Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 460/19762/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 травня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 460/19762/25 пров. № А/857/19261/26 Восьмий апеляційний адміністративний суду у складі: головуючого судді Сала П.І., суддів Димарчук Т.М., Москаля Р.М., за участю: секретаря судового засідання Бугрінової Е.В., представника позивача Ярмольчука В.С., представника відповідача Метелко Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, за апеляційною скаргою представника позивача, адвоката Ярмольчука Віталія Сергійовича, на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року, ухвалене за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року, ВСТАНОВИВ: Коротка історія справи 28.10.2026 адвокат Ярмольчук Віталій Сергійович (далі - представник позивача) від імені та в інтересах ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 або відповідач), в якому просив визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей (далі - Реєстр) про виключення ОСОБА_1 з військового обліку у зв`язку із визнанням його військово-лікарською комісією (далі - ВЛК) непридатним до військової служби, та зобов`язати відповідача внести до Реєстру відомості про виключення позивача з військового обліку у зв`язку із визнанням його ВЛК непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. На обґрунтування позовних вимог зазначив, що 10.11.2023 ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 провела медичний огляд позивача та за сукупністю встановлених діагнозів визнала його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, що підтверджується Довідкою ВЛК від 10.11.2023 № 227/1955. Після оновлення своїх військово-облікових даних у застосунку "Резерв+" позивач дізнався, що у Реєстрі міститься щодо нього інформація як про військовозобов`язаного, який перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 . Таким чином, оскільки 10.11.2023 позивача за рішенням ВЛК визнано непридатним до військової служби за станом здоров`я, відповідач допустив протиправну бездіяльність та не вніс до Реєстру відомості про його виключення з військового обліку. Згідно з ухвалою суду від 03.11.2025 про відкриття провадження у справі, розгляд справи за позовом ОСОБА_1 вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Відповідач не подав відзиву на позовну заяву. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 04.12.2025 позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку у зв`язку з визнанням його ВЛК непридатним до військової служби. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" згідно з довідкою ВЛК від 10.11.2023 № 227/1955. Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-суб`єкта владних повноважень сплачений судовий збір у сумі 968,96 грн. Вказане судове рішення не оскаржувалося та набрало законної сили. Короткий зміст заяви відповідача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставини, позиції іншої сторони та їх обґрунтування 30.01.2026 від ІНФОРМАЦІЯ_3 до суду надійшла заява про перегляд рішення Рівненського окружного адміністративного суду 04.12.2025 у справі № 460/19762/25 за нововиявленими обставинами з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України. Заява обґрунтована тим, що позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку відповідно до пункту "а" статті 57 Розкладу хвороб, затвердженого Наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008, на підставі довідки позаштатної ВЛК при ТЦК та СП № 227/1955 від 10.11.2023. Проте, відповідно до пунктів глави 3 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 зі змінами (далі - Положення № 402), довідка ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку підлягає обов`язковому затвердженню штатною ВЛК і лише після такого затвердження вона набуває чинності та породжує юридичні наслідки. Разом з тим, як стало відомо відповідачу, Довідка ВЛК № 227/1955 від 10.11.2023 про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби не була затверджена штатною ВЛК. Ця обставина підтверджується рішенням 16 Регіональної військово-лікарської комісії (далі - 16 Регіональна ВЛК), яке надійшло до ІНФОРМАЦІЯ_3 26.01.2026 за вх. №

658. Відповідач наголошує, що до моменту отримання зазначеного рішення штатної ВЛК у нього були відсутні будь-які офіційні відомості про правовий статус Довідки ВЛК № 227/1955 від 10.11.2023, зокрема щодо її затвердження або повернення без затвердження, а отже, об`єктивно була відсутня можливість встановити наявність чи відсутність чинного документа, який міг би породжувати юридичні наслідки. Тобто нововиявленою обставиною є відсутність затвердження довідки ВЛК штатною ВЛК. Така обставина існувала на момент ухвалення судового рішення та безпосередньо впливає на вирішення справи - свідчить про відсутність для задоволення позову ОСОБА_1 24.02.2026 представник позивача подав заперечення на заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій не погодився з тим, що