Постанова 4803 № 214/1064/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4709/26 Справа № 214/1064/25 Суддя у 1-й інстанції - Євтушенко О. І. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 квітня 2026 року м.Кривий Ріг Справа № 214/1064/25 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Зубакової В.П. суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О. секретар судового засідання Матвійчук Ю.К. сторони: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», відповідач - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Бражник Денис Сергійович, на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 січня 2026 року, яке ухвалено суддею Євтушенком О.І.у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 15 січня 2026року, - ВСТАНОВИВ: У лютому 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (надалі - ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів",ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 у різний період часу уклав ряд договорів позики/кредиту з фінансовими компаніями, а саме: з ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» за №1868315 від 26.02.2024, з ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» №2565734 від 13.01.2024 та №79866722 від 23.04.2024, з ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» №01323-03/2024 від 01.03.2024 та №49604-02/2024 від 29.02.2024, з ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» №00973-03/2024 від 01.03.2024. Усі кредитні договори було укладено у вигляді електронного документу, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи та застосуванням електронного підпису за одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». За умовами договорів, позичальник ОСОБА_1 отримав кредит у безготівковій формі шляхом перерахування кредитодавцем зі свого поточного рахунку на банківський картковий рахунок позичальника, в обмін на зобов`язання позичальника повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики та сплатити проценти від суми позики. Підписанням договорів позичальник підтвердив, що він ознайомився на сайті товариства з повною інформацією щодо позикодавця, його послуг, погодився, що до моменту підписання договорів ознайомився з їх умовами, Правилами надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, їх зміст, суть, обсяг зобов`язань сторін та наслідки укладення договорів йому зрозумілі. Свої зобов`язання за договорами позики/кредитними договорами кожен із кредиторів виконав належним чином, надавши позичальникові кредит в обумовленому розмірі. Натомість, ОСОБА_1 , в порушення умов договорів, свої зобов`язання не виконав належним чином, в результаті чого утворилась кредитна заборгованість у загальному розмірі 162 749 грн. 55 коп., що включає: - заборгованість за кредитним договором №1868315 від 26.02.2024 у розмірі 36 645 грн. 30 коп., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 11 400 грн. 00 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом 25 245 грн. 30 коп.; - заборгованість за договором позики №2565734 від 13.01.2024 у розмірі 64 130 грн. 25 коп., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 13 200 грн. 00 коп., заборгованість по процентам 50 930 грн. 25 коп.; - заборгованість за договором позики №79866722 від 23.04.2024 у розмірі 17 974 грн. 00 коп., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 5 500 грн. 00 коп., заборгованість по процентам 1 485 грн. 00 коп., заборгованість за пенею 10 989 грн. 00 коп.; - заборгованість за кредитним договором №01323-03/2024 від 01.03.2024 у розмірі 31 600 грн. 00 коп., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 7 900 грн. 00 коп., заборгованість по процентам 23 700 грн. 00 коп.; - заборгованість за кредитним договором №49604-02/2024 від 29.02.2024 у розмірі 4 000 грн. 00 коп., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 1 000 грн. 00 коп., заборгованість по процентам 3 000 грн. 00 коп.; - заборгованість за кредитним договором №00973-03/2024 від 01.03.2024 у розмірі 8 400 грн. 00 коп., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 2 400 грн. 00 коп., заборгованість по процентам 6 000 грн. 00 коп. При цьому, первісні кредитори ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ», ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», ТОВ «АВАНС КРЕДИТ», ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», кожен окремо, у різний проміжок часу, уклали з ТОВ «ФК «ЄАПБ» договори факторингу, у відповідності до умов яких передали (відступили) на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні їм права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за укладеними із ОСОБА_1 , а саме: за кредитним договором №1868315 від 26.02.2024 у загальному розмірі відступлених вимог 36 645 грн. 30 коп., за договором позики №2565734 від 13.01.2024 у загальному розмірі відступлених вимог 64 130 грн. 25 коп., за договором позики №79866722 від 23.04.2024 у загальному розмірі відступлених вимог 17 974 грн. 00 коп., за кредитним договором №01323-03/2024 від 01.03.2024 у загальному розмірі відступлених вимог 31 600 грн. 00 коп., за кредитним договором №49604-02/2024 від 29.02.2024 у загальному розмірі відступлених вимог 4 000 грн. 00 коп., за кредитним договором №00973-03/2024 від 01.03.2024 у загальному розмірі відступлених вимог 8 400 грн. 00 коп. З моменту отримання права вимоги до відповідача