Постанова 4817 № 601/2807/25

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 601/2807/25Головуючий у 1-й інстанції Коротич І.А. Провадження № 22-ц/817/368/26 Доповідач - Костів О.З. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 квітня 2026 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючого - Костів О.З. суддів - Хома М. В., Храпак Н. М., розглянувши у письмовому провадженні цивільну справу № 601/2807/25 за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 29 грудня 2025 року (ухвалене суддею Коротичем І.А., повний текст якого складено 05 січня 2026 року) в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь Нова» про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, визнання відсутнім права оренди та скасування запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки, В С Т А Н О В И В: У вересні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» (далі - ТОВ «Західна агровиробнича компанія», ТОВ «ЗАК», позивач, апелянт) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач 1), товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь Нова» (далі ТОВ «Волинь Нова», відповідач 2) про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, визнання відсутнім права оренди та скасування запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки. Позов обґрунтований тим, що 20 червня 2013 року СТОВ «Агро-Лан» уклало з ОСОБА_2 договір оренди землі №б/н, на підставі якого набуло право оренди земельною ділянкою площею 1.7906 га, кадастровий номер 6123485600:01:001:0246, яка розташована на території Плосківської сільської ради Кременецького району Тернопільської області (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва). Додатковою угодою №б/н від 27 червня 2018 року до договору сторону орендаря змінено на ТОВ «Західна агровиробнича компанія» та продовжено строк на 7 років. Строк договору закінчився 26 червня 2025 року. ТОВ «Західна агровиробнича компанія» надіслало ОСОБА_2 лист-повідомлення №1331 від 06 березня 2025 року про намір продовжити дію договору оренди землі. Проте, будь-якої відповіді на вищевказаний лист відповідач не надав, тобто не скористалася правами, передбаченими ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі», а саме у місячний строк з моменту отримання листа-повідомлення та не заперечив щодо продовження Договору на новий строк. Однак, на право оренди спірної земельної ділянки проведено державну реєстрацію іншого речового права: номер запису 60730630. ОСОБА_2 уклав договір оренди земельної ділянки, яка знаходилась в оренді у позивача, з ТОВ «Волинь Нова». З урахуванням того, що ТОВ «Західна агровиробнича компанія» належно виконувало свої обов`язки за договором оренди, в установлений договором строк повідомило орендодавця про намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди на новий строк, воно має право на поновлення договору на підставі ст.33 Закону України «Про оренду землі». Вважає, що відповідачами порушено його переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк. У зв`язку із викладеним позивач просив суд: - визнати укладеною додаткову угоду № б/н від 06 березня 2025 до договору оренди землі №б/н від 20 червня 2013 року між ТОВ «Західна агровиробнича компанія» та ОСОБА_2 , в редакції, запропонованій позивачем; - визнати відсутнім у ТОВ «Волинь Нова» права оренди земельної ділянки площею 1,7906 га, кадастровий номер 6123485600:01:001:0246; - скасувати запис щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки площею 1,7906 га, кадастровий номер 6123485600:01:001:0246, номер запису про інше речове право: 60730630. Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 29 грудня 2025 року позов ТОВ «Західна агровиробнича компанія» залишено без задоволення. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням ТОВ «Західна агровиробнича компанія», в інтересах якого діє керівник Русин Ю.Ю., подало на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам. Апеляційна скарга мотивована тим, що при прийнятті рішення у справі суд проігнорував той факт, що орендодавцем було порушено переважне право орендаря на укладення додаткової угоди, оскільки орендодавець належним чином не відреагував на лист-повідомлення та не розглянув належно пропозицію поновлення договору оренди, оскільки не надав свою пропозицію щодо орендної плати та інших істотних умов договору. ТОВ «Західна агровиробнича компанія» - орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження орендних правовідносин. Звертає увагу на те, що орендодавець ОСОБА_2 , з метою унеможливлення реалізації позивачем свого переважного права, повідомив орендаря ТОВ «Західна агровиробнича компанія» про намір самостійно використовувати земельну ділянку, однак через деякий час уклав новий договір оренди