Постанова 4807 № 335/7512/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №335/7512/25 Головуючий в 1 інст. Калюжна В.В Провадження №33/807/371/26 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 квітня 2026 року місто Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Ставного Г.І. на постанову судді Вознесенівського районного суду м.Запоріжжя 4 листопада 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судовий збір,- В С Т А Н О В И В: Відповідно до оскаржуваної постанови, суддя суду першої інстанції встановив, що 16 липня 2025 року о 15 годині 45 хвилини, гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ford Focus», реєстраційний номер НОМЕР_2 , по вул. Нижньодніпровській, біля будинку 2Г, у м. Запоріжжі, з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці; від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку в спеціальному медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України. Від керування транспортним засобом відсторонений, про повторність попереджений. Адвокат Ставний Г.І., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що не погоджується із оскаржуваною постановою, оскільки її було прийнято без участі ОСОБА_1 та його захисника адвоката Ставного Г.І., який надав клопотання про відкладення судового засідання з поважної причини - участь в інших судових засіданнях. Отже, вони не мали можливості надати пояснення та заперечення в суді. Вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а також судом порушено норми матеріального і процесуального права. У зв`язку з вказаними обставинами оскаржувана постанова винесена заочно, підлягає скасуванню із закриттям провадження в справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Звертає увагу, що в протоколі ОСОБА_1 не зазначав, що відмовляється від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у найближчому закладі охорони здоров`я. Посилання судді на зазначену у протоколі фразу «не було часу» не свідчить про відмову від проходження саме цього огляду і в такому порядку. Суддя не звернув увагу на те, що у протоколі не сформульовано, який саме огляд і у який спосіб ОСОБА_1 має пройти на вимогу поліцейського. Зауважує, що дослівно суть правопорушення сформульована наступним чином: «керував автомобілем з ознаками наркотичного сп`яніння: порушення мови, координації рухів, зіниці очей не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у відсутності свідків». Стверджує, що таке звинувачення є незрозумілими, адже воно складається, по-перше з двох частин: 1) керував з ознаками наркотичного сп`яніння; 2) відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння (якого саме не зазначено). Таким чином, стає незрозумілим в чому саме обвинувачується водій: у керуванні з ознаками наркотичного сп`яніння чи відмові від проходження огляду (невідомо якого). Наголошує, що відповідальності за керування автомобілем з ознаками сп`яніння законодавством не встановлено. Крім того, оскільки в протоколі не сформульовано, який саме огляд ОСОБА_1 має пройти на вимогу поліцейського (на стан алкогольного сп`яніння чи наркотичного) та у який спосіб (на місці із застосуванням спеціальних засобів чи в найближчому закладі охорони здоров`я), правопорушник не має можливості надати однозначну відповідь (погоджується чи відмовляється). Невірне і нечітке формулювання суті правопорушення позбавляє водія права на захист, адже обвинувачення йому незрозуміле. Особа має право знати, в чому саме її звинувачують, щоб реалізувати право на захист. Таким чином сторона захисту вважає, що твердження судді про однозначну відмову апелянта від проходження дійсного запропонованого йому огляду не узгоджується з матеріалами справи. Посилається на порушення поліцейськими порядку огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 , у зв`язку з чим він вважається недійсним, а протокол недопустимим доказом його вини. Стверджує, що в матеріалах справи відсутнє направлення водія для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, яке відповідає вимогам інструкції, його не вручення ОСОБА_1 , що свідчить про порушення процедури і спростовує факт вимоги поліцейського пройти такий огляд у закладі охорони здоров`я. Так, в матеріалах справи наявне направлення, яке не відповідає вимогам п.8 Інструкції затвердженої форми такого направлення, що свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку не направляв водія у конкретний заклад охорони здоров`я за його адресою для проходження огляду на стан сп`яніння. Отже вважає, що водій був позбавлений можливості у встановленому законом порядку пройти відповідний огляд. Окрім вимог щодо скасування даної постанови, просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на поважність причини його пропуску. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що ні він, ні ОСОБА_1 участі в розгляді справи не приймали. Копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 отримав 7 листопада 2025 року. Захисником було подано апеляційну скаргу в даній справі у встановлений ст. 294 КУпАП строк, яка постановою судді Запорізького апеляційного суду від 9 грудня 2025 року, йому повернута з роз`ясненням права повторного звернення до суду апеляційної інстанції з дотриманням вимог КУпАП. Отже вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови судді суду першої інстанції, ним пропущений з поважних причин. Дослідивши матеріали справи, доводи апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, враховуючи, що матеріали справи не містять даних, які б спростовували викладені в клопотанні доводи, суддя апеляційного суду, з урахування положень ст. 294 КУпАП, вважає за можливе визнати причину пропуску строку поважною та поновити строк апеляційного оскарження постанови судді Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 4 листопада 2025 року. 10 квітня 2026 року, вже після початку судового засідання ОСОБА_1 звернувся із письмовим клопотанням про відкладення розгляду справи, на підтвердження поважності своєї неявки до суду зазначив, що станом на час призначення судового засідання на 12 годину 10 хвилин у місті Запоріжжя та Запорізької області оголошено сигнал «Повітряна тривога». Слід зазначити, що наведена підстава ОСОБА_1 не знайшла свого підтвердження, оскільки в місті Запоріжжя 12 квітня 2026 року було оголошено сигнал «Повітряна тривога» лише о 12 годині 28 хвилин, тобто після розгляду даної справи за результатами якого було сприйнято остаточне рішення в справі. Окрім того слід зазначити, що судові засідання, які були призначенні на 6 лютого 2026 року, 13 лютого 2026 року, 20 лютого 2026 року, 27 лютого 2026 року, 3 квітня 2026 року вже відкладались за заявами ОСОБА_1 , у тому числі з наведеної підстави. Отже, враховуючи належне повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про час та місце судового засідання в суді апеляційної інстанції, шляхом доставки смс повідомлення (згідно вимог Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2003 р. п. №28), відсутність законних та об`єктивних підстав для відкладення розгляду справи, суддя апеляційного суду вважає за можливе розглянути справу за відсутністю ОСОБА_1 , що не суперечить положенням ч. 6 ст. 294 КУпАП України. Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Вищевказані вимоги закону судом виконані в повному обсязі. Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими. Так вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення доведена матеріалами справи, які судом першої інстанції були дослідженні в повному обсязі. За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, за обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР№ 393404 від 16 липня 2025 року підтверджується: - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16 липня 2025 року, в якому зазначені виявлені у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння: неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд за допомогою технічного приладу «Алкотест Драгер 6820» не проводився у зв`язку із виявленими ознаками наркотичного сп`яніння. Від проходження огляду ОСОБА_1 відмовився на місці зупинки ТЗ (а.с. ); - відеозаписом події, яким зафіксовано рух транспортного засобу «Ford Focus», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , його зупинку з підстав технічної несправності автомобіля. Під час перевірки документів водія у поліцейського виникли підозри про перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння. Слідує візуальний огляд ОСОБА_1 , за результатами якого у нього виявлені та оголошенні ознаки наркотичного сп`яніння: неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Слідує пропозиція ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я. Роз`яснення ОСОБА_1 про відповідальність за порушення вимог пункту 2.5 ПДР України в разі відмови від проходження огляду у встановленому законодавством порядку. Відмова ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння. Оголошення поліцейським ОСОБА_1 його процесуальних прав. Складання протоколу (а.с. 6). Зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, та у своїй сукупності достатні для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.5 ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення. З такими висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд. Отже, працівниками поліції було в повній мірі дотримано процедуру проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння, визначену ст. 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а матеріалами відеозапису спростовуються доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я. ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, за що настає адміністративна відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Жодних об`єктивних, вагомих причин, які б можна було розцінити як поважні задля відмови від проходження відповідного огляду, суддя апеляційного суду не вбачає. На аргументи сторони захисту, що наявне в матеріалах справи направлення на огляд водія ОСОБА_1 не відповідає п. 8 Інструкції затвердженої форми такого направлення та не вручено водію, слід зазначити наступне. Вказане направлення складено відповідно до вимог додатку 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015№ 1452/73, в якому працівником поліції вказані дата та час його складання, зазначені виявлені у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння, інформація про те, що огляд не проводився у зв`язку з відмовою, зазначена назва закладу охорони здоров`я. Одночасно слід зазначити, що законодавством не передбачено вручення письмового направлення водію, оскільки такий огляд проводиться у присутності поліцейського, який має забезпечити доставку особи, яка погодилася на проходження відповідного огляду, однак ОСОБА_1 відмовився від огляду. Посилання апелянта на те, що протокол складений з порушеннями не знайшло свого підтвердження. Протокол відносно ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735, зокрема в ньому зазначено місце складання, місце і дата вчинення правопорушення, суть правопорушення, анкетні дані особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та відомості про здійснення відео фіксації події. Відповідаючи на доводи апеляційної скарги про порушення судом вимог КУпАП, оскільки не прийнято до уваги клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Ставного Г.І. про відкладення розгляду справи через зайнятість в іншому судовому процесі, суддя апеляційного суду виходить із наступного. Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи, справа може бути розглянута лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку скаржник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства. З матеріалів провадження вбачається, що перед початком судового засідання від адвоката Ставного Г.І. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи через зайнятість в іншому судовому процесі. ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи в суді першої інстанції повідомлений у встановленому законом порядку під розписку (а.с. 34), однак в судове засідання не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив. Слід зазначити, що судові засідання призначені на 13 серпня 2025 року, 4 вересня 2025 року та 30 вересня 2025 року вже відкладалися суддею місцевого суду за клопотаннями ОСОБА_1 . Сам по собі факт розгляду справи за відсутністю ОСОБА_1 та його захисника не може прямо вказувати про порушення судом прав ОСОБА_1 , оскільки судом першої інстанції дотримані необхідні процесуальні заходи для повідомлення ОСОБА_1 про час та дату судового засідання, проте останній в судове засідання не з`явися, причини своєї неявки суду не повідомив. Приймаючи до уваги, що законом передбачені певні строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, з урахуванням положень ст. 268 КУпАП, суддя місцевого суду розглянув справу без участі ОСОБА_1 та його захисника, та за відсутності беззаперечних чи вагомих обставин для відкладення розгляду справи. Разом із цим, суддею апеляційного суду права, передбачені ст. 268 КУпАП були поновленні ОСОБА_1 шляхом поновлення його захиснику строку на апеляційне оскарження та призначення апеляційної скарги захисника до апеляційного розгляду, їх виклику до суду апеляційної інстанції, проте останні не скористалися таким правом. Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, повністю відповідають фактичним обставинам справи, а суддя прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП. Окрім того, слід звернути увагу, що у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах апеляційної скарги. Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено. На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, - П О С Т А Н О В И В: Поновити адвокату Ставному Григорію Івановичу, який діє в інтересах ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 4 листопада 2025 року. Апеляційну скаргу адвоката Ставного Григорія Івановича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову судді Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 4 листопада 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду В.Я. Рассуждай Дата документу Справа № 335/7512/25