Постанова Чернігівський апеляційний суд № 732/1627/25

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 02 червня 2026 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 732/1627/25 Головуючий у першій інстанції Бойко А. О. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1074/26 Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої судді Мамонової О. Є., суддів Висоцької Н.В., Шитченко Н. В., із секретарем Герасименко Ю. О., учасники справи: позивач Аліменко Наталія Леонідівна, відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Гетьманське», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Наука незалежна експертиза якості», розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьманське» на рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 10 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьманське» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості зі сплати орендної плати, У С Т А Н О В И В: У жовтні 2025 року Аліменко Н.Л. звернулася до суду з позовом до ТОВ «Гетьманське», в якому просила: - розірвати договір оренди землі №102 від 03.04.2015 (змінений додатковими угодами від 01.01.2018 та б/н від 20.12.2021, які є його невід`ємними частинами), предметом якого є земельна ділянка площею 2,3453 га, кадастровий номер 7421484800:07:000:0433 та припинити речове право (номер запису про інше речове право 9677871) право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7421484800:07:000:0433, яке зареєстроване за ТОВ «Гетьманське»; - стягнути з ТОВ «Гетьманське» на її користь орендну плату за 2023, 2024 роки за орендовану земельну ділянку із кадастровим номером 7421484800:07:000:0433 у сумі 11 304,08 грн із подальшим вирахуванням із цієї суми обов`язкових платежів та судові витрати. Позов обґрунтовано тим, що на підставі договору оренди землі №102 від 03.04.2015 ОСОБА_2 передала належну їй земельну ділянку площею 2,3453 га, кадастровий номер 7421484800:07:000:0433 в оренду СТОВ «Іскра» строком на 10 років. В подальшому за додатковими угодами право оренди земельної ділянки перейшло до ТОВ «Гетьманське», внесено ряд змін до договору оренди, зокрема продовженого його дію до 31.12.2025 та змінено розмір орендної плати, а також викладено договір оренди в новій редакції. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, після її смерті право власності на спірну земельну ділянку перейшло до позивачки як до спадкоємиці за законом, що підтверджується відповідним свідоцтвом. 20.12.2021 між позивачкою та ТОВ «Гетьманське» укладено додаткову угоду до договору оренди землі №102 від 03.04.2015, договір оренди викладено в новій редакції, визначено договір укладеним на 14 років (до 03.04.2029) Позивачка вказувала, що на даний момент між сторонами існує діючий договір оренди землі, за якими орендар зобов`язаний, в тому числі, вчасно сплачувати всі належні орендні платежі. Всупереч цьому, відповідач, починаючи з 2023 року, припинив виплачувати орендну плату за користування вказаною земельною ділянкою, остання виплата орендної плати відбулась у грудні 2022 року. Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача зі сплати орендної плати складає 11304,08 грн, останній на звернення позивача не реагує. Наголошує, що ТОВ «Гетьманське» було допущено систематичне невиконання обов`язку щодо сплати орендної плати, що є істотним порушенням умов даного договору, та підставою для розірвання цього договору і стягнення заборгованості. Ухвалою Городнянського районного суду Чернігівської області від 05.12.2025 залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ТОВ «Наука незалежна експертиза якості». Рішенням Городнянського районного суду Чернігівської області від 10.02.2026 позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Гетьманське» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати задоволено частково. Розірвано договір оренди землі №102 від 03.04.2015 (змінений додатковими угодами від №317 від 01.01.2018 та б/н від 20.12.2021, які є його невід`ємними частинами), предметом якого є земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,3453 га, з кадастровим номером 7421484800:07:000:0433. Стягнуто з ТОВ «Гетьманське» на користь Аліменко Н.Л. орендну плату за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7421484800:07:000:0433, за 2023 та 2024 роки у розмірі 11304,08 грн із подальшим вирахуванням із цієї суми обов`язкових платежів. Стягнуто із ТОВ «Гетьманське» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн. В іншій частині позову відмовлено. В апеляційній скарзі ТОВ «Гетьманське» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Аліменко Н.Л. про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати відмовити, посилаючись на невмотивованість, необґрунтованість судового рішення, порушення норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що районний суд дійшов хибного висновку про те, що ТОВ «Гетьманське» є належним відповідачем у справі, оскільки матеріально-правові відносини існують саме між позивачем та ТОВ «Наука-незалежна експертиза якості». Заявник указує, що з урахуванням початку повномасштабного вторгнення ТОВ «Гетьманське» було позбавлене можливості обробляти належну позивачці земельну ділянку, а отже і сплачувати орендну плату. Наголошує, що неможливість використання земельної ділянки через її розташування на тимчасово окупованій території, фактичне знищення майна товариства, потенційне замінування та пов`язана з цим загроза життю та здоров`ю працівників є прямим наслідком збройної агресії, що об`єктивно унеможливило виконання зобов`язань за договорами оренди і відповідно до ст. 762 ЦК України є підставою для звільнення його від сплати орендної плати. Зазначає, що внаслідок бойових дій територія, на якій розташована земельна ділянка, є забрудненою вибохонебезпечними предметами та потребує проведення робіт з розмінування для забезпечення безпечного використання, територія Городнянської міської територіальної громади, до якої входить Володимирівська сільська рада, є місцем, де виявлені або ймовірно знаходяться вибухонебезпечні предмети. У відзиві на апеляційну скаргу Аліменко Н.Л. просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Позивачка зазначає, що ТОВ «Наука-незалежна експертиза якості» не є стороною договору оренди землі, укладеного між нею та відповідачем, а отже правомірно залучене у справі як третя особа. Указує, що відповідачем не надано жодних належних, допустимих та достовірних доказів обставин, які б підтверджували неможливість використання ним земельної ділянки. Всі подані відповідачем матеріали мають загальний характер і свідчать лише про те, що на території України наявні форс-мажорні обставини і певні земельні ділянки не можуть бути використані, що є цілком очевидним і загальновідомим. Наголошує, що звільнення особи від сплати податків або надання пільг зі сплати податків у разі потенційного забруднення земельних ділянок вибухонебезпечними предметами відбувається не автоматично, а на підставі рішення органу місцевого самоврядування про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, прийнятого на підставі поданої платником плати за землю заяви. Відповідач такого рішення не надав. Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника позивачки адвоката Куліша Ю.А., який просив залишити в силі рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду без змін. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про припинення речового права права оренди земельної ділянки учасниками справи не оскаржується, та, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в апеляційному порядку не переглядається. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.10.2018 у справі № 186/1743/15-ц, яка, зокрема зазначає, у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується. Таким чином, апеляційний суд переглядає рішення суду лише в частині задоволених вимог про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати. Задовольняючи частково позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що з боку відповідача має місце систематичне порушення обов`язку по сплаті орендної плати за користування земельними ділянками. У зв`язку з невиконанням орендарем своїх зобов`язань за договором оренди землі у орендодавця виникло право вимоги до відповідача про стягнення заборгованості з орендної плати за вказаними договорами за 2023-2024 роки. Відтак, договір оренди землі підлягає розірванню з підстав, що передбачені п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України. З таким висновком районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства. Судом у справі встановлено, що згідно із свідоцтвом про право на спадщину за законом від 14.12.2021, зареєстрованого в реєстрі за №2227, Аліменко Н.Л. є власницею земельної ділянки площею 2,3453 га, що розташована на території Ільмівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області з кадастровим номером 7421484800:07:000:0433(а.с. 27), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14.12.2021 №290296224 (а.с. 28) та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 24.09.2025 №444873854 (а.с. 26). 03.04.2015 між орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем СТОВ «Іскра» укладено договір оренди землі №102, за умовами якого в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,3453 га, в тому числі рілля 2,3453 га, яка знаходиться на території Ільмівської сільської ради Городнянського району Чернігівської області, кадастровий номер: 7421484800:07:000:0433, строком на 10 років, зі сплатою орендної плати орендарем у грошовій формі в розмірі 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 1177,61 грн, із якої орендарем як податковим агентом утримуються податки (збори), передбачені чинним законодавством України (а.с. 17-18). Додатковою угодою №317 від 01.01.2018 (про заміну сторони та внесення змін до договору оренди) до договору оренди землі №102 від 03.04.2015, укладеною між ОСОБА_2 , СТОВ «Іскра» та ТОВ «Гетьманське», визначено новим орендарем ТОВ «Гетьманське», змінено розмір орендної плати, яка вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 7% нормативної грошової оцінки земельної ділянки та складає 3 297,02 грн, продовжено строк дії договору до 31.12.2025, та узгоджено інші умови (а.с. 20). Згідно з Актом прийому-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди землі від 03.04.2015 №102, орендар передає, а орендодавець приймає та передає новому орендарю (ТОВ «Гетьманське») до 31.12.2025 земельну ділянку кадастровий №7421484800:07:000:0433, площею 2,3453 га, яка розташована на території Ільмівської сільської ради (а.с. 20 зворот). Додатковою угодою до договору оренди землі №102 від 03.04.2015 від 20.12.2021 вказаний договір оренди викладено в новій редакції, зокрема, встановлено строк дії договору 14 років (до 03.04.2029), орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у сумі 5 652,04 грн за повний рік оренди, обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється без урахування річного індексу споживчих цін на товари і послуги, показників інфляції та індексів нормативно-грошової оцінки; орендна плата вноситься орендарем до 31 грудня (а.с. 21-23). Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з жовтня 2021 року по червень 2025 року ТОВ «Гетьманське» у 2023-2025 роках орендну плату Аліменко Н.Л. не сплачувало. Останні виплати від ТОВ «Гетьманське» 3 316,38 грн у грудні 2021 року та 5 652,06 грн у грудні 2022 року (а.с. 24-25). У відповідь на звернення ТОВ «Гетьманське» ГУ ДСНС у Чернігівській області повідомило, що в Головному управлінні відсутня інформація щодо можливості ведення сільськогосподарської діяльності та безпечності проведення таких робіт на земельних ділянках, указаних в листі товариства. Міністерством оборони з міркувань безпеки для особового складу неурядових організацій з гуманітарного розмінування введені певні обмеження, відповідно до яких оператором протимінної діяльності заборонено проводити свою діяльність в межах 20 км зони від кордону з російською федерацією та республікою білорусь, а урядовими організаціями у вище зазначеній зоні здійснюється лише оперативне розмінування. Заходи з гуманітарного розмінування на території, де розміщені вказані товариством земельні ділянки, будуть проведені після завершення ЗСУ заходів зі стримування агресії російської федерації з території республіки білорусь (а.с. 47). Листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, який є загальним офіційним документом, визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України (а.с. 48). 01.01.2025 між ТОВ «Гетьманське» (продавець) та ТОВ «Наука-незалежна експертиза якості» (покупець) укладено договір №0101/25-14 відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок, за умовами якого продавцю належить зареєстроване право оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, зазначених у додатках (у тому числі площею 2,3453 га з кадастровим номером 7421484800:07:000:0433, що належить Аліменко Н.Л.). Продавець за цим договором продає (відчужує), а покупець придбаває право оренди зазначених земельних ділянок, що є підставою для державної реєстрації переходу права оренди землі у порядку, передбаченому законодавством. До покупця переходять усі права й обов`язки орендаря щодо земельних ділянок за договорами оренди землі (зі змінами та доповненнями додатковими угодами). Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом 1 року, а щодо невиконання до цього часу зобов`язань до повного їх виконання (а.с. 71-76). За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 24.09.2025 орендарем земельної ділянки площею 2,3453 га з кадастровим номером 7421484800:07:000:0433 є ТОВ «Гетьманське» (а.с. 26). За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 01.12.2025 орендарем земельної ділянки площею 2,3453 га з кадастровим номером 7421484800:07:000:0433 є ТОВ «Наука-незалежна експертиза якості» (а.с. 69-70). За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти. Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання в порядку встановленому ЦПК України. Частиною 1 ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України). У ч. 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов. Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (ч. 2 ст. 792 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі» визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями ч. 1 ст. 93 ЗК України, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Згідно зі ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України (ст. 32 Закону України «Про оренду землі»). Положеннями ст. 24, 25 Закону визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати. Орендар, у свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку. Підстави припинення договору оренди землі це законодавчо закріплені обставини, які передбачають припинення договірних відносин. Підстави припинення договору оренди землі - це законодавчо закріплені обставини, які передбачають припинення договірних відносин. Правила про підстави припинення права користування земельною ділянкою, визначені пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України (систематична несплата орендної плати), та приписи частини другої статті 651 ЦК України, якими передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, співвідносяться як такі, що не суперечать, а навпаки доповнюють одні одних. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа. Верховний Суд у постанові від 10.10.2019 у справі № 293/1011/16-ц (провадження № 61-29970сво18) виснував, що тлумачення пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначено договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо). Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 04.12.2023 у справі № 385/1679/21. Положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність (постанови Верховного Суду від 07.02.2024 у справі № 579/1133/22, від 27.09.2023 у справі № 626/104/21). За змістом наведених норм, істотним слід визнавати таке порушення, що тягне за собою для іншої сторони неможливість досягнення мети договору, тобто, вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати. Отже, стороною, якою заявлено вимоги про розірвання договору, повинно бути доведено наявність істотного порушення договору та наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, тобто існування цих двох умов у їх сукупності. Тлумачення п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України та ч. 2 ст. 651 ЦК України свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати в цілому, так і її виплати в розмірі меншому, ніж визначеному договором. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 03.04.2015 між ОСОБА_2 та СТОВ «Іскра» укладено договір оренди землі №102, за умовами якого в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,3453 га, в тому числі рілля 2,3453 га, кадастровий номер 7421484800:07:000:0433, яка знаходиться на території Ільмівської сільської ради Городнянського району Чернігівської області, строком на 10 років. Додатковою угодою №317 (про заміну сторони та внесення змін до договору оренди) СТОВ «Іскра» передало право оренди вищезазначеної земельної ділянки ТОВ «Гетьманське». Передача майна новому орендарю у користування підтверджується актом прийому-передачі об`єкта оренди (земельних ділянок) від позивача (орендодавця) і попереднього орендаря СТОВ «Іскра» від 01.01.2018, тобто відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, земельну ділянку площею 2,3453 га із кадастровим номером 7421484800:07:000:0433 на правах оренди до 31.12.2025. Надалі, уклавши 20.12.2021 додаткову угоду до договору оренди землі від 03.04.2015, сторони внесли до нього зміни та виклали у новій редакції, зокрема, строк дії договору оренди земельної ділянки визначено у 14 років, перебіг якого починається з дати укладення Договору. Як у відзиві на позовну заяву, так і в апеляційній скарзі ТОВ «Гетьманське» не заперечувало несплату Аліменко Н.Л. орендної плати, обґрунтовуючи це неможливістю використання земельної ділянки позивача через форс-мажорні обставини, а саме збройну агресію російської федерації та близкість до кордону з Республікою Білорусь, що звільняє товариство від виконання зобов`язань за укладеним договором. Крім того, згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів станом на 29.09.2025 дохід у вигляді орендної плати за період з І кварталу 2023 року по І квартал 2026 року від ТОВ «Гетьманське» позивачка Аліменко Н.Л. не отримувала. Апеляційний суд враховує, що суд першої інстанції, вирішуючи спір, дійшов правильного висновку, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не лише самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 09.11.2021 у справі № 913/20/21. Отже, сам по собі воєнний стан не є безумовною підставою для застосування положень ч. 6 ст. 762 ЦК України. Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (ст. 1 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану»). 24.02.2022 розпочалося повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено військовий стан, який триває дотепер. Колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сама по собі війна не може автоматично означати звільнення від виконання в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Війна, як обставина непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин юридична/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання. На підтвердження неможливості обробляти земельну ділянку позивача і відповідно сплачувати орендну плату ТОВ «Гетьманське» до суду першої інстанції надало лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 про визнання форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили) військову агресію російської федерації проти України. Проте, вказаний лист є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, зобов`язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин. Той факт, що Торгово-промислова палата України засвідчила відповідну форс-мажорну обставину (обставину непереборної сили), сам собою не є підставою для звільнення або зменшення відповідальності за невиконання/неналежне виконання договірних зобов`язань. Воєнний стан, як обставина непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання. При цьому, наявність сертифікату ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі № 910/8580/22. Посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов`язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання/неналежне договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин (як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання). Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору (постанови Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 07.06.2023 у справі № 906/540/22). Частиною 1 ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок непереборної сили. У постанові Верховного Суду від 14.06.2022 в справі № 922/2394/21 зазначено, що ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Так, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Таких висновків дотримується Верховний Суд у постанові від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та у постанові від 09.11.2021 у справі № 913/20/21». Відповідно до положень ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №910/7495/16 зазначено, що норма ч. 6 ст. 762 ЦК України визначає як підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає. Підпунктом 3 п. 27 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України визначено, що під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням такої особливості: власники, користувачі земельних ділянок не несуть відповідальності за невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням, що полягає у невикористанні земельної ділянки, право власності, користування якою виникло до введення воєнного стану. Велика Палата Верховного Суду також зауважила, що відсутність у ч. 6 ст. 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством. Постановою Кабінету Міністрів України №740 від 07.06.2024 «Про деякі питання про створення, забезпечення функціонування та ведення реєстру територій, забруднених/імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами» затверджено Порядок ведення, адміністрування, користування відомостями реєстру територій, забруднених/імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами, внаслідок чого введено у дію реєстр територій та геоінформаційна система, якому відповідає Інтерактивна карта територій, яку адмініструє Державна служба надзвичайних ситуацій (далі ДСНС). За даними Інтерактивної карти ДСНС, розміщеної на її офіційному сайті за посиланням Розмінування України (https://mine.dsns.gov.ua/), територія Чернігівської міської територіальної громади Чернігівської області частково є місцем, що налічує 8 непідтверджених небезпечних зон. Відповідно до ч. 283-1.2. ст. 283-1 Податкового кодексу України період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання. Для земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території), за умови подання платником плати за землю до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації заяви про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та прийняття таким органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки, зазначеної у такій заяві, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання. Апеляційний суд враховує, що відповідачем ТОВ «Гетьманське» не надано суду першої та апеляційної інстанціям належних і допустимих доказів на підтвердження обмежень використання ТОВ «Гетьманське» за цільовим призначенням земельної ділянки позивача та наявності розпорядження щодо звільнення ТОВ «Гетьманське» від оподаткування за 2023-2024 роки з підстав непридатності до використання земельних ділянок на території Володимирівського старостинського округу Городнянської міської ради Чернігівського району Чернігівської області через замінування. Таким чином, для встановлення статусу земельної ділянки, як забрудненої вибухонебезпечними предметами, необхідно не лише завершення активних бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території), а і обов`язкове подання платником плати за землю до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації заяви про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та прийняття таким органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки, зазначеної у такій заяві. Матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації із заявою про потенційне забруднення земельної ділянки Аліменко Н.Л. вибухонебезпечними предметами та прийняття цими органами рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо спірної земельної ділянки. Отже, відповідач не дотримався визначеного законодавством порядку для встановлення статусу земельної ділянки, як такої, що забруднена вибухонебезпечними предметами, тому відсутні підстави для висновку про можливість його звільнення від орендної плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Також в матеріалах справи відсутні та відповідачем не надано ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду відомості про те, що ТОВ «Гетьманське» протягом 2022-2025 року не вело господарську діяльність і не отримувало дохід, відсутність активів і працівників, які отримують заробітну плату. Отже, відсутні підстави стверджувати, що відповідач позбавлений можливості сплачувати орендну плату позивачу. Виходячи з наведеного, безпідставними є доводи апеляційної скарги про неврахування судом першої інстанції введення воєнного стану у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та неможливість у зв`язку з цим безпечного використання спірної земельної ділянки і здійснення на ній господарської діяльності, так і посилання на потенційне замінування земельної ділянки у зв`язку з безпосередньою близькістю до державного кордону, що створює загрозу життю та здоров`ю працівників. Не є слушними посилання апеляційної скарги на те, що ТОВ «Гетьманське» є неналежним відповідачем, враховуючи наступне. Під час розгляду справи судом першої інстанції до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, залучено ТОВ «Наука-незалежна експертиза якості». Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 01.12.2025 орендарем земельної ділянки площею 2,3453 га з кадастровим номером 7421484800:07:000:0433 зазначено ТОВ «Наука-незалежна експертиза якості» на підставі договору відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок від 01.01.2025. Державну реєстрацію права оренди проведено на підставі договору №0101/25-14 відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок від 01.01.2025, укладеного між ТОВ «Гетьманське» та ТОВ «Наука-незалежна експертиза якості» з додатками. За умовами вказаного договору продавцю належить зареєстроване право оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, зазначених у додатках (Перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення, право оренди яких є предметом відчуження (продажу) до договору. Продавець за цим договором продає (відчужує), а покупець придбаває право оренди зазначених земельних ділянок, що є підставою для державної реєстрації переходу права оренди землі у порядку, передбаченому законодавством. До покупця переходять усі права й обов`язки орендаря щодо земельних ділянок за договорами оренди землі (зі змінами та доповненнями додаткових угод) (п. 2.1., 2.2. договору). Пунктами 5.1., 5.2. договору №0101/25-14 передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом 1 (одного) року, а щодо невиконаних до цього часу зобов`язань до повного їх виконання. Зміни та доповнення в цей договір можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, що оформляється додатковими угодами. Згідно з Переліком земельних ділянок сільськогосподарського призначення, право оренди яких є предметом відчуження (продажу), що є додатком №1 до договору №0101/25-14 відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок від 01.01.2025, ТОВ «Наука-незалежна експертиза якості» набуло право оренди на земельну ділянку площею 2,3453 га з кадастровим номером 7421484800:07:000:0433, порядковий номер у переліку

99. Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим Законом, та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до Закону (ч. 5 ст. 6 ЗУ «Про оренду землі»). Частиною 1 ст. 19 ЗУ «Про оренду землі» передбачено, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права, а згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 вказаного Закону договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». За змістом ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Згідно з абз. 2, 7 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права на земельну ділянку, похідні від права власності, що припиняються після завершення строку дії відповідного договору, містяться в Державному реєстрі прав з дня державної реєстрації набуття речового права до дня закінчення строку дії договору, що обраховується відповідно до Цивільного кодексу України. Після закінчення строку дії договору державна реєстрація речового права припиняється за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав. Заява про державну реєстрацію припинення речового права на земельну ділянку, похідного від права власності, незалежно від наявності чи відсутності відомостей про поновлення договору може бути подана в будь-який час до припинення такого права. Так, умовами договору №0101/25-14 про відчуження (купівлю-продаж) права оренди земельних ділянок від 01.01.2025 встановлено, що він діє протягом одного року з моменту його підписання сторонами. Таким чином, станом на день ухвалення судом першої інстанції рішення у справі (10.02.2026) строк дії договору №0101/25-14 відчуження (купівлю-продаж) права оренди земельних ділянок від 01.01.2025 сплив. Відтак з 02.01.2025 ТОВ «Наука-незалежна експертиза якості» не є орендарем спірної земельної ділянки у зв`язку із припиненням дії договору №0101/25-14, у зв`язку із чим ТОВ «Гетьманське» є належним відповідачем у справі як орендар спірної земельної ділянок на підставі укладеного 03.04.2015 з Аліменко Н.Л. договору оренди землі №102. Наявність в Державному реєстрі прав державної реєстрації речового права оренди на спірну земельну ділянку за ТОВ «Наука-незалежна експертиза якості» сама по собі не має правого значення, оскільки це речове право припинено по завершені строку дії договору №0101/25-14. Посилання заявника в апеляційній скарзі на постанови Чернігівського апеляційного суду у справі №732/963/25, Херсонського апеляційного суду у справі №650/3776/24, Миколаївського апеляційного суду у справі №485/747/25 не можуть бути взяті до уваги апеляційним судом, оскільки при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, що передбачено ч. 4 ст. 263 ЦПК України. Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення постановлено районним судом з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, у зв`язку з чим, згідно зі ст. 375 ЦПК України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 10.02.2026 - без змін. Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьманське» - залишити без задоволення. Рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 10 лютого 2026 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 04 червня 2026 року. Головуюча О.Є.Мамонова Судді Н.В. Висоцька Н.В.Шитченко