землі з іншим орендарем, що свідчить не про відсутність волевиявлення орендодавця на продовження договору оренди землі, а підтверджує, що орендодавець діяв недобросовісно та непослідовно та мав за мету уникнути укладення договору оренди землі з ТОВ «Західна агровиробнича компанія», а не самостійно використовувати земельну ділянку, та доводить зловживання нею своїми правами, як власника земельної ділянки. На думку апелянта, заява ОСОБА_2 про заперечення щодо продовження договору оренди землі може свідчити виключно про недобросовісність орендодавця, який із зловживанням своїми правами та привілеями власника, тобто заздалегідь маючи перевагу, як власник земельної ділянки, вчиняючи недобросовісні дії по відношенню до орендаря, не маючи для цього прав та вчиняючи недобросовісні дії по відношенню до ТОВ «Західна агровиробнича компанія», врегулював на власний розсуд свої правовідносини із ТОВ «Волинь Нова» порушивши при цьому переважне право орендаря та без урахування прав та інтересів останнього. У зв`язку з наведеним просить рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 29 грудня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задоволити в повному обсязі. 17 березня 2026 року на адресу Тернопільського апеляційного суду від відповідача ТОВ «Волинь Нова», в інтересах якого діє адвокат Алєнін Д.В., надійшов відзив на апеляційну скаргу. Відзив мотивований тим, що ОСОБА_2 направив ТОВ «Західна агровиробнича компанія» лист-повідомлення від 29 квітня 2025 року, у якому орендодавець заперечує проти поновлення договору оренди, попереджає про трактування подальшого використання ділянки як самовільного заволодіння та залишає за собою право приступити до використання ділянки. Жодної заяви про намір особисто та самостійно обробляти земельну ділянку у матеріалах справи немає. Отже, апелянт вибудовує свою апеляційну аргументацію на обставині, якої в справі не існує, що саме по собі свідчить про безпідставність скарги. Звертає увагу, що орендодавець скористався своїм законним правом та направив орендарю своєчасне заперечення проти поновлення договору та після закінчення строку попереднього договору уклав новий договір оренди з ТОВ «Волинь Нова», тому обов`язку укладати договір саме з попереднім орендарем ТОВ «Західна агровиробнича компанія» у ОСОБА_2 не було. У зв`язку з наведеним просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. Учасники в судове засідання не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про день і час слухання справи. Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає виходячи із наступного. За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом. Судом встановлено наступні обставини. Відповідачу ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 1.79 га з кадастровим номером 6123485600:01:001:0246, яка знаходиться в межах території Плосківської сільської ради, на праві власності, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.16-17). 20 червня 2013 року між ОСОБА_2 , як орендодавцем, та СТОВ «Агро-Лан», як орендарем, укладено договір оренди землі (далі - Договір), відповідно до умов якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в межах території Плосківської сільської ради, площею 1.79 га, кадастровий номер 6123485600:01:001:0246 (а.с.19). Пунктом 8 вказаного Договору передбачено, що він укладений на 5 років. Після закінчення строку дії договору оренди орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше за 2 місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. За пунктом 36 Договору зміна його умов можлива за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди спір вирішується в судовому порядку. Відповідно до пункту 37 Договору його дія припиняється зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено. 15 листопада 2017 року між ОСОБА_2 , як орендодавцем, СТОВ «Агро-Лан», як орендарем, та ТОВ «Західна агровиробнича компанія», як новим орендарем, укладено додаткову угоду, відповідно до умов якої орендар передає, а новий орендар приймає на себе права та обов`язки сторони (орендаря), передбачені в Договорі оренди. 27 червня 2018 року між ТОВ «Західна агровиробнича компанія» та ОСОБА_2 укладено ще одну додаткову угоду до договору оренди землі, якою сторони погодили подальші умови користування ділянкою. Договір оренди землі (в редакції додаткової угоди від 27 червня 2018 року) укладено строком на 7 років. Дата закінчення строку дії договору 27 червня 2025 року. З Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 108745489 від 22 грудня 2017 року вбачається, що право оренди земельної ділянки площею 2.5 га, кадастровий номер 6123485600:01:001:0246, на підставі вказаного вище договору оренди землі було зареєстровано 30 січня 2015 року, номер запису про інше речове право: 8549813 (а.