Постанова 4824 № 361/4727/25

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 квітня2026 року м. Київ Справа № 361/4727/25 Апеляційне провадження № 22-ц/824/2461/2026 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Соколової В.В. суддів: Желепи О.В., Поліщук Н.В. розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на заочне рішення Березанського міського суду Київської області, ухваленого під головуванням судді Дудар Т.В. 06 серпня 2025 року у м. Березань, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, В С Т А Н О В И В У квітні 2025 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернувся у суд із позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 09386-10/2024 від 08 жовтня 2024 року у розмірі 22700 грн, а також понесені ним судові витрати за сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08 жовтня 2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачем укладено договір про надання фінансового кредиту № 09386-10/2024 в електронній формі, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу фінансовий кредит в розмірі 10000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором. Товариство свої зобов`язання виконало, надало відповідачу кошти в обсязі та у строк, визначені умовами кредитного договору. Відповідач не виконав умови кредитного договору, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором, яка становить 22700 грн на дату звернення до суду і складається з заборгованості за тілом кредиту - 10000 грн, заборгованість за відсотками - 7700 грн, заборгованість за штрафом - 5000 грн. 23 грудня 2024 року ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір факторингу № 23122024, відповідно до якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Стар Файненс Груп». Заочним рішенням Березанського міського суду Київської області від 06 серпня 2025 року в задоволенні позову ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, матеріалами справи не підтверджується факт існування у відповідача ОСОБА_1 перед позивачем заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 09386-10/2024. За змістом рішення, як на підставу відмови у позові, суд послався на лист АТ «Універсал Банк» від 16 червня 2025 року, з якого вбачається, що 10 серпня 2024 року на платіжну карту № НОМЕР_1 не було здійснено зарахування платежу у сумі 10000 грн. Не погодилось із рішенням суду першої інстанції ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», представником подано апеляційну скаргу, у якій він посилається на його необґрунтованість з огляду на неповноту з`ясування судом обставин, які мають значення для справи, ухвалення з порушенням норм матеріального права. Вказано, що товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору, однак останній не виконав свої зобов`язання - не вносив платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. Зазначено, що відповідно до п.п. 1.6. кредитного договору кредит надається у безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_7 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. На підтвердження виконання товариством зобов`язань щодо перерахування коштів за кредитним договором надавалось повідомлення про успішне перерахування коштів за кредитним договором № 09386-10/2024 від 08 жовтня 2024 року. Відсутність у матеріалах справи виписок з особових рахунків не свідчить про відсутність у відповідача заборгованості, оскільки згідно з п. 1.6 кредитного договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_8. ТОВ «Стар Файненс Груп» не створює окремий рахунок для позичальника, а надає кошти на уже існуючий, а отже не може мати доступу до таких рахунків для отримання інформації щодо вчинених фінансових операцій Також звертає увагу суду на те, що в ухвалі про витребуванні доказів, судом було використано американський формат позначення дати, та йдеться саме про 08 жовтня 2024 року, проте АТ «Універсал Банк» у відповіді за вих.№БТ/Е-5615 від 16 червня 2025 на ухвалу суду першої інстанції, надає наступну відповідь: «На ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) Банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 . 10.08.2024 року на платіжну картку № НОМЕР_1 не було зарахування платежу у сумі 10000 грн. Верифікація ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), власника банківської карти № НОМЕР_1 , була проведена згідно з регламентом банку.». Таким чином, "10/8/2024" в американському форматі позначенні дат означає 8 жовтня 2024 року, але Банком було помилково інтерпретовано дату як 10 серпня 2024 року, що призвело до витребування інформації, яка не стосується фактичної дати переказу коштів. У зв`язку з цим позивач вважає, що відповідь банку не може вважатися належним доказом, оскільки вона базується на неправильно інтерпретованій даті, що спотворює зміст отриманої інформації. За таких обставин позивач просив скасувати рішення районного та ухвалити нове рішення про задоволення його позову з вирішенням питання судових витрат. Відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу. У порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.. Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить наступного висновку. Судом встановлено, що відповідно до копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», ідентифікаційний код юридичної особи 35234236, зареєстровано як юридичну особу, основний вид економічної діяльності якої: 64.92 Інші види кредитування (а.с. 62-63). 08 жовтня 2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 09386-10/2024, відповідно до умов якого, товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 10000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит надається строком на 120 днів, дата надання кредиту 08 жовтня 2024 року. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити частинами відповідно до графіку платежів. Кінцева дата погашення кредиту 04 лютого 2025 року. За користування кредитом Товариством нараховуються проценти в розмірі 1% на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом. Денна процентна ставка складає 0,88% та застосовується у межах строку кредитування, вказаного у п. 1.2 Договору. Договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом НОМЕР_9. Як передбачено п. 2.1 Договору, перед укладенням цього Договору Товариство здійснило ідентифікацію та верифікацію Клієнта...одним із наступних способів: - отримання через Систему BankID НБУ ідентифікаційних даних; - отримання ідентифікаційних даних та фінансового номера телефону з бюро кредитних історій (за умови, що джерелом таких даних є банк) та коректного введення особою, верифікація якої здійснюється, otp-пароля, надісланого установою на такий фінансовий номер телефону, та фотофіксації особи із використанням методу розпізнавання реальності особита особи з власним ідентифікаційним документом, а саме сторінки/сторони, що містить фото власника, з подальшим накладанням КЕП уповноваженим працівником установи та кваліфікованої електронної позначки часу на отриманий електронний документ, що містить фото (а.с. 25-36). Додатком № 1 до договору про надання фінансового кредиту № 09386-10/2024 від 08 жовтня 2024 року є графік платежів (а.с. 37-39). Також позивачем надано заявку-анкету клієнта на отримання фінансового кредиту, паспорт споживчого кредиту, інформаційне повідомлення, де зазначено про підпис 08 жовтня 2024 року ОСОБА_1 електронним підписом НОМЕР_9 , правила надання коштів у кредит ТОВ «Стар Файненс Груп», довідку про ідентифікацію за підписом директора ТОВ «Стар Файненс Груп» (а.с. 9-24, 40-40А, 46). Як вбачається з листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вих № 3426_250328153830 від 28 березня 2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення» укладено договір на переказ коштів ФК-П-2022/02-3 від 22 лютого 2022 року, відповідно до якого було успішно прийнято платежі на користь ТОВ «Стар Файненс Груп»: 08 жовтня 2024 року 09:10:00 на суму 10000 грн, номер картки НОМЕР_5 , номер транзакції в системі iPay.ua - 531768376, призначення платежу: Зарахування 10000 грн на карту НОМЕР_5 (а.с. 8). Згідно з копією договору факторингу № 23122024 від 23 грудня 2024 року, укладеного між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», відповідно до п. 1.1 вказаного договору факторингу за цим договором Фактор передає грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступає Факторові права грошової вимоги до Боржників за Кредитними Договорами. Згідно з п. 1.4, 13.1 зазначеного договору права вимоги переходять до Фактора з моменту набрання чинності даним Договором, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованості. Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін (а.с. 48-57). На підтвердження відступлення права вимоги долучено копію акту приймання-передачі письмового та електронного Реєстру Боржників від 23 грудня 2024 року до Договору факторингу № 23122024 від 23 грудня 2024 року, витяг з Реєстру боржників до договору факторингу № 23122024 від 23 грудня 2024 року, який містить запис про кредитний договір № 09386-10/2024, боржник: ОСОБА_1 , сума основного боргу за кредитом: 10000 грн, сума заборгованості за відсотками: 7700 грн; сума заборгованості по штрафам: 5000 грн; загальна сум: 22700 грн, платіжну інструкцію (безготівковий переказ в національній валюті) відповідно до якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» сплатив ТОВ «Стар Файненс Груп» 3418567, 77 грн, досудову вимогу вих.№ 24061637 від 25 квітня 2025 року адресовану позивачем ОСОБА_1 (а.с. 58-61). Позивачем також надано розрахунок заборгованості за кредитним договором № 09386-10/2024 від 08 жовтня 2024 року, складений ТОВ «Стар Файненс Груп» (а.с. 42-44). Окрім цього на виконання вимог ухвали Березанського міського суду Київської області від 05 червня 2025 року на адресу суду 17 червня 2025 надійшов лист АТ «Універсал Банк», з якого вбачається, що 10.08.2024 на платіжну карту № НОМЕР_1 не було зарахування платежу у сумі 10 000 грн (а.с. 101-102, 110). Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1, 3ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Згідно з ч. 1ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію". Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію"). Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України "Про електронну комерцію"). Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. За правилом частини восьмої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Згідно з статтю 2 Закону України "Про захист персональних даних" персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована; суб`єкт персональних даних - фізична особа, стосовно якої відповідно до закону здійснюється обробка її персональних даних; згода суб`єкта персональних даних - будь-яке документоване, зокрема, письмове, добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки. Частиною п`ятою статті 6 Закону України "Про захист персональних даних" передбачено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України "Про захист персональних даних" не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. У частині першій статті 11 Закону України "Про захист персональних даних" встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб`єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб`єкт персональних даних або який укладено на користь суб`єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб`єкта персональних даних. Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах: від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 20 червня 2022 року у справі № 757/40396/20 (провадження № 61-850св22), від 04 грудня 2023 року у справі № 212/10457/21 (провадження 61-6066св23) та інших. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 08 травня 2024 року, справа № 381/1647/21. При цьому суд зобов`язаний при наявності кредитної заборгованості стягнути ту суму, яка є для суду доведеною, а не взагалі відмовляти у позові. Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 204/2217/16-ц (провадження № 61-47244св18). Відмовляючи у задоволенні позову, районний суд послався на лист АТ «Універсал Банк» вих.№БТ/Е-5615 від 16 червня 2025 року, у якому вказано, що 10.08.2024 на платіжну карту № НОМЕР_1 не було зарахування платежу у сумі 10000 грн. Однак колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, з наступних підстав. Так зі справи вбачається, що між сторонами було укладено договір про надання фінансового кредиту від 08 жовтня 2024 року (08.10.2024). Колегія суддів зауважує, що в ухвалі Березанського міського суду Київської області про витребування доказів від 05 червня 2025 року, суд першої інстанції витребовує наступні відомості: «Витребувати від Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ: 21133352, вул. Автозаводська, 54/19, м. Київ) інформацію:... чи була успішною транзакція здійснена 10/8/2024 9:10:00 AM на банківську картку № НОМЕР_5 в сумі 10 000 грн., якщо так, то: чи були зараховані грошові кошти за цією транзакцією на відповідний рахунок власника банківської карти № НОМЕР_6 .» Формат написання дати в запиті позивачем, та відповідно в подальшому в ухвалі суду був американський MM/DD/YYYY (місяць/день/рік). Тобто в ухвалі про витребуванні доказів, судом було використано американський формат (з позначкою АМ після дати) та йдеться саме про 08 жовтня 2024 року, що відповідає даті укладення договору та визначеної дати перерахування кредитних коштів. Однак банком було помилково інтерпретовано дану дату як 10 серпня 2024 року, що призвело до витребування інформації, яка не стосується фактичної дати переказу коштів. За таких обставин колегія суддів колегія суддів вважає, що даний доказ не може бути врахований судом, оскільки він стосується іншої дати, коли цивільні правовідносини між сторонами договору про надання фінансового кредиту ще не виникли, проте вказане залишилось поза увагою суду першої інстанції. З урахуванням встановленого колегія суддів вважає зазначити наступне. Судом встановлено, що договір про надання фінансового кредиту №09386-10/2024 від 08 жовтня 2024 року підписано відповідачем електронним підписом шляхом введення одноразового ідентифікатора " НОМЕР_9" відповідно до ч. ч. 6, 8 ст. 11, ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію". Отже, наведене свідчить, що відповідач ознайомився і погодився з умовами договору, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, а подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію". На переконання колегії суддів, доданими до позову документами, підтверджуються існування між сторонами кредитних відносин. Доказів того, що договір був укладений не відповідачем, враховуючи, що в даному договорі наявні його персональні дані, такі як серія паспорта, дата його видачі, РНОКПП, суду не надано. При цьому в договорі відповідачем особисто зазначено № картки НОМЕР_5 для перерахування кредитних коштів і відповідно до встановленої судом інформації була видана на ім`я саме ОСОБА_1 . Договір його сторонами не оскаржувався, відповідно, є чинним і правомірним. За умовами укладеного сторонами договору ТОВ «Стар Файненс Груп» надало відповідачу суму кредиту 10000 грн, а останній зобов`язався повернути гроші у повному обсязі протягом 120 днів до 04 лютого 2025 року. З листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вих. № 3426_250328153830 від 28 березня 2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення» укладено договір на переказ коштів ФК-П-2022/02-3 від 22 лютого 2022 року, відповідно до якого було успішно прийнято платежі на користь ТОВ «Стар Файненс Груп»: 08 жовтня 2024 року 09:10:00 на суму 10000 грн, маска картки НОМЕР_5 , номер транзакції в системі iPay.ua - 531768376, призначення платежу: Зарахування 10000 грн на карту НОМЕР_5 . Вказаний доказ не спростований стороно відповідача в ході розгляду справи. За користування кредитом товариством передбачено нарахування процентів в розмірі 1% на залишок заборгованості. Денна процентна ставка складає 0,88% та застосовується у межах строку кредитування, вказаного у п. 1.2 Договору. Згідно наданого до справи розрахунку боргу відповідач не сплатив жодного платежу за кредитним договором. Суд першої інстанції залишив поза увагою те, що застосування норм права, оцінка доказів є прерогативою суду. В цій категорії справ розмір кредитної заборгованості має визначатися відповідно до наданих доказів, вимог закону та умов договору. Доказів на спростування наявності заборгованості (повністю або частково) стороною відповідача надано не було. Враховуючи викладене, обґрунтованими є вимоги позивача щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за тілом кредиту в сумі 10000 грн та за період дії договору 7700 грн процентів за користування кредитними коштами, визначений позивачем у відповідності до умов кредитного договору. Щодо заявленої вимоги про стягнення заборгованості за штрафом, варто зазначити таке. Так, п. 5.3 Договору у випадку прострочення клієнтом сплати платежів відповідно до термінів, встановлених у графіку платежів, товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу в розмірі 100 % від суми простроченої заборгованості. Однак пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Зміст вказаної норми законодавства свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)." Суд уважає, що розрахунок заборгованості не у повній мірі відповідає вимогам закону та уважає, що положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України цілком застосовні й до даного спору. У період нарахування позивачем штрафу за несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором введено військовий стан на території України. Тому колегія суддів зазначає, що на підставі пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України відповідач звільняється від відповідальності перед позивачем, за прострочення виконання зобов`язань за договором кредиту, звільняється від обов`язків сплачувати кредитору інші платежі (штрафи), сплата яких передбачена кредитним договором за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) відповідачем зобов`язань за таким договором. Таким чином сума штрафу у розмірі 5000 грн нарахована первісним кредитором та пред`явлена до стягнення позивачем - неправомірно. Така сума неустойки (штрафу) підлягала списанню позивачем, а обов`язок відповідача по сплаті неустойки (штрафу) припиняється без його виконання. Відповідно до статті 376 ЦПК України неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення. За таких обставин рішення районного суду підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового судового рішення про часткове задоволення позову, а саме на користь позивача з відповідача підлягає стягненню 10 000 грн - заборгованості за тілом та 7700 грн - заборгованості за відсотками. В решті вимог необхідно відмовити. Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 статті ЦПК України). Відповідно до частини 2 статті 141 ЦПК України у разі задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються відповідача. ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за звернення до суду із позовом сплачено судовий збір у розмірі 2422 грн та сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 3633 грн (а.с. 95,138). За результатами перегляду справи апеляційний суд прийшов до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, відтак у відповідності до частини 1 статті 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на відшкодування судових витрат, пов`язаних із сплатою судового збору в судах першої та апеляційної інстанції, підлягають стягненню сума 4705,51 грн, що є пропорційним до задоволених позовних вимог (77,7 %). Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» - задовольнити частково. Заочне рішення Березанського міського суду Київської області від 06 серпня 2025 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 09386-10/2024 від 08 жовтня 2024 у розмірі 17700 грн та судовий збір пов`язаний з розглядом справи у розмірі 4705,51 грн. Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх) Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України. Суддя-доповідач: В.В. Соколова Судді: О.В. Желепа Н.В. Поліщук