Постанова 4820 № 679/1998/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 березня 2026 року м. Хмельницький Справа № 679/1998/24 Провадження № 22-ц/820/715/26 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І., розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» до ОСОБА_1 , Нетішинської міської ради Хмельницької області про стягнення заборгованості за комунальні послуги, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 22 грудня 2025 року (суддя Стасюк Р.М.). Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, суд в с т а н о в и в: У грудні 2024 року АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії ВП «Хмельницька АЕС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Нетішинської міської ради Хмельницької області про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги. В обґрунтування позову зазначалося, що філія «ВП ХАЕС» є основним підприємством, яке здійснює постачання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення для мешканців м. Нетішин Шепетівського району Хмельницької області, що підтверджується рішенням Виконавчого комітету Нетішинської міської ради від 07.06.2007 № 221. 17.11.2021 позивачем на офіційному сайті опубліковано публічні договори приєднання про надання комунальних послуг постачання теплової енергії та гарячої води, а 14.02.2022 про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення. В подальшому, тексти вказаних договорів були також опубліковані на сайті Нетішинської міської ради Хмельницької області. В комунальній власності Нетішинської міської територіальної громади перебуває кімната АДРЕСА_1 . На Нетішинську міську раду, як власника нерухомого майна покладений обов?язок утримувати майно, а споживач ОСОБА_1 має обов?язок сплачувати надані філією «ВП ХАЕС» комунальні послуги. 3 довідки про стан заборгованості за надані комунальні послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення, заборгованість відповідачів станом на 30.09.2024 становить 14077,39 грн. Зазначалося, що відповідачі користувалися комунальними послугами, які надає «ВП «Хмельницька АЕС», жодних скарг від них не надходило. Внаслідок невиконання відповідачами своїх зобов?язань щодо повної оплати отриманих комунальних послуг, порушені права позивача та своєчасне отримання коштів за надані своєчасно, належної якості, послуги. Враховуючи викладене вище, просив суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за спожиті комунальні послуги у загальному розмірі 15736,99 грн, з яких: заборгованість за спожиті комунальні послуги 14077,39 грн; інфляційні втрати за весь час прострочки у сумі 1282,04 грн; три відсотки річних у сумі 377,56 грн. Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 22 грудня 2025 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії ВП «Хмельницька АЕС» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог. При цьому, посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права. Вважає безпідставними висновки суду першої інстанції про те, що у відповідачів відсутній обов`язок щодо сплати комунальних послуг у зв`язку з тим, що останні ними не користувалися. Звертає увагу апеляційного суду на те, що для ненарахування плати за водопостачання та водовідведення (без врахування теплопостачання та абонентської плати) має бути наявним юридичний склад документальне підтвердження відсутності у житлі понад 30 днів та відповідне волевиявлення споживача, викладене у формі заяви до надавача комунальних послуг. Вважає, що скаржник правомірно здійснював нарахування за комунальні послуги, оскільки ОСОБА_1 мав зареєстроване місце проживання у зазначеній вище кімнаті, а із заявами про ненарахування плати чи перерахунок заборгованості за комунальні послуги не звертався. Отже, саме ОСОБА_1 не вчиняв активних дій щодо зміни реєстрації місця проживання чи подання заяви про ненарахування плати за комунальні послуги, у зв?язку із чим звільнення його судом першої інстанції від обов?язку сплачувати за комунальні послуги, які надавалися у кімнату, де було зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 суперечить вимогам закону та завдає філії «ВП ХАЕС» збитків, розмір яких дорівнює вартості поставлених комунальних послуг. Посилається на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 07.02.2024 у справі № 372/2236/21,де за загальним правилом, власник зобов?