Постанова 4819 № 766/22561/17

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер справи 766/22561/17 Головуючий в 1 інстанції Дорошинська В.Е. Номер провадження 22-ц/819/1601/21 Доповідач Орловська Н.В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 вересня 2021 року Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Орловської Н.В., суддів: Кутурланової О.В., Майданіка В.В., секретар Давиденко І.О. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Харченко Дмитро Миколайович, на заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 12 березня 2019 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, В С Т А Н О В И В: 22.12.2017р. Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» звернулось із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту №Ф050490К від 10.10.2005 року в сумі 254 092,26 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що 10.10.2005 року між ПАТ «Укрсоцбанк » та ОСОБА_1 укладено договір № Ф050490К з урахуванням додаткових угод до нього, відповідно до якого банк надав відповідачу кредит в сумі 14450 дол. США зі сплатою 13% річних та кінцевим терміном повернення всієї заборгованості до 09.10.2017 р. або достроково у випадках, передбачених договором. Позичальник свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим банк, керуючись ст. 1050 ЦК України, вимагає дострокового повернення частини позики, що залишилася несплаченою та сплати процентів. Станом на 10.11.2017 року за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 9567 доларів США, що еквівалентно 254 092,26 грн, у тому числі: 5165,14 доларів США, що еквівалентно 137 178,76 грн сума заборгованості за кредитом; 2570,08 доларів США, що еквівалентно 68 257,66 грн сума заборгованості за відсотками; 1235,63 доларів США, що еквівалентно 32 816,57 грн розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту; 596,39 доларів США, що еквівалентно 15 839,27 грн розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків. Посилаючись на викладені обставини позивач просив задовольнити його вимоги у повному обсязі. Заочним рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 12 березня 2019 року позов ПАТ «Укрсоцбанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 ,на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» суму заборгованості за договором кредиту №Ф08050490К від 10.10.2005 року в розмірі 9567,24 доларів США, що еквівалентно 254 092,26 грн., та судові витрати в сумі 3811,38 грн. Рішення суду мотивовано тим, що банк свої зобов`язання за кредитним договором №Ф08050490К від 10.10.2005 року виконав належним чином у повному обсязі, а саме відкрив позичковий рахунок та надав позичальнику суму кредиту готівкою. Відповідач умови договору не виконує, тим самим порушує строки повернення кредиту та сплати процентів. Неналежне виконання відповідачем зобов`язань за вищевказаним кредитним договором призвели до простроченої заборгованості , що станом на 10.11.2017 року становить 9567,24 що еквівалентно гривні та становить 254092,26 грн. З огляду на викладене суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ПАТ «Укрсоцбанк» у повному обсязі. Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 19.10.2020 р. замінено стягувача ПАТ «Укрсоцбанк» на його правонаступника Акціонерне товариство «Альфа-Банк». (а.с.133-134) Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 07 червня 2021 р. заяву ОСОБА_1 , від імені якого діяв адвокат Старюк В.А., про перегляд заочного рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 12 березня 2019 року залишено без задоволення. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Харченко Дмитро Миколайович просить заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 12.03.2019р. скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з підстав пропуску позивачем строку позовної давності. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що згідно п.4.4 кредитного договору у випадку невиконання (неналежного) виконання позичальником обов`язків, визначених договором, протягом більше, ніж п`ять днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив та відповідно позичальник зобов`язаний протягом одного робочого дня погасити кредит у повному обсязі. З розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що ОСОБА_1 припинила сплачувати кредит та відсотки з 10.04.2014 року. Відповідно до п.2.4.1 кредитного договору сплата процентів здійснюється у валюті кредиту десятого числа місяця наступного за тим, в якому нараховані проценти. Таким чином, з 10.05.2014 року у ОСОБА_1 утворилася прострочена заборгованість за кредитом. Суд першої інстанції не звернув уваги на пропуск позивачем строку позовної давності, а відповідач не мав можливості подати відповідну заяву у зв`язку з неповідомленням її належним чином про дату, час та місце розгляду справи. З огляду на викладене апелянт просить застосувати строк позовної давності при розгляді даної справи та задовольнити вимоги апеляційної скарги. Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив, що в силу ч.3 ст. 360 ЦПК України не є перешкодою для перегляду судового рішення. Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, колегією суддів встановлені такі обставини. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Із наявних справі письмових доказів вбачається, що 10.10.2005 року між Акціонерним комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (в подальшому реорганізованого в ПАТ «Укрсоцбанк») та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту № Ф050490К з урахуванням додаткових угод до нього, відповідно до якого банк надав відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 14 450 доларів США, зі сплатою 13 процентів річних та кінцевим терміном повернення основної заборгованості до 09.10.2017р. (а.с.11-17) Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, надав ОСОБА_1 у кредит грошові кошти в сумі 14 450,00 доларів США, що еквівалентно 72 972,50 грн, що підтверджується заявою на видачу готівки №112 від 10.10.2005р. (а.с.18) Відповідач умови договору належним чином не виконує, внаслідок чого за розрахунком банку станом на 10 листопада 2017 року за ОСОБА_1 утворилась заборгованість у розмірі 9567,24 долари США, що еквівалентно 254 092,26 грн., у тому числі: -5165,14 доларів США, що еквівалентно 137 178,76 грн сума заборгованості за кредитом; -2570,08 доларів США, що еквівалентно 68 257,66 грн сума заборгованості за відсотками; -1235,63 доларів США, що еквівалентно 32 816,57 грн розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту; -596,39 доларів США, що еквівалентно 15 839,27 грн розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків. (а.с.5-8) Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що відповідач не заперечує факт неналежного виконання нею умов кредитного договору та не заперечує проти визначеної позивачем суми заборгованості. Разом з тим, відповідач вважає відсутніми підстави для задоволення позовних вимог у зв`язку з пропуском позивачем строку позовної давності. Апеляційний суд вважає обґрунтованими вказані доводи скаржника виходячи з наступного. Згідно ч.3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Апеляційним судом встановлено, що розгляд справи здійснювався судом першої інстанції в судовому засіданні за відсутності сторін. Згідно ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. З матеріалів справи вбачається, що надіслані на адресу ОСОБА_1 судові повістки про виклик в судові засідання, призначені на 20.06.2018р та 05.12.2018р повернуті на адресу суду відділенням поштового зв`язку з відміткою про причини невручення «за закінченням терміну зберігання». (а.с.34, 42, 45) Згідно ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. За наведених обставин та з урахуванням вимог ч.8 ст. 128 ЦПК України слід дійти висновку, що за умови проставлення у поштовому повідомленні відмітки про причини невручення судової повістки «за закінченням терміну зберігання» відповідач не може вважатися повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду даної справи судом першої інстанції. Виклик ОСОБА_1 в судове засідання, призначене на 12.03.2019 р., шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с.50) колегія суддів також вважає неналежним повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, оскільки відповідно до ч.11 ст. 128 ЦПК України такий спосіб виклику до суду застосовується у випадках, коли зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи особи невідоме. Згідно ч.6 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. На виконання вимог вказаної норми закону Херсонським міським судом Херсонської області направлено запит до Відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради про надання відомостей щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 (а.с.27) 09.01.2018р. Відділом реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради надано відповідь №16-21/253, згідно якої на даний час Відділ не володіє відомостями щодо осіб, зареєстрованих за вказаною у запиті адресою, оскільки триває процедура приймання передачі картотек із питань реєстрації місця проживання / перебування фізичних осіб. (а.