Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/28790/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 вересня 2025 р. Справа № 520/28790/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Калиновського В.А., Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Фермерського господарства "КЛЕПКИ+", Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2025, головуючий суддя І інстанції: Садова М.І., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 25.06.25 по справі № 520/28790/24 за позовом Фермерського господарства "КЛЕПКИ+" до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, Фермерського господарства "КЛЕПКИ+", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області, у якому, уточнивши позовні вимоги, просив суд: - визнати протиправним та скасувати розпорядження №542/2 від 24.09.2024 р., винесене відповідачем, у повному обсязі; - зобов`язати відповідача прийняти рішення про надання позивачу пільг зі сплати орендної плати на 2023 рік (з 01.01.2023 по 31.12.2023) та пільг зі сплати єдиного податку четвертої групи на 2023 рік (з 01.01.2023 по 31.12.2023) по земельним ділянкам з кадастровими номерами: 6323786000:03:000:0321 площею 11,3912 га; 6323786000:02:000:0129 площею 47,3541 га; 6323785000:04:000:0068 площею 45,6994 га; 6323785000:01:000:0035 площею 8,4755 га; 6323785000:04:000:0065 площею 22,1074 га; 6323785000:04:000:0067 площею 35,9481 га, які зазначені у відповідних заявах позивача № 1-2023 від 31.08.2023, та № 3-2023 від 31.08.2023 про потенційне забруднення земельних ділянок вибухонебезпечними предметами, які були подані відповідачу. В обґрунтування позову позивач зазначає, що звернувся до відповідача із заявами № 1-2023 від 31.08.2023 та № 3-2023 від 31.08.2023, в яких просив відповідача визнати земельні ділянки, зазначені у Заявах, непридатними до використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами та встановити податкові пільги зі сплати єдиного податку ІV групи з 01.01.2023 по 31.12.2023 та орендної плати за земельні ділянки на 2023 рік за земельні ділянки, зазначені у заявах. На виконання рішення суду у справі № 520/8012/24 відповідачем прийнято розпорядження про відмову в задоволенні вищевказаних заяв. Вважає таке розпорядження протиправним у зв`язку із чим просить його скасувати та зобов`язати відповідача надати пільги зі сплати єдиного податку та орендної плати за землю. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2025 року адміністративний позов фермерського господарства "КЛЕПКИ+" до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправним та скасовано розпорядження прийняте Куп`янської міською військовою адміністрацією Куп`янського району Харківської області від 24 вересня 2024 року № 542/2. Зобов`язано Куп`янську міську військову адміністрацію Куп`янського району Харківської області прийняти рішення про визнання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які знаходиться на території Куп`янської територіальної громади, кадастрові номери та площі яких зазначені в заявах від 31 серпня 2023 року № 1-2023 та № 3-2023, потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами та надати фермерському господарству "КЛЕПКИ+" пільги з місцевих податків і зборів, а саме: зі сплати єдиного податку ІV групи з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року за земельні ділянки; зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної власності на 2023 рік за земельні ділянки. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області на користь фермерського господарства "КЛЕПКИ+" судовий збір в сумі 2422,40 грн. Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що не погоджується як з мотивувальною так і з резолютивною частинами оскаржуваного рішення в яких судом першої інстанції зазначено, що земельні ділянки по яким позивач просив встановити податкові пільги - є землями державної власності, а не комунальної. Позивач зазначає, що при звернені з позовною заявою до суду просив суд: «Зобов`язати Відповідача прийняти рішення про надання Позивачу пільг зі сплати орендної плати на 2023 рік (з 01.01.2023 р. по 31.12.2023 р.) та пільг зі сплати єдиного податку четвертої групи на 2023 рік (з 01.01.2023 р. по 31.12.2023 р.) по земельним ділянкам з кадастровими номерами: 6323786000:03:000:0321 площею 11,3912 га; 6323786000:02:000:0129 площею 47,3541 га; 6323785000:04:000:0068 площею 45,6994 га; 6323785000:01:000:0035 площею 8,4755 га; 6323785000:04:000:0065 площею 22,1074 га; 6323785000:04:000:0067 площею 35,9481 га, які зазначені у відповідних заявах Позивача № 1 -2023 від 31.08.2023 р. та № 3-2023 від 31.08.2023 р. про потенційне забруднення земельних ділянок вибухонебезпечними предметами, які були подані Відповідачу». Натомість суд першої інстанції з не зрозумілих позивачу причин, у резолютивній частині оскаржуваного рішення зазначив: «Зобов`язати Куп`янську міську військову адміністрацію Куп`янського району Харківської області прийняти рішення про визнання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які знаходиться на території Куп`янської територіальної громади, кадастрові номери та площі яких зазначені в заявах від 31 серпня 2023 року № 1-2023 та № 3-2023, потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами та надати Фермерському господарству "КЛЕПКИ+" пільги з місцевих податків і зборів, а саме: зі сплати єдиного податку IV групи з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року за земельні ділянки: зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної власності на 2023.рік за земельні ділянки.». На переконання позивача таке формулювання, що застосоване судом у рішенні по цій справі, та відповідно буде перенесено у виконавчий лист - не дасть можливості належним чином виконати рішення суду, оскільки відповідач буде мати формальні підстави не виконати його або виконати його не належним чином. Земельні ділянки по яким необхідно надати податкові пільги не належать до земель державної власності, а відносяться до земель комунальної власності, власником яких є Куп`янська міська Рада, тимчасово обов`язки якої виконує Куп`янська міська військова адміністрація Куп`янського району Харківській області. Із формулювання рішення не вбачається по яким саме земельним ділянкам (з якими кадастровими номерами) зобов`язано відповідача надати податкові пільги з орендної плати та єдиного податку четвертої групи. На переконання позивача, суд першої інстанції неправильно визначив належність земельних ділянок та не зазначив по яким саме земельним ділянкам необхідно надати податкові пільги. Правильним у цьому випадку буде зазначати, що ці земельні ділянки є комунальною власністю та зазначити конкретно по яким земельним ділянкам необхідно встановити податкові пільги. Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції. Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами повинні прийматися на кожний календарний рік окремо, за умови наявності відповідних заяв платників податків, та на період не більше ніж до кінця поточного календарного року. 24 лютого 2022 року відбулося повномасштабне вторгнення російської федерації в Україну. Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» від 22.12.2022 року № 309, 24 лютого 2022 року - дата початку тимчасової окупації м. Куп`янська Куп`янської міської територіальної громади, 09 вересня 2022 року - дата завершення тимчасової окупації м. Куп`янська Куп`янської міської територіальної громади. З 09 вересня 2022 року по 17 вересня 2022 року м. Куп`янськ перебувало в зоні активних бойових дій. З 17 вересня 2022 року Куп`янська міська територіальна громада по теперішній час перебуває в зоні можливих бойових дій. рішення про надання податкових пільг має безумовним наслідком недоотримання коштів та втрати місцевого бюджету. Відповідачем було запропоновано позивачу надати інформацію про суму пільг саме з метою прийняття законного та обґрунтованого рішення в межах дискреційних повноважень. На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 року у справі № 520/8012/24 Відповідачем 24 вересня 2024 року було прийнято розпорядження № 542/2 «Про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 у справі № 520/8012/24», яким за результатами розгляду заяв ФГ «КЛЕПКИ+» № 1-2023 від 31.08.2023 та № 3-2023 від 31.08.2023 з проханням визнати зазначені у заявах земельні ділянки непридатними до використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами та встановити податкові пільги зі сплати єдиного податку ІV групи з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року і зі сплати орендної плати за 2023 рік за ці земельні ділянки, та було прийнято рішення по суті вказаних заяв, як і передбачено судовим рішенням, а саме про відмову в задоволенні Заяв. Щодо правових підстав вказаного розпорядження, то згідно з абз. 2 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України (далі за текстом - ПКУ) на період дії воєнного чи надзвичайного стану в Україні на територіях, де тимчасово не здійснюють свої повноваження відповідні сільські, селищні, міські ради, рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів та/або надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів мають право приймати відповідні військові адміністрації та військово-цивільні адміністрації у порядку, передбаченому цим Кодексом для сільських, селищних, міських рад. Тобто це право військової адміністрації, але ж не обов`язок. Заяви Позивача від 31.08.2023 № 1-2023 від 31.08.2023 та № 3-2023, за результатами розгляду яких прийнято оскаржуване розпорядження, було розглянуто Відповідачем та надано відповідь від 19.09.2023 № 2681/1 з повідомленням про те, що не зважаючи на деокупацію, за результатами 2022/2023 бюджетних років Куп`янська міська територіальна громада є дотаційною. З метою опрацювання можливості прийняття рішення про надання пільг зі сплати місцевих податків і зборів, застосування альтернативних компенсаційних механізмів наповнення місцевого бюджету Відповідач просив зазначити суму пільги, яку отримує суб`єкт господарювання у разі прийняття рішення про встановлення такої пільги у 2023 році. Але запитувана відповідачем інформація не була надана позивачем, що свідчить про незацікавленість Позивача в розгляді його заяви. Відповідач намагався повно та всебічно дослідити факт наявності підстав для прийняття рішення щодо надання податкових пільг позивачу, оскільки вирішення питання надання податкових пільг шляхом прийняття відповідного рішення військовою адміністрацією має безумовним наслідком втрати місцевого бюджету, що зобов`язує військову адміністрацію чітко та всебічно обґрунтовувати відповідні рішення, тим паче з урахуванням вкрай напруженою ситуацією в країні, пов`язаною з війною. Рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами повинні прийматися на кожний календарний рік окремо, за умови наявності відповідних заяв платників податків, та на період не більше ніж до кінця поточного календарного року. Оскільки рішення про надання податкових пільг має безумовним наслідком недоотримання коштів та втрати місцевого бюджету, Відповідачем було запропоновано Позивачу надати інформацію про суму пільг саме з метою прийняття законного та обґрунтованого рішення в межах дискреційних повноважень. Окрім цього, позивач звернувся до відповідача з заявами лише 01.09.2023 та просив встановити податкові пільги з початку 2023 року, тобто за минулий час, що суперечить п. 288.8 ст. 288 Податкового кодексу України. Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання Позивачу пільг зі сплати орендної плати за землю на 2023 рік з 01.01.2023 по 31.12.2023 та пільг зі сплати єдиного податку четвертої групи на 2023 рік з 01.01.2023 по 31.12.2023 по вказаним у заявах земельним ділянкам, то в даному випадку мова йдеться про дискреційні повноваження уповноваженого органу. Позивач надав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому зазначає, що запровадження законодавцем такого порядку надання пільг (на підставі рішення) створює в органу влади хибне враження того, що він, начебто, наділений дискреційними повноваженнями, що і призводить до вчинення органом влади свавілля. Всі земельні ділянки, які зазначені позивачем у заявах про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами саме є - забрудненими вибухонебезпечними предметами і тому пільги по ним повинні застосовуватися саме з моменту закінчення активних бойових дій або тимчасової окупації, а не з моменту звернення позивача із відповідною заявою та прийняття відповідного рішення, як хибно вважає відповідач. Суть заяв позивача зводиться виключно до встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельних ділянок, зазначених у таких заявах, які з урахуванням положень ПК України та Наказу № 309 від 22.12.2022 р. є забрудненими вибухонебезпечними предметами, на період з 01.01.2023 р. до 31.12.2023 р. або до моменту їх обстеження операторами протимінної діяльності та визнання їх придатними до користування, якщо така подія наступить раніше 31.12.2023 р. Позивач зазначає, що земельні ділянки, розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами за умови подання платником плати за землю до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації заяви про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами. Рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/ або зборів приймаються за умови наявності відповідних заяв платників податків. Інших умов та підстав для прийняття рішення Відповідачем про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів, окрім як на підставі заяви платника податків про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами (за умови розташування земельної ділянки на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією) чинним законодавством не передбачено. Отже, на переконання позивача у даному випадку, жодних альтернатив у прийнятті рішення - у відповідача немає. Представник відповідача в свою чергу надав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу позивача в якому зазначає, що позивач звернувся до відповідача з заявами лише 01.09.2023 та просив встановити податкові пільги з початку 2023 року, тобто за минулий час, що суперечить п. 288.8 ст. 288 Податкового кодексу України та Порядку подання інформації щодо рішень про встановлення податкових пільг із сплати місцевих податків та/або зборів, прийнятих на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2023 р. № 1333, де встановлено, що не нараховується орендна плата за договорами оренди земельних ділянок державної і комунальної власності, які непридатні для використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, протягом періоду, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття рішення військовою адміністрацією про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяви платника податків. Рішення приймаються на кожний календарний рік за умови наявності відповідних заяв платників податків та на період не більш як до кінця поточного календарного року. Тобто початком цього періоду звільнення є перше число місяця, на який припадає дата прийняття рішення. П. 288.8 ст. 288 Податкового кодексу України, яким передбачено, що у частині земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території), за умови подання платником плати за землю заяви до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації та військово-цивільної адміністрації про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та прийняття таким органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки, зазначеної в такій заяві, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання. Тобто прийняття рішення військовою адміністрацією про встановлення податкових пільг є однією із умов для звільнення платника від сплати податків. Таке рішення не є безумовним обов`язком військової адміністрації за наслідками розгляду такої заяви. Питання надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу, в даному випадку військової адміністрації. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Фермерське господарство «Клепки» (ЄДРПОУ 30136059) знаходиться за адресою Харківська область, місто Куп`янськ, вулиця Сватівська, будинок №56. Основним видом діяльності позивача є КВЕД є 01.