Ухвала Апеляційна палата ВАКС № 991/1030/26

Справа № 991/1030/26 Провадження №11-сс/991/205/26 У Х В А Л А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 березня 2026 року місто Київ Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 учасники судового провадження: не з`явилися, розглянула апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого суді Вищого антикорупційного суду від 05.03.2026 про відмову в задоволенні скарги на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) (далі - апеляційна скарга). Історія провадження 1.02.02.2026 ОСОБА_5 звернувся до НАБУ із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 364 Кримінального кодексу України (далі - КК). 2.06.02.2026 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшла скарга на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. 3.05.03.2026 слідчий суддя відмовив у задоволенні цієї скарги. 4.10.03.2026 ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу на зазначену ухвалу. Короткий зміст оскаржуваної ухвали та мотиви слідчого судді 5.Оскаржуваною ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за відповідною заявою. 6.Ухвала мотивована таким: (1) слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР; (2) слідчий та прокурор хоча і не проводять до моменту внесення відомостей у ЄРДР перевірку обставин, викладених у заяві, однак аналізують її зміст, і саме ця інформація дає змогу визначити, чи містить заява достатньо відомостей про вчинення кримінального правопорушення; (3) для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у заяві (повідомленні) про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними, але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України); (4) слідчий суддя зауважує, що незгода з прийнятим судовим рішенням не може бути приводом до внесення до ЄРДР відомостей за такою заявою про вчинення кримінального правопорушення; (5) заява ОСОБА_5 не містить конкретних фактичних даних, які б свідчили про існування обставин для кваліфікації відомостей, викладених в його повідомленні, за статтею 364 КК України, натомість вбачається незгода заявника із прийнятими у справі № 440/13758/21 суддею судовим рішенням, що не може бути приводом для внесення відомостей до ЄРДР; (6) за таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що з інформації, яка міститься у заяві від 02.02.2026, не вбачається наявності обов`язкових ознак (зокрема об`єктивної сторони) кримінальних правопорушень, а тому не викликає в слідчого/прокурора обов`язку вносити відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР та розпочинати досудове розслідування. Короткий зміст та вимоги апеляційної скарги 7.В апеляційній скарзі апелянт висловив прохання: (1) скасувати ухвалу слідчого судді; (2) постановити нову ухвалу, якою визнати бездіяльність уповноважених осіб НАБУ щодо невнесення відомостей до ЄРДР; (3) зобов`язати НАБУ внести відомості до ЄРДР за заявою від 02.02.2026; (4) надати заявнику витяг з ЄРДР. 8.В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначив, що: (1) слідчий суддя при розгляді скарги на бездіяльність щодо невнесення відомостей до ЄРДР повинен встановити лише: 1) факт подання заяви; 2) факт невнесення відомостей до ЄРДР, однак у своїй ухвалі суд фактично зробив висновок про відсутність ознак кримінального правопорушення; (2) слідчий суддя фактично провів аналіз обставин, викладених у заяві, та дав їм правову оцінку, однак, на думку апелянта, на стадії вирішення питання про внесення відомостей до ЄРДР не допускається оцінка доказів або встановлення відсутності складу злочину. Позиції учасників провадження 9.У судове засідання ОСОБА_5 не з`явився, про дату та час апеляційної скарги повідомлений належним чином. Інші учасники судового провадження в судове засідання не прибули та не надали Суду позиції щодо апеляційної скарги. 10.Враховуючи, що учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду (частина 4 статті 405 КПК). Оцінка та мотиви Суду 11.Суд погоджується з висновком слідчого судді про відсутність в заяві ОСОБА_5 достатніх об`єктивних даних, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення. 12.КПК передбачена необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення. Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК). 13.