Постанова Херсонський апеляційний суд № 766/4878/16-ц

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер справи: 766/4878/16 Головуючий в І інстанції: Майдан С.І. Номер провадження: 22-ц/819/20/26 Доповідач: Майданік В.В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 січня 2026 року м. Херсон Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Майданіка В.В., суддів: Воронцової Л.П., Склярської І.В., учасники справи: позивач Товариства з обмеженою відповідальністю "Дебт Форс"; відповідач ОСОБА_1 , розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Федак Лілії Романівни, яка діє від імені ОСОБА_2 , на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 14 серпня 2025 року, ухвалене у складі судді Майдан С.І., дата складання повного рішення не зазначено, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальність "Дебт Форс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, В С Т А Н О В И В : Стислий виклад позовної заяви, оскаржуваного судового рішення та апеляційної скарги 09 червня 2016 року позивач Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 89 289,48 грн, а саме: за кредитом 63 989,19 грн; по відсотках 14 025,01 грн; по комісії 8 875,28 грн; штраф 2 400,00 грн. Також просив стягнути судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 378,00 грн. Позов обґрунтований наступним. 05.09.2014 року ПАТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №500958840, відповідно до умов якого позивач зобов`язався надати відповідачеві кредит у сумі 63 989,19 грн у строк з 05.09.2014 року по 08.09.2019 року. Позивач свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу кредит. Відповідач, у порушення умов договору свої зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 08.05.2016 року має прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 63 989,19 грн, за відсотками у розмірі 14 025,01 грн, по комісії у розмірі 8 875,28 грн. Крім того, позивачем було нараховано неустойку у вигляді штрафу, розмір якої станом на 08.05.2016 року за останні 12 місяців становить 2 400,00 грн. Позивачем на адресу відповідача була направлена 20.05.2016 року вимога про усунення порушень, яка залишена без задоволення. На підставі викладеного, позивач просив задовольнити позов. Ухвалою суду першої інстанції від 04.07.2016 року було відкрито провадження у справі за вказаним позовом та призначено справу до розгляду. 28.02.2019 року відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав. Вказав, що надана позивачем довідка-розрахунок заборгованості станом на 08.05.2016 року не є розрахунком та не може підтвердити наявність у відповідача заборгованості перед банком і є неналежним доказом, оскільки не відповідає нормам ст.9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність". При цьому, на думку відповідача, надані позивачем докази не можуть бути віднесені до документів первинної бухгалтерської документації. Також зазначив, що кредитний договір є нечитаємим, він є неналежним та не допустимим доказом у справі. Відсутність меморіального ордеру про зарахування кредитних коштів виключає можливість стягнення коштів з відповідача. Ухвалою суду від 12.03.2020 року замінено позивача Публічне акціонерне товариство "Альфа Банк" на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Веста". Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2024 року у зв`язку із звільненням з посади судді Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_3 , у зв`язку з поданням заяви про відставку, справу передано судді Майдан С.І. 27.09.2024 року. Ухвалою суду від 30.09.2024 року цивільну справу за позовом ТОВ "Фінансова компанія "Веста" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості прийнято до розгляду та призначено судовий розгляд. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно до протоколу №06/08-2019 загальних зборів учасників ТОВ "ФК "Веста" від 06.09.2019 року, було перейменовано ТОВ "ФК "Веста" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестохіллс Веста", яка є правонаступником всіх прав та обов"язків Товариства. Ухвалою суду від 12.12.2024 року залучено до участі у розгляді даної справи правонаступника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" Товариство з обмеженою відповідальністю "Дебт Форс". 02.07.2025 року представником відповідача Федак Л.Р. було додатково подано відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з підстав викладених у відзиві від 28.02.2019 року. Відповідач вважає, що після переуступки права вимоги позовні вимоги також не можуть бути задоволені, оскільки матеріали справи не містять інформації про зарахування коштів на рахунок ПАТ "Альфа Банк", що ставить під сумнів дійсність першого договору факторингу, та як наслідок усіх інших договорів факторингу та переуступки права вимоги. Договір факторингу, укладений між ПАТ "Альфа-Банк" та ТОВ "Кредитні ініціативи", не містить відомостей про передачу боргу відповідача. Більшість інших договорі факторингу та відступлення права вимоги мають додатки у формі формулярів, а не дійсних додатків до договорів. 07.07.2025 року представником позивача ТОВ "Дебт Форс" було подано відповідь на відзив, в якому зазначено, що ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 12 березня 2020 року у даній справі, залучено до участі у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Веста". Замінено позивача ПАТ "Альфа Банк" на правонаступника ТОВ "Фінансова компанія "Веста". Протоколом № 06/08-2019 від 06.08.2019 року перейменовано ТОВ "ФК "Веста" на ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", що спростовує позицію представника відповідача, що така компанія ніяк не фігурує в даній справі. Тобто, ТОВ "ФК "Веста" та ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" є однією юридичною особою, яка 06.08.2019 змінила назву. Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 12 грудня 2024 року у даній справі, залучено до участі у розгляді даної справи правонаступника позивача ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" ТОВ "Дебт Форс". Отже, обставина набутого ТОВ "Дебт Форс" права грошової вимоги до відповідача підтверджується вищезазначеними ухвалами суду, а тому, на думку позивача, такі обставини не підлягають подальшому доказуванню та дослідженню. У зв`язку з чим, позивач просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, просив позов задовольнити в повному обсязі. Відповідач та представник відповідача в судове засідання не з`явилися. Заяв та клопотань не надходило. Суд розглянув справу за відсутності її учасників. Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 14 серпня 2025 року позов був задоволений частково. Суд вирішив: --- стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальність "Дебт Форс" заборгованість за кредитним договором № 500958840 від 05.09.2014 року у розмірі 80 414,20 грн станом на 08.05.2016 року, з яких: 63 989,19 грн за кредитом; 14 025,01 грн по відсотках; 2 400,00 грн штраф; --- стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальність "Дебт Форс" понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378,00 грн; --- в інший частині позовних вимог відмовити. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що 05.09.2014 року між ПАТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №500958840, відповідно до умов якого позивач зобов`язався надати відповідачеві кредит у сумі 63 989,19 грн у строк з 05.09.2014 року по 08.09.2019 року, з фіксованою процентною ставкою 15,99 % річних, шляхом перерахування кредитних коштів на рахунок позичальника, відкритий в ПАТ "Альфа-Банк". як вказав суд, факт укладення кредитного договору належним чином підтверджено доказами, наданими позивачем, та не заперечувався відповідачем. Також суд виходив з того, що 08.09.2014 року між сторонами було укладено договір про внесення змін і доповнень № 1 до кредитного договору № 500958840 від 05.09.2014 року, в якому сторони дійшли згоди про зміну п.2.6 кредитного договору щодо сплати процентів за його користуванням та інших платежів за цим договором наступним шляхом, повернення кредиту позичальник здійснює з 08.04.2015 року щомісячно у сумах та в терміни, в порядку та на умовах, визначених цим Договором та відповідно до графіку платежів, який є додатком № 1 до цього договору, та є його невід`ємною частиною. Також суд виходив з того, що позивач свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу кредит у розмірі 63 989,19 грн, про що свідчить виписка ПАТ "Альфа-Банк" по особовим рахункам з 05.09.2014 року по 08.05.2016 року, з якої вбачається, що 08.09.2014 року на відкритий рахунок № НОМЕР_1 ОСОБА_1 перераховані кошти у розмірі 63 989,19 грн за кредитним договором №500958840 від 05.09.2014 року. З вказаного рахунку відповідача проводилося перенесення заборгованості по кредиту на рахунок простроченої заборгованості за кредитним договором. Також суд