зі змісту п. 2.5 ПДР слідує, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. В п. 7 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерство внутрішніх справ України Міністерство охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735 визначено, що установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується, доказами, а зокрема: - протоколом про вчинення адміністративного правопорушення серії ЕПР1 №535725 від 09.12.2025 року (а.с 2), - чеком алкотестеру Драгер, рівень сп`яніння становив 1,62 %, - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с 3), - розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу (а.с 4), - направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння (а.с 5), - розпискою про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених статтями 22, 56, 59, 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП (а.с 7), - розпискою про ознайомлення водія з вимогами ч. 1 ст. 266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом (а.с 8), - відеозаписом події (а.с 11). На переконання апеляційного суду зазначені докази є належними та допустимими, оскільки відповідають вимогам зазначеним у ст. 251 КУпАП, повністю підтверджують правильність висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та відповідають фактичним обставинам справи. Апеляційний суд також наголошує, що порушення Правил дорожнього руху, які мають наслідком відповідальність за ст. 130 КУпАП, є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків. У рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Як вбачається з відеозапису, який міститься в матеріалах справи, працівниками поліції в ході спілкування з ОСОБА_1 , було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, та було запропоновано пройти огляд на місці зупинки за допомогою алкотестеру Драгер, на що ОСОБА_1 погодився. При складанні протоколу ОСОБА_1 було роз`яснено його права та обов`язки передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, повністю оголошено зміст протоколу, та ознайомлено з протоколом, який він підписав. ОСОБА_1 вказаний результат тесту не оспорював та відмовився від повторного огляду на стан алкогольного сп`яніння у найближчому лікувальному закладі. Вказаним відеозаписом не підтверджуються доводи захисника Борсуківської К.О. стосовно відсутності доказів на факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, так як на відеозаписі ОСОБА_1 , визнає факт керування ним ТЗ та не заперечує цього. Доводи захисника про те, що спеціальний технічний засіб Drager Alcotest 6810 № ARBL-0960 нібито не мав чинного свідоцтва про повірку станом на 02.11.2025 року, спростовується матеріалами справи. З відеозапису чітко вбачається, що перед проведенням огляду працівники поліції повідомили особу про проходження приладом перевірки та про чинність свідоцтва про повірку до 15.10.2026 року та пред`явили його водію. Це також підтверджується чеком про результати тесту в якому є відмітка про проходження повірки 15.10.2025 р., а огляд проводився 02.11.2025 року, в межах річного терміну визначеного в сертифікаті затвердження типу вимірювальної техніки (а.с.66) Отже, на момент проведення огляду строк дії повірки не закінчився, а прилад був допущений до застосування у встановленому порядку. Жодних належних і допустимих доказів, які б підтверджували відсутність або недійсність повірки, захисником не надано, клопотань про витребування свідоцтва про повірку відповідного вимірювального засобу не заявлено у зв`язку з чим зазначений довід є необгрунтованим. Крім того, довід апеляційної скарги про відсутність належних доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_1 , є необґрунтованим. З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб було зупинено працівниками поліції саме за порушення Правил дорожнього руху: останній не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 проїзд без зупинки заборонено, що вже свідчить про рух під керуванням водія. Відсутність у відеозаписі безпосереднього моменту зупинки не спростовує факту керування, оскільки відеофіксація не є єдиним можливим доказом, а обставини правопорушення підтверджуються сукупністю наявних доказів у справі. Також, під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 на запитання щодо вживання спиртних напоїв повідомив, що «вживає, буває», що узгоджується з подальшими діями поліцейських щодо проведення огляду. Такі обставини в сукупності підтверджують факт здійснення ним функцій водія та спростовують твердження про недоведеність керування транспортним засобом. Разом з тим, довід апеляційної скарги щодо наявності у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 757426 від 02.11.2025 року виправлення часу його складення («17 год. 45 хв.» виправлено на «18 год. 15 хв.») є необґрунтованим та не свідчить про недопустимість цього доказу. Оскільки таке виправлення має технічний характер і стосується виключно уточнення процесуального часу оформлення документа, не змінюючи суті викладених у ньому обставин правопорушення. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції. За таких обставин, висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП суд апеляційної інстанції вважає правильними та такими, що обґрунтовані належними та допустимими доказами і будь-яких сумнівів щодо цих доказів не вбачає. Зважаючи на викладене, апеляційний суд вважає постанову суду законною і обґрунтованою та не знаходить підстав для її зміни чи скасування. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,- постановив: Апеляційну скаргу захисника Борсуківської Катерини Олександрівни залишити без задоволення, а постанову Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 20 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її винесення є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Житомирського апеляційного суду В.В.Ляшук