Зазначена правова позиція є усталеною у практиці Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (наприклад, ухвали від 02.09.2020 у справі № 991/6129/20, від 29.09.2020 у справі № 991/7770/20, від 30.09.2020 у справі № 760/10571/19, від 23.11.2020 у справі № 991/9397/20, від 23.11.2020 у справі № 991/9399/20, від 11.01.2021 у справі № 991/10390/20, від 16.01.2021 у справі № 991/8047/20, від 02.02.2021 у справі № 991/106/21, від 04.03.2021 у справі № 991/672/21, від 04.03.2021 у справі № 991/664/21, від 24.03.2021 у справі № 991/1653/21, від 14.04.2021 у справі № 991/2279/21, від 27.05.2021 у справі № 991/2500/21, від 02.06.2021 у справі № 991/3403/21, від 20.10.2021 у справі № 991/6646/21, від 08.12.2021 у справі № 991/7952/21, від 08.12.2022 у справі № 991/7817/21, від 24.01.2022 у справі № 991/8390/21, від 13.04.2022 у справі № 991/653/22, від 15.04.2022 у справі № 991/8339/21, від 18.11.2022 у справі № 991/5403/22, від 17.07.2023 у справі № 991/5920/23, від 31.07.2023 у справі № 991/6490/23, від 24.08.2023 у справі № 991/6043/23, від 04.09.2023 у справі № 991/7251/23, від 20.09.2023 у справі № 991/7699/23, від 16.10.2023 у справі № 991/8488/23, від 06.11.2023 у справі № 991/7780/23, від 15.11.2023 у справі № 991/9556/23, від 20.11.2023 у справі № 991/9612/23, від 22.11.2023 у справі № 991/9563/23, від 30.11.2023 у справі № 991/9313/23, від 04.12.2023 у справі № 991/10137/23, від 25.12.2023 у справі № 991/10708/23, від 08.01.2024 у справі № 991/10402/23, від 01.02.2024 у справі № 991/519/24, від 10.04.2024 у справі № 991/1942/24, від 24.04.2024 у справі № 991/2962/24, від 25.04.2024 у справі № 991/2927/24, від 05.08.2024 у справі № 991/5724/24, від 20.08.2024 у справі № 991/6669/24, від 02.09.2024 у справі № 991/7066/24, від 09.09.2024 у справі № 991/7874/24, від 26.09.2024 у справі № 991/8766/24, від 24.10.2024 у справі № 991/11790/24, від 02.09.2025 у справі № 991/8374/25, від 06.10.2025 у справі № 991/9650/25, від 26.12.2025 у справі № 991/12866/25 тощо). 14.З матеріалів провадження вбачається, що в повідомленні ОСОБА_5 йдеться про те, що: (1) 12.10.2022 року у Полтавському окружному адміністративному суді суддею ОСОБА_6 розглянуто адміністративну справу № 440/13758/21 за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо протиправного визначення коефіцієнта заробітної плати при обчисленні розміру його пенсії; (2) розгляд справи № 440/13758/21 по суті фактично не відбувся, оскільки суддя ОСОБА_6 умисно не дослідив жодного з долучених до позовної заяви письмових доказів, натомість відповідач не подав жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував правомірність його позиції; (3) суддею ухвалено рішення на користь органу державної влади без аналізу доказів, без мотивованого спростування доводів позивача та з грубим порушенням принципів змагальності, об`єктивності та верховенства права; (4) на переконання апелянта, такі дії судді прямо суперечать вимогам статей 2, 6, 9, 10, 77 та 90 Кодексу адміністративного судочинства України, присязі судді та стандартам справедливого суду, гарантованим Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод; (5) отже, заявник робить висновок, що суддя Полтавського окружного адміністративного суду ОСОБА_6 свідомо відмовився досліджувати матеріали справи, бо вони мали б вирішальне значення для законного вирішення спору, що свідчить про прямий умисел та зловживання процесуальними повноваженнями. 15.У скарзі до слідчого судді ОСОБА_5 оскаржив бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей за повідомленням від 02.02.2026 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 364 КК. 16.У цьому контексті Суд зазначає, що самого посилання у тексті заяви про вчинення злочину на номер статті Особливої частини КК, який за критерієм «кваліфікації» злочину відповідає умовам предметної підсудності ВАКС (підслідності НАБУ), автоматично не визначає належність скарги до предметної підсудності ВАКС, оскільки в цілях перевірки скарги на прийнятність слідчий суддя (суд) аналізує заяву про вчинення злочину на предмет наявності в ній саме відомостей про вчинення злочину, підсудного ВАКС, за змістовним підходом, а не з огляду на формальне (іноді навіть штучне) зазначення у ній лише певного номеру статті КК для обґрунтування відповідної підслідності (підсудності). 17.Суд звертає увагу, що: (1) викладена в повідомленні інформація не може свідчити про ймовірне вчинення суддею корупційного чи іншого кримінального правопорушення; (2) заявник не навів конкретних доводів та об`єктивних даних щодо обставин ймовірного вчинення злочину, які були б достатніми для попередньої кваліфікації реєстратором ЄРДР діяння саме як кримінального правопорушення. Зазначене позбавляє уповноважених осіб НАБУ провести необхідну попередню оцінку (аналіз) змісту повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет наявності ознак складу кримінального правопорушення; (3) слідчий суддя правильно встановив, що зміст заяви зводиться до незгоди з прийнятим судовим рішенням та не може бути приводом до внесення до ЄРДР відомостей за такою заявою про вчинення кримінального правопорушення. При цьому незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Ініціювання ж кримінального провадження щодо судді не може слугувати механізмом для її переслідування чи позапроцесуального оскарження рішення суду в конкретній справі, яке не задовольняє особу; (4) крім того, згідно з прецедентною практикою ЄСПЛ хоча кримінальне право є необхідним для захисту основоположних прав (особливо умисне заподіяння шкоди життю, катування, серйозні прояви ненависті тощо), для менш тяжких або ненавмисних порушень (як-от медична недбалість, репутаційні чи майнові спори тощо) ЄСПЛ визнає достатніми цивільно-правові або дисциплінарні засоби, підтверджуючи, що кримінальне переслідування має застосовуватися як крайній захід (ultima ratio), де інші механізми виявилися б неефективними або недостатніми (рішення ЄСПЛ у справах «Beizaras and Levickas v. Lithuania» від 14.05.2020, заява № 41288/15, «Blumberga v. Latvia» від 14/01/2009, заява № 70930/01); (5) отже, заявник не зазначив конкретні та вагомі обставини, що свідчать про наявність у діях судді ознак кримінального правопорушення, передбаченого статтею 364 КК, тому колегія суддів дійшла висновку, що твердження про вчинення злочину є суб`єктивною думкою заявника щодо протиправності вчинення окремих дій зазначеною в заяві особою, ґрунтуються на абстрактних доводах та мають характер припущень про можливе існування певних обставин. 18.При цьому Суд звертає увагу, що внесення до ЄРДР неконкретних тверджень (у тому числі припущень) заявника про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об`єктивних відомостей про обставини його вчинення призвело б до: (1) розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення, що в свою чергу (2) не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень; (3) порушення права та законних інтересів осіб, згаданих в таких повідомленнях; (4) використання інструментів статті 214 КПК не для ініціювання початку досудового розслідування щодо конкретного кримінального правопорушення, а для спрямування сил і засобів правоохоронних органів загалом на всю діяльність визначеного заявником підприємства, установи чи організації або окремої людини з метою вже самостійного виявлення слідчим, дізнавачем, прокурором обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (а це є вже іншим приводом для початку досудового розслідування за статтею 214 КПК), а також (5) унеможливлення застосування механізму притягнення заявників до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (стаття 383 КК). Зазначене не відповідає завданням кримінального провадження, які визначені в статті 2 КПК. 19.Отже, зазначені у заяві обставини не можуть свідчити про те, що існує ймовірність вчинення корупційного чи іншого кримінального правопорушення, за ознаками якого скарга підсудна слідчому судді ВАКС, і що описані фактичні дані потребують перевірки засобами кримінального процесу. 20.Враховуючи зазначене вище, слідчий суддя дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення скарги та апелянтом не наведено вагомих доводів на спростування мотивів оскаржуваної ухвали, які дозволили би Суду дійти висновку, що мала місце бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР, та потребує судового контролю. 21.З наведених вище мотивів в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_5 , слід відмовити, а ухвалу слідчого судді - залишити без змін. 22.Керуючись статтями 214, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК, колегія суддів постановила:

1. Апеляційну скаргу - залишити без задоволення.

2. Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.03.2026 - залишити без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3