наведені відповідачем обставини є нововиявленими. Звертає увагу на те, що рішення про незатвердження прийнято штатною ВЛК ще 28.09.2025, а тому відповідач міг звернутися до 16 Регіональної ВЛК за отриманням інформації щодо погодження чи непогодження Довідки ВЛК № 227/1955 від 10.11.2023. При цьому жодних доказів, які б свідчили про те, що відповідач не знав та не міг знати про прийняте 28.09.2025 штатною ВЛК рішення раніше - до 26.01.2026, відповідач не надає. Крім того, вказує на триваючий характер оскаржуваної бездіяльності відповідача, який зобов`язаний вести Реєстр, відображати у ньому повні та актуальні відомості. Також заперечує висновки штатної ВЛК щодо неповноцінного обстеження хворого, необґрунтованості клініко-експертного діагнозу та відсутності підтверджуючих документів, посилаючись на те, що процедура медичного огляду ОСОБА_1 військово-лікарською комісією при ТЦК та СП відбулася з дотримання вимог законодавства. Короткий зміст рішення суду першої інстанції за наслідками провадження за нововиявленими обставинами Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25.02.2026 заяву ІНФОРМАЦІЯ_3 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задоволено. Скасовано рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04.12.2025 у справі № 460/19762/25 та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Задовольняючи заяву відповідача, суд дійшов висновку, що відповідач посилається не на нові обставини, які виникли після ухвалення судового рішення, і не на переоцінку доказів, що вже були досліджені судом, а на факти об`єктивної дійсності, які існували на момент розгляду справи, однак не були встановлені судом та об`єктивно не могли бути йому відомі, а їх урахування могло призвести до інших висновків щодо правової природи спірних правовідносин. Оскільки Довідка ВЛК № 227/1955 від 10.11.2023, яка була покладена в основу судового рішення про задоволення позовних вимог, повернулася після розгляду 16 Регіональною ВЛК без затвердження, рішення позаштатної ВЛК про визнання позивача непридатним до військової служби за станом здоров`я не набуває юридичної сили, а відтак не створює правової підстави для внесення змін до його військово-облікових даних. Водночас подані відповідачем докази підтверджують, що відповідні документи фактично надійшли до нього лише 26.01.2026, тобто вказані істотні обставини об`єктивно не були і не могли бути відомі ні заявникові, ні суду під час розгляду справи. Короткий зміст та обґрунтування вимог за апеляційною скаргою У поданій апеляційній скарзі представник позивача просить рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25.02.2026 скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні заяви відповідача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Зазначає, що у зв`язку із визнанням непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, ОСОБА_1 перестав відноситися до категорії військовозобов`язаних. Про відповідне рішення ВЛК, оформлене Довідкою № 227/1955 від 10.11.2023, відповідачу було достовірно відомо з 10.11.2023. Тому, отримавши відомості про непридатність позивача до військової служби з виключенням з військового обліку, він був зобов`язаний внести ці відомості до Реєстру. Крім того, рішення штатною ВЛК, на яке покликається відповідач, прийняте ще 28.09.2025. Разом з тим відповідач жодного разу не звернувся до 16 Регіональної ВЛК із запитом щодо надання інформації про рішення штатної ВЛК, хоча зобов`язаний вести Реєстр та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони. Отже, про винесення 16 Регіональною ВЛК постанови від 28.09.2025 про незатвердження Довідки ВЛК від 10.11.2023 відповідач міг та повинен був довідатися 28.09.2025 та на час розгляду справи. Також в апеляційній скарзі представник позивача твердить, що аналіз пунктів 22.5-27 Положення № 402 дає підстави для висновку, що під час проходження позивачем медичного огляду 10.11.2023 ВЛК мала право винести щодо військовозобов`язаного постанову про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку і така постанова оформлялася довідкою ВЛК та не підлягала затвердженню штатною ВЛК. Позиція інших учасників справи У відзиві на апеляційну скаргу відповідач з доводами та вимогами апеляційної скарги не погоджується, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Рух справи в суді апеляційної інстанції Апеляційне провадження у справі відкрито ухвалою від 09.04.2026 після усунення недоліків апеляційної скарги. Ухвалою від 21.05.2026 справу призначено до апеляційного розгляду в судовому засіданні. 