Постанова Волинський апеляційний суд № 161/24861/25

Справа № 161/24861/25 Головуючий у 1 інстанції: Олексюк А. В. Провадження № 22-ц/802/775/26 Доповідач: Бовчалюк З. А. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 травня 2026 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бовчалюк З.А., суддів - Здрилюк О.І., Карпук А.К., розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Луцького спеціального комунального автотранспортного підприємства «Луцькспецкомунтранс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг за апеляційною скаргою Луцького спеціального комунального автотранспортного підприємства «Луцькспецкомунтранс» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 березня 2026 року, В С Т А Н О В И В: ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» звернулося в суд з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідачі є споживачами послуг з управління з побутовими відходами, що надається ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс», однак свого обов`язку по оплаті вказаних послуг не виконували, у них перед ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» виникла заборгованість в розмірі 8859,77 грн. Просять суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість за надані послуги з поводження з побутовими відходами в розмірі 8859,77 грн та понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028,00 грн. Рішенням Луцького міськрайонного районного суду Волинської області від 30 березня 2026 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, у якій покликаючись на порушення судом норм матеріального права та неповне з`ясування обставин справи, просить рішення скасувати та постановити нове судове рішення, яким позов ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» задовольнити. У відзиві на апеляційну скаргу відповідачі просять апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення. Відповідно до вимог частини тринадцятої статті 7, частини першої статті 369 ЦПК України справу розглянуто без повідомлення учасників справ. За змістом частин четвертої, п`ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Датою прийняття постанови у даній справі є 22 травня 2026 року, тобто дата складення повного судового рішення. За частинами першою, другою статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення. Як вбачається з відомостей з Єдиного державного міграційного реєстру за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 ( а.с. 8). Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач посилаються на те, що з 2023 року по даний час за вказаною адресою не проживає ОСОБА_4 , оскільки працює в місті Києві, що в свою чергу виключає можливість проживати на території міста Луцька, ОСОБА_3 є інвалідом першої групи з дитинства, а тому вона в силу своїх можливостей не може використовувати дану послугу, а ОСОБА_5 є людиною пенсійного віку, яка отримує мінімальну пенсію, та стверджує , що не користується даною послугою, оскільки побутові відходи утилізовує сама, шляхом компостування, сортування. Питання надання послуг з вивезення побутових відходів регулюються спеціальним законодавством - Житловим кодексом України,Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про управління відходами», а також Законом України «Про відходи». Приписами пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами. Відповідно до п. 1, 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Частиною 1 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Згідно з приписами частин 1, 3, 4 статті 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов`язані укласти договір про поводження з побутовими відходами з особою, визначеною у встановленому законодавством порядку. Критерієм якості послуг з вивезення побутових відходів є дотримання графіка вивезення побутових відходів, дотримання правил надання послуг з поводження з побутовими відходами, дотримання вимог законодавства щодо надання послуг з вивезення побутових відходів. Послуга з поводження з побутовими відходами надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з поводження з побутовими відходами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. У ч. 2, 3 ст. 35-1 Закону України «Про відходи» передбачено, що власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів, земельних ділянок укладають договори з юридичною особою, яка визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів, здійснюють оплату таких послуг та забезпечують роздільне збирання твердих побутових відходів. Збирання та вивезення побутових відходів у межах певної території здійснюються юридичною особою, яка уповноважена на це органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, спеціально обладнаними для цього транспортними засобами. Рішеннями виконавчого комітету Луцької міської ради від 04.07.2018 №408-1, від 17.07.2019 № 422-1, від 15.06.2022 № 276-1, від 23.11.2022 № 585-1, від 19.07.2023 № 389-1, від 31.08.2023 №491-1, - затверджено тарифи на послуги із вивезення твердих побутових відходів та послугу з поводження з побутовими відходами та згідно з якими, нарахування плати за послугу з вивезення побутових відходів здійснюється за кількістю зареєстрованих осіб. ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» є єдиним виконавцем послуг з погодження з побутовими відходами, що визначений на конкурсних засадах на території Луцької територіальної громади відповідно до рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 17.06.2015 №336-1 «Про визначення виконавців послуг з вивезення побутових відходів у місті Луцьку» та рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 20.11.2019 № 731-1 «Про визначення виконавців послуг з вивезення побутових відходів місті Луцьку», рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 01.12.2021 №973-1 «Про визначення виконавців послуг з вивезення побутових відходів у Луцькій міській територіальній громаді». Таким чином, позивач ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» є виконавцем послуг з вивезення побутових відходів з території, де розташований будинок в якому проживають відповідачі, а саме: АДРЕСА_1 . Як передбачено статтею 28 Закону України «Про управління відходами», плата за надану послугу з управління побутовими відходами нараховується щомісяця відповідно до умов договору про надання послуги з управління побутовими відходами і тарифів, що формуються відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку згідно з ч. 4 ст. 34 Закону України «Про управління відходами. Плата виконавцю послуги за індивідуальним договором та договором з індивідуальним споживачем про надання послуги з управління побутовими відходами складається з плати за послугу та плати за абонентське обслуговування, що вносяться споживачем виконавцю послуги щомісяця однією сумою в порядку та розмірах згідно з умовами відповідного договору. Відповідно до частин 2 та 3 статті 31 Закону України «Про управління відходами» утворювачі побутових відходів зобов`язані: 1) укладати договори з виконавцем послуги з управління побутовими відходами та вносити у встановленому порядку плату за послугу з управління побутовими відходами; 2) забезпечувати передачу побутових відходів до системи управління побутовими відходами, а побутові відходи, на які поширюється розширена відповідальність виробника, - до системи приймання або роздільного збирання, створеної організаціями розширеної відповідальності виробників; 3) забезпечувати у встановленому порядку роздільне збирання відходів за наявності об`єкта оброблення відходів. Утворювачі побутових відходів мають права та обов`язки споживачів житлово-комунальних послуг, передбачені Законом України «Про житлово-комунальні послуги». Згідно зі статтею 33 Закону України «Про управління відходами», послуга з управління побутовими відходами є комунальною послугою і надається відповідно до законодавства про житлово-комунальні послуги та правил, встановлених Кабінетом Міністрів України, з урахуванням регіональних та місцевих планів управління відходами та правил благоустрою населеного пункту. До складу послуги з управління побутовими відходами входять операції із збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів. Відповідно до пункту 3 Правил надання послуги з управління побутовими відходами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2023 року № 835 (надалі - Правила), до складу послуги з управління побутовими відходами входять операції із збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів, а також діяльність, пов`язана з організацією роботи системи управління побутовими відходами, що провадиться виконавцем послуги. Як передбачено пунктом 24 Правил, послуги надаються споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги з управління побутовими відходами відповідно до статей 13, 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Послуги з управління побутовими відходами відносяться до комунальних, договір на виконання яких укладається у порядку статей 13 і 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», з урахування особливостей з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, Законом України «Про управління відходами» та вимогами правил надання послуг з управління побутовими відходами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Системне тлумачення вказаних норм свідчить, що на фізичних осіб покладено законодавчий обов`язок укласти договір та вносити плату за користування послугами з вивезення побутових відходів; а тому у випадку відсутності прийняття оферти шляхом погодження на укладання договору про вивезення відходів або конклюдентних дій, які свідчать про прийняття пропозиції, таке прийняття може бути також у вигляді мовчання (правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 22 лютого 2018 року у справі № 641/2634/16-ц, та в постанові від 13 грудня 2018 року у справі № 641/533/17). Для виникнення правовідносин з вивезення побутових відходів на підставі публічної оферти не потрібно інших доказів ніж публікація публічного договору та відсутність заперечень з іншої сторони (правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі №646/834/17). ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс», як виконавцем послуг з вивезення побутових відходів на території міста Луцька, здійснено публічну оферту та опубліковано текст публічного договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами опублікованому на офіційному сайті Луцької міської рад, де визначено, що виконавець зобов`язується, згідно з графіком, надавати послуги з поводження з побутовими відходами, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договорами. Позивачем було повідомлено, що протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування договори про надання послуг з поводження з побутовими відходами вважаються укладеними, якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем житлово-комунальної послуги; власники індивідуальних будинків не вчинили дії щодо відключення (відмови) від комунальної послуги. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживачів від оплати послуг у повному обсязі. Належних та допустимих доказів ненадання або надання позивачем послуг неналежної якості чи не користування цими послугами відповідачами також не надано. Тарифи на послуги із вивезення твердих побутових відходів та послугу з управління з побутовими відходами затверджуються рішенням виконавчого комітету, які відповідно ч. 11 ст. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» підлягають обов`язковому оприлюдненню. Тобто, усі вказані рішення розміщенні на сайті Луцької міської ради та є у вільному доступі для ознайомлення. З врахуванням наведеного необхідно вважати, що відповідачі належним чином не виконували свій обов`язок щодо оплати житлово-комунальних послуг, у зв`язку з чим за період з квітня 2017 року по жовтень 2025 року у них виникла заборгованість по оплаті послуг з управління побутовими відходами у сумі 8859, 77 грн. (а.