за кожним із вищевказаних договорів позики та кредитних договорів нарахування жодних санкцій, процентів на заборгованість не здійснювалось. З огляду на те, що відповідач наявну заборгованість за кредитними договорами та договорами позики в добровільному порядку не погашає, позивач, будучи дійсним кредитором, вимушений звернутися до суду. Посилаючись на викладене, позивач просив суд: стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі вимог 162 749 грн. 55 коп., що включає: заборгованість за кредитним договором №1868315 від 26.02.2024 у розмірі 36 645 грн. 30 коп., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 11 400 грн. 00 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом 25 245 грн. 30 коп.; заборгованість за договором позики №2565734 від 13.01.2024 у розмірі 64 130 грн. 25 коп., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 13 200 грн. 00 коп., заборгованість по процентам 50 930 грн. 25 коп.; заборгованість за договором позики №79866722 від 23.04.2024 у розмірі 17 974 грн. 00 коп., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 5 500 грн. 00 коп., заборгованість по процентам 1 485 грн. 00 коп., заборгованість за пенею 10 989 грн. 00 коп.; заборгованість за кредитним договором №01323-03/2024 від 01.03.2024 у розмірі 31 600 грн. 00 коп., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 7 900 грн. 00 коп., заборгованість по процентам 23 700 грн. 00 коп.; заборгованість за кредитним договором №49604-02/2024 від 29.02.2024 у розмірі 4 000 грн. 00 коп., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 1 000 грн. 00 коп., заборгованість по процентам 3 000 грн. 00 коп.; заборгованість за кредитним договором №00973-03/2024 від 01.03.2024 у розмірі 8 400 грн. 00 коп., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 2 400 грн. 00 коп., заборгованість по процентам 6 000 грн. 00 коп.; стягнути з відповідача судовий збір у сумі 3 028 грн. 00 коп. Рішенням Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 січня 2026 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» кредитну заборгованість у загальному розмірі 117 211 грн. 80 коп., що включає: - заборгованість за кредитним договором №1868315 від 26.02.2024 у розмірі 36 645 грн. 30 коп., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 11 400 грн. 00 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом 25 245 грн. 30 коп.; - заборгованість за договором позики №2565734 від 13.01.2024 у розмірі 29 581 грн. 50 коп., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 13 200 грн. 00 коп., заборгованість по процентам 16 381 грн. 50 коп.; - заборгованість за договором позики №79866722 від 23.04.2024 у розмірі 6 985 грн. 00 коп., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 5 500 грн. 00 коп., заборгованість по процентам 1 485 грн. 00 коп.; - заборгованість за кредитним договором №01323-03/2024 від 01.03.2024 у розмірі 31 600 грн. 00 коп., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 7 900 грн. 00 коп., заборгованість по процентам 23 700 грн. 00 коп.; - заборгованість за кредитним договором №49604-02/2024 від 29.02.2024 у розмірі 4 000 грн. 00 коп., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 1 000 грн. 00 коп., заборгованість по процентам 3 000 грн. 00 коп.; - заборгованість за кредитним договором №00973-03/2024 від 01.03.2024 у розмірі 8 400 грн. 00 коп., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 2 400 грн. 00 коп., заборгованість по процентам 6 000 грн. 00 коп. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» 2 180 грн. 16 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору пропорційно частині задоволених вимог. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Бражник Д.С., просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Розгляд апеляційної скарги просить провести без участі сторони відповідача. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції фактично ототожнив укладення договору з передачею коштів та переклав тягар доказування на відповідача, що є істотним порушенням процесуального права. Відповідачем у відзиві було вказано на відсутність належних доказів переходу права вимоги до позивача, зокрема: погодження істотних умов договорів факторингу; визначення ціни відступлення; актів приймання-передачі реєстрів боржників; підтвердження оплати права вимоги; документального підтвердження переходу прав за кожним договором. Суд не надав оцінки цим доводам та обмежився формальним посиланням на існування договорів факторингу. Суд першої інстанції здійснив власний розрахунок процентів, що виходить за межі функцій суду. Суд не може: підміняти сторони у доказуванні; формувати нові розрахунки; створювати доказову базу. Факт самостійного перерахунку свідчить про недоведеність позивачем розміру вимог. Спір виник у сфері споживчого кредитування, що вимагає підвищеного стандарту судового контролю. Суд не дослідив: добросовісність умов кредитування; пропорційність фінансового навантаження; баланс інтересів сторін; відповідність принципам справедливості та розумності. Наполягає на тому, що матеріали справи не містять доказів того, що кредитні кошти були отримані відповідачем (в матеріалах справи відсутні первинні документи, які повинні бути складені під час надання кредитних коштів), як і не підтверджено факт відступлення права вимоги за спірними кредитними договорами на користь позивача. Крім того, суд першої інстанції не взяв до уваги, що стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%. У відзиві на апеляційну скаргу, до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, позивач ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Судове засідання просить провести без участі представника ТОВ «ФК «ЄАПБ». Учасники справи, будучи завчасно належним чином повідомленими про час і місце розгляду, в судове засідання не з`явилися, надавши заяви про розгляд справи за їх відсутності, що (у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України) не перешкоджає розглядові справи. Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті. Така правова позиція викладена Верховний Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16. У постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 суд дійшов висновку про те, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд апеляційної інстанції вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Колегія суддів не вбачає підстав для визнання обов`язкової явки сторін по справі в судове засідання, оскільки наявні у справі матеріали є достатніми для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи. Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 у різний період часу уклав ряд договорів позики/кредиту з фінансовими компаніями, а саме: - з ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» 26.02.2024 за №1868315 договір про споживчий кредит (індивідуальна частина), за умовами якого отримав кредит у розмірі 12 000 грн. 00 коп. строком на 105 днів з 26.02.2024 (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів: пільговий 15 днів, що завершується 12.03.2024, поточний 90 днів, що настає з наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 10.06.2024 (дата остаточного погашення кредиту). Комісія за надання кредиту 720 грн. 00 коп., що нараховується за ставкою 6% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п.1.51. договору). Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду нараховуються за ставкою 0,85% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду (у грошовому еквіваленті 1 530 грн. 00 коп.). Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за ставкою 2,30% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом поточного періоду (у грошовому еквіваленті 24 840 грн. 00 коп.). Надання кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів кредитодавцем зі свого поточного рахунку на банківський картковий рахунок позичальника з використанням картки № НОМЕР_1 (п.2.1 договору); - з ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» 13.01.2024 за №2565734 договір позики (за фіксованою диференційованою ставкою), за умовами якого отримав кредит у розмірі 15 000 грн. 00 коп. строком на 30 днів зі сплатою процентів за користування ним за ставкою 22,21% за перший день користування кредитом, та починаючи з другого дня за фіксованою ставкою 3,00% в день; 3,50% за день за понадстрокове користування позикою (її частиною). Надання кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів кредитодавцем зі свого поточного рахунку на банківський картковий рахунок позичальника з використанням картки № НОМЕР_1 ; - з ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» 23.04.2024 за №79866722 договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики), за умовами якого отримав кредит у розмірі 5 500 грн. 00 коп. строком на 30 днів зі сплатою процентів за користування ним за ставкою 0,9% в день (фіксованою), 2,70% за день за понадстрокове користування позикою (її частиною). Надання кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів кредитодавцем зі свого поточного рахунку на банківський картковий рахунок позичальника з використанням картки № НОМЕР_2 ; - з ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» 01.03.2024 за №01323-03/2024 договір про надання фінансового кредиту, за умовами якого отримав кредит у розмірі 7 900 грн. 00 коп. строком на 120 днів з кінцевою датою повернення 28.06.2024, зі сплатою процентів за користування ним за ставкою 2,5% в день (фіксованою), що застосовується в межах строку кредитування, визначеного у п.1.2 договору. Надання кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів кредитодавцем зі свого поточного рахунку на банківський картковий рахунок позичальника з використанням картки № НОМЕР_1 (п.1.6 договору); - з ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» 29.02.2024 за №49604-02/2024 договір про надання фінансового кредиту, за умовами якого отримав кредит у розмірі 1 000 грн. 00 коп. строком на 120 днів з кінцевою датою повернення 27.06.2024, зі сплатою процентів за користування ним за ставкою 2,5% в день (фіксованою), що застосовується в межах строку кредитування, визначеного у п.1.2 договору. Надання кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів кредитодавцем зі свого поточного рахунку на банківський картковий рахунок позичальника з використанням картки № НОМЕР_1 (п.1.6 договору); - з ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» 01.03.2024 за №00973-03/2024 договір про надання фінансового кредиту, за умовами якого отримав кредит у розмірі 2 400 грн. 00 коп. строком на 100 днів з кінцевою датою повернення 08.06.2024, зі сплатою процентів за користування ним за ставкою 2,5% в день (фіксованою), що застосовується в межах строку кредитування, визначеного у п.1.2 договору. Надання кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів кредитодавцем зі свого поточного рахунку на банківський картковий рахунок позичальника з використанням картки № НОМЕР_1 (п.1.6 договору). При укладенні кожного із вищевказаних договорів, ОСОБА_1 був ознайомлений з паспортом споживчого кредиту до кожного з договорів, який містить деталізовану інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма). Свідченням цьому є наявність у паспортах електронного підпису позичальника у формі одноразового ідентифікатора. Свої зобов`язання за кредитними договорами кредитори виконали належним чином, надавши позичальникові кредит в обумовленому розмірі. Натомість ОСОБА_1 у порушення умов договорів, свої зобов`язання не виконав належним чином в обумовлені строки, в результаті чого утворилась заборгованість: - за кредитним договором №1868315 від 26.02.2024 станом на 30.07.2024 у розмірі 36 645 грн. 30 коп., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 11 400 грн. 00 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом 25 245 грн. 30 коп.; - за договором позики №2565734 від 13.01.2024 станом на 25.07.20242 у розмірі 64 130 грн. 25 коп., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 13 200 грн. 00 коп., заборгованість по процентам 50 930 грн. 25 коп.; - за договором позики №79866722 від 23.04.2024 станом на 25.09.2024 у розмірі 17 974 грн. 00 коп., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 5 500 грн. 00 коп., заборгованість по процентам 1 485 грн. 00 коп., заборгованість за пенею 10 989 грн. 00 коп.; - за кредитним договором №01323-03/2024 від 01.03.2024 станом на 20.08.2024 у розмірі 31 600 грн. 00 коп., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 7 900 грн. 00 коп., заборгованість по процентам 23 700 грн. 00 коп.; - за кредитним договором №49604-02/2024 від 29.02.2024 станом на 25.07.2024 у розмірі 4 000 грн. 00 коп., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 1 000 грн. 00 коп., заборгованість по процентам 3 000 грн. 00 коп.; - за кредитним договором №00973-03/2024 від 01.03.2024 станом на 29.07.2024 у розмірі 8 400 грн. 00 коп., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 2 400 грн. 00 коп., заборгованість по процентам 6 000 грн. 00 коп. Первісні кредитори ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ», ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», ТОВ «АВАНС КРЕДИТ», ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», кожен окремо у різний проміжок часу, уклали з ТОВ «ФК «ЄАПБ» договори факторингу, у відповідності до умов яких передали (відступили) на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні їм права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за укладеними із ОСОБА_1 , а саме: - за кредитним договором №1868315 від 26.02.2024, укладеним з ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» у загальному розмірі відступлених вимог 36 645 грн. 30 коп. за договором факторингу №30072024/1 від 30.07.2024; - за договором позики №2565734 від 13.01.2024, укладеним з ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» №2565734, у загальному розмірі відступлених вимог 64 130 грн. 25 коп. за договором факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 та додатковими угодами до нього; - за договором позики №79866722 від 23.04.2024, укладеним з ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» №2565734, у загальному розмірі відступлених вимог 17 974 грн. 00 коп. за договором факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 та додатковими угодами до нього; - заборгованість за кредитним договором №01323-03/2024 від 01.03.2024, укладеним з ТОВ «АВАНС КРЕДИТ», у загальному розмірі відступлених вимог 31 600 грн. 00 коп. за договором факторингу №20082024 від 20.08.2024; - за кредитним договором №49604-02/2024 від 29.02.2024, укладеним з ТОВ «АВАНС КРЕДИТ», у загальному розмірі відступлених вимог 4 000 грн. 00 коп. за договором факторингу №25072024 від 25.07.2024; - за кредитним договором №00973-03/2024 від 01.03.2024, укладеним з ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», у загальному розмірі відступлених вимог 8 400 грн. 00 коп. за договором факторингу №29072024 від 29.07.2024. Задовольняючи частково позовні вимоги ТОВ «Фінансовою компанією «Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення заборгованості за наведеними вище договорами, суд першої інстанції виходив з факту отримання позичальником ОСОБА_1 кредитних коштів та неналежного виконання зобов`язання за укладеними договорами позичальником в частині повернення кредиту та сплати відсотків за його користування й права позивача, у зв`язку з цим, вимагати від відповідача повернення заборгованості за кредитними договорами та відсотків за користування кредитними коштами, у межах строку кредитування. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Згідно ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачені відсотки. Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних. Так, електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України). Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Як вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано у суді апеляційної інстанції, ОСОБА_1 укладено договори з ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» за №1868315 від 26.02.2024, з ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» за №2565734 від 13.01.2024 та за №79866722 від 23.04.2024, з ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» за №01323-03/2024 від 01.03.2024 та за №49604-02/2024 від 29.02.2024, з ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» за №00973-03/2024 від 01.03.2024. Зазначені договори укладено в електронній формі, а тому є чинними. Слід зазначити, що особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. При цьому, одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону). Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21). Згідно з статтю 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована; суб`єкт персональних даних - фізична особа, стосовно якої відповідно до закону здійснюється обробка її персональних даних; згода суб`єкта персональних даних - будь-яке документоване, зокрема, письмове, добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки. Частиною п`ятою статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. У частині першій статті 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб`єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб`єкт персональних даних або який укладено на користь суб`єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб`єкта персональних даних. Положеннями частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частини 4 статті 263 ЦПК України). З матеріалів справи слідує, що наведені вище договори укладені сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідають вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цих договорів сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписівстатті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору, й доводи апеляційної скарги в цій частині є неприйнятними. Підписавши вказані договори, відповідач погодився з умовами договору та правилами надання споживчих кредитів від ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ», ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП». Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20). При цьому, у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року по справі № 127/33824/19 зроблено правовий висновок, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт Товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений; сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20), від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), від 18 червня 2021 року у справі № 234/8079/20 (провадження № 61-2904св21). Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною. Кредитодавці ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ», ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП»свої обов`язки за кредитними договорами виконали у повному обсязі. Факт отримання відповідачем кредитних коштів та непогашення простроченої заборгованості підтверджується змістом самих договорів та довідками ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про рух коштів по кредитам, у зв`язку з чим колегія суддів відхиляє доводи відповідача про те, що надані позивачем розрахунки суми боргу за кредитними договорами не підтверджені первинними обліковими бухгалтерськими документами. Згідно висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.01.2023 у справі №209/3103/21, банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. Відповідач, в обґрунтування своїх заперечень та доводів щодо незгоди з рішенням суду першої інстанції, указував на те, що позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів, однак, наголошуючи на відсутності доказів наявності заборгованості за отриманими ним коштами, які за умовами договорів перераховувались в безготівковій формі на платіжну банківську картку, не надав ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду виписки по зазначеному картковому рахунку за спірні періоди на підтвердження факту погашення ним заборгованості у повному обсязі, враховуючи, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не є первісним кредитором та не є банківською установою. У постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі №334/3056/15 зроблено висновок, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором. Отже, в даному випадку надано достатні докази на підтвердження порушення відповідачем умов кредитних договорів та наявності у відповідача відповідного розміру заборгованості, при цьому відповідачем доказів на спростування вказаних обставин не надано. Спірні договори про споживчий кредит та позику та їх умови в судовому порядку не оскаржувалися, не визнавалися недійсними, а тому є такими, що відповідають волевиявленню сторін та відповідно до статей 628, 629 ЦК України є обов`язковими для виконання. Доказів належного виконання кредитного зобов`язання ОСОБА_1 на користь первісних кредиторів матеріали справи не містять. За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України). Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину. Частиною 1 ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України). Презумпція правомірності правочину означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Первісні кредитори ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ», ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», ТОВ «АВАНС КРЕДИТ», ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», кожен окремо у різний проміжок часу, уклали з ТОВ «ФК «ЄАПБ» договори факторингу, у відповідності до умов яких передали (відступили) на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні їм права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за укладеними із ОСОБА_1 , а саме: - за кредитним договором №1868315 від 26.02.2024, укладеним з ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» у загальному розмірі відступлених вимог 36 645 грн. 30 коп. за договором факторингу №30072024/1 від 30.07.2024; - за договором позики №2565734 від 13.01.2024, укладеним з ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» №2565734, у загальному розмірі відступлених вимог 64 130 грн. 25 коп. за договором факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 та додатковими угодами до нього; - за договором позики №79866722 від 23.04.2024, укладеним з ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» №2565734, у загальному розмірі відступлених вимог 17 974 грн. 00 коп. за договором факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 та додатковими угодами до нього; - заборгованість за кредитним договором №01323-03/2024 від 01.03.2024, укладеним з ТОВ «АВАНС КРЕДИТ», у загальному розмірі відступлених вимог 31 600 грн. 00 коп. за договором факторингу №20082024 від 20.08.2024; - за кредитним договором №49604-02/2024 від 29.02.2024, укладеним з ТОВ «АВАНС КРЕДИТ», у загальному розмірі відступлених вимог 4 000 грн. 00 коп. за договором факторингу №25072024 від 25.07.2024; - за кредитним договором №00973-03/2024 від 01.03.2024, укладеним з ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», у загальному розмірі відступлених вимог 8 400 грн. 00 коп. за договором факторингу №29072024 від 29.07.2024. Наявними в матеріалах справи договорами факторингу, витягам з реєстру боржників і прав вимог, які належно засвідчені, підтверджується перехід права вимоги до позивача. Тобто, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача за наведеними вище договорами, й доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції в цій частині не спростовують. При цьому, відповідачем належних та допустимих доказів виконання зобов`язань, ні перед первісними кредиторами, ні перед позивачем, не надано, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач умови кредитних договорів та договорів позики не виконує, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість, яка правомірно стягнута судом першої інстанції на користь нового кредитора - ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». Пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач, крім заборгованості за основним боргом, просив стягнути заборгованість за процентами за користування кредитними коштами та комісію. Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. За положеннями статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Отже, згідно приписів абзацу 2 частини першої ст. 1048 ЦК України щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Встановлено, що нарахування відсотків за наведеними вище договорами здійснено судом першої інстанції в межах строку, узгодженого сторонами, й в апеляційній скарзі відповідач наведенного не спростував. При цьому, доводи апеляційної скарги щодо відсутності у суду першої інстанції повноважень самостійно здійснювати нарахування відсотків за кредитниим договорами є неспроможними, адже, Верховний Суд у постанові від 09 серпня 2023 року у справі № 201/6750/16, направляючи справу на новий розгляд, дійшов висновку про те, що … "апеляційний суд не дослідив наданий банком розрахунок заборгованості за кредитним договором і не оцінив цей документ як доказ у справі щодо розміру заборгованості відповідача за кредитним договором; не встановив, коли настав строк виконання зобов`язання, з урахуванням заочного рішення, не встановив, за який період банком нараховані проценти за користування кредитом, пеня та штраф; не врахував, що відповідачем не надано доказів виконання заочного рішення, які становили зміст його заперечень, не застосував правило частини першої статті 81 ЦПК України щодо покладення на відповідача обов`язку з доведення цієї обставини (відсутність заборгованості чи менший її розмір); не врахував, що, визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю бо частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду". Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%, колегією суддів не приймаються, оскільки нарахування відсотків за кредитними договорами зхдійснено з урахуванням вимог чинного законодавтсва України та відповідачем ОСОБА_1 власного розрахунку суду не надано. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача вищезазначеної заборгованості за наведеними вище кредитними договорами, розмір якої ним не спростовано в апеляційній інстанції. Доводи, викладені в апеляційні скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін. Щодо судових витрат, то відповідно до підпунктів "б" та "в" пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, та про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених відповідачем у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Бражник Денис Сергійович, - залишити без задоволення. Рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 січня 2026 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 07 квітня 2026 року. Головуючий: Судді: