Постанова 4812 № 488/4741/23

18.05.26 22-ц/812/1124/26 Провадження №22-ц/812/1124/26 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 травня 2026 року м. Миколаїв Справа № 488/4741/23 Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Шаманської Н.О., суддів: Кушнірової Т.Б., Тищук Н.О., переглянувши в апеляційному порядку без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) цивільну справу за позовом Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою його представником Головченком Олександром Андрійовичем, на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва, ухвалене суддею Селіщевою Л.І., 18 березня 2026 року в приміщенні цього ж суду, дата складення повного тексту рішення не зазначена, у с т а н о в и в: У листопаді 2023 року МКП «Миколаївводоканал» звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що надає населенню м. Миколаєва послуги з водопостачання та водовідведення, у тому числі відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно п. 20, 21 Правил, ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» , ст. 68 ЖК України, на споживачів послуг з водопостачання та водовідведення покладено обов`язок своєчасної щомісячної сплати зазначених послуг. Відповідач не виконував свої обов`язки, передбачені чинним законодавством, у зв`язку з чим за період з 21 січня 2004 року по 17 листопада 2023 року утворилась заборгованість в сумі 5463 грн 11 коп. Відповідачу повідомлялось про наявну заборгованість та наслідки невиконання зобов`язань щодо оплати наданих послуг, однак він у добровільному порядку заборгованість не погасив. Посилаючись на викладене, МКП «Миколаївводоканал» просило стягнути з ОСОБА_1 вказану заборгованість. ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Головченка О.А., надав відзив, у якому заперечував проти задоволення позову. Зазначав, що листом від 05 травня 2025 року № 941/36 МКП «Миколаївводоканал» повідомлено про те, що, зокрема, 12 листопада 2022 року, 28 листопада 2022 року, 20 січня 2023 року відбувалось перекриття водопостачання, у зв`язку з аварійними роботами, проте відповідне зменшення суми за споживання послуг позивачем не здійснене. Окремо звернув увагу на відсутність надання якісних послуг, особливо після припинення постачання питної води з річки Дніпро в 2022 році, адже за ст. 9 Правил виконавець мав забезпечити постачання питної води у відповідній кількості та якості послуги, що відповідає нормативам. Окрім того, зазначив, що на період, коли була відсутня питна вода, здійснювалося нарахування абонентської плати, що не відповідає вимогам законодавства та умовам Типового договору. Відповідач вказав, що є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою № 4821-7001196412 від 16 травня 2022 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. У зв`язку з цим, вважав, що з 16 травня 2022 року позивач не може просити про стягнення за послуги, які він фактично не отримував, оскільки не проживав за місцем надання послуг. Відповідач вказав, що до позову додано повідомлення про заборгованість, які йому адресовані, проте доказів, що повідомлення відповідач отримав, не надано. Крім того, відповідач заявив про застосування позовної давності. Позивач надав відповідь на відзив, в якій зазначив, що перебіг позовної давності було подовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин з 12 березня 2020 року на час дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби та з 24 лютого 2022 року на час дії воєнного стану. Просив врахувати зазначені положення при ухваленні рішення у справі. У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначив, що позивач не заперечив доводи відповідача про безпідставність нарахувань в періоди, коли водопостачання було відсутнім; неналежну якість води; безпідставність нарахування заборгованості в період непроживання відповідача та відсутності доказів щодо направлення й отримання вимог про сплату боргу. Причин про поважність пропуску строку позовної давності позивачем не наведено, клопотання про його поновлення позивач не заявляв. Надані розрахунки не відповідають фактичним обставинам справи. Позивач надав додаткові пояснення у справі, в яких зазначив про обов`язок саме споживача послуг надавати інформацію щодо осіб, які споживають послуги, однак відповідач не інформував підприємство про свою відсутність за адресою надання послуг. Надана до суду довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи дійсно підтверджує, що відповідач став внутрішньо переміщеною особою з 16 травня 2022 року, однак відповідач до суду не надав доказу, який підтвердив що й до листопада 2023 року він залишався в статусі внутрішньо переміщеної особи. Позивач зазначив, що відповідач не підтвердив, що в період з 16 травня 2022 року по 31 жовтня 2023 року не споживав послуг централізованого водопостачання та водовідведення. Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 18 березня 2026 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь МКП «Миколаївводоканал» заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 4650 грн 99 коп. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість відповідача згідно наданого позивачем розрахунку має вираховуватися за період з січня 2012 року (з урахуванням переривання перебігу строку позовної давності вчиненням відповідачем часткових оплат за послуги) по листопад 2023 року та складає 4650 грн 99 коп. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно стягнув заборгованість з ОСОБА_1 , не врахував, що 12 листопада 2022 року, 28 листопада 2022 року, 20 січня 2023 року відбувалось перекриття водопостачання, у зв`язку з аварійними роботами, проте відповідне зменшення суми за споживання послуг позивача не здійснене. Крім того, зазначав, що ОСОБА_1 з 16 травня 2022 року взятий на облік як внутрішньо переміщена особа, за такого з цього часу позивач не може здійснювати стягнення за послуги, які відповідач фактично не отримував, оскільки не проживав за місцем надання послуг. Окремо зазначав, що помешкання відповідача знаходиться в гуртожитку, а такий вид комунальної послуги як водопостачання та каналізація є приміщеннями загального користування, а відтак накладення пломб, на підтвердження припинення користування послугами відповідача є не можливим в даній ситуації. У відзиві на апеляційну скаргу МКП «Миколаївводоканал», посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін. Відповідач зазначав, що тимчасове припинення водопостачання у зв`язку з необхідністю ліквідації аварії на водопроводі в зазначені позивачем дні не підпало під дію Порядку проведення перерахунків, відповідно позивачем перерахунок на проводився. Таким чином, суд зробив вірний висновок, щодо стягнення боргу за період короткочасного переривання в наданні послуг. Відповідач не довів належними доказами факту непроживання за адресою надання послуг: АДРЕСА_1 та відповідне неспоживання послуг централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Наявна в матеріалах справи довідка №4821-7001196412 від 16 травня 2022 року про взяття на облік внутрішньо-переміщеної особи підтверджує, що ОСОБА_1 набув зазначеного статусу. Але відповідач не надав до суду доказів того, що й до 17 листопада 2023 року (чи до іншої дати) продовжував перебувати в цьому статусі. Отже апелянт належними доказами не підтвердив період тимчасового непроживання. Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Крім того, рішенням суду стягнуто з відповідача нараховану з 01лютого 2022 року по 31 жовтня 2023року плату за абонентське обслуговування. У відповіді на відзив представник ОСОБА_1 зазначив, що позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу звівся лише до спростування доводів апелянта в питанні не користування послугою позивача, при цьому сам жодних доказів того, що, на його переконання надавав послугу, з 16 травня 2022 року, не надав. Апелянт обґрунтовував своє заперечення тим, що фактично послуга не надавалась, а значить і не може стягуватись, що відповідає п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Окрім того зазначав, що Миколаївський міський голова повідомляв про значний проміжок часу відсутності будь-якої води в централізованому водопостачанні. Більше того, та вода, яка почала не пізніше 07 жовтня 2022 року подаватись була технічною, що підтверджує відсутність якості, про що намагався довести відповідач, проте був позбавлений цієї можливості. Позивач, надаючи свої сумніви стосовно не проживання відповідача за місцем своєї реєстрації, навів лише те, що ОСОБА_1 не довів факт перебування як внутрішньо-переміщеної особи до 17 листопада 2023 року, проте саме позивач має доводити таку обставину, оскільки наполягає на наданні послуг відповідачу та спростувати наданий доказ відповідача (доказ проживання за іншою адресою), отже і має доводити свої заперечення, адже це є функцією змагальності, яка є засадою судочинства (п.4 ч.3 ст.2 ЦПК України). Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Отже справа розглядалась судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до положень ч.ч.1,2,3,5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судом встановлено, що МКП «Миколаївводоканал» надає населенню м. Миколаєва послуги з водопостачання та водовідведення, в тому числі за адресою: АДРЕСА_1 . За даною адресою було оформлено особовий рахунок № НОМЕР_1 . Відповідач свій обов`язок щодо своєчасної і в повному обсязі сплати за послуги з водопостачання та водовідведення виконував не належним чином, у зв`язку з чим виникла заборгованість за період з 21 січня 2004 року по 31 жовтня 2023 року у розмірі 5463 грн 11 коп., що підтверджено наданими позивачем розрахунками заборгованості. Зазначена заборгованість складається з наданих послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у сумі 4663 грн 43 коп. та абонентської плати у сумі 799 грн 68 коп. Нарахування за надані послуги відбувалося відповідно до норм, затверджених рішеннями Миколаївської міської ради № 385 від 26 червня 1998 року за нормою 4,2/4,00 куб.м. та № 592 від 14 липня 2017 року за нормою 1,8/1,65 куб.м. та № 661 від 28 липня 2021 року за нормою 1,8/1,67 куб.м. на одну людину на місяць. Згідно витягу з реєстру територіальної громади міста Миколаєва про зареєстрованих осіб в житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 з 15 листопада 1994 року зареєстрований відповідач ОСОБА_1 . Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг. Згідно п. 11 ч. 2 ст. 7 Закону споживач зобов`язаний інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором. Також, згідно ст. 27 Закону України "Про житлово - комунальні послуги" у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. Порядок перевірки якості надання комунальних послуг та якості послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком). Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов`язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача. Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості. У разі проведення перевірки якості наданих послуг з централізованого водопостачання, постачання гарячої води або постачання природного газу споживач має право здійснити забір проб. Інформація про забір проб включається до акта-претензії. Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) протягом п`яти робочих днів вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем). Судом встановлено, що відповідно до пункту 29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року відповідачем не надавалось до позивача заяв та підтверджувальних документів з питання тимчасової відсутності або заяв на опломбування запірних вентилів у квартирі, не надходило заяв щодо припинення користування послугами, скарг чи претензій також від відповідача для здійснення перерахунку вартості послуг за період її неподання, надання невідповідної якості не надходило. Належних доказів на підтвердження факту непроживання за адресою: АДРЕСА_1 , та відповідно неспоживання послуг з водопостачання та водовідведення, в період утворення заборгованості відповідачем суду не надано. Довідка № 4821-7001196412 від 16 травня 2022 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не підтверджує періоду перебування ОСОБА_1 в такому статусі. З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги про те, що суд не врахував період непроживання відповідача за вказаною адресою, є безпідставними, оскільки період перебування у статусі внутрішньо переміщеної особи не вказано. Крім того з такою заявою про припинення нарахування у зв`язку з тимчасовою відсутністю за вказаною адресою відповідачем позивачу не подавалось. Щодо перекриття водопостачання у зв`язку з аварійними роботами 12 листопада 2022 року, 28 листопада 2022 року, 20 січня 2023 року слід зазначити наступне. Відповідно до пункту 7 Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості (затв. Постановою КМУ від 17 лютого 2010 року № 151) за відсутності квартирних засобів обліку за наявності перерв у цілодобовому централізованому постачанні холодної води тривалістю понад 6 годин на добу більше ніж два рази на місяць здійснюється перерахунок за надання таких послуг. Оскільки тимчасове припинення водопостачання у зв`язку з необхідністю ліквідації аварії на водопроводі в зазначені позивачем дні не підпадало під дію Порядку проведення перерахунків, відповідно перерахунок позивачем не проводився. Натомість припинення водопостачання в період з 12 квітня 2022 року по 07 травня 2022 року стало підставою для ненарахування вартості послуг, що підтверджується наданим до суду розрахунком заборгованості. Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язань і одностороння зміна умов договору не допускається. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України). Відповідно до ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством. Враховуючи, що відповідач є споживачем послуг з водопостачання та водовідведення, заборгованість за спожиті послуги в добровільному порядку не відшкодовано, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що вимоги позивача є доведеними. Щодо строку позовної давності слід зазначити наступне. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, яка утворилась за період з січня 2004 року по жовтень 2023 року. Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. Як вбачається із розрахунку заборгованості та інформації про стан розрахунків за послуги з січня 2004 року відповідачем не проведено жодної оплати за послуги з водопостачання та водовідведення, у грудні 2011 року проведено оплату послуг у розмірі 13,03 грн., що свідчить про визнання ним свого боргу та переривання позовної давності. Вподальшому відповідачем частково здійснювалась оплата послуг та останній платіж проведено у березні 2017 року. Із позовом про стягнення заборгованості позивач МКП «Миколаївводоканал» звернувся 20 листопада 2023 року. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався. Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Крім того, відповідно до п. 19 перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заборгованість відповідача згідно наданого позивачем розрахунку має вираховуватися за період з січня 2012 року (з урахуванням переривання перебігу строку позовної давності вчиненням відповідачем часткових оплат за послуги) по листопад 2023 року та складає 4650 грн 99 коп. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції , а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником Головченком Олександром Андрійовичем, залишити без задоволення. Рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 18 березня 2026 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуючий: Н.О. Шаманська Судді: Т.Б.Кушнірова Н.О.Тищук Повний текст постанови складено 18 травня 2026 року.