с. 6-7). Щодо не проживання відповідача ОСОБА_2 за вказаною адресою. Законодавець покладає обов`язок на споживача інформувати виконавця комунальних послуг про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача ( ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги). Відповідно до вимог ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», спожива чає право на неоплату вартості комунальних послуг ( крім постачання теплової енергії) у разі їх не використання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб протягом 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг. П.7.8 Типового індивідуального договору про надання послуг з управлінням побутовими відходами передбачає перелік документів, що підтверджують відсутність у житловому приміщенні. Пунктом 28 Правил надання послуг з управління побутовими відходами передбачено, що споживач має право на несплату вартості послуги з управління побутовими відходами за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб безперервно понад 30 календарних днів за умови подання виконавцю послуги заяви в довільній формі та документального підтвердження такої відсутності (довідки про фактичне місце проживання; довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; довідки, що підтверджує тимчасове перебування в лікувально-профілактичних і санітарно-профілактичних закладах; довідки, що підтверджує навчання в іншому місті; довідки, що підтверджує проходження військової служби; довідки, що підтверджує відбування покарання; документів, що підтверджують тимчасове перебування за кордоном) в електронній або паперовій формі відповідно до умов договору. У такому випадку споживач інформує виконавця послуги про тимчасову відсутність у житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб безперервно понад 30 календарних днів. У разі коли період відсутності споживача та інших осіб становить більше шести місяців, споживач для реалізації права на несплату вартості послуг у місячний строк з моменту закінчення кожного шестимісячного періоду зобов`язаний подавати виконавцю послуги оновлену заяву з відповідними підтвердними документами в електронній або паперовій формі. Виконавець послуги зобов`язаний здійснювати перерахунок розміру нарахованої плати за надання послуги з управління побутовими відходами та/або ненарахування її для споживача протягом періоду тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб за умови отримання заяви та документального підтвердження відповідно до умов договору. 24 лютого 2025 року відповідачі звернулись до позивача з заявою, в якій просили припинити нарахування плати за послугу з управління побутовими відходами повністю. У своїй відповіді позивач повідомив про зняття нарахування за послуги з ОСОБА_2 на 6 місяців (що відображено в розрахунку заборгованості) та зазначив про необхідність повторного звернення після спливу вказаного терміну. Однак в матеріалах справи відсутні докази, що після завершення даного періоду відповідачі повторно звертались з такою заявою до позивача, а тому позивачем правомірно з серпня 2025 року нарахування плати за послуги з управління побутовими відходами відновилось на 3 осіб. Вказані обставини стверджуються розрахунок заборгованості, що долучений до позовної заяви. Висновки суду першої інстанції про не добросовісність позивача в даному випадку є голослівним та не відповідає матеріалам справи. Щодо статусу ОСОБА_3 . Відповідно до п.41 ч.1 ст1. ЗУ «Про управління відходами» утворювач відходів фізична особа, юридична особа, в результаті діяльності і якої утворюються відходи. Відповідно до приписів ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою встановлено, що дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом ( стаття 30 ЦК України). Дієздатність, як і правоздатність фізичної особи, припиняється смертю. Разом із тим фізичні особи можуть бути визнані обмежено дієздатними (ст. 36 37 ЦК) чи недієздатними (ст. 39-41 ЦК). Відповідно до ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними; фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (частина перша статті 39, частина перша статті 40 ЦК України). Згідно з частинами першою-третьою статті 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину; правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун. В матеріалах цивільної справи міститься довідка МСЕК, яка стверджує що ОСОБА_3 є інвалідом з дитинства першої групи, однак в матеріалах справи відсутні відомості про те, що в наслідок свого захворювання вона є недієздатною. А тому апеляційний суд зазначає, що ОСОБА_3 несе обов`язок по сплаті комунальних послуг на рівні з іншими споживачами. Апеляційний суд також звертає увагу, що отримання мінімальної пенсії відповідачем ОСОБА_1 не є підставою для звільнення останньої від сплати комунальних послуг. Щодо доводів відповідачів про самостійне сортування, утилізацію та компостування сміття. Позивач опублікував індивідуальний договір про надання послуг з управління побутовими відходами, дотримуючись норм чинного законодавства. Не отримавши від відповідачів відмови чи заперечень після спливу 30 днів з дня публікації позивач надав послугу з управління побутовими відходами на умовах, зазначених у договорі, адже дії відповідачів розцінювались, як мовчазна згода з умовами договору. Відповідно до статті 27 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» встановлено порядок оформлення претензій споживачів, зокрема у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. Відповідачі не надали беззаперечних доказів того що вони звертались до позивача або органу місцевого самоврядування з відповідями скаргами чи заява щодо ненадання даних послуг. Відповідачі стверджують, що вони самостійно сортують, компостують, частково переробляють відходи, а тому за даною адресою послугою щодо вивезу сміття не користуються. Самостійне вивезення, сортування, перероблення побутових відходів без припинення дії договору про надання комунальних послуги не звільняє відповідачів від обов`язку сплачувати за послугу управління побутовими відходами. Окрім того, необхідно зауважити, що певна категорія відходів не підлягає переробці або сортуванню. Окрім того певна категорія відходів не підлягають переробці або сортуванню, компостуванню. Відповідно до п. 27 Правил надання послуги з управління побутовими відходами, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2023 року № 835, визначено, що обсяг надання послуги з управління побутовими відходами розраховується на підставі норм споживання послуги з управління побутовими відходами, затверджених органом місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Одиницею виміру обсягу наданої послуги з управління побутовими відходами є кілограм, тонна, кубічний метр або літр. Одиниця виміру обсягу надання послуги з управління побутовими відходами встановлюється органом місцевого самоврядування. Норми утворення побутових відходів затверджені рішенням Луцької міської ради від 16.07.2025 року № 409-1 «Про затвердження норм надання послуг з управління побутовими відходами на території Луцької міської територіальної громади на 2025-2029 роки». Відповідно до вказаного рішення визначено середню на рік норму надання послуг із вивезення відходів, що для одного мешканця житлового будинку становить 333, 06 кг. Відповідачами не надано доказів куди було перевезено, утилізовано, чи здійснено інші види операцій з такими об`ємами побутових відходів, зважаючи на кількість зареєстрованих осіб. Щодо нарахування заборгованості з 2017 року . Судом встановлено, що індивідуальний договір від 20.08.2025 року є останньою редакцією основного договору, що опублікований на сайті Луцької міської ради у січні 2022 року, який є у вільному доступі. Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 26 ЗУ «Про управління відходами», до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері управління відходами належить: визначення у встановленому порядку суб`єктів господарювання, які здійснюють збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів. У період з квітня 217 року по червень 2022 року ЛСКАП «Луцькспецкомунтанс» надавав послуги на підставі рішення виконавчого комітету Луцької міської ради № 336-1 від 17.06.2015 року, яке міститься в матеріалах справи. Відповідно до приписів частини 11 статті 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих до укладення відповідного договору. Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Законодавець чітко встановлює, що споживач зобов`язаний оплачувати саме надані житлово-комунальні послуги, а не отримані, тому споживач самостійно несе відповідальність за повідомлення чи неповідомлення виконавця про факт проживання за іншою адресою. Спецтехніка ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» з дотриманням графіку збирає та перевозить побутові відходи за адресою: АДРЕСА_1 , з метою подальшого оброблення (відновлення, у тому числі сортування, та видалення). Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про управління відходами» до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері управління відходами належить визначення у встановленому порядку суб`єктів господарювання, які здійснюють збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів. Суб`єкт господарювання у сфері управління відходами - юридична особа або фізична особа-підприємець, що здійснює збирання, купівлю, зберігання, перевезення, відновлення та/або видалення відходів відповідно до законодавства. У період з серпня 2021 по червень 2022 року ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» надавав свої послуги на підставі рішення виконавчого комітету Луцької міської ради №336-1 від 17.06.2015р. (додається). Приписами ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Таким чином, відсутність укладеного Типового індивідуального договору до 01.06.2022 не звільняє споживача від обов`язку оплати фактично наданих послуг з управління побутовими відходами, оскільки такі послуги надавалися уповноваженим виконавцем на підставі рішення органу місцевого самоврядування, а їх споживання мало місце. Факт користування послугою є самостійною та достатньою підставою для виникнення обов`язку з її оплати незалежно від формалізації договірних відносин, що прямо передбачено ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Згідно розрахунку позивача з квітня 2017 року по жовтень 2025 року заборгованість відповідачів становить 8859, 77 грн. Враховуючи солідарний обсяг відповідальності з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню 8859, 77 гривень. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (частина перша статті 374 ЦПК України). Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункти 1 та 4 частини першої статті 376 ЦПК України). Оскільки висновки суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, зроблені без належного з`ясування дійсних обставин справи, дослідження та оцінки наданих сторонами доказів, то згідно зі статтею 376 ЦПК України це є підставою для скасування рішення суду, з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України). З матеріалів справи вбачається, що за подання позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 3018, 00 гривень, а за подання апеляційної скарги 4542, 00 гривень. Загальна сума судових витрат становить 7560, 00 гривень, які підлягають розподілу. З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_3 є інвалідом першої групи, яка звільнена від сплати судового збору, а тому її частина судового збору в розмірі 2520, 00 гривень компенсується позивачу за рахунок держави. Розмір судового збору в розмірі 5040 гривень підлягає стягненню з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача по 2520 гривень з кожного. Керуючись статтями 268, 367-369, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу Луцького спеціального комунального автотранспортного підприємства «Луцькспецкомунтранс» задовольнити. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 березня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Позов задовольнити. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Луцького спеціального комунального автотранспортного підприємства «Луцькспецкомунтранс» заборгованість за надані послуги з поводження з побутовими відходами в розмірі 8859,77 гривень. Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 5040 гривень судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги по 2520 гривень з кожного. Компенсувати Луцького спеціального комунального автотранспортного підприємства «Луцькспецкомунтранс» 2520 гривень за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий-суддя: Судді: