LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС186/1743/15-ц

від 27.02.2020 · Цивільна

Ухвала 27 лютого 2020 року м. Київ справа № 186/1743/15-ц провадження № 61-19608ск19 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Штелик С. П. вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 серпня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення індексу інфляції та процентів від простроченої суми, В С Т А Н О В И В: У листопаді 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 серпня 2019 року з пропуском строку на касаційне оскарження, оскільки згідно відмітки касаційна скарга здана до поштового відділення 29 жовтня 2019 року. Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2019 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для виконання вимог ухвали для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали, а саме: надання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та надання належних та достатніх доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження вказаного судового рішення. 06 грудня 2019 року указана ухвала Верховного Суду отримана заявником, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо доведення поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження. Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, суд має виходити з того, що підстави пропуску строків можуть бути визнані поважними лише у тому випадку, якщо таке недотримання строків касаційного оскарження було зумовлене діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, а так само наявністю інших об`єктивних перешкод, що безумовно перешкоджали своєчасному зверненню з такою скаргою. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, може бути визнано порушенням права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, в аспекті дотримання принципу правової визначеності, який включає принцип остаточності судового рішення. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (стаття 44 ЦПК України). Станом на 27 лютого 2020 року ухвалу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07 листопада 2019 року не виконано і відомості про те, що заявник вживав заходів щодо усунення недоліків скарги у Єдиній автоматизованій системі діловодства Верховного Суду відсутні. Вказана касаційна скарга подана до Верховного Суду після закінчення строків, установлених законодавцем, і підстави, наведені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, не можна визнати поважними, оскільки вони не свідчать про існування об`єктивних перешкод у своєчасному поданні заявником касаційної скарги й не виправдовують значний пропуск процесуального строку на її подання. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-ІХ). Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, касаційна скарга розглядається у порядку, визначеному ЦПК України (у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, далі - ЦПК України). Відповідно до пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнанні судом неповажними. З огляду на те, що касаційна скарга ОСОБА_1 подана до Верховного Суду поза межами встановленого строку на касаційне оскарження і заявником не надано заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, не наведено підстав та не надано доказів для поновлення строку на касаційне оскарження, які б могли бути визнанні судом поважними, суд на підставі пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України відмовляє у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтею 394 ЦПК України, у редакції від 03 жовтня 2017 року, У Х В А Л И В: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 серпня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення індексу інфляції та процентів від простроченої суми. Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає. Суддя С. П. Штелик

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»