Постанова 4855 № 640/30231/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/30231/21 Суддя (судді) першої інстанції: Микитюк Р.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 квітня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ганечко О.М., суддів Кузьменка В.В., Василенка Я.М., за участі секретаря судового засідання Вдовенко Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Представництва "Янссен Фармацевтика НВ" на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом Представництва "Янссен Фармацевтика НВ" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, У С Т А Н О В И В : Представництво "Янссен Фармацевтика НВ" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просило суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 24.06.2021 №00488580708 за Формою "Р" щодо заниження Представництвом сум грошового зобов`язання з податку на прибуток; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 24.06.2021 №0487660710 за Формою "ПС" про застосування штрафних (фінансових) санкцій за неподання (несвоєчасне подання) Представництвом звіту про контрольовані операції за 2018 та 2019 рік. Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 24.06.2021 за №№00488580708, 0487660710 є протиправними, оскільки відповідачем порушено процедуру проведення перевірки, а також позивачем обґрунтовано не подавалися звіти про контрольовані операції за 2018-2019 роки, оскільки такий обов`язок не поширюється на некомерційні представництва. На виконання Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, судову справу № 640/30231/21 передано Івано-Франківському окружному адміністративному суду. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 прийнято до провадження справу № 640/30231/21 за правилами загального позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на неповне з`ясування всіх обставин справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2025 та 02.02.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 01.04.2026. 20.01.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу. У судовому засіданні 01.04.2026 судом оголошено по српаві перерву до 08.04.2026. Представник апелянта у судовому засіданні 08.04.2026 вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити. Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила залишити рішення суду першої інстанції без змін. 08.04.2026 судом оголошено вступну і резолютивну частини постанови. Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України. Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, з огляду на таке. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі направлень від 14.04.2021 №6798/26-15-07-08-05, від 22.04.2021 №7436/26-15-07-08-05, від 14.04.2021 №6799/26-15-07-08-04, від 14.04.2021 №6800/26-15-07-08-04, від 16.04.2021 №7128/26-15-07-10-03, від 20.04.2021 №7328/26-15-07-10-02, виданих ГУ ДПС у м. Києві, ГУ ДПС у м. Києві, було проведено документальну планову виїзну перевірку представництва "Янссен Фармацевтика НВ" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2020, валютного - за період з 01.01.2017 по 31.12.2020, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 по 31.12.2020 та іншого законодавства за відповідний період, за результатами якої складено акт перевірки від 14.05.2021 № 38919/Ж5/26-15-07-08-05/26610291 (т.1, а.с. 22-43). Перевіркою встановлено порушення, а саме: - п.п.141.4.7 п.141.4 ст.141 ПК України, у результаті чого представництвом занижено податок на прибуток на загальну суму 42014799,00 грн, у тому числі за 2017 рік у сумі 9696017,00 грн, за 2018 рік у сумі 10817268,00 грн, за 2019 рік у сумі 10484938,00 грн, за 2020 рік у сумі 11019576 грн; - пп.49.2 ст.49 ПУ України щодо неподання податкової звітності по податку на прибуток за 2020 рік; - п. 4.2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо несвоєчасного подання звітності за єдиного соціального внеску за січень 2018 року; - ст. 51, п. 70.16 ст.70, пп.176.2 "б" п. 176.2 ст. 176 ПК України, р. III "Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015, а саме, подання з недостовірними відомостями податкової звітності, щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, за III, IV квартали 2018 року; - пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК України щодо неподання звітів про контрольовані операції за 2018 та 2019 роки (т.1, а.с. 22-43). Позивачем на акт документальної планової виїзної податкової перевірки від 14.05.2021 № 38919/Ж5/26-15-07-08-05/26610291 подано заперечення (т.1, а.с.67-73). Листом ГУ ДПС у м. Києві від 16.06.2021 №15648/і/26-15-07-08-05 "Про розгляд заперечення до акту перевірки", висновки акту від 14.05.2021 № 38919/Ж5/26-15-07-08-05/26610291, залишено без змін, а заперечення без задоволення (т.1, а.с.74-82). На підставі акта перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийнято ППР від 24.06.2021 №00488580708 про донарахування 42014 799 грн податку на прибуток та застосування 3099 523 грн штрафних санкцій, №0487660710 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 528 600 грн за неподання звіту про контрольовані операції (т.1, а.с. 83-86). Позивач не погоджуючись податковими повідомленнями-рішеннями №№00488580708, №0487660710 від 24.06.2021, звернувся з позовною заявою до суду. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що: - за вимогами пункту 522 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України та Постанови Кабінету Міністрів України №89 від 03.02.2021 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок" установлений мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім прямо передбачених випадків; - діяльність представництва впродовж 10 років безперервно не може бути підготовчою, яка в розумінні Конвенції і Коментарів здійснюється протягом короткого періоду та передує здійсненню основної діяльності; - таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що діяльність представництва не може розглядатися, як підготовча в розумінні чинного законодавства, тому висновки акта перевірки є законними та знайшли своє підтвердження. Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції необґрунтованими та помилковими, оскільки судом безпідставно не було враховано та оцінено доводів позивача щодо неможливості проведення перевірки за наявності мораторію; судом першої інстанції було не враховано пояснень позивача щодо відсутності постійного представництва та відсуності підстав для застосування коефіцієєнта для оподаткування фінансування Представництва та відсутності обов`язку подавати звіти про контрольовані операції. Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, з огляду на таке. Ключовим питанням у цій справі, є те, чи належить: 1) призначення документальної планової перевірки на підставі пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, 2) фактичне її проведення на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», до тих процедурних порушень, які об`єктивно можуть вплинути на правильність висновків контролюючого органу за наслідками такої перевірки, відповідно, чи слугують такі порушення самостійною підставою для скасування податкових повідомлень рішень, прийнятих згідно із такими висновками. У справі, що розглядається, встановивши фактичні обставини справи, а саме, що документальну планову виїзну перевірку позивача було призначено і розпочато її проведення під час дії мораторію, встановленого пункту пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, колегія суддів враховує правові висновки Верховного Суду, викладених у постановах від 12 жовтня 2022 року у справі № 160/24072/21, від 28 жовтня 2022 року у справі № 600/1741/21-а, від 28 грудня 2022 року у справі № 160/14248/21, від 28 грудня 2022 року у справі № 420/22374/21, від 23 лютого 2023 року у справі № 160/20112/21, від 23 лютого 2023 року у справі № 600/1402/22-а, від 24 травня 2023 року у справі № 140/607/22, від 24 травня 2023 року у справі № 640/4070/22, від 24 травня 2023 року у справі № 420/10433/22, від 28 червня 2023 року у справі № 160/7340/22 щодо порушення контролюючим органом при призначенні та проведенні перевірки приписів пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Колегія суддів зауважує, що на підставі направлень, ГУ ДПС у м. Києві було проведено документальну планову виїзну перевірку представництва "Янссен Фармацевтика НВ" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2020, валютного - за період з 01.01.2017 по 31.12.2020, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 по 31.12.2020 та іншого законодавства за відповідний період, за результатами якої, складено акт перевірки від 14.05.2021 № 38919/Ж5/26-15-07-08-05/26610291 (т.1, а.с. 22-43). Так, порядок проведення документальних планових перевірок унормовано ст. 77 ПК України. 18 березня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктами 52-1 - 52-5. Зокрема, згідно з пунктом 52-2 установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня по 31 травня 2020 року та на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 березня 2020 року. Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом. На період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу. Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни, зокрема, до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України і абзац перший пункту 52-2 замінено сімома новими абзацами такого змісту: Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім: документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу. У зв`язку з цим абзаци другий - четвертий слід вважати відповідно абзацами восьмим - десятим. 29 травня 2020 року набрав чинності Закон України від 13 травня 2020 року №591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким внесено зміни, зокрема до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в абзацах першому і дев`ятому слова та цифри «по 31 травня 2020 року» замінено цифрами та словами « 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)». Отже, законодавець саме шляхом внесення змін до ПК України, запровадив мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок (крім чітко визначеного переліку видів перевірок) на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а також зупинив на цей період проведення документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними. Водночас, 04 жовтня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 вересня 2020 року № 909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцевих положень» якого встановлено, що у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи. Відповідно до зазначеного пункту 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 17 вересня 2020 року № 909-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 03 лютого 2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», якою постановив скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення перевірок юридичних осіб, зокрема: документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу. Таким чином, виникла колізія між нормами Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України № 89 в частині можливості здійснювати контрольні заходи, шляхом проведення деяких видів перевірок у період з дня набрання чинності такої постанови по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби. Колегія суддів наголошує на тому, що Верховний Суд вже неодноразово вирішував наведену вище колізію. Так, у постанові від 22 лютого 2022 року у справі № 420/12859/21, Суд виклав правову позицію, що мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції на момент винесення спірного наказу) та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок, була чинною, її дія не зупинялась. Виходячи зі змісту пункту 2.1 статті 2 Податкового кодексу України, зміна приписів Податкового кодексу України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків дії мораторію може бути здійснена виключно шляхом прямого внесення змін до ПК України. Верховний Суд дійшов висновку, що за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у Податковому кодексі України і в постанові Кабінету Міністрів України - застосуванню