язаний утримувати майно, яке йому належить, у тому числі сплачувати житлово-комунальні послуги. Разом із тим, власник не позбавлений права вимагати від осіб, які фактично користуються (споживають) житлово-комунальними послугами сплати відповідної компенсації, якщо інше не передбачено договором між ними. Вважає, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні не лише не захистив порушені права позивача на оплату поставлених комунальних послуг, а створив правову проблему. Адже, виникла ситуація, при якій філія «ВП ХАЕС», як природний монополіст із надання комунальних послуг, надає комунальні послуги, витрачаючи на це власні ресурси, а особа, яка зареєстрована у житлі та власник житла не несуть жодних обов`язків щодо сплати послуг. У відзиві на апеляційну скаргу Нетішинська міська рада Хмельницької області просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Зазначає, що не є споживачем комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, яким забезпечується кімната АДРЕСА_1 Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до положень ст. 369 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції правильно встановлено, що філія «ВП ХАЕС» є основним підприємством, яке здійснює постачання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення для мешканців м. Нетішин Шепетівського району Хмельницької області, що підтверджується рішенням Виконавчого комітету Нетішинської міської ради від 07.06.2007 №

221. В комунальній власності Нетішинської міської територіальної громади перебуває кімната АДРЕСА_1 . 04.06.2015 начальником Комунального підприємства Нетішинської міської ради «Житлово-комунальне об`єднання» ОСОБА_1 видано ордер № 2095 на право зайняття житлової площі у гуртожитку, ліжко-місця у кімнаті АДРЕСА_2 , підстава лист Виконавчого комітету Нетішинської міської ради від 06.05.2015. Кімната АДРЕСА_1 належить до комунальної власності Нетішинської міської територіальної громади. Як вбачається з інформації наданої Виконавчим комітетом Нетішинської міської ради від 14.03.2025, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 04.06.2015 був зареєстрований у кімнаті АДРЕСА_1 . Дата зняття -23.12.2024, підстава рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 18.12.2024 у цивільній справі № 679/984/24. Крім того, згідно з реєстром Нетішинської міської територіальної громади за вказаною адресою за період часу з 01.10.2015 по 30.09.2024 включно були зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дата реєстрації за вказаною адресою 28.08.2019, дата зняття - 08.12.2021 у зв`язку з вибуттям до нового місця проживання; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дата реєстрації за вказаною адресою 06.04.2011, дата зняття - 11.06.2019 у зв`язку з вибуттям до нового місця проживання. Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 15.08.2019 у цивільній справі № 679/320/19 встановлено, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи з дитинства та відповідно до медичного висновку ЛКК №1 від 12.04.2016 хворіє важкою розумовою відсталістю, потребує надання ізольованої житлової площі. Відповідно до наказу КСМЗ «Меджибізький дитячий будинок-інтернат» за № 10/дт від 14.08.2020 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 15.08.2020 був влаштований до КСМЗ «Меджибізький дитячий будинок-інтернат» та взятий на повне державне забезпечення. Підстава путівка Департаменту соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації № 44-М від 13.08.2020. 17.11.2021 філією «ВП ХАЕС» на офіційному сайті опубліковано публічні договори приєднання про надання комунальних послуг постачання теплової енергії та гарячої води, а 14.02.2022 про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення. Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 18.12.2024 у цивільній справі № 679/984/24 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано таким, що втратив право користування ліжко-місцем в кімнаті АДРЕСА_2 . Вказаним рішенням суду встановлено, що ОСОБА_1 фактично до кімнати не вселявся, оскільки потребував стороннього догляду, а житло у вигляді ліжко-місця у кімнаті гуртожитку не задовольняло його потреб. 23.12.2024 ОСОБА_1 знятий із зареєстрованого місця проживання у кімнаті АДРЕСА_1 , що підтверджуються інформацією наданою відділом адміністративних послуг Виконавчого комітету Нетішинської міської ради від 1052/ЕП від 30.12.2024. Відповідно до довідки (розрахунку) про стан заборгованості ОСОБА_1 за надані у період з жовтня 2015 року по вересень 2024 року включно комунальні послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення за адресою: АДРЕСА_3 , така заборгованість складає 14077,39 гривень. Дані обставини підтверджуються матеріалами справи. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не користувався комунальними послугами, що надавалися позивачем у період з жовтня 2015 року по вересень 2024 року, у зв`язку з чим не набув обов`язків споживача з оплати таких послуг, водночас Нетішинська міська рада Хмельницької області не є споживачем комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, якими забезпечується кімната АДРЕСА_1 . Такий висновок суду, на думку колегії суддів, відповідає обставинам справи та ґрунтується на нормах чинного законодавства. Відповідно до статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-ІV (діяв до 1 травня 2019 року), ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII (введено в дію з 1 травня 2019 року відповідно до п. 1 Прикінцевих та перехідних положень), п.п. 18, 20, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 № 630 (далі - «Правил»), п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 № 572, споживач зобов`язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. До комунальних послуг відносяться зокрема наступні послуги: з постачання теплової енергії; з постачання гарячої води; з централізованого водопостачання; з централізованого водовідведення (ст.ст. 21-24 Закону № 2189-VIII ). Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах (ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 12 Закону № 2189-VIII). Згідно з п.п. 1, 5 ч. 2 № 2189-VIII споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, та оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Відповідно до ст.ст. 67, 68 Житлового кодексу України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги. Питання щодо фактичного користування житлово-комунальними послугами входить до предмета доказування в справі та має істотне значення для її правильного вирішення. Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. До такого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 26 вересня 2018 року у справі №750/12850/16-ц, та у постанові від 29.05.2019 у справі 215/4967/16-ц. Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг. Згідно п.п.7 п. 45 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 05.07.2019 № 690, споживач має право на неоплату вартості послуг у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів за умови надання виконавцю заяви та документального підтвердження (зокрема, довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), відбування покарання тощо, іншого документа, що підтверджує право на виїзд з України чи в`їзд в Україну у відповідний період часу) в електронній або паперовій формі відповідно до умов договору. Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Як зазначається у ст.ст. 530, 610, 629 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України). Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. У частині третій статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України). Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Судом першої інстанції правильно встановлено та враховано, що відповідач ОСОБА_1 не є власником кімнати АДРЕСА_1 , фактично до неї не заселявся, оскільки як особа з інвалідністю потребував ізольованого приміщення. До 2020 року ОСОБА_1 проживав із своєю тіткою ОСОБА_4 у с. Першотравенськ Баранівського району Житомирської області, а в подальшому 15.08.2020 був зарахований до списку підопічних молодіжного відділення КСМЗ «Меджибізький дитячий будинок-інтернат» де перебуває і на даний час. Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 18.12.2024 у цивільній справі № 679/984/24, яке набрало законної сили 19.12.2024, ОСОБА_1 визнано таким, що втратив право на користування житловим приміщенням ліжко місцем у кімнаті АДРЕСА_1 . А тому, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено факт користування ОСОБА_1 комунальними послугами, що надавалися позивачем у період з жовтня 2015 року по вересень 2024 року. Безпідставними є посилання скаржника на те, що ОСОБА_1 не було вчинено активних дій щодо подання заяви про ненарахування плати за комунальні послуги, з огляду на те що останній не набував обов`язків споживача з оплати таких послуг. Статтею 327 ЦК України визначено, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування. Тобто, комунальне майно належить територіальним громадам - містам, селищам, селам тощо. Управління комунальним майном здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування - місцева рада та її виконавчі органи - департаменти, відділи тощо. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» дає таке визначення суб`єктивного права комунальної власності: це право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування. Разом з цим відносини, що виникають у процесі постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення регулюються спеціальним Законом України «Про житлово-комунальні послуги». Відповідно до п. 1, 3, ч.1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні) та виконавці комунальних послуг. Статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», на споживача покладається обов`язок здійснювати оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Судом першої інстанції правильно встановлено, що Нетішинська міська рада Хмельницької області не є споживачем комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, якими забезпечується кімната АДРЕСА_1 . Відповідно, обов`язок зі сплати комунальних послуг несуть безпосередньо мешканці (наймачі). З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог. Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди відповідача з висновками суду щодо їх оцінки стосовно встановлення обставин справи. Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд у х в а л и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» залишити без задоволення. Рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 22 грудня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Повне судове рішення складено 24 березня 2026 року. Суддя-доповідач І.В. П`єнта Судді: А.П. Корніюк О.І. Талалай