Постанова 4814 № 546/1229/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 546/1229/24 Номер провадження 22-ц/814/186/26Головуючий у 1-й інстанції Зіненко Ю. В. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 травня 2026 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді: Одринської Т.В., суддів: Панченка О.О., Пікуля В.П., розглянувши у порядку письмового провадження м. Полтава цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 Голуба Володимира Володимировича на рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 12 березня 2025 року, В С Т А Н О В И В : У листопаді 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» звернулось до суду із зазначеним позовом, у якому прохало суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором. В обґрунтування позову вказано, що між відповідачем та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» 02 вересня 2022 року було укладено договір про надання коштів у позику № 5900259 (далі Договір). Договір підписано електронним підписом позичальника. Умовами Договору було передбачено, що процентна ставка становить 1,99% від суми кредиту за кожен день користування, строк кредитування 360 днів. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Договору. 31 липня 2024 року між ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» та ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» укладено договір факторингу № 31.07/24-Ф (а.с. 59-64) Зазначав, що ОСОБА_1 не виконував належним чином умови Договору, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 30263,50 грн, яка складається з заборгованості: за тілом кредиту 15000,00 грн, та процентами 15562,00 грн. Рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області 12 березня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» заборгованість за кредитним договором № 5900259 від 02 вересня 2022 року в сумі 27129,25 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 14701,50 грн, та заборгованість за процентами 12427,75 грн. У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» судові витрати по справі, які складаються з: судового збору у розмірі 2171,08 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. Рішення суду мотивовано тим, позивачем доведений фак як факт укладення кредитного договору, так і факт перерахування коштів, а також невиконання відповідачем умов кредитного зобов`язання. Однак, надавши оцінку розрахунку заборгованості, районний суд прийшов до висновку, про зменшення розміру заборгованості в частині нарахування несплачених процентів. Не погодившись з вказаним рішенням суду його в апеляційному порядку оскаржив представник ОСОБА_1 Голуб Володимир Володимирович, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що надана позивачем копія договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5900259 з додатками не містять електронних підписів, таким чином вони не мають юридичної сили і є нікчемними. Твердження позивача про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 02.09.2022 одноразовим ідентифікатором С488246 не відповідає дійсним обставинам. Матеріали справи не містять оригіналу договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5900259 від 02.09.2022 з додатками, а відтак суд першої інстанції ухвалив незаконне рішення на підставі копій, виконаних самим позивачем. Вказує на те, що позивачем не надано доказів того, що відповідачу було надано примірник Договору про споживче кредитування №5900259 від 02.09.2022 та додатків до нього. Вважає, якщо споживачеві не було надано документ (електронний документ) який засвідчує факт здійснення правочину поза торговельними або офісними приміщеннями, такий правочин не є підставою для виникнення обов`язків для споживача. Зазначає, позивачем не надано доказів перерахування коштів первісним кредитором. Зауважує, що позивач зобов`язаний був видати позику особисто, і тільки після цього отримав би право вимагати стягнення з позичальника на власну користь. У свою чергу, сам факт надходження невизначеної грошової суми на картку відповідача не від первісного кредитора, а від будь-якої іншої невстановленої особи без правових підстав, у дар, безпроцентну позику тощо не може бути підставою для нарахування жодних процентів і стягнення коштів на користь позивача без доказів того, що саме первісний кредитор ТОВ «Авентус Україна» сплачував ці кошти. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Українські Фінансові Операції» просить її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Згідно з частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи категорію справи, ціну позову розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Судом встановлено, що 02 вересня 2022 року відповідачем ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора С488246 було підписано договір № 5900259 про надання споживчого кредиту та Графік платежів як Додаткок №1 до Договору (а.с. 33-38, звор. а.с. 38-39). 02 вересня 2022 року ОСОБА_1 підписав за допомогою одноразового ідентифікатора С488246 Паспорт споживчого кредиту Інформація, який надається до укладення договору про споживчий кредит (а.с. 31-32). Відповідно до п. 1.1. Договору, Укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт або Мобільний додаток "CreditPlus". Електронна ідентифікація Споживача здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому, Споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Товариства. На умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором (п. 1.2. Договору). Сума кредиту 15000,00 грн (п. 1.3. Договору), строк кредитування 360 днів (п. 1.4. Договору). Згідно з п. 1.5. Договору, Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов. Стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4. цього Договору. Знижена процентна ставка 1,393 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач до 17.09.2022 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки. Пунктом 2.1. Договору передбачено, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . Сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього Договору. Дата надання кредиту: 02 вересня 2022 року або 03 вересня 2022 року (п. 2.2. Договору). Пунктом 9.6. Договору визначено порядок укладення Договору та створення електронних підписів Сторін. Так, Договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі Сторони Товариства електронним підписом, в Особистий кабінет Споживача для ознайомлення та підписання. Електронний підпис Товариства створюється на Договорі шляхом накладення аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами електронного копіювання, за зразком попередньо узгодженим Сторонами в укладеному Договорі про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Споживача, що створений шляхом використання Споживачем одноразового ідентифікатора, який формується автоматично на стороні Товариства для кожного разу використання та направляється Споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім Товариству в ІТС Товариства/зазначений в цьому Договорі. Введення Споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору створює підпис Споживача на Договорі та вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору. У розділі 10 Договору «Реквізити та підписи сторін» зазначені номери мобільних телефонів ОСОБА_1 : НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 . Також судом встановлено що, до позову було додано Правила надання коштів у позику, в тому числі та на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС Україна» (а.с. 40-49). Вказані Правила не містять підпису відповідача. Згідно листа АТ «ПУМБ», який надійшов до суду 20 грудня 2024 року, в банку на ім`я ОСОБА_1 була випущена банківська картка № НОМЕР_8 та за ОСОБА_1 був закріплений фінансовий номер телефону: НОМЕР_2 (а.с. 100). Відповідно до виписки по рахунку ОСОБА_1 , сформованої АТ «ПУМБ», 02 вересня 2022 року було здійснено зарахування грошових коштів в сумі 15000,00 грн відповідачу ОСОБА_1 (а.с. 101-104), що також підтверджується Звітом по транзакціях за період з 02 вересня 2022 року по 13 вересня 2022 року (а.с. 105). Також до позову було додано розрахунок заборгованості за Договором (а.с. 21-30). З даного розрахунку установлено, що сума основного боргу становить 14701,50 грн. За період з 02 вересня 2022 року по 25 вересня 2023 року було нараховано проценти в сумі 30598,50 грн та погашено відповідачем процентів на суму 18170,75 грн. Залишок несплачених процентів становить 12427,75 грн (30598,50 грн - 18170,75 грн). 26 вересня 2023 року між ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» укладено договір факторингу № 26.09/23-Ф (а.с. 65-73) Згідно договіру факторингу № 26.09/23-Ф, право вимоги права грошової вимоги щодо погашення (стягнення) заборгованостей з боржників, які виникли на підставі кредитних договорів. Пунктом 1.1. договору факторингу № 26.09/23-Ф, за цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у реєстрі боржників, який формується згідно додатку № 1 та є невід`ємною частиною договору. Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 26.09/23-Ф від 26 вересня 2023 року, ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» набув право вимоги за кредитним договором № 5900259 від 02 вересня 2022 року, де боржником є ОСОБА_1 (звор. а.с. 17). 31 липня 2024 року між ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» та ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» укладено договір факторингу № 31.07/24-Ф (а.с. 59-64). Згідно договір факторингу № 31.07/24-Ф, право вимоги права грошової вимоги щодо погашення (стягнення) заборгованостей з боржників, які виникли на підставі кредитних договорів. Пунктом 1.1. договору факторингу № 31.07/24-Ф, за цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у реєстрі боржників, який формується згідно додатку № 1 та є невід`ємною частиною договору. Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 31.07/24-Ф від 31 липня 2024 року, ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» набуло право вимоги за кредитним договором № 5900259 від 02 вересня 2022 року, де боржником є ОСОБА_1 (а.с. 17). Також суд першої інстанції звернув увагу, що кредитний договір містить паспортні дані, РНОКПП відповідача ОСОБА_1 , його зареєстроване місце проживання, номери мобільних телефонів та електронну пошту. Крім того кредитний договір має відмітку «підписано електронним підписом С488246, 02.09.2022 07:44:13/ ОСОБА_1 ». Задовольняючи позовні вимоги частково, районний суд встановив, що позивачем доведений фак як факт укладення кредитного договору, так і факт перерахування коштів, а також невиконання відповідачем умов кредитного зобов`язання. Однак, надавши оцінку розрахунку заборгованості, районний суд прийшов до висновку, про зменшення розміру заборгованості в частині нарахування несплачених процентів. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду. Вони є законними та обґрунтованими, відповідають встановленим у справі обставинам, та доводами скарги не спростовані. Судом відповідно до наявних у справі доказів встановлено, що 02.09.2022 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір №5900259 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого товариство надало відповідачці грошові кошти у сумі 15 000 грн (п.1.3) (а.с.33-38). Згідно з п.п.1.4, 1.5 Договору, строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 15 днів, детальні терміни повернення кредиту та сплати відсотків визначаються Графіком платежів, що є Додатком №1 до цього Договору. Стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день та застосовується у межах строку кредиту. Відповідно до п.1.1 Договору, його укладення здійснюється сторонами за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через вебсайт або мобільний застосунок «CreditPlus». Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет. Згідно з п.9.6 Договору, він вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом клієнта, що відтворений шляхом використання клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується для кожного разу використання та направляється клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім товариству в ІТС товариства/зазначений в цьому Договорі. Введення клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору. Відповідач, відповідно до умов кредитного договору, п.п.6.1.17, 6.1.18 Правил, в особистому кабінеті ІТС прийняв пропозицію укласти кредитний договір та підписала кредитний договір 02.09.2022 о 07:44:13 годині шляхом введення електронного підпису одноразовим ідентифікатором С488246, надісланого на номер телефону, що наданий відповідачем. Кредитні кошти були перераховані відповідачці 02.09.2022 на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «ПУМБ». Згідно з п.3.1 Договору, нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто методом «факт/факт». Згідно з п.п.1.5.1, 1.5.2 кредитного договору, нарахування процентів здійснюється за стандартною (1,99 %) або зниженою процентною ставкою (1,393 %). Відповідно до п.1.5.2 Договору, якщо споживач до 17.09.2022 або протягом трьох календарних днів сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного Графіком платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, у зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. Позивачем надано копію Паспорта споживчого кредиту, який 22.02.2022 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором С488246 02.09.2022 07:44:13, з якого вбачається наявність аналогічних умов кредитування, що й у кредитному договорі (а.с.31-32). Згідно з випискою за особовим рахунком, наданою АТ «ПУМБ» наданої на виконання ухвали районного суду від 03.12.2024 встановлено, що 02 вересня 2022 року було здійснено зарахування грошових коштів в сумі 15000,00 грн на карту № НОМЕР_8 , яка відкрита га ім`я ОСОБА_1 (а.с. 101-104), що також підтверджується Звітом по транзакціях за період з 02 вересня 2022 року по 13 вересня 2022 року (а.с. 105), тобто позивач надав у користування відповідачки кредитні кошти саме в такому розмірі як зазначено у позові (а.с.101-105). Зазначено, що в банку за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_9 ) закріплений фінансовий номер телефону : НОМЕР_2 , на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операції за платіжною картою № НОМЕР_8 у період з 02.09.2022-13.09.2022. В матеріалах справи містяться відомості про договірні відносини між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА», оформлені Договором оговір про організацію переказу грошових коштів № 160222-1 від 16 лютого 2022 року, відповідно до якого ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків. Для цього Товариство внесене в державний реєстр фінансових установ (Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи від 27.08.2021 серії ФК № В0000338, Ліцензія Національного банку України на послуги з переказу коштів без відкриття рахунку, видана Національним банком України (рішення від 29.05.2023 № 21/990-РК). Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором №5900259 від 02.09.2022 за період з 02.09.2022 по 25.09.2023 включно, первісним кредитором ТОВ «Авентус Україна» було нараховано проценти за користування грошовими коштами у розмірі 30598,50 грн. З цього розрахунку також вбачається, що відповідачем кошти на погашення процентів за Договором сплачено на суму 18170,75 грн; оплата основного бору на суму 298,50 грн. За правилом частини першої статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовилися укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі статтею 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Матеріали справи свідчать про те, що у даному випадку кредитний договір був укладений в електронній формі. Порядок укладення договорів в електронній формі регламентується також Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію». Зокрема, у ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію». Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Згідно із п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, яку отримує особа, що прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, який надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.12 ч.1 ст.3 Закону). Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону). Згідно із ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. За правилом ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч.12 ст.11 Закону). Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, яким чином підписуються угоди у сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Із системного аналізу положень вищевказаного законодавства вбачається, що укладення договорів в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи (ч.13 ст.11 Закону). Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі статтею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Згідно зі статтею 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Рішення в частині у укладення договорів факторингу не оскаржувалось, тому судом апеляційної інстанції в цій частині не переглядається. Частиною 3 статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Як встановлено судом, Договір №5900259 про надання кредиту від 02.09.2022 укладено між ТОВ «Українські фінансові операції» та ОСОБА_1 в електронній формі, а при його укладенні сторонами було погоджено всі істотні умови цього Договору. ОСОБА_1 , оформлюючи кредитний договір, зайшов на вебсайт ТОВ «Авентус Україна» https:/creditplus.ua, зокрема через мобільний додаток «CreditPlus», зареєструвалася та створила електронний кабінет, в якому йому їй надійшов текст кредитного договору, де він мав змогу ознайомитися з Правилами, Паспортом споживчого кредиту, а також інформацією, передбаченою ч.2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ліцензією, фінансовим звітом тощо. Для підписання Договору за допомогою одноразового ідентифікатора відповідач самостійно ввів у відповідне поле зазначені в SMS-повідомленні дані. Відповідач має примірник оригіналу Договору №5900259 про надання споживчого кредиту та Паспорта споживчого кредиту. Доступ до особистого кабінету клієнта має виключно відповідач, а тому жодних сумнівів у тому, що 02.09.2022 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою ІТС ТОВ «Авентус Україна» було досягнуто згоди щодо всіх суттєвих вимог та укладено електронний кредитний договір не виникає. Електронний підпис, призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, та накладається за допомогою особистого ключа і перевіряється за допомогою відкритого ключа. Оскільки кредитний договір укладений шляхом накладення електронного підпису відповідача, який ідентифікує його особу, він вважається укладеним. При цьому, суд правильно встановив, що кредитний договір №5900259 від 02.09.2022 був підписаний зі сторони відповідача з використанням одноразового ідентифікатора С488246, оскільки такі обставини відповідають матеріалам справи, зокрема підтверджуються написом у Розділі 10 «Реквізити та підписи сторін» Договору: підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором С488246 02.09.2022 о 07:44:13, ОСОБА_1 . Аналогічний напис міститься в реквізитах Графіку платежів та Паспорті споживчого кредиту, згідно з яким зазначені Додатки також підписані одноразовим ідентифікатором, і відповідно до п.9.11 Договору є його невід`ємними частинами. Відповідач чи його представник не надали суду доказів щодо спростування зазначених доказів. Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 639 ЦК України, договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження його згоди з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Без отримання листа на електронну пошту чи SMS-повідомлення, без входу на вебсайт товариства за допомогою логіна та пароля особистого кабінету або без обміну електронними документами (офертою та акцептом) укласти договір між позичальником і кредитором в електронній формі неможливо. У цьому полягає особливість укладення договору в електронній формі. Відповідно до принципу змагальності, позивач має довести, що зазначені події (обставини) дійсно мали місце у відповідній послідовності та порядку, як це зазначено ним у позовній заяві. Лише після доведення факту укладення договору у відповідача виникає обов`язок спростування цих обставин. Так, відповідно до ст.100 ЦПК України, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Таким чином, кредитний договір був укладений на сайті позикодавця та підписаний відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором С488246, отриманим у SMS-повідомленні на номер його мобільного телефону. Без отримання SMS-повідомлення та без здійснення входу на сайт товариства зазначений кредитний договір між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 не був би укладений. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18; від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19; від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19; від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20; від 02 листопада 2021 року у справі №243/6552/20, які відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин. Отже, відповідно до вимог ч.6, ч.8 ст.11 та ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» суд першої інстанції правильно встановив доведеним факт того, що відповідачка ознайомилася та погодилася з умовами кредитного договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов щодо суми кредиту, строків кредитування, сплати відсотків за користування кредитом, розміру і типу процентних ставок та уклали в належній формі кредитний договір, з чим погоджується і колегія суддів. Відтак позивач, відповідно до покладеного на нього процесуального обов`язку доказування, надав належні та допустимі докази, які підтверджують, що між сторонами було узгоджено використання позичальником відповідного одноразового ідентифікатора як його підпису у порядку та формі, передбачених законом. У зв`язку з цим посилання представника відповідача на те, що матеріали справи не містять жодних підтверджень того, що кредитний договір був укладений сторонами в порядку, передбаченому законом, є необґрунтованими та безпідставними, оскільки спростовуються наведеними судом обставинами та дослідженими доказами. Доводи апеляційної скарги про відсутність оригіналу кредитного договору та невідповідність наданої копії вимогам законодавства також є безпідставними. Кредитний договір укладений в електронній формі шляхом підписання одноразовим ідентифікатором, отриманим відповідачкою у SMS-повідомленні на зазначений нею номер телефону. Відповідно до положень статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний електронним підписом, у тому числі одноразовим ідентифікатором, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього електронним підписом є оригіналом такого документа. Отже, з огляду на правову природу електронного договору, відсутність паперового примірника з власноручними підписами сторін не свідчить про його неукладеність чи недійсність, оскільки законом прямо передбачено можливість укладення договорів у письмовій (електронній) формі. Таким чином, твердження про неналежність поданої електронної копії як доказу укладення кредитного договору є безпідставними та не впливають на правильність висновків суду першої інстанції про наявність між сторонами зобов`язальних правовідносин та погодження ними усіх істотних умов кредитування. Доказів того, що вказаний договір укладено шахрайським шляхом, чи його персональні дані використані третіми особами, відповідачем не надано. Разом з тим, представник відповідача в апеляційній скарзі посилається на те, що у матеріалах справи відсутні докази перерахування коштів за кредитним договором. Проте, такі доводи не можуть бути прийняті до уваги апеляційним судом з огляду на наступне. На підтвердження надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 15 000,00 грн позивачем надано суду довідку платіжного провайдера ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» згідно з якою, під номер 458 надано наступну інформацію: 458) 2022-09-02 07:45:06 на суму 15000,00 грн., номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» 0b538a12-66eb-45f6-8b97-6d97b9fad828, номер транзакції в системі ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" 30241829, Session ID 018230230517, призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 . Дійсно, зазначена довідка не є достатнім доказом на підтвердження здійснення фінансової операції щодо переказу грошових коштів ОСОБА_1 , оскільки зазначена в ній інформація не відповідає вимогам бухгалтерського обліку; ця довідка не є первинним бухгалтерським документом, що фіксує здійснення платежів і є необхідним для підтвердження таких юридичних фактів. Згідно з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі №161/16891-15 (провадження №61-517св18) про стягнення заборгованості за кредитним договором, банк зобов`язаний довести отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, установлених договором, що підтверджують наявність заборгованості та її розмір, за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Відповідно до зазначеної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Згідно з п.62 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або надсилання клієнту. Відтак виписка з рахунку особи, яка відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до вимог закону, є документом, що може бути доказом і який суд має оцінити відповідно до вимог цивільного процесуального закону при перевірці доводів щодо реального виконання кредитного договору. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі №204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі №209/3046/20, від 01 червня 2022 року у справі №175/35/16-ц, від 04 вересня 2024 року у справі №426/4264/19. Разом з позовною заявою позивачем було направлено до суду клопотання про витребування у АТ «ПУМБ» інформації, а саме: чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 платіжну картку № НОМЕР_1 ; виписку з карткового рахунку про рух грошових коштів, відкритого до платіжної картки № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 за період з 02.09.2022 по 13.09.2022; інформацію про номер телефону, на який надсилається інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_1 в період з 02.09.2022 по 13.09.2020. Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 03 грудня 2024 клопотання задоволено та витребувано у АТ «ПУМБ» зазначену інформацію. На виконання вказаної ухвали банком надано виписку за особовим рахунком за період з 02.09.2022 по 13.09.2022, з якої вбачається, що 02.09.2022 було зарахування переказу на картку № НОМЕР_1 , яка відкрита на ім`я ОСОБА_1 , у розмірі 15 000 грн, тобто позивач надав у користування відповідачу кредитні кошти саме в такому розмірі як зазначено у позові. Зазначене спростовує доводи скаржника про те, що в матеріалах справи відсутні первинні бухгалтерські документи, які б підтверджували здійснення господарської операції з видачі кредитних коштів. Надана банківська виписка містить усі необхідні реквізити та в розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є первинним документом. Інших доказів щодо походження цих коштів відповідачем не надано, що свідчить про їх отримання саме у рамках зазначеного кредитного договору. Отже, із наведеного очевидно випливає, що кредитні кошти були надані та фактично отримані відповідачкою, внаслідок чого у неї виникли зобов`язання їх повернути на підставі вимог кредитора. У своїй апеляційній скарзі представник відповідача наголосив на тому, що позивачем не надано доказів існування заборгованості, а також, що сума боргу, яка була зазначена у позові, не відповідає наданим доказам, проте зазначені доводи є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи. Колегія суддів приймає розрахунок заборгованості, наданий позивачем, оскільки вказана ним сума заборгованості встановлена судом першої інстанції на підставі наявних у справі доказів. Відповідачем чи його представником доказів щодо спростування суми заборгованості надано не було. Дійсно, сторони обумовили у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами (погодили їх розмір) та інші умови кредитування. Як вбачається з кредитного договору №5900259 від 02.09.2022, згідно з п.п.1.4, 1.5 Договору, строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 15 днів, детальні терміни повернення кредиту та сплати відсотків визначаються Графіком платежів, що є Додатком №1 до цього Договору. Стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день та застосовується у межах строку кредиту. Згідно з п.3.1 Договору, нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто методом «факт/факт». Згідно з п.п.1.5.1, 1.5.2 кредитного договору, нарахування процентів здійснюється за стандартною (1,99 %) або зниженою процентною ставкою (1,393 %). Відповідно до п.1.5.2 Договору, якщо споживач до 17.09.2022 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного Графіком платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач як учасник Програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, у зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки. З наведеного вбачається, що сторони у кредитному договорі погодили умови та порядок нарахування відсотків, відтак вони мають бути виконані належним чином відповідно до умов Договору, вимог Цивільного кодексу України, інших актів законодавства, а за їх відсутності відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України). Колегія суддів також констатує, що відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно з розрахунком заборгованості за Договором №55900529 від 02.09.2022 за період з 02.09.2022 по 25.09.2023 включно, первісним кредитором ТОВ «Авентус Україна» було нараховано проценти за користування грошовими коштами у розмірі 30598,50 грн. Так, відповідно до наданого розрахунку заборгованості відповідачу ОСОБА_1 було нараховано проценти в сумі 30598,50 грн та погашено відповідачем процентів на суму 18170,75 грн. Залишок несплачених процентів становить 12427,75 грн. Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти на умовах, визначених договором, а згідно зі ст.1048 ЦК України проценти за користування кредитом нараховуються у порядку та в розмірі, встановлених договором. При цьому після спливу строку кредитування право на нарахування договірних процентів припиняється, якщо інше прямо не передбачено договором. Слід також зазначити, що після укладення договорів факторингу з ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» та ТОВ «Українські фінансові операції», до яких перейшло право вимоги до відповідачки за кредитним договором №5900259 від 02.09.2022, нові кредитори не здійснювали нарахування процентів після закінчення строку дії Договору. Таким чином, суд першої інстанції перевірив надані розрахунки та правильно визначив суму заборгованості за відсотками, яку належить стягнути з відповідача. Позовна вимога щодо стягнення з відповідача процентів за користування кредитом ґрунтується на вимогах закону. Виходячи з викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції з`ясовано всі обставини та надано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення місцевого суду, апеляційним судом не встановлено. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи немає. Керуючись ст.ст. 367,374,375, 383 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 12 березня 2025 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. У разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, постанова може бути оскаржена протягом тридцяти днів з моменту виготовлення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 12 травня 2026 року. Головуючий Т.В. Одринська Судді: О.О.Панченко В.П. Пікуль