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. З метою отримання пільг з місцевих податків та зборів позивач звернувся до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області із заявами № 1-2023 та № 3-2023 від 31.08.2023 про визнання земельних ділянок, зазначених у заявах, непридатними до використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами та встановлення податкової пільги зі сплати єдиного податку ІV групи з 01.01.2023 по 31.12.2023 та орендної плати за земельні ділянки державної власності на 2023 рік за відповідні земельні ділянки. Заяви позивача містять кадастрові номери відповідних земельних ділянок /а.с. 29-34/. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 року у справі № 520/8012/24 частково задоволено адміністративний позов Фермерського господарства "КЛЕПКИ+" до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Зобов`язано Куп`янську міську військову адміністрацію Куп`янського району Харківської області розглянути заяви № 1-2023 від 31.08.2023 року та № 3-2023 від 31.08.2023 року Фермерського господарства "КЛЕПКИ+" (код ЄДРПОУ 41436004) та прийняти рішення по суті вказаних заяв. В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено. На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 року у справі № 520/8012/24 відповідачем 24 вересня 2024 року прийнято розпорядження № 542/2 «Про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 у справі № 520/8012/24», яким за результатами розгляду заяв ФГ «КЛЕПКИ+» № 1-2023 від 31.08.2023 та № 3-2023 від 31.08.2023 з проханням визнати зазначені у заявах земельні ділянки непридатними до використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами та встановити податкові пільги зі сплати єдиного податку ІV групи з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року і зі сплати орендної плати за 2023 рік за ці земельні ділянки, та було прийнято рішення по суті вказаних заяв, як і передбачено судовим рішенням, а саме про відмову в задоволенні заяв. Позивач наводить аргументи про те, що вказане рішення відповідача є протиправним, а відтак таким що підлягає скасуванню, у зв`язку із чим звернувся до суду за захистом свого порушеного права із цим позовом. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги про зобов`язання відповідача прийняти рішення про визнання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, кадастрові номери та площа яких зазначені в заявах від 31.08.2023 № 1-2023 та № 3-2023, потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами та надати позивачу пільги з місцевих податків і зборів, а саме: зі сплати єдиного податку ІV групи з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року за земельні ділянки та зі сплати орендної плати за 2023 рік за земельні ділянки, що зареєстровані відповідно до законодавства та наданих в оренду позивачу на підставі договорів оренди землі, слід задовольнити. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційних скарг. Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. За змістом пункту 30.1 статті 30 ПК України податкова пільга передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 статті 30 ПК України. Відповідно до пункту 30.5 статті 30 ПК України податкові пільги, порядок та підстави їх надання встановлюються з урахуванням вимог законодавства України про захист економічної конкуренції виключно цим Кодексом, рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, прийнятими відповідно до цього Кодексу. Відповідно до пункту 292-1.1 статті 292-1 ПК України об`єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди. Площі земельних ділянок, що перебувають у консервації, забруднені вибухонебезпечними предметами або непридатні для використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, не є об`єктом оподаткування єдиним податком для платників єдиного податку четвертої групи на період консервації або на період, коли земельні ділянки були забруднені вибухонебезпечними предметами, або на період, коли земельні ділянки були визнані потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами. Період, коли земельні ділянки були забруднені вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання. Для земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території), за умови подання платником податку заяви до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації та військово-цивільної адміністрації про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та прийняття таким органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів щодо земельної ділянки, зазначеної у такій заяві, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання. Підставою для ненарахування єдиного податку щодо земельних ділянок, які непридатні для використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, є інформація, зазначена у підпункті 12.4.6 пункту 12.4 статті 12 цього Кодексу. Період, коли земельні ділянки визнаються потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття сільською, селищною, міською радою, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів на підставі заяви платника податків, та завершується останнім числом місяця, на який припадає дата, що настає раніше, - або останній день строку, на який надано пільгу зі сплати місцевих податків та зборів відповідно до прийнятого рішення (у тому числі з урахуванням змін, внесених до такого рішення), або дата скасування відповідного рішення, або дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, або дата визнання земельної ділянки придатною для використання. З матеріалів справи встановлено, що ФГ «Клепки» створено на землях, наданих йому в оренду згідно з договорами оренди землі, є орендарем земельних ділянок державної власності на території Куп`янської територіальної громади загальною площею 170,9757 га, цільове призначення: для ведення фермерського господарства та такі земельні ділянки мають кадастрові номери. Земельні ділянки розташовані на територіях: с. Пристін Куп`янської міської територіальної громади, кадастрові номери земельних ділянок: 6323786000:03:000:0321, 6323786000:02:000:0129; село Осиново Куп`янської міської територіальної громади, кадастрові номери земельних ділянок: 6323785000:04:000:0068, 6323785000:01:000:0035, 6323785000:04:000:0065, 6323785000:04:000:0067. Вказані території з 24.02.2022 до 09.09.2022 були тимчасово окуповані російської федерацією, а з 09.09.2022 земельні ділянки розташовані на територіях можливих бойових дій. Дані обставини установлено із матеріалів справи, сторонами не заперечуються, а тому приймаються судом до уваги. Відносно вказаних земельних ділянок позивач звернувся до відповідача із заявами від 31.08.2023 № 1-2023 та № 3-2023, однак у їх задоволенні було відмовлено. З підстав викладених у оспорюваному розпорядженні та у відзиві на позов. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Згідно з підпунктом 12.3.7 пункту 12.3 статті 12 ПК України не дозволяється сільським, селищним, міським радам встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів. Дія абзацу першого цього підпункту не поширюється на прийняття сільськими, селищними, міськими радами, військовими адміністраціями та військово-цивільними адміністраціями рішень про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяви платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами (з обов`язковим зазначенням кадастрових номерів таких земельних ділянок), а також про внесення змін до таких рішень. Рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами повинні прийматися на кожний календарний рік окремо, за умови наявності відповідних заяв платників податків, та на період не більше ніж до кінця поточного календарного року. Відповідно до підпункту 12.4.6 пункту 12.4 статті 12 ПК України до повноважень сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій та військово-цивільних адміністрацій щодо податків та зборів належать надання інформації контролюючим органам за місцезнаходженням земельних ділянок щодо рішень про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів, прийнятих на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами. Така інформація надається в електронному вигляді у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України, протягом 10 календарних днів з дня прийняття відповідного рішення з обов`язковим зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок, щодо яких прийнято відповідне рішення. Колегією суддів встановлено, що села Осиново та Пристін Куп`янської міської територіальної громади входили до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004, зокрема, у період з 09 вересня 2022 року та дотепер входить до переліку територій можливих бойових дій, а в період з 24 лютого 2022 року до 09 вересня 2022 року перебувало у повній тимчасовій окупації. Село Осиново та Пристін у період з 09.09.2022 до 17.09.2022 перебували у зоні активних бойових дій. За результатами дослідження розпорядження Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області від 24.09.2024 № 542/2 не конкретизовано підстави, з яких земельні ділянки, орендовані позивачем, що знаходяться на території сіл Осиново та Пристіл Куп`янської міської територіальної громади, не були визнані непридатними для використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами та прийнято рішення про відмову у встановленні податкової пільги зі сплати єдиного податку IV групи та орендної плати на 2023 рік на земельні ділянки ФГ «Клепки». З огляду на викладене вище суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оспорюване рішення є необґрунтованим. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про протимінну діяльність в Україні» від 06.12.2018 № 2642-VIII об`єктами протимінної діяльності є, зокрема імовірно забруднені та забруднені вибухонебезпечними предметами території, акваторії та об`єкти інфраструктури. Відповідно до п.п. «і» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про державний земельний кадастр» (в редакції, чинній станом на дату подання заяви позивачем та прийняття спірних розпоряджень) до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць (Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, районів, міст, селищ, сіл, районів у містах): відомості про землі, забруднені вибухонебезпечними предметами внаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії, та бойових дій під час дії воєнного стану: назва; площа; контури земель з координатами їх поворотних точок та довжиною; дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності та дата визнання земельних ділянок придатними для користування. Отже, забрудненими вибухонебезпечними предметами внаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії, та бойових дій під час дії воєнного стану визнаються землі після їх обстеження операторами протимінної діяльності. Саме після проведення такого обстеження інформація про відповідні землі має відображатися у Державному земельному кадастрі. Викладене узгоджується з положеннями п. 69.16 п. 16 Розділу Х ПК України, який визначає, що період, коли земельні ділянки були забруднені вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання. Період, коли земельні ділянки визнаються потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття рішення сільською, селищною, міською радою, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів на підставі заяви платника податків, та завершується останнім числом місяця, на який припадає дата, що настає раніше, - або останній день строку, на який надано пільгу зі сплати місцевих податків та/або зборів відповідно до прийнятого рішення (у тому числі з урахуванням змін, внесених до такого рішення), або дата скасування відповідного рішення, або дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності чи визнання земельної ділянки придатною для використання. Отже, Податковий кодекс України розмежовує поняття забрудненої земельної ділянки та потенційно забрудненої земельної ділянки, та відмежовує їх у часі. Потенційно забрудненою вважається ділянка, щодо якої не було проведено обстеження, проте прийнято рішення про надання пільг, тобто такий статус надається саме рішенням сільської, селищної, міської ради, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів на підставі заяви платника податків до проведення обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності. Статус потенційно забрудненої земельної ділянки закінчується, відповідно до положень ПК України, датою скасування відповідного рішення, або датою початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності (зокрема з метою визнання її забрудненою вибухонебезпечними предметами внаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії, та бойових дій під час дії воєнного стану та внесення відповідних даних до ДЗК) чи визнання земельної ділянки придатною для використання. При цьому вимог та взагалі підстав внесення даних до Державного земельного кадастру про визнання земельної ділянки потенційно забрудненою закон не встановлює. З аналізу п. 288.8 ст. 288 ПК України вбачається, що на підставі заяви платника податків про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами орган місцевого самоврядування, військова адміністрація та військово-цивільна адміністрація своїм рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів фактично визнає, що такі земельні ділянки є потенційно забрудненими до проведення обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, що не вимагає внесення будь-яких відомостей до Державного земельного кадастру (ДЗК). При цьому, слід зазначити, що законодавцем розмежовано категорії забруднених земельних ділянок та потенційно забруднених земельних ділянок, саме з метою визначення статусу земель, які після завершення бойових дій, або припинення тимчасової окупації знаходяться в зоні, де неможливо проведення обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності. З огляду на зазначене, посилання відповідача на не підтвердження забруднення та відсутність результатів обстеження земельних ділянок позивача, як підставу для відмови в наданні пільг, є необґрунтованими та суперечать вимогам чинного законодавства. Також, колегія суддів звертає увагу, що положення Податкового кодексу України не ставлять можливість отримання пільг та винесення рішення про їх надання у залежність від підтвердження або не підтвердження здійснення діяльності. Отже, аналізуючи положення пункту 3 частини першої статті 6 Закону України «Про протимінну діяльність в Україні» від 06 грудня 2018 року № 2642-VIII, підпункту «і» частини першої статті 13 Закону України «Про державний земельний кадастр», положень Податкового кодексу України, слід дійти висновку, що ПК України розмежовує поняття забрудненої земельної ділянки та потенційно забрудненої земельної ділянки, та відмежовує їх у часі. Потенційно забрудненою вважається ділянка, щодо якої не було проведено обстеження, проте прийнято рішення про надання пільг, тобто такий статус надається саме рішенням сільської, селищної, міської ради, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів на підставі заяви платника податків до проведення обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності. Колегія суддів вважає, що підстави відмови позивачу в наданні пільг суперечать положенням Законів, оскільки відповідач для визнання земельних ділянок потенційно забрудненими, що відповідно до норм ПК України в подальшому дає підставу для їх обстеження, зазначає про відсутність підтвердження забруднення та результатів обстеження, яке можливе виключно за умови винесення позитивного рішення відповідачем про визнання таких земель потенційно забрудненими та надання пільг. Тим самим, відповідач позбавляє права позивача, в тому числі, на обстеження таких земельних ділянок, що фактично спричинює визнання їх безпечними. Інших обґрунтованих доводів з відповідними доказами щодо правомірності прийнятого рішення про відмову у встановленні податкової пільги зі сплати єдиного податку IV групи та зі сплати орендної плати ФГ "КЛЕПКИ", оформленого розпорядженням від 24.09.2024 № 542/2, відповідачем до суду не подано. Судом таких обставин також не встановлено. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення відповідача, прийняте у формі розпорядження від 24.09.2024 № 542/2 є протиправним ,а відтак підлягає скасуванню. Крім того, колегія суддів наголошує, що визначення поняття «податкова пільга» вказане в пункті 30.1 статті 30 ПК України: «Податкова пільга передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті». Керуючись пунктом 30.2 названої статті підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат. Аналіз наведених норм права свідчить, що податкова пільга за своєю природою не може бути індивідуальною. Податкова пільга стосується виключно окремих характеристик, пов`язаних з виникненням, зміною чи припиненням податкового обов`язку. Вказане підтверджується й першим абзацом підпункту 12.3.7 пункту 12.3 статті 12 ПК України, в якому встановлено заборону на встановлення індивідуальних пільг з місцевих податків та зборів. Однак, Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-IX це положення доповнено новими абзацами, згідно яких, зокрема, дія абзацу першого цього підпункту не поширюється на прийняття сільськими, селищними, міськими радами, військовими адміністраціями та військово-цивільними адміністраціями рішень про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами (з обов`язковим зазначенням кадастрових номерів таких земельних ділянок), а також про внесення змін до таких рішень. Відповідно «індивідуальна податкова пільга» не передбачена податковим законодавством у тлумаченні пункту 30.2 статті 30 ПК України. Власне «пільга» з єдиного податку встановлена в пункті 292-1.1 статті 292-1 ПК України, за якою площі земельних ділянок, що перебувають у консервації, забруднені вибухонебезпечними предметами або непридатні для використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, не є об`єктом оподаткування єдиним податком для платників єдиного податку четвертої групи на період консервації або на період, коли земельні ділянки були забруднені вибухонебезпечними предметами, або на період, коли земельні ділянки були визнані потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами. Вона безпосередньо стосується конкретної характеристики об`єкта оподаткування, що впливає на податковий обов`язок. «Пільга» з орендної плати за земельні ділянки установлена у пункті 288.8 статті 288 Податкового кодексу України, де зазначено, що не нараховується орендна плата за договорами оренди земельних ділянок державної і комунальної власності, які забруднені вибухонебезпечними предметами, за період, який починається з першого числа місяця, на який припадає дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання. У частині земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території), за умови подання платником плати за землю заяви до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації та військово-цивільної адміністрації про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та прийняття таким органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки, зазначеної в такій заяві, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання. На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку. Дискреція органу державної влади чи місцевого самоврядування можлива лише в тому випадку, коли альтернативне рішення є законним і правомірним. Дискреція не є довільною, вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Військова адміністрація обмежена рамками імперативних приписів законодавства, які надають їй два можливих варіанти рішення: задовольнити заяву за наявності законних підстав чи надати обґрунтовану відмову. Дискреція в цьому питанні відсутня, оскільки адміністративний орган не має права самостійно ухвалювати рішення діяти чи не діяти або визначити спосіб дій. Отже відповідач мав прийняти рішення про надання позивачу податкових пільг. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.05.2025 у справі № 520/9626/24. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що для ефективного та повного відновлення порушеного права позивача необхідно зобов`язати відповідача прийняти рішення про визнання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, кадастрові номери та площа яких зазначені в заявах від 31.08.2023 № 1-2023 та № 3-2023, потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами та надати позивачу пільги з місцевих податків і зборів, а саме: зі сплати єдиного податку ІV групи з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року за земельні ділянки та зі сплати орендної плати за 2023 рік за земельні ділянки, що зареєстровані відповідно до законодавства та наданих в оренду позивачу на підставі договорів оренди землі. Крім того, колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги позивача, стосовно того, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2025 року не буде виконане належним чином, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов. Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2025 року по справі № 520/28790/24 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог позивача чи відповідача. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційних скарг, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги Фермерського господарства "КЛЕПКИ+", Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2025 по справі № 520/28790/24 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді В.Б. Русанова А.О. Бегунц