враховував, що в результаті неналежного виконання позичальником зобов`язання, згідно наданого розрахунку ПАТ "Альфа-Банк", станом на 08.05.2016 року відповідач має прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 63 989,19 грн, за відсотками у розмірі 14 025,01 грн, по комісії у розмірі 8 875,28 грн. Крім того, позивачем було нараховано неустойку (штраф), розмір якої станом на 08.05.2016 року за останні 12 місяців становить 2 400,00 грн. Також суд виходив з того, що ПАТ "Альфа-Банк" на адресу відповідача була направлена 20.05.2016 року вимога про усунення порушень, яка залишена без задоволення. Також суд враховував, що внаслідок послідовно укладених договорів з 21.06.2016 по 11.05.2023 року право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ "Дебт Форс", зокрема: --- на підставі договору факторингу від 21.06.2016 року ПАТ "Альфа Банк" відступило Товариству з обмеженою відповідальністю "Кредитні Ініціативи" право вимоги по кредитному договору №500958840, укладеному між ОСОБА_1 та ПАТ "Альфа Банк"; --- на підставі договору факторингу від 26.12.2018 року ТОВ "Кредитні Ініціативи" відступило Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Веста" право вимоги, в тому числі, і по кредитному договору №500958840, укладеному між ОСОБА_1 та ПАТ "Альфа Банк", що підтверджується договором факторингу №2019-1КІ/ВЕСТА, актом приймання передачі; --- на підставі договору відступлення прав вимоги № 16-01/19/1 від 16.01.2019 року ТОВ "Фінансова компанія "Веста" відступило Товариству з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" право грошової вимоги до боржника за кредитним договором №500958840; --- на підставі договору про відступлення (куплю-продажу) прав вимоги від 02.02.2023 року №02-02/23 ТОВ "Вердикт Капітал" відступило Товариству з обмеженою відповідальністю "Камсіс Фінанс" право грошової вимоги до боржника за кредитним договором №500958840; --- на підставі договору № 11-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 11.05.2023 року ТОВ "Камсіс Фінанс" відступило Товариству з обмеженою відповідальністю "Дебт Форс" право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту №500958840, при цьому ТОВ "Дебт Форс" набуло статус кредитора по відношенню до боржника, що підтверджується договором факторингу №11-05/23, витягом з реєстру боржників до договору № 11-05/23, актом прийому-передачі. Також суд виходив з того, що надана позивачем виписка з особового рахунку містить обов`язкові реквізити, визначені законодавством, такі як дата, сума, деталі операції та найменування учасників, а також підтверджує фактичне здійснення господарської операції, фіксує рух коштів та слугує підставою для бухгалтерських записів, та є первинним документом, а тому доводи сторони відповідача щодо неналежності та недопустимості наданих доказів позивачем є хибними та не приймаються до уваги. Також суд враховував, що факт отримання коштів стороною відповідача не оспорюється, останній лише заперечує заявлений позивачем розмір заборгованості за кредитним договором. Натомість, як вказав суд, розрахунок заборгованості, наданий банком, відповідач не спростував, не надав власного розрахунку, а також доказів, що підтверджують повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором. Суд не прийняв до уваги позицію відповідача, який вважав, що наданий банком розрахунок, є необґрунтованим з підстав того, що є відображенням арифметичних розрахунків позивача. При цьому суд зазначив, що відповідач не позбавлений можливості самостійно зробити розрахунок заборгованості, якщо не погоджується з наданим позивачем. Щодо стягнення з відповідача комісії у розмірі 8875,28 грн суд зазначив, що стороною позивача не надано доказів на підтвердження обґрунтованого нарахування відповідачу комісії у зазначеному розмірі. Суд послався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17, відповідно до якої банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку. А тому, вважав суд, позовна вимога про стягнення комісії в розмірі 8 875,28 грн є необґрунтованою та задоволенню не підлягає. Крім того, вирішуючи питання про стягнення судових витрат суд у відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України ухвалив, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню сплачені та документально підтверджені судові витрати у розмірі 1378,00 грн. На вказане рішення адвокат Федак Лілія Романівна, яка діє від імені ОСОБА_2 , подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальність "Дебт Форс" заборгованості за кредитним договором №500958840 від 05.09.2014 року у розмірі 80 414,20 грн станом на 08.05.2016 року, з яких: 63 989,19 грн за кредитом; 14 025,01 грн по відсотках; 2 400,00 грн штраф. Ухвалити в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальність "Дебт Форс" нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. При цьому скаржник послалася на неповне з`ясування обставин справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Зокрема вказала, що суд не прийняв до уваги того, що з виписки не вбачається, що відповідач отримала кошти та користувалась ними, при цьому в кінці виписки зазначено що виписка складена з 14 документів на суму 75 500,90 грн, але самого відображення документів, дебет, кредит на вказані суми не вбачається з виписки. Крім того, як вказав скаржник, сумнів виникає в достовірності документа ще й огляду на те, що в виписці вихідний залишок рахується 53 477,78 грн (тобто ніби заборгованість по кредиту) але в договорах переуступки права вимоги передано борг у розмірі 63 989,19 грн. Також, вказала, що виписка по особовому рахунку не містить всіх визначених відомостей та й в кінці виписки реєстр документів не відповідає самій виписці на наявній в ній інформації. Також зазначила, що поза увагою суду залишилось те, що відповідач зазначила, що зверталась до банку з метою отримання кредиту, але в результаті певних обставин відпала необхідність в кредитних коштах, та відповідачка їх не отримувала. Також вказала, що суд не врахував і того, що Додаток № 1 до договору та заяву Анкету по справі вичитати неможливо, щоб дати їм оцінку. Також вказала, що суд не прийняв до уваги те, що Договір факторингу, укладений між ПАТ "Альфа-Банк" та ТОВ "Кредитні ініціативи", не містить відомостей про передачу боргу відповідача. Натомість до договору факторингу додано лише Акт прийому-передачі без дати, а в самому акті не зазначено, до якого договору факторингу відноситься акт прийому передачі. Крім того, більшість інших договорі факторингу та відступлення права вимоги мають додатки у формі формулярів, а не дійсних додатків до договорів. Також зазначила, що ухвалою суду від 21.03.2018 року було витребувано від ПАТ "Альфа-банк" матеріали кредитної справи за кредитним договором №500958840, укладеного між ПАТ "Альфа банк" та ОСОБА_1 05.09.2014 року. Але вказана ухвала не була виконана позивачем. При цьому відмова в задоволенні клопотання від 15.07.2025 про витребування оригіналів та копій належної якості договорів переуступки права вимоги та кредитного договору з підстав, оскільки матеріали справи містять долучені позивачем докази належної якості (є читаємими), та сторона відповідача не скористалася своїм процесуальним правом на ознайомлення з матеріалами справи, не відповідає дійсності. На підставі вищевикладеного відповідач вважає, що позивач не довів обставини викладені в позовній заяві по справі належними та допустимими доказами. Отже, рішення суду першої інстанції оскаржується в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальність "Дебт Форс" заборгованості за кредитним договором №500958840 від 05.09.2014 року у розмірі 80 414,20 грн станом на 08.05.2016 року, з яких: 63 989,19 грн за кредитом; 14 025,01 грн по відсотках; 2 400,00 грн штраф. Натомість це рішення не оскаржується в частині, в якій було відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальність "Дебт Форс" комісії в розмірі 8 875,28 грн. Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Фактичні обставини, встановлені судом З матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається наступне. 05.09.2014 року між ПАТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №500958840, відповідно до умов якого позивач зобов`язався надати відповідачеві кредит у сумі 63 989,19 грн у строк з 05.09.2014 року по 08.09.2019 року, з фіксованою процентною ставкою 15,99 % річних, шляхом перерахування кредитних коштів на рахунок позичальника, відкритий в ПАТ "Альфа-Банк", на підставі клопотання ОСОБА_1 задля погашення заборгованості за кредитним договором № 500356151 від 27.03.2013 року, та після повного погашення заборгованості остаток коштів зарахувати на рахунок, відкритий згідно договору №500958840 від 05.09.2014 року. 08.09.2014 року між сторонами було укладено договір про внесення змін і доповнень № 1 до кредитного договору №500958840 від 05.09.2014 року, в якому сторони дійшли згоди про зміну п. 2.6 кредитного договору щодо сплати процентів за його користуванням та інших платежів за цим договором наступним шляхом, повернення кредиту позичальник здійснює з 08.04.2015 року щомісячно у сумах та в терміни, в порядку та на умовах, визначених цим Договором та відповідно до графіку платежів, який є додатком № 1 до цього договору, та є його невід`ємною частиною. Позивач свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу кредит у розмірі 63 989,19 грн, про що свідчить виписка ПАТ "Альфа-Банк" по особовим рахункам з 05.09.2014 по 08.05.2016 року, з якої вбачається, що 08.09.2014 року на відкритий рахунок № НОМЕР_1 ОСОБА_1 перераховані кошти у розмірі 63 989,19 грн за кредитним договором №500958840 від 05.09.2014 року. З вказаного рахунку відповідача проводилося перенесення заборгованості по кредиту на рахунок простроченої заборгованості за кредитним договором. Позивач вказує, що відповідач у порушення умов договору свої зобов`язання належним чином не виконав. Згідно наданого розрахунку ПАТ "Альфа-Банк" станом на 08.05.2016 року відповідач має заборгованість у розмірі 89 289,48 грн, а саме: за кредитом 63 989,19 грн; по відсотках 14 025,01 грн; по комісії 8 875,28 грн; штраф 2 400,00 грн. Штраф нараховано станом на 08.05.2016 року за останні 12 місяців. ПАТ "Альфа-Банк" на адресу відповідача була направлена 20.05.2016 року вимога про усунення порушень, яка залишена без задоволення. Внаслідок послідовно укладених договорів з 21.06.2016 по 11.05.2023 року право вимоги до відповідача перейшло до позивача ТОВ "Дебт Форс", зокрема: --- на підставі договору факторингу від 21.06.2016 року ПАТ "Альфа Банк" відступило Товариству з обмеженою відповідальністю "Кредитні Ініціативи" право вимоги по кредитному договору №500958840, укладеному між ОСОБА_1 та ПАТ "Альфа Банк"; --- на підставі договору факторингу від 26.12.2018 року ТОВ "Кредитні Ініціативи" відступило Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Веста" право вимоги, в тому числі, і по кредитному договору №500958840, укладеному між ОСОБА_1 та ПАТ "Альфа Банк", що підтверджується договором факторингу №2019-1КІ/ВЕСТА, актом приймання передачі; --- на підставі договору відступлення прав вимоги № 16-01/19/1 від 16.01.2019 року ТОВ "Фінансова компанія "Веста" відступило Товариству з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" право грошової вимоги до боржника за кредитним договором №500958840; --- на підставі договору про відступлення (куплю-продажу) прав вимоги від 02.02.2023 року №02-02/23 ТОВ "Вердикт Капітал" відступило Товариству з обмеженою відповідальністю "Камсіс Фінанс" право грошової вимоги до боржника за кредитним договором №500958840; --- на підставі договору № 11-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 11.05.2023 року ТОВ "Камсіс Фінанс" відступило Товариству з обмеженою відповідальністю "Дебт Форс" право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту №500958840, при цьому ТОВ "Дебт Форс" набуло статус кредитора по відношенню до боржника, що підтверджується договором факторингу №11-05/23, витягом з реєстру боржників до договору № 11-05/23, актом прийому-передачі. Нормативно-правове обґрунтування та позиція суду апеляційної інстанції Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з ч.1 ст.599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно з положеннями ст.1050 ЦК України: --- якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу (частина 1); --- якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина 2). За змістом ст.10561 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Виписка з особового рахунку, надана банком, містить обов`язкові реквізити, визначені законодавством, такі як дата, сума, деталі операції та найменування учасників, а також підтверджує фактичне здійснення господарської операції, фіксує рух коштів та слугує підставою для бухгалтерських записів. Вказана Виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012р №578/5, згідно якого до таких первинних документів віднесені, зокрема виписки банків, корінці квитанцій і касових чекових книжок, повідомлення банків, касові й банківські документи. А тому, як правильно зазначив суд першої інстанції, тому доводи сторони відповідача щодо неналежності та недопустимості наданих доказів позивачем є хибними та не приймаються до уваги. Також, як обґрунтовано зазначив суд, факт отримання коштів стороною відповідача не оспорювався. Відповідач лише заперечував заявлений позивачем розмір заборгованості за кредитним договором. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про неприйняття до уваги позиції відповідача, який вважав, що наданий банком розрахунок, є необґрунтованим з підстав того, що є відображенням арифметичних розрахунків позивача. При цьому, як правильно вказав суд, що відповідач не позбавлений можливості самостійно зробити розрахунок заборгованості, якщо не погоджується з наданим позивачем. Однак свого контррозрахунку стороною відповідача не надано. Крім того, як вважає апеляційний суд, суд першої інстанції правомірно встановив, що внаслідок послідовно укладених договорів з 21.06.2016 по 11.05.2023 року право вимоги до відповідача перейшло до позивача ТОВ "Дебт Форс". Наявні відповідні договори факторингу підтверджують такий перехід. Апеляційний суд вважає, що в силу положень ч.3 ст.89 ЦПК України судом першої інстанції всебічно, повно та об`єктивно надано оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному окремому доказу, а підстави їх врахування чи відхилення є мотивованими. Установивши, що відповідачка не повернула грошові кошти на погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що згідно розрахунку заборгованості заборгованість ОСОБА_2 перед позивачем ТОВ "Дебт Форс" станом на 08.05.2016 року становить 80 414,20 грн, з яких: 63 989,19 грн за кредитом; 14 025,01 грн по відсотках; 2 400,00 грн штраф. Встановивши зазначене, суд обґрунтовано стягнув вказану суму заборгованості. При цьому оскаржуваним рішенням було відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення комісії в розмірі 8 875,28 грн і в цій частині рішення не оскаржується. Сторона відповідача належними доказами не довела відповідні обставини, на які вона посилається як на підставу для скасування рішення. Отже, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини справи та дав належну оцінку зібраним доказам по справі, а тому прийшов до вірного висновку про задоволення позову у відповідній частині. Таким чином, суд ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, висновки якого не спростовані. Доводи апеляційної скарги не обґрунтовані вимогами закону, не підтверджені належними доказами та висновків суду не спростовують. Зокрема не можуть бути прийняті до уваги посилання скаржниці на неврахування судом невідповідності Виписки по рахунку відповідним вимогам законодавства та неотримання відповідачкою кредитних коштів. При цьому апеляційний суд враховує те, що надана позивачем Виписка з особового рахунку, яка має статус первинного документу, містить обов`язкові реквізити, визначені законодавством, такі як дата, сума, деталі операції та найменування учасників, а також підтверджує фактичне здійснення господарської операції, фіксує рух коштів та слугує підставою для бухгалтерських записів. З вказаної Виписки вбачається, що 08.09.2014 року на відкритий рахунок № НОМЕР_1 ОСОБА_1 перераховані кошти у розмірі 63 989,19 грн за кредитним договором №500958840 від 05.09.2014 року. Також підлягають залишенню поза увагою й посилання скаржника на те, що Додаток № 1 до договору та заяву Анкету по справі вичитати неможливо, щоб дати їм оцінку, а також на те, що відповідні договори факторингу не відповідають вимогам, які ставляться до них. При цьому суд апеляційної інстанції виходить з того, що зазначене не відповідає дійсності, позивачем надано належні докази на підтвердження обставин, на які він посилається як на підставу свої вимог. Крім того, як такі, що не впливають на правильність прийнятого судом рішення та не містять в собі підстав для його скасування, підлягають відхиленню інші доводи апеляційної скарги. Висновки суду апеляційної інстанції Оскільки суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України це є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін. Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу скаргою адвоката Федак Лілії Романівни, яка діє від імені ОСОБА_2 , залишити без задоволення. Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 14 серпня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Дата складення повного тексту постанови 12 січня 2026 року. Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ В.В. Майданік Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Л.П. Воронцова _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ І.В. Склярська