25.05.2026 від представників сторін надійшли клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, які задоволено ухвалою суду від 26.05.2026. Представник позивача (апелянта) в судовому засіданні повністю підтримав вимоги за апеляційною скаргою, просить її задовольнити. Представник відповідача (заявника) апеляційну скаргу заперечив з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. Оцінка апеляційним судом висновків суду першої інстанції, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи За приписами частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до частин другої та третьої статті 242 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Колегія суддів заслухала суддю-доповідача, усні пояснення сторін, вивчила матеріали справи і, надаючи оцінку відповідності рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25.02.2026 вищевказаним вимогам з урахуванням доводів апеляційної скарги, зазначає таке. Відповідно до ч. 1 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами. Частиною другою цієї статті визначено, що підставами для перегляду судового рішення за ново виявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду. Отже, перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є вичерпним та за пунктом першим частини другої статті 361 КАС України такою підставою є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Істотними обставинами є фактичні дані (явища, події, факти об`єктивної дійсності або сукупність умов), що в установленому порядку спростовують факти, які були покладено в основу судового рішення. Тобто це обставини, які впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення. При цьому нововиявленими необхідно вважати обставини (як фактичного, так і правового характеру), які об`єктивно існували на час розгляду та вирішення адміністративної справи, але не були відомі і не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд судового рішення. Відтак на стадії перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами беруться до уваги обставини, які раніше не були предметом розгляду з незалежних від суду та особи, яка звернулася із заявою причин, але вони є суттєвими для можливого їх впливу на результати справи, а також можливої часткової зміни судового рішення, прийнятого раніше, або його скасування взагалі. Підсумовуючи наведене, можна дійти висновку, що обов`язковими умовами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами є істотність нововиявлених обставин для вирішення спору, їх існування на момент вирішення адміністративної справи та виявлення таких обставин вже після прийняття рішення зі спору. Водночас не відносяться до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; також не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами в процесі розгляду справи. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.09.2019 у справі № 826/19414/14, від 05.02.2020 у справі № 607/12044/16-а, від 05.08.2020 у справі № 820/6625/16 та від 10.09.2020 у справі № 802/2344/17-а. Тобто за своєю юридичною суттю нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. Водночас необхідною ознакою нововиявлених обставин є те, що на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду. Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи. Не можуть вважатися нововиявленими і ті обставини, які встановлюються на підставі доказів, що не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені в разі виконання вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими. Водночас необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Отже, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин, тому першочерговим обов`язком суду, є встановлення відсутності або наявності нововиявлених обставин. Заява відповідача про перегляд рішення суду у цій справі за нововиявленими обставинами мотивована тим, що 26.01.2026 за вх. № 658 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшли документи із 16 Регіональної ВЛК, з яких відповідачу стало відомо, що Довідка ВЛК № 227/1955 від 10.11.2023 про непридатність позивача не була затверджена рішенням штатної ВЛК від 28.09.2026. Надано рекомендацію щодо проведення повторного огляду ВЛК та прийняття експертного рішення за новим протоколом. Водночас позовна заява надійшла до суду 28.10.2025, а рішення суду ухвалено 04.12.2025. Тобто на момент розгляду справи вказана обставина об`єктивно не була відома заявнику та не могла бути встановлена, оскільки рішення 16 Регіональної ВЛК було фактично отримано ІНФОРМАЦІЯ_2 лише 26.01.2026. Суд першої інстанції погодився з тим, що відповідач посилається не на нові обставини, які виникли після ухвалення судового рішення, і не на переоцінку доказів, що вже були досліджені судом, а на факти об`єктивної дійсності, які існували на момент розгляду справи, однак не були встановлені судом та об`єктивно не могли бути йому відомі, а їх урахування могло призвести до інших висновків щодо правової природи спірних правовідносин. Колегія суддів вважає зазначений висновок правильним, адже, як можна побачити з наданих заявником доказів, а також з матеріалів, які були у справі на дату ухвалення рішення суду від 04.12.2025, рішення 16 Регіональної ВЛК існувало як на момент подання позову, так і на момент вирішення справи, однак це не було встановлено судом. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд керувався лише довідкою позаштатної ВЛК № 227/1955 від 10.11.2023 та скріншотом з мобільного застосунку "Резерв+" від 22.10.2025, в якому у графі "Постанова ВЛК" позивач значиться як непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку. Таким чином, під час первинного розгляду справи, суд формував свої висновки за відсутності повної інформації про настання юридичних наслідків на підставі виданої позаштатною ВЛК довідки від 10.11.2023 № 227/1955. У зв`язку з цим встановлені судом фактичні обставини мали похідний характер та ґрунтувалися на обмеженому обсязі фактичних даних, що об`єктивно виключало можливість надання належної та всебічної правової оцінки спірним правовідносинам. Своєю чергою, наведені заявником обставини є юридичними фактами, від яких залежить правильність кваліфікації спірних правовідносин, зокрема в аспекті правового статусу Довідки № 227/1955 від 10.11.2023. Подані заявником докази підтверджують, що під час розгляду справи суд не мав можливості встановити вищезазначену обставину, оскільки відповідні документи фактично надійшли до заявника (відповідача) лише після ухвалення судового рішення 26.01.2026. При цьому нововиявленою обставиною є саме незатвердження довідки ВЛК штатною ВЛК відповідно до рішення від 28.09.2025 та, як наслідок, недійсність/нечинність довідки ВЛК при ТЦК та СП. Дана обставина існувала на момент ухвалення судового рішення, але про неї об`єктивно не було і не могло бути відомо ні заявнику, ні суду під час розгляду справи. Отримання відповідачем 26.01.2026 рішення 16 Регіональної ВЛК лише документально підтвердило цю обставину - офіційне встановлення відсутності юридичної сили документа компетентним органом, яке має преюдиційне значення для оцінки юридичного статусу довідки про непридатність. Крім того, на думку колегії суддів, суд першої інстанції слушно відхилив можливість кваліфікації вказаного рішення штатної ВЛК як нового доказу. У цьому випадку подані документи не спрямовані на переоцінку вже встановлених судом фактів, а підтверджують інші фактичні обставини, які не були предметом встановлення судом, але безпосередньо спростовують фактичну основу висновків, на яких ґрунтувалося судове рішення, що переглядається. Саме ці обставини формують інший фактичний контекст спору і змінюють правову оцінку спірних правовідносин. Суд також правильно врахував істотність наведених заявником обставин для вирішення справи, віднісши їх до таких, які у разі їх врахування могли б призвести до іншого висновку суду щодо визнання бездіяльності відповідача протиправною. Тобто ці обставини відповідають критерію істотності, оскільки безпосередньо впливають на законність та обґрунтованість судового рішення, ухваленого без їх врахування. З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що обставини, на які посилається відповідач у заяві про перегляд судового рішення є нововиявленими у розумінні положень статті 361 КАС України. Водночас колегія суддів не бере до уваги доводи скаржника про те, що відповідач міг і повинен був дізнатися про рішення 16 Регіональної ВЛК, зокрема шляхом надіслання заяви про надання інформації з приводу погодження чи не погодження Довідки № 227/1955 від 10.11.2023. ТЦК та СП, як суб`єкт владних повноважень, діє виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Жоден нормативно-правовий акт не зобов`язує ТЦК здійснювати моніторинг стану затвердження довідок ВЛК шляхом направлення регулярних запитів до штатних ВЛК, оскільки порядок направлення та затвердження таких документів є чітко регламентованим та імперативним для самих експертних установ. ТЦК та СП не повинен "перевіряти" чи "контролювати" роботу експертних установ або надсилати запити на кожному етапі. Законодавство покладає на штатну ВЛК обов`язок повернути документи або надіслати рішення про незатвердження. Відсутність такого рішення на момент розгляду справи в суді означала, що відповідач перебував у стані правомірної очікуваної процедури. До того ж, навіть якщо виходити з того, що він має право звертатися із запитами та міг це зробити, неотримання інформації, яку штатна ВЛК мала надіслати самостійно, не свідчить про недбалість ТЦК т СП. Проте визначальним у даному випадку є те, що спірна обставина існувала об`єктивно: рішення штатної ВЛК про незатвердження вже було прийняте на момент розгляду справи в суді, що, у свою чергу, свідчило про недійсність/нечинність довідки ВЛК при ТЦК та СП, покладеної в основну судового рішення про задоволення позову. Те, що штатна ВЛК вчасно не повідомила ТЦК та СП, є зовнішнім фактором, який не залежить від волі чи дій відповідача. При цьому важливо зазначити, що жодних переконливих даних, які б вказували на обізнаність відповідача про існування рішення 16 Регіональної ВЛК від 28.09.2025 матеріали справи не містять. Навпаки, як можна побачити з відповідей ІНФОРМАЦІЯ_3 від 15.11.2025 та від 22.01.2026 на адвокатські запити представника позивача (додані до заперечення на заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами), відповідач якраз і наголошує на неможливості виключення з Реєстру інформації про позивача як про військовозобов`язаного через неотримання рішення штатної ВЛК. Тобто обставини справи та наявні у ній докази доводять, що нововиявлена обставина не була предметом судового розгляду саме з причин, що мали об`єктивний характер та не залежали від відповідача. Щодо оцінки впливу нововиявленої обставини на висновки, покладені в основу рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04.12.2026, то колегія суддів враховує, що при ухваленні цього рішення суд виходив з того, що 10.11.2023 було проведено медичний огляд позивача військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 . За результатами огляду встановлено діагноз: Псоріаз розповсюджений, пляшкова форма, безперервно рецидивуючий процес. Псоріатична артропатія. Псоріатична оніходистрофія. На підставі статті 57 а графи ІІ Розладу хвороб, графи ТДВ. У зв`язку з цим, Довідкою ВЛК від 10.11.2023 № 227/1955 позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Про даний факт достеменно відомо відповідачу, що стверджується скріншотом з мобільного застосунку "Резерв+" від 22.10.2025, де у графі "Постанова ВЛК" значиться як непридатний з виключенням з військового обліку. Проте у категорії обліку позивач значиться як військовозобов`язаний. Водночас встановлені нововиявлені обставини свідчать про інше фактичне підґрунтя спірних правовідносин. Так, процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями визначає Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800. Це Положення поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, членів їх сімей, призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також військовослужбовців Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та членів їх сімей, громадян, які добровільно вступають на військову службу (навчання) за контрактом у Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України, та осіб, звільнених з військової служби в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, для яких військово-лікарська експертиза проводиться військово-лікарськими комісіями, утвореними в закладах охорони здоров`я Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України та при закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності. Аналіз норм Положення № 402 вказує на те, що довідка ВЛК районних/міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку підлягає обов`язковому затвердженню ВЛК вищого рівня. Лише після такого затвердження довідка набуває юридичної сили та породжує правові наслідки. Цей висновок є застосовним до обох редакцій зазначеного нормативно-правового акта - як станом на дату проходження позивачем ВЛК 10.11.2023, так і на дату прийняття судом рішення 04.12.2025. Зокрема відповідно до абзацу 13 пункту 3.8 розділу ІІ Положення (станом на 10.11.2023) постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період оформлюється довідкою ВЛК (додаток 4 до цього Положення) у двох примірниках, яка дійсна протягом одного року з дня медичного огляду. Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про тимчасову непридатність або непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку підлягає затвердженню штатною ВЛК. Копія довідки видається особі, яка пройшла медичний огляд. При цьому форма Довідки ВЛК містить графу (крайня знизу) про рішення (постанову) штатної ВЛК, яка заповнюється у тому разі, коли постанова ВЛК підлягає затвердженню штатною ВЛК. Як видно зі змісту Довідкою ВЛК від 10.11.2023 № 227/1955, яку позивач додав до позовної заяви, така довідка теж містить відповідну графу, яка однак є порожньою. Водночас на примірнику цієї довідки, що 26.01.2026 повернувся на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 , у відповідному місці стоїть штамп 16 Регіональної ВЛК про незатвердження довідки згідно з постановою штатної ВЛК від 28.09.2025 та її повернення до ВЛК з таких підстав (зворот довідки): неповноцінне обстеження хворого; необґрунтований клініко-експертний діагноз; порушення вимог додатків 4 та 13 до Положення; відсутність медичних документів, що підтверджують діагноз. Надано рекомендацію щодо проведення повторного огляду ВЛК та прийняття експертного рішення за новим протоколом. Чинна на 04.12.2025 редакція абзаців 6 та 9 пункту 3.8 розділу ІІ Наказу № 402 підтверджує збереження зазначеного механізму: у разі прийняття постанови про непридатність до військової служби матеріали медичного огляду в обов`язковому порядку направляються для перевірки до ВЛК обласних ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , а після перевірки - до відповідних штатних ВЛК для затвердження. Таким чином, положення Глави 3 розділу ІІ, зокрема пункти 3.1 та 3.2, у системному зв`язку з пунктом 3.8 Наказу № 402, як у попередній, так і в чинній редакціях встановлюють, що довідка ВЛК районних/міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку підлягає обов`язковому затвердженню штатною ВЛК. Обов`язковість затвердження штатною ВЛК є елементом правового статусу довідки ВЛК про непридатність до військової служби за станом здоров`я, який існував з моменту її видачі позивачу. Відповідно, юридичні наслідки у вигляді виключення з військового обліку можуть наставати виключно за наявності належним чином оформленої та затвердженої штатною ВЛК довідки про непридатність до військової служби. Відтак, оскільки Довідка ВЛК № 227/1955 від 10.11.2023 повернулася після розгляду 16 Регіональною ВЛК без затвердження, рішення позаштатної ВЛК не набуло юридичної сили, а тому не зумовлює правової підстави для внесення змін до військово-облікових даних щодо позивача. Тобто відсутня правова підстава для його виключення з військового обліку та внесення відомостей про це до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. За наведених обставин висновки суду при первинному розгляді справи про протиправність бездіяльності відповідача із невнесенні до Реєстру відповідних відомостей ґрунтуються на неповно з`ясованих обставинах. У свою чергу, нововиявлені обставини безпосередньо впливають на правову оцінку спірних правовідносин та раніше зроблені судом висновки у справі, є істотними та дають підстави для перегляду прийнятого судового рішення. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі Згідно з ч. 1, 2 ст. 369 КАС України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд: 1) ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду; 2) приймає постанову - якщо переглядалася постанова; 3) постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала. Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність задоволення заяви відповідача про перегляд Рівненського окружного адміністративного суду від 04.12.2025 за нововиявленими обставинами рішення, його скасування та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 . Колегія суддів відхиляє твердження апелянта про те, що довідка ВЛК при ТЦК та СП про визнання позивача непридатним до військової служби не підлягала затвердженню штатною ВЛК. Вказана позиція ґрунтується на помилковому застосуванні пункту 22.7 Розділу II Положення № 402, у якому йдеться про те, що не підлягає затвердженню штатною ВЛК постанова ВЛК у формі довідки саме про придатність військовослужбовця (військовозобов`язаного, резервіста) до військової служби. Також колегія суддів не бере до уваги посилання апелянта на те, що перед медичним оглядом ВЛК позивач пройшов усі обов`язкові обстеження і діагноз був встановлений йому у визначеному законом порядку, що спростовує висновки штатної ВЛК. Колегія суддів зазначає, що питання правомірності рішення Регіональної ВЛК від 28.09.2025 не є предметом спору у цій справі, який виник у зв`язку з протиправною, на думку позивача, бездіяльністю відповідача із внесення до Реєстру відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку внаслідок визнання його непридатним до військової служби. Відповідне рішення штатної ВЛК може бути предметом окремого оскарження. Щодо тривалого характеру оспорюваної бездіяльності відповідача, на чому наголошується в апеляційній скарзі, то колегія суддів враховує, що з відповідним позовом позивач звернувся до суду у жовтні 2025 року. Водночас, як встановлено під час провадження за нововиявленими обставинами, рішенням штатної ВЛК від 28.09.2025 не затверджено Довідку ВЛК № 227/1955 від 10.11.2023, що спростовує вимоги позовної заяви про протиправність дій ІНФОРМАЦІЯ_3 із невнесення відомостей про виключення позивача з військового обліку. Наявність цієї обставини безпосередньо впливає на вирішення справи по суті незалежно від того, коли, на думку позивача, виникла спірна бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Інші доводи апеляційної скарги окремо або в сукупності не дають підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції. Водночас у контексті оцінки аргументів скаржника колегія суддів бере до уваги, що згідно з рішення ЄСПЛ у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року (пункт 29) статтю 6 пункт 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01, від 6 вересня 2005 року, пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00, від 18 липня 2006 року, пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року, пункт 58). Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Частиною першою статті 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведені вище мотиви, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Оскільки апеляційний суд не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється. Висновки щодо розподілу судових витрат Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Таким чином, з огляду на результат апеляційного перегляду, судові витрати не перерозподіляються. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника позивача залишити без задоволення. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року у справі № 460/19762/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя П. І. Сало судді Т. М. Димарчук Р. М. Москаль Повне судове рішення складено 02.06.26