Постанова Велика Палата ВС № 990/165/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 квітня 2026 року м. Київ справа № 990/165/25 провадження № 11-393заі25 Велика Палата Верховного Суду у складі: головуючого судді Погрібного С. О., судді-доповідачки Стрелець Т. Г., суддів Банаська О. О., Білоконь О. В., Булейко О. Л., Воробйової І. А., Гімона М. М., Губської О. А., Ємця А. А., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартинюк Н. М., Пількова К. М., Стефанів Н. С., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., за участю: секретаря судового засідання Рожок В. В., позивача ОСОБА_1 , представників Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Предоляк Н. Ю., Таркаєвої О. С., розглянула у судовому засіданнісправу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень Вищої кваліфікаційної комісії України від 12 березня 2025 року № 48/зп-25, № 49/зп-25, зобов`язання вчинити дії за апеляційною скаргою Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02 жовтня 2025 року (судді Білоус О. В., Блажівська Н. Є., Желтобрюх І. Л., Олендер І. Я., Яковенко М. М.). УСТАНОВИЛА І. ФАБУЛА СПРАВИ Стислий виклад позиції позивача

1. ОСОБА_1 14 квітня 2025 року звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія)(з урахуванням заяви про зміну підстав позову від 06 травня 2025 року), у якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 12 березня 2025 року № 48/зп-25 «Про затвердження кодованих результатів практичного завдання, виконаного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року №94/зп-23 (зі змінами)» стосовно ОСОБА_1 у частині пункту 198 додатка до цього рішення, код кандидата - 0092580, бал - 52,5, та пункту 8 додатка до цього рішення, код кандидата - 0002648, бал - 58,5; - визнати протиправними та скасувати пункти 1, 2, 4 рішення ВККС від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 «Про визначення загальних результатів першого етапу кваліфікаційного оцінювання «Складання кваліфікаційного іспиту» та допуск до другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кандидатів на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)» стосовно ОСОБА_1 ; - зобов`язати ВККС поновити участь ОСОБА_1 в конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами); - зобов`язати ВККС провести повторне оцінювання виконаного ОСОБА_1 практичного завдання (тип 2, перше судове рішення, індивідуальний код 0092580; тип 2, друге судове рішення, індивідуальний код 0002648) екзаменаційною комісією в іншому складі, зі здійсненням фіксації балів в екзаменаційній відомості за кожен елемент практичного завдання відповідно до Методичних вказівок з оцінювання практичного завдання з адміністративної, господарської та цивільної спеціалізацій, виконаних кандидатами на посади суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту, затверджених рішенням Комісії від 17 липня 2024 року № 228/зп-24, та з урахуванням висновків суду у справі за цим позовом.

2. ОСОБА_1 обґрунтував позов тим, що оскаржувані рішення Комісії в частині визначення результатів виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду стосовно нього відповідачем прийняв з порушенням частини другої статті 19 Конституції України, частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII), з істотним і невиправним порушенням процедури кваліфікаційного оцінювання.

3. Рішення Комісії від 12 березня 2025 року № 48/зп-25, № 49/зп-25 не відповідають і установленим критеріям оцінки виконання практичного завдання, які викладені у Методичних вказівках з оцінювання практичного завдання, виконаного кандидатами на посади суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту, затверджених рішенням ВККС від 17 липня 2024 року № 228/зп-24 (далі - Методичні вказівки № 228/зп-24).

4. На думку ОСОБА_1 , рішення Комісії з приводу визначення негативних для особи результатів оцінки виконання практичного завдання не можуть бути вмотивовані винятково посиланням на показник арифметичного значення результату оцінювання, оскільки такого порядку та способу реалізації відповідного повноваження відповідача Закон № 1402-VIII не передбачає, тож ВККС зобов`язана забезпечити певний рівень юридичної визначеності для зацікавленої особи в частині обізнаності з істинними мотивами його ухвалення. Обставини справи, установлені судом першої інстанції

5. Рішенням від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) Комісія оголосила конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних судах із розгляду адміністративних справ (далі також - конкурс), із заявою про участь в якому звернувся ОСОБА_1 .

6. Рішенням від 19 червня 2024 року № 184/зп-24 Комісія призначила кваліфікаційне оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах 172 кандидатів. Цим рішенням ВККС також встановила черговість етапів кваліфікаційного оцінювання: перший - складання кваліфікаційного іспиту; другий - дослідження досьє та проведення співбесіди.

7. Також рішенням від 21 серпня 2024 року № 260/зп-24 Комісія затвердила тип 2 практичного завдання для виконання кандидатами на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах під час кваліфікаційного іспиту в межах конкурсу.

8. Рішенням від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) Комісія призначила кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), зокрема ОСОБА_1 , та визначила черговість етапів його проведення: перший етап - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап - тестування когнітивних здібностей; третій етап - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.

9. Комісія рішенням від 23 жовтня 2024 року № 333/зп-24 затвердила кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду. До тестування когнітивних здібностей допустила 132 кандидати, які успішно пройшли перший етап кваліфікаційного іспиту, зокрема й позивача.

10. Рішенням від 22 січня 2025 року № 19/зп-25 Комісія затвердила кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах. До виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду допустила 105 кандидатів, які успішно пройшли другий етап кваліфікаційного іспиту, зокрема позивача.

11. Цим рішенням ВККС також визначила особливості виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах. Зокрема, встановила, що виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу здійснюватиметься з використанням комп`ютерної техніки. Визначила, що максимально можливий бал за виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), - 150 та встановила, що прохідний бал за виконання практичного завдання - 75 відсотків максимально можливого бала, або 112,5 бала.

12. Комісія рішенням від 22 січня 2025 року № 21/зп-25 затвердила склад екзаменаційної комісії для перевірки та оцінювання практичних завдань, виконаних кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах.

13. Згідно із графіком, визначеним рішенням від 22 січня 2025 року № 19/зп-25, Комісія 24 та 25 лютого 2025 року провела третій етап кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду, участь у якому 24 лютого 2025 року взяв ОСОБА_1 .

14. Рішенням від 12 березня 2025 року № 48/зп-25 Комісія затвердила кодовані результати практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

15. Іншим рішенням від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 Комісія, зокрема: - затвердила декодовані результати практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), зокрема ОСОБА_1 , який за результатами оцінювання першого судового рішення (код кандидата - 0092580) отримав 52,5 бала, а за результатами другого (код кандидата - 0002648) 58,5 бала, що в сумі становить 111 балів; - затвердила загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів; - відмовила в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнала такими, що не підтвердили здатності здійснювати правосуддя в апеляційних адміністративних судах, припинила участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах 101 кандидата на посади суддів, зокрема й ОСОБА_1 .

16. ОСОБА_1 не погодився з рішеннями Комісії від 12 березня 2025 року № 48/зп-25, № 49/зп-25 у частині, що стосується його, та звернувся до суду із цим адміністративним позовом. Стислий виклад змісту рішення суду першої інстанції

17. Рішенням від 02 жовтня 2025 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду позов ОСОБА_1 задовольнив частково: - визнав протиправним і скасував рішення ВККС від 12 березня 2025 року № 48/зп-25 у частині затвердження кодованих результатів практичного завдання, виконаного ОСОБА_1 ; - визнав протиправними та скасував пункти 1, 2, 4 рішення ВККС від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 у частині, що стосується ОСОБА_1 ; - зобов`язав ВККС повторно оцінити практичні завдання виконані ОСОБА_1 , з урахуванням Методичних вказівок № 228/зп-24; - в іншій частині у задоволенні позову відмовив.

18. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду мотивував своє рішення тим, що оцінювання виконаного практичного завдання має здійснюватися шляхом перевірки кожного визначеного Методичними вказівками № 228/зп-24 елемента, зокрема мотивувальної та резолютивної частин судового рішення, дотримання стилістики, орфографії та пунктуації. Суд першої інстанції констатував, що такий деталізований підхід спрямований на забезпечення всебічної та об`єктивної оцінки якості роботи учасника, що, своєю чергою, гарантує належну перевірку рівня його професійних знань, аналітичних здібностей і вміння застосовувати норми права у конкретній правовій ситуації.

19. Такий підхід до оцінювання вимагає наявності належної доказової бази, яка дає можливість як учаснику конкурсу, так і суду, що здійснює перевірку правомірності рішень Комісії, пересвідчитися у дотриманні екзаменаційною комісією вимог Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням ВККС від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (далі - Положення № 185/зп-24), та Методичних вказівок № 228/зп-24, обґрунтованості виставлених балів та відсутності ознак суб`єктивного або дискримінаційного підходу під час оцінювання. Суд першої інстанції наголосив, що у такому разі особливого значення набуває дотримання принципів належного документування результатів оцінювання та їх повноцінного відображення у матеріалах конкурсу, що є запорукою довіри до процедури відбору кандидатів на посаду судді.

20. Суд першої інстанції констатував, що у відомостях немає інформації про кількість балів, виставлених за кожен із визначених Методичними вказівками № 228/зп-24 елемент оцінювання. Ненаведення такої деталізації унеможливлює перевірку дотримання екзаменаційною комісією затверджених критеріїв та підходів до оцінювання практичного завдання і не дозволяє встановити, чи діяла екзаменаційна комісія в межах наданих їй дискреційних повноважень та, відповідно, чи не діяла вона свавільно. За таких обставин суд не має можливості пересвідчитися, чи була забезпечена послідовність, обґрунтованість і повнота оцінювання виконаного позивачем практичного завдання.

21. Верховний Суд наголосив, що ВККС не надала жодних доказів на підтвердження того, що екзаменаційна комісія під час перевірки практичного завдання, виконаного позивачем, дотрималася правил Методичних вказівок № 228/зп-24. За таких умов Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зробив висновок, що відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування перед судом правомірності своїх рішень та не довів належними, допустимими та достовірними доказами правомірності оскаржуваних у цій справі рішень.

22. Водночас, перевіряючи оскаржувані рішення відповідача на предмет відповідності критеріям, визначеним у частині другій статті 2 КАС України, колегія суддів зазначила, що відповідно до частини другої статті 38 Конституції України громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування.

23. Наведений вище припис Основного Закону гарантує кожному громадянину рівне право на доступ до державної служби, що включає і право претендувати на посаду судді за умови дотримання встановлених законом вимог. Це право має тлумачитися з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який визначає доступ до публічної служби як складову реалізації права на працю і свободи вибору професії. Відтак будь-яке обмеження реалізації цього права має відповідати принципам законності, пропорційності та обґрунтованої необхідності в демократичному суспільстві, що є також вимогою статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

24. З покликанням на практику ЄСПЛ (рішення у справах «Олександр Волков проти України», «Денісов проти України») суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення ВККС про відмову у допуску позивача до наступного етапу конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах мало наслідком припинення його участі у зазначеному конкурсі, що в широкому розумінні повинно трактуватися як рішення про відмову йому в допуску до професії судді, що безпосередньо зачіпає його професійну репутацію як правника та є втручанням в його право на повагу до приватного життя, легітимність якого може і має бути перевірена в судовому порядку.

25. З урахуванням викладеного Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що вмотивованість рішення ВККС та викладення його змісту в такий спосіб, що дає можливість надати оцінку дотриманню Комісією вимог Методичних вказівок № 228/зп-24, є не лише формальним дотриманням вимог закону, а забезпечує дотримання принципу правової визначеності, натомість ненаведення таких мотивів і оцінок за елементами у рішенні показує те, що оскаржуване рішення в частині, що стосується позивача, не відповідає критеріям законності та обґрунтованості, визначеним статтею 2 КАС України, що є підставою для визнання його протиправним і скасування у відповідній частині.

26. Водночас, посилаючись на статтю 6 Конституції України, статтю 2 КАС України, Закон № 1402-VIII, суд першої інстанції зробив висновок, що проведення кваліфікаційного оцінювання суддів і визначення результатів іспиту є дискреційним повноваженням ВККС, у зв`язку з чим належним способом захисту порушених прав позивача визначив зобов`язати ВККС України повторно оцінити практичні завдання (перше судове рішення, індивідуальний код учасника - 0092580, друге судове рішення, індивідуальний код учасника - 0002648) з урахуванням Методичних вказівок № 228/зп-24. ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Короткий зміст вимог апеляційної скарги

27. ВККС 03 листопада 2025 року з використанням системи «Електронний суд» подала до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

28. Аргументи, викладені в апеляційній скарзі, щодо підстав скасування оскарженого рішення Комісія мотивувала тим, що це рішення не відповідає вимогам КАС України щодо законності й обґрунтованості, повноти та об`єктивності аналізу фактичних обставин і зібраних у справі доказів.

29. ВККС зазначила, що розробила та затвердила Положення № 185/зп-24 як компетентний і повноважний орган, на виконання та відповідно до приписів Закону № 1402-VIII, яким визначено дискреційні повноваження ВККС як органу, відповідального за формування суддівського корпусу, щодо визначення та затвердження, зокрема, правил проведення однієї із таких стадій кваліфікаційного оцінювання, як іспит, як-от: порядку складання кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання кандидатів.

30. Методика оцінювання учасників іспиту визначена розділом 5 Положення № 185/зп-24, водночас пункт 5.5 зазначеного розділу встановлює порядок оцінювання результатів виконання практичного завдання. За змістом цього пункту кожний член екзаменаційної комісії після встановлення відповідності виконаного учасником іспиту практичного завдання показникам оцінювання, закріпленим в Методичних вказівках, виставляє один загальний підсумковий бал - індивідуальну оцінку.

31. Після оцінювання практичного завдання усіма членами екзаменаційної комісії за допомогою певної програми виводиться остаточна оцінка учасника конкурсу шляхом визначення середнього арифметичного бала на підставі індивідуальних оцінок з округленням до наближеного цілого числа або числа з десятковою частиною 0,5.

32. Комісія звернула увагу на те, що визначений пунктом 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24 порядок оцінювання не містить вимог щодо виставлення оцінки окремо за певні елементи практичного завдання, як не містить їх і Закон № 1402-VIII.

33. Зазначені норми Положення № 185/зп-24, які визначають як методику оцінювання учасників іспиту, так і порядок оцінювання результатів виконання практичного завдання (розділ 5 Положення), є зрозумілими, точними, передбачуваними та встановлюють чіткий і зрозумілий порядок виставлення єдиної оцінки (бала).

