Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/3083/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/3083/22 Суддя (судді) першої інстанції: Врона Олена Віталіївна ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 березня 2026 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Аліменка В.О., суддів Бєлової Л.В., Файдюка В.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та Державної податкової служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Овінд Вінд» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И Л А: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОВІД ВІНД» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової служби України, Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якій просило: - визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо включення до Плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2022 рік Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВІД ВІНД» (код ЄДРПОУ 36851672); - визнати протиправним та скасувати наказ Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 13.01.2022 року №5 про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВІД ВІНД» (код ЄДРПОУ 36851672). Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року позов задоволено. Не погодившись із вказаним рішенням, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просять його скасувати та прийняти нову постанову, про відмову у задоволенні позову. Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, введення в України воєнного стану та враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. За змістом частини першої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. За приписами частини другої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п`ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу. Згідно з частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі. Пунктом 1 статті 6, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку. Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду, з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить наступних висновків. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 24.12.2021 на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України було оприлюднено річний план-графік проведення планових перевірок на 2022 рік, в якому було зазначено, що по Товариству з обмеженою відповідальністю «ОВІД ВІНД» планується планова документальна перевірка в січні 2022 року. Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято наказ від 13.01.2022 №5 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВІД ВІНД» (код ЄДРПОУ 36851672). З наказу вбачається., що на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України призначено документальну планову виїзну перевірку з 27.01.2022 тривалістю 30 робочих днів. Метою перевірки є здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків і зборів, дотримання валютного та іншого законодавства та правильністю нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування за період діяльності з 01.10.2019 по 30.09.2021. Позивач вважає дії Державної податкової служби України щодо включення ТОВ «ОВІД ВІНД» до плану -графіку проведення планових перевірок, протиправними, а наказ Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великим платниками податків про проведення такої перевірки відносно товариства протиправним і таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернувся за захистом своїх прав і інтересів з позовом до суду. Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Цей нормативно-правовий акт, зокрема, визначає вичерпний перелік податків і зборів, що підлягають справлянню на території України, встановлює порядок їх адміністрування, визначає коло платників податків і зборів, їхні права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження й обов`язки їх посадових осіб у процесі адміністрування податків, а також передбачає відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи наділені правом відповідно до вимог законодавства проводити перевірки та звірки платників податків (за винятком Національного банку України), у тому числі після завершення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Відповідно до положень пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право здійснювати камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні), а також фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки здійснюються контролюючими органами в межах наданих їм повноважень виключно у випадках та в порядку, прямо передбачених Податковим кодексом України, тоді як фактичні перевірки проводяться відповідно до цього Кодексу та інших законів України, контроль за дотриманням яких покладено на відповідні контролюючі органи. Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність та повнота нарахування і сплати всіх податків та зборів, передбачених цим Кодексом, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудових договорів і оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами). Така перевірка здійснюється на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового й бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законодавством, первинних документів, що використовуються у бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням та сплатою податків і зборів, виконанням вимог іншого законодавства, а також документів і податкової інформації, отриманих контролюючим органом у встановленому законом порядку, зокрема за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до затвердженого плану-графіка перевірок. Документальною виїзною перевіркою є перевірка, що проводиться за місцезнаходженням платника податків або за місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого здійснюється така перевірка. Порядок проведення документальних планових перевірок урегульовано положеннями статті 77 Податкового кодексу України. Згідно з пунктом 77.1 статті 77 Податкового кодексу України, документальна планова перевірка може проводитися лише за умови її включення до плану-графіка проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на відповідний календарний рік підлягає оприлюдненню на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, не пізніше 25 грудня року, що передує року проведення таких перевірок. До плану-графіка включаються ті платники податків, у діяльності яких наявні ризики несплати податків і зборів або невиконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Відповідно до пункту 77.2 статті 77 Податкового кодексу України, порядок формування та затвердження плану-графіка, внесення до нього змін, а також визначення переліку ризиків і їх розподіл за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Наказом Міністерства фінансів України від 06 лютого 2015 року № 524 затверджено Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків (далі - Порядок № 524). Товариство з обмеженою відповідальністю «ОВІД ВІНД» (код ЄДРПОУ 36851672) було включено до розділу І плану-графіка проведення документальних перевірок платників податків на 2022 рік. Місяцем проведення перевірки визначено січень, період, що підлягає перевірці - з 01.10.2019 по 30.09.2021, код групи платника - 1202, тривалість перевірки - 30 календарних днів. Код групи платника 1202, відповідно до Додатка 3 до Порядку № 524, належить до платників податків - юридичних осіб, віднесених до І групи підрозділу Б «Найбільші контрагенти, через які здійснюються товарно-грошові операції (у тому числі посередницькі структури, експортери, імпортери, філії та інші юридичні особи - платники податків)» Розділу І «Документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб». Відповідно до пунктів 1- 3 розділу III Порядку № 524, до розділів І та II плану-графіка включаються платники податків реального сектору економіки, які здійснюють фінансово-господарську діяльність, сплачують податки та перебувають на обліку в контролюючих органах за основним місцем обліку, а також ті, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство або які перебувають у процесі зміни місцезнаходження. Формування переліку платників податків для включення до розділів І та II плану-графіка здійснюється за критеріями ризиковості відповідно до вимог зазначеного розділу, зокрема з використанням даних інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів. Під час формування плану-графіка на наступний календарний рік враховуються показники фінансово-господарської діяльності платника податків за дев`ять місяців поточного року. До плану-графіка відбираються ті платники податків, у яких за результатами їх господарської діяльності виявлено найбільші ризики несплати до бюджету податків, зборів та інших обов`язкових платежів. Пункт 5 розділу III Порядку № 524 визначає критерії відбору платників податків - юридичних осіб за ступенями ризику: високий, середній та незначний. Отже, з урахуванням наведеного та аналізу положень Податкового кодексу України і Порядку № 524 щодо підстав включення платників податків до плану-графіка проведення перевірок, вбачається, що включення платника податків до такого плану залежить від ступеня ризику в його діяльності, при цьому до плану-графіка відбираються саме ті суб`єкти господарювання, які за результатами своєї діяльності мають найбільші ризики несплати податків і зборів до бюджету. У відповіді на адвокатський запит представника позивача Державна податкова служба України повідомила, що ТОВ «ОВІД ВІНД» було включено до плану-графіка проведення документальної планової перевірки як платника податків, щодо якого встановлено критерії ризику несплати податків високого та середнього ступенів. Згідно з абзацами першим та четвертим пункту 3 розділу І «Загальні положення» Порядку № 524, проєкти річних планів-графіків формуються територіальними органами ДПС не пізніше 1 грудня року, що передує року проведення відповідних документальних планових перевірок, із використанням інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів. Одночасно з проєктом плану-графіка (або його коригуванням) щодо кожного платника податків формуються інформаційно-аналітичні довідки на підставі даних таких інформаційно-телекомунікаційних систем. Аналіз положень Податковий кодекс України та Порядку № 524 дає підстави стверджувати, що процедура включення платника податків до плану-графіка може вважатися такою, що здійснена з дотриманням вимог чинного законодавства, лише за умови, якщо територіальний орган під час відбору платників своєчасно, у встановленому порядку та з належним документальним оформленням підготував і направив до ДПС такі документи: проєкт річного плану-графіка; інформаційно-аналітичну довідку щодо відповідного платника податків; належне обґрунтування підстав для включення конкретного платника податків до плану-графіка. У разі недотримання зазначеної процедури, а також якщо контролюючий орган не спроможний документально підтвердити повну послідовність здійсненого відбору платника, наявні правові підстави вважати, що такого платника було включено до плану-графіка документальних планових перевірок без належних підстав. Відповідачем-2 разом із відзивом на позовну заяву було подано інформаційно-аналітичну довідку щодо діяльності ТОВ «ОВІД ВІНД». Водночас подана інформаційно-аналітична довідка не містить відомостей про дату її складання, не зазначено особу, яка її склала, відсутні дані про джерела отримання інформації, наведеної у довідці, а також відсутній підпис уповноваженої посадової особи, що підтверджував би достовірність і правильність відображених у ній відомостей. У розділі ІІІ довідки наведено ризики несплати податків позивачем (чотири ризики), однак сама довідка не містить жодних пояснень щодо методики визначення ступеня ризику несплати податків та не розкриває механізму його обчислення. Під час відбору товариства до плану-графіка, зокрема, було застосовано критерій високого ступеня ризику - рівень сплати податку на додану вартість є нижчим на 50 і більше відсотків від рівня сплати податку по відповідній галузі (фактичний показник - 3,23). Разом з тим податковим органом не доведено, що підприємство належить до категорії платників із найвищим ступенем ризику несплати податків та зборів до бюджету, що відповідно до Порядку № 524 є підставою для першочергового включення суб`єктів господарювання до плану-графіка документальних перевірок. Також не наведено жодних конкретних числових показників, розрахунків або вихідних даних, на підставі яких контролюючий орган дійшов висновку про те, що рівень сплати податку на додану вартість становить саме 3,23. Крім того, податковий орган не довів, що зазначений показник є нижчим за середній рівень сплати податку по відповідній галузі, а також не конкретизував, яка саме галузь бралася до уваги при здійсненні такого порівняння. Аналогічні зауваження стосуються і наступного критерію - «здійснення платниками податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів». В інформаційно-аналітичній довідці у графі «фактичне значення» зазначено показник « 423.38», однак не наведено жодних пояснень щодо його економічної суті, методики обчислення чи джерел походження, що фактично унеможливлює розуміння підстав застосування цього критерію. Окрім цього, відповідач-2 не надав доказів направлення зазначеної довідки до ДПС України як належної підстави для включення позивача до плану-графіка проведення перевірок на 2022 рік. Відсутність таких доказів, у свою чергу, не підтверджує, що саме ця довідка була покладена в основу прийняття рішення про включення товариства до плану-графіка та що процедура його формування була дотримана у встановленому порядку. З огляду на те, що територіальний орган ДПС не надав належної інформації щодо процедури та конкретних підстав відбору платника податків до плану-графіка, факт включення ТОВ «ОВІД ВІНД» до плану-графіка перевірок слід вважати таким, що не підтверджений належними та допустимими доказами. Щодо питання проведення документальної планової перевірки товариства в період дії мораторію. Відповідно до частини другої статті 19 Конституція України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також їх посадові особи зобов`язані діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. 18.03.2020 набрав чинності Закон України від 17.03.2020 № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податковий кодекс України було доповнено пунктами 52-1 - 52-5. Пунктом 52-2 встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок у період з 18 березня по 31 травня 2020 року, за винятком документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Також передбачено, що документальні планові перевірки, які відповідно до плану-графіка мали розпочатися у період з 18 березня по 31 травня 2020 року та не були розпочаті на день набрання чинності зазначеним Законом, підлягають перенесенню та включенню до оновленого плану-графіка. Перевірки, розпочаті до 18 березня 2020 року та не завершені, підлягали тимчасовому зупиненню до 31 травня 2020 року. На цей же період було зупинено перебіг строків давності, передбачених статтею 102 Кодексу. Законом України від 30.03.2020 № 540-IX до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень було внесено зміни, якими уточнено перелік виключень із мораторію, зокрема щодо окремих видів фактичних перевірок у сфері обігу пального, спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Згодом, 29.05.2020 набрав чинності Закон України від 13.05.2020 № 591-IX, яким строк дії мораторію було продовжено - з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), у якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України. Таким чином, законодавець шляхом внесення змін до Податкового кодексу України запровадив мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок (крім чітко визначених винятків) на період дії карантину, а також передбачив зупинення перевірок, розпочатих до 18.03.2020 та не завершених на той момент. Під дію зазначеного мораторію підпадають і документальні планові перевірки. Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 карантин було встановлено до 31 березня 2022 року (в редакції, чинній на момент оприлюднення плану-графіка перевірок). Разом з тим 04.10.2020 набрав чинності Закон України від 17.09.2020 № 909-IX, яким Кабінету Міністрів України було надано право у період дії карантину скорочувати строк дії певних обмежень, заборон, пільг і гарантій, установлених законами, прийнятими з метою протидії COVID-19. На підставі цього Закону Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 03.02.2021 № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», якою дозволив проведення, зокрема, документальних перевірок юридичних осіб за умови дотримання вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу. У зв`язку з цим виникла колізія між нормами Податковий кодекс України та постановою Кабінету Міністрів України № 89 щодо можливості проведення окремих видів перевірок у період дії карантину. Відповідно до пункту 2.1 ПК України зміна його положень може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу. Пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України в частині обмеження проведення планових перевірок залишався чинним та не був скасований чи змінений законодавцем. Карантин також продовжував діяти. Закони мають вищу юридичну силу порівняно з підзаконними нормативно-правовими актами. Отже, у разі суперечності між нормами підзаконного акта (постанова № 89) та нормами закону (ПК України) застосуванню підлягають норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу. Юридична сила закону як основного джерела права, а також його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України. Вища юридична сила закону проявляється також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на виконання законів та не можуть суперечити їм за своїм змістом. Принцип підпорядкованості підзаконних актів законам прямо випливає з положень Конституції України. Отже, у випадку наявності суперечності між нормами підзаконного нормативного акта та нормами закону застосуванню підлягають саме норми закону як акта вищої юридичної сили. Норми Податкового кодексу України вищі за норми підзаконного акту Постанови КМУ від 03.02.2021 №

89. Верховний Суд вже неодноразово вирішував наведену вище колізію. Так, у постанові від 22.02.2022 у справі № 420/12859/21 Суд виклав правову позицію, що мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України(в редакції на момент винесення спірного наказу) та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок, була чинною, її дія не зупинялась. Виходячи зі змісту пункту2.1 статті 2 Податкового кодексу України, зміна приписівПодаткового кодексу Україниздійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків дії мораторію може бути здійснена виключно шляхом прямого внесення змін доПодаткового кодексу України. Верховний Суд дійшов висновку, що за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться уПодатковому кодексі Україниі в постанові Кабінету Міністрів України - застосуванню підлягають положення і правила самеПодаткового кодексу України. У постанові від 27.04.2022 у справі № 140/1846/21 Верховний Суд також підтримав позицію про неможливість застосування постанови Кабінету Міністрів України № 89 як такої, що змінила строки обмежень на проведення планових перевірок, встановлені пунктом 52-2 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Додатково Верховний Суд звернув увагу, що постанова Кабінету Міністрів України № 89 прийнята не на підставі та не на виконанняПодаткового кодексу Українита законів з питань митної справи, у зв`язку з чим згідно з пунктом3.1 статті 3 Податкового кодексу Українине може вважатися складовою податкового законодавства і не підлягає застосуванню у питаннях, пов`язаних з оподаткуванням. Питання щодо впливу таких процедурних порушень на правомірність податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами проведення відповідної податкової перевірки, також вже неодноразово вирішувалось Верховним Судом. У постановах від 28.12.2022 у справах №420/22374/21, № 540/5445/21, № 160/14248/21, від 28.10.2022 у справі №600/1741/21-а, від 12.10.2022 у справі № 160/24072/21, від 01.09.2022 у справі №640/16093/21, від 24.05.2023 у справі №640/4070/22, від 28.06.2023 у справі №160/7340/22 тощо Верховний Суд констатував, що проведення перевірки на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 89 (в умовах чинності пункту 52-2 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України) є протиправним і тягне за собою наслідки у вигляді скасування прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень. Під час ухвалення постанов від 28.10.2022 у справі №600/1741/21-а, від 12.10.2022 у справі№160/24072/21 Верховний Суд також враховував висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 і зазначив, що доводи про неправомірність дій контролюючого органу, а саме - невиконання вимог норм Податкового кодексу Українищодо процедури проведення перевірки, можуть бути підставою для висновку про відсутність правових наслідків такої та визнання протиправними рішень, прийнятих за її наслідками. Аналогічна правова позиція була викладена в постановах Верховного Суду від 23.02.2023 у справі№ 160/20112/21, від 21.01.2025 у справі 160/4965/24 Таким чином, позиція Верховного Суду щодо наслідків неправомірного проведення документальних перевірок на підставі підпункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положенняПодаткового кодексу України вже є сформованою та усталеною. Суд не приймає до уваги посилання відповідачів на правову позицію Верховного Суду, в постановах, в яких вказано, що вимоги платників податків про визнання протиправним та скасування наказу, яка заявлена як самостійний предмет позову, оскарження наказу після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки. Такі висновки не можуть бути застосовані у даній справі, оскільки оскаржуваний наказ Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі із великими платниками податків від 13.01.2022 №5 про проведення документальної планової виїзної перевірки позивача не був реалізований як акт індивідуальної дії. Податковий орган не був допущений до перевірки, перевірка не відбулась. Помилковість застосування відповідачами позиції Великої Палати Верховного Суду у справі №816/228/17 відносно не реалізованих актів індивідуальної дії підтверджується змістом Постанови Верховного Суду від 06.02.2024 у справі №280/4643/23, яким зазначено: Проаналізувавши вказані вище норми та рішення Конституційного Суду України, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17 (постанова на яку зіслався суд апеляційної інстанції, закриваючи провадження у справі) вказала, що у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. Верховний Суд чітко наголосив на тому, що оскарження наказу не є належним та ефективним способом захисту права платника податків лише у випадку, якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі спірного наказу. Обмежень щодо оскарження наказу, у випадку якщо контролюючий орган не був допущений до перевірки, Верховний Суд не встановлював.» З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновокм суду першої інстанції про встановлення порушення процедури включення позивача до плану-графіку проведення перевірок, порушення нормПК Українистосовно призначення перевірки, і як наслідок, оскаржуваний наказ Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 13.01.2022 року №5 про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВІД ВІНД» підлягає визнанню протиправним та скасуванню. Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують. При цьому, колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування. Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження). Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційні скаргі Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та Державної податкової служби України - залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 КАС України. Суддя-доповідач В.О. Аліменко Судді Л.В. Бєлова В.В. Файдюк