с.15). ТОВ «Західна агровиробнича компанія» направило відповідачу лист-повідомлення №1331 від 06 березня 2025 року «Про намір продовжити дію Договору оренди земельної ділянки № б/н від 27.06.2018», згідно якого позивач повідомив про намір поновити дію Договору оренди земельної ділянки (земельна ділянка площею 1.7906 га, кадастровий номер 6123485600:01:001:0246, яка розташована на території Плосківської сільської ради Кременецького району Тернопільської області), право оренди за яким зареєстроване відповідно до вимог чинного на момент укладення договору законодавства України у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер запису про інше речове право: 8549813. Просить підписати додаткові угоди на поновлення дії Договору оренди земельної ділянки № б/н від 27 червня 2018 року та направити один екземпляр. Вказаний лист-повідомлення з проєктом додаткової угоди було відправлено ОСОБА_2 21 березня 2025 року, що підтверджується копією опису вкладення листа із штампом АТ «Укрпошта» (а.с.24-25). 30 квітня 2025 року ОСОБА_2 надіслав ТОВ «Західна агровиробнича компанія» лист-повідомлення від 29 квітня 2025 року про те, що він заперечує у поновленні договору оренди землі, площею 1.79 га, кадастровий номер 6123485600:01:001:0246, який закінчується 27 червня 2025 року. Також попереджено ТОВ «Західна агровиробнича компанія», що в разі продовження фактичного використання земельної ділянки, такі дії трактуватимуться як самовільне заволодіння. Крім того незалежно від стану ділянки (наявності насіння), орендодавець ОСОБА_2 залишає за собою право приступити до використання ділянки. 05 травня 2025 року ТОВ «Західна агровиробнича компанія» отримало вказаний лист-повідомлення, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с.99-103). 27 червня 2025 року строк договору оренди землі між ОСОБА_2 та ТОВ «Західна агровиробнича компанія» закінчився. З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 444328143 вбачається, що право оренди земельної ділянки площею 1.7906 га, кадастровий номер 6123485600:01:001:0246, на підставі договору оренди землі від 01 липня 2025 року зареєстровано 09 липня 2025 року, орендар ТОВ «Волинь Нова», номер запису про інше речове право: 60730630. Згідно повідомлення ТОВ «Західна агровиробнича компанія» № 5160 від 23 вересня 2025 року земельна ділянка за кадастровим номером 6123485600:01:001:0246 знаходиться в межах поля №107-5198, перебуває в користуванні підприємства та засіяна сільськогосподарською культурою соняшник під урожай 2025 року. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, апеляційний суд виходить з наступного. Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Частиною четвертою статті 124 ЗК України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Частиною першою статті 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «Про оренду землі». Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються положеннями статті 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції чинній станом на 10 серпня 2013 року, тобто на момент укладення договору оренди). Так, відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 цього Закону по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. Частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді. Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України. Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків. Таким чином, для застосування частини першої статті 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: - орендар належно виконує свої обов`язки за договором; - орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; - до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; - орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення. Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору. Такий правовий висновок про застосування норм права у подібних правовідносинах викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц. У разі незгоди орендодавця у поновленні договору оренди, направленої орендарю у місячний строк до закінчення строку його дії, переважне право на укладення договору оренди землі припиняється, тому що переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк, не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28 вересня 2020 року у справі № 272/440/18. Згідно стаття 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. У статті 126 ЗК України зазначається, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Судом першої інстанції правильно встановлено, що ТОВ «Західна агровиробнича компанія» та ОСОБА_2 , як сторони за договором, не досягли згоди щодо умов договору оренди на новий строк, оскільки власник земельної ділянки - орендодавець ОСОБА_2 у своєму листі-повідомленні від 29 квітня 2025 року вказав на відсутність наміру продовжувати договірні відносини з оренди землі та намір використовувати ділянку на власний розсуд. ОСОБА_2 завчасно, а саме 30 квітня 2025 року надіслав на адресу ТОВ «Західна агровиробнича компанія» лист-повідомлення, яке отримано ТОВ «Західна агровиробнича компанія» 05 травня 2025 року через уповноважену товариством особу. Апеляційний суд зазначає, що вказана обставина беззаперечно свідчить про відсутність волевиявлення у ОСОБА_2 на поновлення договору оренди землі від 20 червня 2013 року, в тому числі й на запропонованих ТОВ «Західна агровиробнича компанія» умовах, а тому переважне право ТОВ «Західна агровиробнича компанія» не порушено. Оскільки дія договору оренди землі укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Західна агровиробнича компанія» завершилася 27 червня 2025 року, а договір між ОСОБА_2 та ТОВ «Волинь Нова» був укладений лише 01 липня 2025 року, а тому державний реєстратор Міньковська С.О. цілком законно прийняла заяву про реєстрації такого договору оренди та 09 липня 2025 року провела його державну реєстрацію. Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що наявність обґрунтованих заперечень зі сторони орендодавця стосовно поновлення договору з орендарем дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке передбачено положеннями статті 33 Закону і може підлягати захисту відповідно до статті 4 ЦПК України, не порушено. Крім цього, судом першої інстанції правильно встановлено, що проєкт додаткової угоди до договору оренди землі містить інші умови, ніж сам договір оренди, а саме, положення про автоматичне поновлення договору; запровадження механізму виключення відомостей з Державного реєстру речових прав як спосіб відмови від поновлення; передбачення нових способів комунікації сторін, включаючи використання електронної пошти та публікацію інформації на сайті орендаря. Отже зазначені положення змінюють порядок реалізації прав та обов`язків сторін, зокрема механізм поновлення договору. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що у даній справі відсутні правові підстави для задоволення позову ТОВ «Західна агровиробнича компанія». Доводи апелянта про те, що лист ОСОБА_2 від 29 квітня 2025 року не може вважатися належним розглядом листа-повідомлення ТОВ «Західна агровиробнича компанія» від 06 березня 2025 року про намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди земельної ділянки, колегія суддів відхиляє, оскільки ОСОБА_2 у відповідності до вимог законодавства повідомив ТОВ «Західна агровиробнича компанія» про свої заперечення щодо поновлення договору оренди землі. Твердження апелянта про недобросовісність поведінки ОСОБА_2 у зв`язку з укладенням після закінчення строку дії попереднього договору нового договору оренди з ТОВ «Волинь Нова» також не спростовують правильності оскаржуваного рішення. Після припинення договору оренди у зв`язку із закінченням строку його дії та за відсутності правових підстав для його поновлення власник земельної ділянки вправі на власний розсуд розпорядитися належним йому майном, у тому числі передати його в оренду іншій особі. Сам по собі факт укладення нового договору оренди 01 липня 2025 року не свідчить про порушення прав позивача, оскільки його переважне право на поновлення договору припинилося у зв`язку з відсутністю волевиявлення орендодавця на продовження договірних відносин. Інші доводи апеляційної скарги є аналогічними викладеним у позовній заяві, які не спростовують правильність висновку суду першої інстанції, яким у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до власного тлумачення характеру спірних правовідносин та до переоцінки доказів. У відповідності до статтей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з вимогами статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Згідно частини другої статті 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Відмовляючи в задоволені позову, судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи та дано правильну оцінку доказам. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність. Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно. Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено. Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі. Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» залишити без задоволення. Рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 29 грудня 2025 року залишити без змін. Судові витрати, понесені сторонами у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції залишити в межах, ними понесених. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Дата складення повного тексту постанови 07 травня 2026 року. Головуючий О.З. Костів Судді: М.В. Хома Н.М. Храпак