34. Рішенням Комісії від 17 липня 2024 року затверджено Методичні вказівки № 228/зп-24, відповідно до яких максимально можливий бал за кожне модельне судове рішення складає 75 балів. Методичні вказівки № 228/зп-24 є документом, який визначає підходи до оцінювання практичного завдання, виконаного кандидатами на посаду судді. Зазначені вказівки містять орієнтовні показники оцінювання, елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню, та можливу кількість балів, оцінювання відповідного елемента в загальній оцінці (тобто можливу фактичну питому вагу бала у загальній оцінці роботи).

35. Водночас затвердження Комісією Методичних вказівок № 228/зп-24 не встановлює обов`язку для членів екзаменаційної комісії здійснювати поелементне нарахування балів, оскільки така деталізована процедура не передбачена ні чинним законодавством, ані нормами затвердженого Комісією Положення № 185/зп-24.

36. Тому Комісія вважає, що брак в екзаменаційних відомостях інформації про кількість балів, виставлених за кожен із передбачених Методичними вказівками № 228/зп-24 елементів оцінювання, не може підтверджувати порушення нею порядку оцінювання учасників іспиту, закріпленого в Положенні № 185/зп-24.

37. Наявність орієнтовної шкали оцінювання сприяє забезпеченню єдиного підходу до перевірки робіт та уніфікації оцінювання серед членів екзаменаційної комісії, а також є певним орієнтиром для кандидатів (учасників іспиту) і допомогою під час підготовки до виконання практичного завдання, з урахуванням можливості зрозуміти критерії розподілу таких балів.

38. Спеціальний програмний комплекс, який використовує Комісія для цілей складання іспиту, автоматично формує екзаменаційну відомість оцінювання практичного завдання після виставлення (нарахування) індивідуальних оцінок членами екзаменаційної комісії.

39. Кожним членом екзаменаційної комісії було виставлено ОСОБА_1 індивідуальний бал за кожне модельне судове рішення, що підтверджує дотримання Комісією порядку оцінювання результатів виконання практичного завдання.

40. Невстановлення істотних розбіжностей між індивідуальними балами, виставленими кожним з членів екзаменаційної комісії за результатами перевірки практичного завдання позивача, та виставлення балів в межах загальної кількості балів (75), що передбачена Методичними вказівками, підтверджує дотримання ВККС єдиних та уніфікованих підходів до оцінювання відповідно до затвердженої методики. Це, на думку Комісії, підтверджує застосування Методичних вказівок № 228/зп-24 та виключає наявність ознак суб`єктивності, упередженості або дискримінації під час проведення оцінювання.

41. Надалі з використанням функціонала спеціального програмного комплексу здійснено автоматичне обрахування підсумкового бала (остаточна оцінка), зокрема, ОСОБА_1 , а підсумкові індивідуальні бали затверджені Комісією відповідними рішеннями, що є предметом оскарження у цій справі.

42. Затвердження таких підсумкових індивідуальних балів здійснено повністю відповідно до норм Положення № 185/зп-24 та у межах повноважень Комісії, передбачених Законом № 1402-VIII.

43. Також суд першої інстанції не врахував, що Закон № 1402-VIII визначив межі дискреційних повноважень Комісії щодо проведення конкурсних процедур, зокрема, на зайняття посади судді апеляційного суду, та реалізацію визначеного їй на підставі цього Закону обов`язку встановити правила проведення кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі та правила проведення такої стадії кваліфікаційного оцінювання, як іспит. Ці правила не встановлюють обов`язку для членів екзаменаційної комісії здійснювати поелементне нарахування балів за кожним елементом практичного завдання відповідно до Методичних вказівок № 228/зп-24.

44. Суд не може під час розгляду спору щодо реалізації дискреційних повноважень адміністративного органу підміняти його розсуд та зобов`язувати такий орган здійснювати обов`язки, не передбачені нормами чинного законодавства.

45. До того ж зобов`язання Комісії повторно оцінити практичне завдання позивача суперечить основоположним засадам правової визначеності, порушує принцип анонімності конкурсу та виходить за межі повноважень як суду, так і Комісії.

46. Комісія зауважила, що оскаржувані рішення містять усі обов`язкові елементи, зокрема й підстави та мотиви, які ґрунтуються на фактичних обставинах справи. У рішеннях викладено опис процедури, в якій брав участь позивач, наведено перелік основних рішень, що мають значення для проведення конкурсу, а також відповідне нормативно-правове регулювання та іншу релевантну інформацію, що в сукупності формує юридичні підстави для ухвалення відповідних рішень.

47. На думку відповідача, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду помилково застосував висновки ЄСПЛ, сформовані у справах «Олександр Волков проти України», «Денісов проти України», на підставі яких суд дійшов хибного висновку про те, що спірне рішення Комісії є рішенням про відмову позивачу в допуску до професії судді, що безпосередньо зачіпає його професійну репутацію як правника та є втручанням в його право на повагу до приватного життя.

48. Відповідач стверджує, що зазначені рішення ЄСПЛ є нерелевантними до спірних правовідносин, оскільки стосуються звільнення з посади та остаточного усунення з професії.

49. Натомість у справі, що розглядається, йдеться лише про недопуск до наступного етапу конкурсу, що не є остаточним запереченням права на доступ до професії і не позбавляє можливості повторно подати документи на конкурс у майбутньому. До того ж участь ОСОБА_1 у конкурсі на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів є власним добровільним рішенням позивача, що виключає в рамках таких правовідносин між ним та Комісією можливість будь-якого протиправного втручання в його приватне життя. Узагальнений виклад позиції позивача щодо апеляційної скарги ВККС

50. Позивач 05 грудня 2025 року з використанням системи «Електронний суд» подав до Великої Палати Верховного Суду відзив на апеляційну скаргу Комісії, в якій просить залишити цю скаргу без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02 жовтня 2025 року - без змін.

51. На його думку, Комісія мала обов`язок, а не дискреційні повноваження щодо виставлення балів за кожен елемент практичного завдання. Натомість ВККС не надала доказів на підтвердження дотримання нею процедури та оцінювання позивача саме за Методичними вказівками № 228/зп-24.

52. Позивач доводить, що в Положенні № 185/зп-24 йдеться про індивідуальну, а не єдину оцінку, і воно не містить будь-якого застереження щодо того, що бали за Методичними вказівками № 228/зп-24 не виставляються.

53. Твердження ВККС про достатність виставлення загального бала спрямоване на створення хибного враження об`єктивності та достовірності, а її дискреційні повноваження з оцінювання практичного завдання були обмежені Методичними вказівками № 228/зп-24, які вимагали окремо оцінити кожен елемент в межах балів визначеної шкали оцінювання.

54. ОСОБА_1 зазначає, що оскаржувані рішення Комісії безпосередньо зачіпають його право на повагу до приватного життя, гарантоване статтею 8 Конвенції, в аспекті доступу до обраної професії та можливості встановлювати і розвивати стосунки професійного характеру як особи, яка працює на посаді судді з 2001 року. ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ В СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ

55. Ухвалою від 13 листопада 2025 року Велика Палата Верховного Суду відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ВККС, ухвалою від 18 лютого 2026 року призначила справу до апеляційного розгляду в судовому засіданні. ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

56. Велика Палата Верховного Суду перевірила у межах доводів апеляційної скарги правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробила такі висновки. Право, застосоване судом

57. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

58. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон № 1402-VIII.

59. З огляду на частину першу статті 92 цього Закону ВККС є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.

60. Верховна Рада України 09 грудня 2023 року схвалила Закон України № 3511-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар`єри» (далі - Закон № 3511-ІХ), який набрав чинності 30 грудня 2023 року.

61. Верховна Рада України 20 листопада 2024 року прийняла Закон України № 4072-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту» (далі - Закон № 4072-ІХ), який набрав чинності 11 грудня 2024 року.

62. Законом № 4072-ІХ пункт 571 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII викладено в такій редакції: «ВККС завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом № 3511-IX. ВККС проводить кваліфікаційний іспит в межах конкурсу, визначеного цим пунктом, за правилами, які діють після набрання чинності Законом № 4072-ІХ».

63. Відповідно до частини другої статті 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом.

64. Згідно із частиною першою статті 79 Закону № 1402-VIII (тут і далі - в редакції законів № 3511-IX та № 4072-IX, чинних на час виникнення спірних правовідносин) конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується ВККС, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

65. ВККС проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, визначених статтею 793 цього Закону (пункт 2 частини першої статті 792 Закону № 1402-VIII).

66. Пункт 2 частини першої статті 792 Закону № 1402-VIII визначає, що у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду), частиною першою чи другою статті 33 (для вищого спеціалізованого суду) цього Закону.

67. До повноважень Комісії входить, зокрема, проведення кваліфікаційного оцінювання (пункт 7 частини першої статті 93 Закону № 1402-VIII).

68. Згідно із частинами першою, другою статті 83 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.

69. Кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складання кваліфікаційного іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди (частини перша, друга статті 85 Закону № 1402-VIII). Кваліфікаційний іспит для цілей кваліфікаційного оцінювання є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться в порядку, встановленому статтею 74 цього Закону, з урахуванням особливостей, встановлених цією главою. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

70. Відповідно до частин першої, третьої, п`ятої, одинадцятої статті 74 Закону № 1402-VIII кваліфікаційний іспит є атестуванням професійної компетентності кандидата на посаду судді з метою виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичних завдань. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та однієї або кількох спеціалізацій суду на вибір: адміністративної, господарської та загальної (цивільної і кримінальної). Практичні завдання проводяться щодо вибраної (вибраних) кандидатом спеціалізації (спеціалізацій) суду. Форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються ВККС. Кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він: 1) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за тестування щодо історії української державності, загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду; 2) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду; 3) успішно пройшов тестування щодо когнітивних здібностей. Успішним проходженням вважається набрання кандидатом середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей, встановленого ВККС. Порушення процедури проведення кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено в порядку, встановленому законом.

71. Рішенням від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 на виконання вимог частини третьої статті 74 та пункту 6 частини першої статті 93 Закону № 1402-VIII Комісія затвердила Положення № 185/зп-24.

72. Згідно з преамбулою цього Положення воно розроблено відповідно до Закону № 1402-VIII і визначає організаційно-правові засади підготовки та проведення кваліфікаційного іспиту, форму та зміст тестувань, практичних завдань, методику оцінювання результатів іспиту під час добору на посаду судді місцевого суду, кваліфікаційного оцінювання та у зв`язку з наміром судді бути переведеним до іншого місцевого суду, а також засади формування рейтингу і резерву кандидатів на посаду судді місцевого суду.

73. Пункт 2.8 розділу 2 Положення № 185/зп-24 визначає типи практичних завдань. Тип 1 - модельна судова справа із сукупністю документів та достатніми даними (інформацією), на підставі яких учасник повинен підготувати модельне рішення суду та/або продовжити викладення запропонованої частини модельного судового рішення на підставі матеріалів модельної судової справи (підпункт 2.8.1). Тип 2 - два модельні судові рішення, що складаються зі вступної, описової (крім кримінального судочинства) та/або частково мотивувальної частини, на підставі даних яких учасник повинен продовжити їх викладення (підпункт 2.8.2).

74. Методика оцінювання учасників іспиту врегульована розділом 5 Положення № 185/зп-24.

75. Порядок оцінювання результатів виконання практичного завдання встановлений пунктом 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24, в якому йдеться про таке.

76. Практичне завдання оцінюється екзаменаційною комісією, склад якої затверджується рішенням Комісії (підпункт 5.5.1). Методичні вказівки з оцінювання практичного завдання затверджуються Комісією та оприлюднюються на її офіційному вебсайті (підпункт 5.5.4). Перевірка практичного завдання полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання (підпункт 5.5.5). За результатами перевірки практичного завдання кожним членом екзаменаційної комісії виставляється індивідуальна оцінка роботи від 0 до 150 балів (підпункт 5.5.6). Після оцінювання практичного завдання усіма членами екзаменаційної комісії програмою виводиться остаточна оцінка учасника шляхом визначення середнього арифметичного бала на підставі індивідуальних оцінок з округленням до наближеного цілого числа або числа з десятковою частиною 0,5 (підпункт 5.5.8).

77. Бали за кожен етап іспиту визначаються окремо (пункт 5.6 розділу 5 Положення № 185/зп-24).

78. Згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення № 185/зп-24 максимально можливий бал на кожному етапі іспиту: тестування когнітивних здібностей - 60; тестування знань з історії української державності - 40; тестування загальних знань у сфері права - 50; тестування знань зі спеціалізації відповідного суду - 100; виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду - 150.

79. Кількість балів за кожне модельне судове рішення у разі виконання під час іспиту практичного завдання типу 2 визначається методичними вказівками з оцінювання практичного завдання (пункт 5.8 розділу 5 Положення № 185/зп-24).

80. Рішенням від 17 липня 2024 року № 228/зп-24 ВККС, зокрема, затвердила Методичні вказівки, у яких визначила, що за кожне з двох судових рішень практичного завдання виставляється оцінка за шкалою 75 балів.

81. Цими Методичними вказівками також визначено, за якими елементами здійснюється оцінка практичного завдання, зокрема з адміністративної спеціалізації, та максимально можливу кількість балів, за якою може бути оцінений відповідний елемент (критерій), а саме: 1) мотивувальна частина оцінюється від 0 до 45 балів, з яких: доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився / не погодився з висновками суду першої інстанції, - 0-16; мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі, - 0-14; чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду, - 0- 5; висновки за результатами розгляду апеляційної скарги - 0-10; 2) резолютивна частина - від 0 до 22 балів, з яких: висновки суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги - 0-10; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, та розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції - 0-5; строк і порядок набрання постановою законної сили - 0-4; порядок і строк оскарження постанови - 0-3; 3) дотримання стилістики судового рішення - від 0 до 5 балів; 4) дотримання правил орфографії та пунктуації - від 0 до 3 балів.

82. У примітці до Методичних вказівок № 228/зп-24 визначено, що залежно від обставин справи, викладених в описовій частині постанови суду апеляційної інстанції, та виду судового рішення (про залишення оскаржуваного рішення без змін, його зміну чи скасування) ВККС може відступити від наведеної у цих Методичних вказівках структури та кількості виставлених балів за одним чи кількома елементами оцінювання, але не більше як на 10 %. У такому разі Комісія не може виходити за межі загальної кількості балів (75).

83. У цій справі позивач оскаржив рішення, яким ВККС, зокрема, затвердила результати виконання практичного завдання у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), що мало наслідком визнання його (позивача) таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах, та припинення його участі у зазначеному конкурсі. Щодо структури, змісту та мотивів оскаржуваного рішення ВККС від 12 березня 2025 року № 49/зп-25

84. Відповідно до пункту 6.1 розділу 6 Положення № 185/зп-24 стадіями встановлення результатів іспиту є: - затвердження кодованих результатів кожного етапу іспиту; - затвердження декодованих результатів кожного етапу іспиту; - затвердження загальних результатів іспиту.

85. Оскаржуваним рішенням від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 Комісія, зокрема: - затвердила декодовані результати практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), зокрема ОСОБА_1 ; - затвердила загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів; - відмовила в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнала такими, що не підтвердили здатності здійснювати правосуддя в апеляційних адміністративних судах, припинила участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах 101 кандидата на посади суддів, зокрема ОСОБА_1 .

86. Згідно з підпунктом 6.4.2 пункту 6.4 розділу 6 Положення № 185/зп-24 у рішенні про затвердження декодованих результатів етапу іспиту зазначаються: прізвище, ім`я, по батькові учасника; код учасника; бал учасника; результат етапу іспиту («успішно складено» або «не складено»).

87. Відповідні відомості містить додаток 1 до оскаржуваного рішення Комісії.

88. Підпункт 6.5.3 пункту 6.5 розділу 6 Положення № 185/зп-24 визначає, що у рішенні про затвердження загальних результатів іспиту зазначаються: прізвище, ім`я, по батькові учасника; статус учасника: «кандидат на посаду судді» або «суддя»; інформація про участь в етапі іспиту (щодо кожного етапу іспиту окремо): код учасника; бал учасника; результат етапу іспиту («успішно складено» або «не складено»); загальний результат іспиту («успішно складено» або «не складено»); примітка щодо поважності причин неявки на іспит (для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого суду) заповнюється щодо учасників, які не з`явилися на один або більше його етапів: «визнано поважними» або «не визнано поважними»; дата затвердження результатів іспиту.

89. Зазначену інформацію містить додаток 2 до оскаржуваного рішення Комісії.

90. За результатами одного етапу кваліфікаційного оцінювання судді ВККС ухвалює рішення щодо допуску судді до іншого етапу кваліфікаційного оцінювання (частина десята статті 85 Закону № 1402-VIII).

91. З урахуванням приписів частини п`ятої статті 74 Закону № 1402-VIII, зміст якої наведено вище та стосується умов, за яких кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації, Комісія у додатках 3, 4 до оскаржуваного рішення навела інформацію щодо допуску учасників конкурсу до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання.

92. Оскаржуване рішення Комісії складається із вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин, що відповідає нормам її Регламенту, затвердженого рішенням від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16.

93. Рішенням від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 ВККС припинила участь позивача у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному її рішенням від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, тобто зазначений акт є рішенням, ухваленим за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання.

94. Відповідно до частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII рішення ВККС, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване винятково з таких підстав: 1) склад членів ВККС, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити; 2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Комісії, який провів кваліфікаційне оцінювання; 3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання; 4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.

95. Позивач у позовній заяві не посилався на обставини, визначені пунктами 2-3 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII. Наявності таких обставин не встановила й Велика Палата Верховного Суду.

96. Умотивованим є рішення, в якому зазначені підстави, на яких воно ґрунтується.

97. Велика Палата Верховного Суду вважає, що в оскаржуваному рішенні відповідно до чинного нормативного врегулювання процедури кваліфікаційного іспиту ВККС у повноважному складі належним чином навела підстави, на яких воно ґрунтується, послалася на відповідні правові норми й описала обставини, щодо яких вони (норми) застосовані.

98. Водночас позивач у своїх доводах акцентує увагу на порушеннях, які, на його думку, допустила Комісія безпосередньо під час перевірки його практичного завдання. Щодо особливостей перевірки практичного завдання, складеного в межах процедури кваліфікаційного іспиту Дискреція членів екзаменаційної комісії у визначенні індивідуального бала

99. Проаналізувавши наведене вище правове врегулювання, Велика Палата Верховного Суду вкотре наголошує на змісті повноважень ВККС у процедурі кваліфікаційного оцінювання, які є дискреційними.

100. Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року як дискреційне потрібно розуміти повноваження, яке адміністративний орган, ухвалюючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.

101. Дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом у межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). У контексті діяльності ВККС це означає, що Комісія має повноваження самостійно визначати критерії оцінювання в межах установленого законом порядку та обирати спосіб реалізації процедур кваліфікаційного оцінювання з дотриманням правових норм.

102. Виконання практичного завдання як складова кваліфікаційного іспиту є етапом, на якому дискреційні повноваження Комісії в межах процедури кваліфікаційного оцінювання застосовуються чи не найбільш широко. На цій стадії учасник кваліфікаційного іспиту пропонує своє бачення ідеального судового рішення, яке він виконує відповідно до наданих Комісією відомостей та у створених нею умовах. Натомість ВККС повинна забезпечити рівність умов для всіх учасників та оцінити виконані учасниками кваліфікаційного іспиту роботи крізь призму напрацьованих нею критеріїв оцінки, дотримуючись правил та принципів проведення іспиту.

103. Верховний Суд (як Касаційний адміністративний суд, так і Велика Палата Верховного Суду) вже неодноразово давав оцінку діям ВККС у процедурах кваліфікаційного оцінювання на такій стадії кваліфікаційного іспиту, як виконання практичного завдання, та сформував усталений підхід до вирішення такої категорії спорів (зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2018 року у справі № 800/166/17, від 08 жовтня 2019 року у справі № 9901/49/19, від 19 листопада 2019 року у справі № 9901/90/19, від 16 вересня 2020 року у справі № 9901/100/19, від 27 квітня 2023 року у справі № 9901/260/19).

104. Верховний Суд наголошував на легітимній меті дій Комісії щодо з`ясування відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання, що здійснюється членами ВККС за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання.

105. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що зміст здійснюваних Комісією процедур на зазначеному етапі не зазнав істотних змін, а доводи скаржників і тоді здебільшого стосувалися обов`язковості фіксації / відображення міркувань / висновків членів Комісії, які проводили оцінювання практичного завдання.

106. Відхиляючи такі доводи, Верховний Суд констатував, що фіксацію / відображення у будь-якій формі (зокрема й в екзаменаційній відомості) міркувань / висновків членів Комісії, які проводили оцінювання практичного завдання, які до того ж встановлюють відповідність кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання за внутрішнім переконанням, щодо окремих показників/критеріїв, яким не відповідало виконане кандидатом завдання, не визначено приписами чинного законодавства, якими встановлено як порядок кваліфікаційного оцінювання, так і його методологію.

107. Водночас Комісія, відреагувавши на численні зауваження скаржників про відсутність методики оцінювання результатів іспиту, показників та критеріїв оцінки практичного завдання, затвердила своїм рішенням від 17 липня 2024 року Методичні вказівки № 228/зп-24.

108. Як пояснила ВККС, згадані Вказівки є документом, який визначає підходи до оцінювання практичного завдання, виконаного кандидатами на посаду судді. Вони містять орієнтовні показники оцінювання, елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню, та можливу кількість балів оцінювання відповідного елемента в загальній оцінці і покликані забезпечити певний стандартизований підхід членів екзаменаційної комісії до перевірки робіт та уніфікацію оцінювання, а також є певним орієнтиром для кандидатів (учасників іспиту) і допомогою під час підготовки до виконання практичного завдання з урахуванням можливості розуміти критерії розподілу балів.

109. Отже, процедуру кваліфікаційного оцінювання, зокрема і його перший етап - складання кваліфікаційного іспиту, можна розглядати як процес еволюційний, тобто такий, що розвивається відповідно до визначених завдань, обумовлених метою його проведення, реагуючи на виклики, які виникають у практичній діяльності Комісії.

110. Позивач же наполягає, що затвердження Методичних вказівок № 228/зп-24 зобов`язує Комісію не лише їх дотримуватися, але й докладно документувати свої міркування / висновки щодо оцінки практичних завдань відповідно до шкали балів, визначеної згаданими вказівками.

111. Відображення ж поелементного оцінювання, на переконання позивача, відповідатиме вимозі вмотивованості негативного рішення ВККС стосовно нього та узгоджуватиметься з принципом належного врядування та застосування дискреції як виду правомірного рішення.

112. Тож Великій Палаті Верховного Суду потрібно надати відповідь на питання, чи змінився обсяг дискреції ВККС під час оцінювання виконаних учасниками кваліфікаційного іспиту практичних робіт у зв`язку із затвердженням Методичних вказівок № 228/зп-24.

113. Велика Палата Верховного Суду вважає, що затвердження Методичних вказівок № 228/зп-24 загалом та концептуально не змінило правового врегулювання процедури кваліфікаційного іспиту і методики визначення його результатів та відповідно обсягу дискреційних повноважень членів ВККС на цьому етапі. Наведені висновки Велика Палата Верховного Суду зробила з огляду на таке.

114. Насамперед Велика Палата Верховного Суду погоджується із зауваженнями позивача про неодмінність і важливість дотримання суб`єктом владних повноважень установлених ним правил у нормативних документах, що регулюють його діяльність. Проте з огляду на пояснену Комісією мету затвердження Методичних вказівок № 228/зп-24 та невнесення відповідних змін до форми і змісту документів і рішень, які ВККС ухвалює у процедурі кваліфікаційного іспиту на стадії виконання практичного завдання, немає підстав вважати позицію Комісії про допоміжний характер згаданого документа неправильною чи нераціональною.

115. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що, здійснюючи зовнішній публічний нагляд за дискреційними повноваженнями суб`єкта владних повноважень, суд не повинен вдаватися до зміни обсягу дискреційних повноважень, бо це є предметом відповідного правового регулювання, а має проконтролювати, чи не є викладені у рішенні цього органу висновки щодо обставин у справі довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів.

116. Надаючи оцінку доводам позивача про обов`язок ВККС відображати поелементне оцінювання (відповідно до шкали балів за Методичними вказівками № 228/зп-24) практичних робіт у негативних рішеннях щодо кандидатів, які не склали кваліфікаційного іспиту, Велика Палата Верховного Суду враховує таке.

117. Як зазначено вище, методика оцінювання учасників іспиту регламентована розділом 5 Положення № 185/зп-24, а порядок оцінювання результатів виконання практичного завдання - пунктом 5.5 цього розділу.

118. Цей порядок включає: визначення суб`єктів оцінювання, діапазон, у якому члени екзаменаційної комісії виставляють індивідуальні оцінки (від 0 до 150), випадки, коли робота учасника оцінюється у 0 балів, алгоритм (механізм) обчислення остаточної оцінки учасника.

119. Тож результат оцінювання практичного завдання визначається за бальною шкалою. Бал визначається за результатом оцінювання практичного завдання загалом, а не його окремих елементів. Під час визначення результатів цього етапу не встановлено іншої форми оцінювання.

120. Тож порядок оцінювання визначає суть перевірки практичного завдання, який полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання.

121. Водночас визначений пунктом 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24 порядок оцінювання не містить вимог щодо виставлення оцінки окремо за певні елементи практичного завдання.

122. Таких вимог не містить і Закон № 1402-VIII.

123. За таких обставин незазначення в оскаржуваному рішенні Комісії інформації про кількість балів, виставлених за кожен із передбачених Методичними вказівками № 228/зп-24 елементів оцінювання, абсолютно не підтверджує порушення відповідачем порядку оцінювання учасників іспиту.

124. Також саме собою ненаведення в оскаржуваному рішенні ВККС оцінки за кожний елемент оцінювання не може підтверджувати те, що члени екзаменаційної комісії здійснили перевірку практичного завдання позивача без застосування чи без дотримання Методичних вказівок № 228/зп-24.

125. З огляду на їх назву та зміст Методичні вказівки № 228/зп-24 за правовою природою є інструктивним і керівним документом, адресованим передовсім членам екзаменаційної комісії, яким визначено алгоритм оцінювання та уніфіковано процес перевірки таких робіт.

126. Методичні вказівки складаються зі шкали оцінювання, визначають елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню, та показники оцінювання. Обов`язку та способу фіксації балів окремо за кожен елемент практичного завдання Методичні вказівки № 228/зп-24 не містять.

127. Такі вказівки призначені як для членів екзаменаційних комісій, так і для кандидатів і слугують для них орієнтиром під час перевірки та виконання практичних завдань для забезпечення єдиних стандартизованих для всіх учасників іспиту підходів у їх виконанні та оцінюванні.

128. Відповідно сама лише наявність затверджених Методичних вказівок № 228/зп-24 не означає, що в оскаржуваному рішенні члени екзаменаційної комісії повинні були відтворити, крім остаточної оцінки практичного завдання, також і бали за кожний його елемент.

129. Це абсолютно недоцільно також з огляду на те, що предметом оцінювання є практичне завдання загалом, а не його окремі елементи.

130. Нерозуміння позивачем критеріїв формування членами екзаменаційної комісії виставлених балів загалом є його суб`єктивним негативним ставленням до результату кваліфікаційного оцінювання та фактично є висловленням його особистих сумнівів щодо об`єктивності членів екзаменаційної комісії.

131. Подібні за змістом висновки Велика Палата Верховного Суду навела у постановах від 20 листопада 2025 року у справі № 990/171/25, від 11 грудня 2025 року у справі № 990/221/25, від 18 грудня 2025 року у справі № 990/216/25.

132. Фактично позивач не погоджується з кількістю балів, виставлених за виконане практичне завдання.

133. Згідно з пунктом 2.9 Положення № 185/зп-24 практичне завдання виявляє рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні, а саме: уміння критично мислити та правильно оцінювати фактичні обставини справи; уміння мотивувати свою позицію; уміння застосовувати джерела права, що релевантні до спірних правовідносин; уміння вирішувати правову проблему; уміння лаконічно викладати свою позицію; уміння дотримуватися норм мовних засобів офіційно-ділового стилю.

134. З практичного погляду, наявність усіх елементів судового рішення автоматично не свідчить про його довершеність; не менш важливим є змістове наповнення цих елементів і те, як ці елементи узгоджуються між собою та формують зміст законного та обґрунтованого судового рішення. Анонімність кваліфікаційного іспиту як гарантіяоб`єктивності його результатів

135. До того ж висловлені суб`єктивні сумніви позивача не можна визнати обґрунтованими й з огляду на анонімний спосіб складання практичного завдання.

136. Не маючи інформації про те, чиє саме практичне завдання перевіряють, члени екзаменаційної комісії не можуть виявити суб`єктивне ставлення до того чи іншого учасника конкурсу. Натомість повторна перевірка практичного завдання конкретного конкурсанта фактично унеможливлює дотримання принципу анонімності.

137. Саме анонімність кваліфікаційного іспиту, що узгоджується із частиною третьою статті 74 Закону № 1402-VIII, є основною гарантією для його учасників щодо дотримання відповідачем загальних принципів проведення іспиту та забезпечення відповідно до пункту 1.6 Положення № 185/зп-24 об`єктивності, неупередженості, прозорості та рівності.

138. Згідно з паперовими формами електронних документів - екзаменаційних відомостей оцінювання практичного завдання, виконаного позивачем, кожний член екзаменаційної комісії виставив ОСОБА_1 індивідуальний бал за кожне модельне судове рішення, що підтверджується змістом цих відомостей і відповідно підтверджує дотримання ВККС порядку оцінювання результатів виконання практичного завдання. Загальні висновки щодо вирішення спору по суті

139. У контексті наведених вище доводів позивача Велика Палата Верховного Суду підсумовує: - результат оцінювання практичного завдання визначається за бальною шкалою від 0 до 150 (позивач виконав практичне завдання типу 2, тому шкала оцінювання за кожним завданням складала від 0 до 75 балів); - нормативне врегулювання процедури кваліфікаційного іспиту не запровадило обов`язку для Комісії відображати в підсумковому на цьому етапі кваліфікаційного оцінювання рішенні поелементне оцінювання практичного завдання відповідно до шкали балів, визначеної у Методичних вказівках № 228/зп-24; - Методичні вказівки № 228/зп-24 за своїм змістом теж визначають сукупність (шкалу) балів, які можна отримати за виконання практичного завдання, визначення цих балів, як і загального бала за складання практичного завдання, здійснюється за внутрішнім переконанням членів екзаменаційної комісії, в межах їх дискреційних повноважень. Відображення цих балів у рішенні Комісії саме собою не вплине на вмотивованість цього рішення.

140. Також Велика Палата Верховного Суду вважає суперечливою позицію позивача, який стверджує, з одного боку, про брак чітких критеріїв оцінювання практичного завдання та непередбачуваність механізмів, а з іншого - про недотримання Комісією затверджених правил, зокрема Положення № 185/зп-24 та Методичних вказівок № 228/зп-24, через невідображення поелементного оцінювання робіт.

141. Умови конкурсу були публічно оголошені та відомі позивачу станом на момент, коли він погодився брати участь у ньому, та не зазнали сутнісних змін протягом часу його проведення. Такі правила мали універсальний характер і були застосовні до всіх учасників конкурсу. Позивач не довів, що стосовно нього мали місце порушення принципів рівності та недискримінації.

142. Навіть більше, ВККС визначила перелік осіб, допущених до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», тому задоволення позову ОСОБА_1 з урахуванням того, що оскаржуване рішення Комісії стосовно нього не має ознак очевидної свавільності та протиправності, призведе до порушення прав усіх цих осіб - переможців відповідного етапу конкурсної процедури.

143. Відповідно, за обставинами справи, рішення у якій переглядається, суб`єктивні сумніви позивача, обґрунтованості яких він не довів, не можуть превалювати над публічно проголошеними принципами проведення кваліфікаційного іспиту для кандидатів на посади суддів.

144. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що прагнення до вдосконалення конкурсної процедури повинне втілюватися в порядку внесення змін до існуючого правого врегулювання. Суд же має реагувати на недотримання встановленого порядку, що призвело до порушення права учасника конкурсу, до того ж порушення реального.

145. Щодо необхідності наведення всебічного обґрунтування процесу оцінювання практичного завдання, то це об`єктивно недоцільно було б робити у рішенні, яке оскаржує позивач та яке стосується затвердження результатів кваліфікаційного іспиту щодо всіх осіб, які його складали, бо потребувало б ухвалення персональних (індивідуальних) рішень щодо кожного окремого кандидата незалежно від того - був результат негативний чи позитивний. Наведеного позивач не міг не розуміти, як і того, що процедура кваліфікаційного оцінювання не передбачає такого типу рішень. Натомість започаткування такого підходу істотно змінило б строки, потрібні для проведення відповідних конкурсних (але не виключно) процедур, та насамперед потребувало б відповідних змін до нормативно-правового регулювання процедури кваліфікаційного оцінювання.

146. Водночас Велика Палата Верховного Суду зауважує, що вона не надає оцінки доцільності відповідних змін до нормативно-правового врегулювання процедури кваліфікаційного оцінювання, зокрема й щодо відображення балів поелементного оцінювання практичного завдання, позаяк не є суб`єктом, до компетенції якого належить упорядкування такої процедури. Натомість у межах апеляційного розгляду Велика Палата Верховного Суду дала відповідь на питання, чи вплинуло незазначення такої інформації [відповідно до чинного нормативно-правового врегулювання процедури кваліфікаційного оцінювання, зокрема і стадії кваліфікаційного іспиту] на права позивача як учасника цієї процедури, і відповідь на це питання є негативною.

147. Отже, сукупно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, зваживши на всі аргументи та доводи сторін, Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, з дотриманням принципів обґрунтованості, пропорційності та законності.

148. В обсязі встановлених у цій справі обставин з огляду на пред`явлений позов та відповідне правове регулювання спірних правовідносин Велика Палата Верховного Суду висновує, що рішення Комісії від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 у частині, що стосується позивача, не є свавільним, відповідає критеріям законності та обґрунтованості, визначеним статтею 2 КАС України. Щодо обраного позивачем способу захисту права, яке він вважав порушеним

149. Велика Палата Верховного Суду в оцінці предмета й підстав позову ОСОБА_1 зауважує, що вимоги позивача зобов`язати ВККС поновити його участь у конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) та зобов`язати ВККС провести повторне оцінювання виконаного ним практичного завдання відповідно до Методичних вказівок № 228/зп-24, та з урахуванням висновків суду у справі за цим позовом є протиправним способом успішного подолання цього етапу конкурсу шляхом ухвалення судового рішення.

150. Суд як орган правосуддя не може під час розгляду спору щодо реалізації дискреційних повноважень адміністративного органу заміщати собою цей орган та зобов`язувати такий орган здійснювати обов`язки, не визначені приписами чинного законодавства.

151. У рішенні у справі «Вучкович та інші проти Сербії» ЄСПЛ зазначив, щоб бути ефективним, засіб правового захисту має бути спроможним безпосередньо виправити оскаржуваний стан справ і має пропонувати розумні перспективи успіху.

152. Тож вимоги щодо зобов`язання судом ВККС поновити участь ОСОБА_1 у конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та зобов`язання ВККС провести повторне оцінювання виконаного ним практичного завдання відповідно до Методичних вказівок № 228/зп-24, суперечать закону, оскільки, як зазначалося вище, є протиправним способом успішного подолання ним першого етапу конкурсу. Це своєю чергою призведе до порушення прав інших учасників конкурсу та матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, що є неприпустимим з огляду на невстановлення порушення відповідачем процедури проведення конкурсу та ухвалення оскаржуваного рішення з дотриманням пункту 4 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII.

153. Близькі за змістом висновки Велика Палата Верховного Суду навела у постановах від 20 листопада 2025 року у справі № 990/171/25 та від 11 грудня 2025 року у справі № 990/221/25.

154. До того ж Велика Палата Верховного Суду дійшла переконання, що рішення Комісії від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 у частині, що стосується позивача, відповідає критеріям законності та обґрунтованості, визначеним статтею 2 КАС України, та не встановила розумних і справедливих підстав для визнання його протиправним і скасування. З огляду на викладене похідна вимога щодо зобов`язання Комісії допустити позивача до другого етапу кваліфікаційного оцінювання також не підлягає задоволенню як така, що залежить від результату вирішення основної вимоги про скасування оскаржуваного рішення ВККС.

155. Наведеного суд першої інстанції не врахував, у зв`язку із чим зробив помилковий висновок про часткове задоволення позову ОСОБА_1 . Щодо інших вимог позивача

156. ОСОБА_1 , крім оскарження рішення ВККС від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 у частині, що його стосується, також просив: - визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 12 березня 2025 року № 48/зп-25 «Про затвердження кодованих результатів практичного завдання, виконаного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року №94/зп-23 (зі змінами)» стосовно ОСОБА_1 , в частині пункту 198 додатка до цього рішення, код кандидата - 0092580, бал - 52,5, та пункту 8 додатка до цього рішення, код кандидата - 0002648, бал - 58,5; - зобов`язати ВККС поновити участь ОСОБА_1 у конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року №94/зп-23 (зі змінами); - зобов`язати ВККС провести повторне оцінювання виконаного ОСОБА_1 практичного завдання (тип 2, перше судове рішення, індивідуальний код 0092580; тип 2, друге судове рішення, індивідуальний код 0002648) екзаменаційною комісією в іншому складі, зі здійсненням фіксації балів в екзаменаційній відомості за кожен елемент практичного завдання відповідно до Методичних вказівок № 228/зп-24 та з урахуванням висновків суду у справі за цим позовом.

157. Рішенням від 02 жовтня 2025 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду позов задовольнив частково: - визнав протиправним і скасував рішення ВККС від 12 березня 2025 року № 48/зп-25 у частині затвердження кодованих результатів практичного завдання, виконаного ОСОБА_1 ; - визнав протиправними та скасував пункти 1, 2, 4 рішення ВККС від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 у частині, що стосується ОСОБА_1 ; - зобов`язав ВККС повторно оцінити практичні завдання, виконані ОСОБА_1 , з урахуванням Методичних вказівок № 228/зп-24; - в іншій частині у задоволенні позову відмовив.

158. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що, зобов`язуючи провести повторне оцінювання виконаних ОСОБА_1 практичних завдань з урахуванням Методичних вказівок № 228/зп-24, суд першої інстанції не врахував нормативного врегулювання процедури кваліфікаційного оцінювання та принципів кваліфікаційного іспиту, затвердженого порядку визначення результатів виконаного практичного завдання та установленої Комісією форми їх оприлюднення.

159. Суд першої інстанції не зважив на те, що повторна перевірка практичного завдання окремого учасника конкурсу - в умовах деперсоніфікації за відмінними від заздалегідь визначених для всіх правилами - знівелює таку особливість кваліфікаційного іспиту, як його анонімність, і такі принципи, як неупередженість (у будь-якому разі з`явиться фактор обізнаності щодо авторства відповідної роботи) та насамперед рівність умов учасників іспиту, які, своєю чергою, мали законні очікування на застосування єдиного підходу до оцінювання практичних завдань.

160. Отже, такий застосований судом першої інстанції спосіб захисту, як зобов`язати ВККС повторно оцінити практичні завдання виконані ОСОБА_1 , з урахуванням Методичних вказівок № 228/зп-24, не лише не встановлений законом, а й навпаки - суперечить йому та є непропорційним, оскільки йде всупереч таким основним принципам кваліфікаційного іспиту, як його безумовна анонімність та рівність учасників.

161. До того ж Велика Палата Верховного Суду повторює, що в ситуації, коли основна заявлена позовна вимога є безпідставною, тоді й похідні від неї вимоги не підлягають задоволенню, оскільки право на ефективний судовий захист виникає винятково в разі, коли суд установить, що мало місце реальне порушення прав, свобод та інтересів особи з боку суб`єкта владних повноважень.

162. Подібні за змістом висновки Велика Палата Верховного Суду навела в постановах від 20 листопада 2025 року у справі № 990/171/25, від 11 грудня 2025 року у справі № 990/221/25, від 18 грудня 2025 року у справі № 990/216/25.

163. Такого реального порушення прав позивача Велика Палата Верховного Суду у цій справі не встановила, що є підставою для відмови в позові повністю. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

164. Велика Палата вважає, що оскаржуване рішення ВККС відповідає вимогам пункту 4 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII щодо вмотивованості, прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, а також відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності, визначеним статтею 2 КАС України, тому підстав для його скасування немає.

165. Натомість суд першої інстанції не надав належної оцінки обставинам справи, неправильно застосував норми матеріального права, якими врегульовано процедуру кваліфікаційного оцінювання, та порушив норми процесуального права, визначивши спосіб захисту, який не відповідає закону, і відповідно дійшов помилкових висновків про часткове задоволення позову, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду в частині задоволених позовних вимог за результатами його апеляційного перегляду та ухвалення нового рішення - про відмову в цій частині в задоволенні позову.

166. Згідно із частиною першою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

167. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

168. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

169. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (частина друга статті 317 КАС України).

170. Оскільки наведені в апеляційній скарзі ВККС доводи спростовують викладені в рішенні суду першої інстанції висновки, то апеляційна скарга Комісії підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню в частині задоволених позовних вимог з ухваленням нової постанови - про відмову в цій частині в задоволенні позову. Висновки щодо розподілу судових витрат

171. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

172. Проте згідно із частиною другою статті 139 цього Кодексу в разі задоволення позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

173. Оскільки Велика Палата задовольнила апеляційну скаргу Комісії, яка понесла судові витрати винятково у виді судового збору за подання скарги, то сплачений нею судовий збір не підлягає стягненню з фізичної особи на користь суб`єкта владних повноважень.

174. Також з огляду на відмову в задоволенні позову понесені позивачем судові витрати за правилами статті 139 КАС України відшкодуванню не підлягають. Керуючись статтями 139, 308, 310, 315, 317, 322, 325 КАС України, Велика Палата Верховного Суду ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргуВищої кваліфікаційної комісії суддів України задовольнити. Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02 жовтня 2025 року у справі № 990/165/25 скасувати в частині задоволених позовних вимог. Ухвалити в цій частині нове рішення. Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 12 березня 2025 року № 48/зп-25, № 49/зп-25, зобов`язання вчинити дії. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає Головуючий суддя С. О. Погрібний Суддя-доповідачка Т. Г. Стрелець Судді: О. О. Банасько О. В. Кривенда О. В. Білоконь М. В. Мазур О. Л. Булейко Н. М. Мартинюк І. А. Воробйова К. М. Пільков М. М. Гімон Н. С. Стефанів О. А. Губська О. В. Ступак А. А. Ємець І. В. Ткач Л. Ю. Кишакевич О. С. Ткачук В. В. Король В. Ю. Уркевич С. І. Кравченко Постанову оформив суддя Погрібний С. О. в порядку частини третьої статті 321 КАС України.