підлягають положення і правила саме Податкового кодексу України. У постанові від 27 квітня 2022 року у справі № 140/1846/21, Верховний Суд також підтримав позицію про неможливість застосування постанови Кабінету Міністрів України № 89, як такої, що змінила строки обмежень на проведення планових перевірок, встановлені пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Додатково, Верховний Суд звернув увагу, що постанова Кабінету Міністрів України № 89 прийнята не на підставі та не на виконання Податкового кодексу України та законів з питань митної справи, у зв`язку з чим, згідно з пунктом 3.1 статті 3 Податкового кодексу України, не може вважатися складовою податкового законодавства і не підлягає застосуванню у питаннях, пов`язаних з оподаткуванням. Аналогічна позиція, в подальшому, неодноразово висловлювалась Верховним Судом і в постановах від 17 травня 2022 року (справа №520/592/21), від 06 липня 2022 року (справа №360/1182/21), від 01 вересня 2022 року (справа №640/16093/21), від 12 жовтня 2022 року (справа №160/24072/21), від 28 жовтня 2022 року (справа №600/1741/21-а), від 23 лютого 2023 року (справи №160/20112/21, №600/1402/22-а), від 30 вересня 2024 року (справа №200/1057/24), а також і в постановах, які наведені судом апеляційної інстанції при вирішенні цього спору, а саме від 12 жовтня 2022 року у справі № 160/24072/21, від 28 жовтня 2022 року у справі № 600/1741/21-а, від 28 грудня 2022 року у справі № 160/14248/21, від 28 грудня 2022 року у справі №420/22374/21, від 23 лютого 2023 року у справі № 160/20112/21, від 23 лютого 2023 року у справі № 600/1402/22-а, від 24 травня 2023 року у справі № 140/607/22, від 24 травня 2023 року у справі № 640/4070/22, від 24 травня 2023 року у справі № 420/10433/22, від 28 червня 2023 року у справі № 160/7340/22. До того ж, колегія суддів враховує, що питання щодо впливу процедурних порушень на правомірність податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами проведення відповідної податкової перевірки, також вже неодноразово вирішувалось Верховним Судом, зокрема, у постановах від 28 грудня 2022 року у справах № 420/22374/21, № 540/5445/21, № 160/14248/21, від 28 жовтня 2022 року у справі №600/1741/21-а, від 12 жовтня 2022 року у справі № 160/24072/21, від 01 вересня 2022 року у справі № 640/16093/21, Верховний Суд констатував, що проведення перевірки на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 89 (в умовах чинності пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України), є протиправним і тягне за собою наслідки у вигляді скасування прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень. Тож, доводи про неправомірність дій контролюючого органу, а саме, невиконання вимог норм Податкового кодексу України щодо процедури призначення та проведення перевірки, можуть бути підставою для висновку про відсутність правових наслідків такої та визнання протиправними рішень прийнятих за її наслідками. Аналогічна правова позиція була викладена в постанові Верховного Суду від 23 лютого 2023 року у справі № 160/20112/21. Колегія суддів зазначає, що позиція Верховного Суду щодо наслідків неправомірного проведення документальних перевірок на підставі підпункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення Податкового кодексу України вже є сформованою та усталеною, проте безпідставно не була врахована судом першої інсатнції, хоча посилання на відповідні норми ПК України та постанови Кабінету Міністрів України були здійснені. Таким чином, з урахуванням вказаних положень чинного податкового законодавства, а також правових висновків Верховного Суду, колегія суддів приходить до висновку, що дії контролюючого органу, а саме, невиконання вимог норм Податкового кодексу України щодо процедури призначення перевірки та її проведення, є самостійною підставою для висновку про відсутність правових наслідків такої та визнання протиправними рішень прийнятих за її наслідками. Колегією суддів під час апеляційного перегляду враховується також остання правова позиція, висловлена у постановах Верховного Суду від 10.02.2026 у справі № 640/9712/22, від 01.04.2026 у справі № 380/6419/25. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що оскаржувані податкові повідмолення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню через незаконність проведення перевірки, без оцінки висновків акта, з урахуванням наведеного. Тому, з цих підстав, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю і ухвалити нове судове рішення. У відповідності до ст. 317 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення повністю та ухвалює нове судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з недодержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийнято рішення з недодержанням норм матеріального права, а доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог. Судові витрати підлягають розподілу, згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України. Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд, У Х В А Л И В : Апеляційну скаргу Представництва "Янссен Фармацевтика НВ"- задовольнити. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року - скасувати. Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Представництва "Янссен Фармацевтика НВ" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 24.06.2021 № 00488580708 за Формою "Р" щодо заниження Представництвом сум грошового зобов`язання з податку на прибуток. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 24.06.2021 № 0487660710 за Формою "ПС" про застосування штрафних (фінансових) санкцій за неподання (несвоєчасне подання) Представництвом звіту про контрольовані операції за 2018 та 2019 рік. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на користь Представництва "Янссен Фармацевтика НВ" судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 68120 грн (шістдесят вісім тисяч сто двадцять гривень). Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя О.М. Ганечко Судді В.В. Кузьменко Я.М. Василенко Повний текст постанови складено 09.04.2026.