с.28) Апеляційний суд вважає, що отримана судом першої інстанції інформація не може мати наслідком висновок про невідоме місце зареєстрованого проживання (перебування), ОСОБА_1 , оскільки уповноважений орган, що володіє персональними даними, фактично не надав витребувану судом інформацію, пославшись на здійснення процедури приймання передачі картотек із питань реєстрації місця проживання / перебування фізичних осіб. Отримання такої відповіді вимагало від суду першої інстанції вчинення додаткових дій, спрямованих на отримання відомостей щодо місця реєстрації відповідача ОСОБА_1 . При цьому, висновок суду першої інстанції щодо невідомого зареєстрованого місця проживання (перебування) ОСОБА_1 та виклик її в судове засідання у порядку ч.11 ст. 128 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, є передчасним. Отже, суд першої інстанції, не повідомивши відповідача належним чином про розгляд справи, фактично позбавив її права на подання заяви про застосування позовної давності до ухвалення судом рішення по суті спору, внаслідок чого порушив принципи змагальності та рівності сторін, які є елементами права на справедливий судовий розгляд. У постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 200/11343/14-ц Велика Палата Верховного Суду з метою ефективного гарантування права на справедливий суд відступила від висновку Верховного Суду України, сформульованого у постановах від 30 вересня 2015 року у справі № 6-780цс15 та від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1374цс17, зазначивши, що той факт, що відповідач, який не був належно повідомлений судом першої інстанції про час і місце розгляду справи, не брав участі у такому розгляді, є підставою для вирішення апеляційним судом заяви цього відповідача про застосування позовної давності, навіть якщо така заява не подавалася ним у суді першої інстанції. З огляду на викладене, апеляційний суд вважає за можливе прийняти до розгляду заяву відповідача про застосування позовної давності, надавши їй належну правову оцінку. Згідно ст. 256 ЦКУ України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. (ст. 257 ЦК України) Відповідно до ст.253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. За загальним правилом, яке міститься у ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 ст.261 ЦК України). Згідно п. 1.1.2 кредитного договору №Ф050490К від 10.10.2005р. погашення кредиту здійснюється до десятого числа місяця наступного за місяцем, передбаченим у графіку та в останній день користування кредитом. Згідно п.3.3.6 договору позичальник зобов`язаний суворо дотримуватись положень цього Договору. Пунктом 4.4 договору передбачено, що у разі невиконання (неналежного) виконання позичальником обов`язків, визначених п.п. 3.3.2-3.3.7, 3.3.11-3.3.13 та 3.3.16 цього Договору, порушення позичальником умов договорів, визначених п.1.3 цього Договору, протягом більше, ніж п`ять днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив та відповідно позичальник зобов`язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту, а також нараховані штрафні санкції (штраф, пеню). Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, останній платіж за кредитним договором №Ф050490К від 10.10.2005р. був здійснений ОСОБА_1 10 квітня 2014 р. шляхом сплати відсотків в сумі 100 доларів США, що еквівалентно 1 261,79 грн. (а.с.7) Наступний платіж у строк до 10.05.2014 року відповідачем не здійснено. Таким чином, виходячи з положень п. 4.4 кредитного договору, у зв`язку з невиконанням позичальником ОСОБА_1 обов`язків за кредитним договором №Ф050490К від 10.10.2005р., строк користування кредитом вважається таким, що сплив 16.05.2014 р. (через п`ять днів після визначеної договором дати щомісячного платежу), а тому 17 травня 2014 року у відповідача виник обов`язок погасити кредит в повному обсязі. Таким чином, перебіг строку позовної давності у даних спірних правовідносинах розпочався з 17 травня 2014 року, тобто з наступного дня після закінчення строку користування кредитом ОСОБА_1 за кредитним договором №Ф050490К від 10.10.2005р., та закінчився 17 травня 2017 року. Переривання строку позовної давності судом не встановлено. За наведених обставин слід дійти висновку, що на момент звернення ПАТ «Укрсоцбанк» до суду із даним позовом 22.12.2017 року трирічний строк позовної давності сплинув, при цьому клопотання про поновлення вказаного строку з зазначенням поважних причин його пропуску позивачем не надано. Згідно ч. 4 ст. 267 ЦПК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Встановивши обставини справи, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про відмову у задоволенні позовних вимог в зв`язку з пропуском позивачем позовної давності є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст.267 ч.4 ЦПК України. На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 12 березня 2019 року слід скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, сплачений скаржником при подачі апеляційної скарги судовий збір в сумі 5717,07 грн. підлягає стягненню з позивача. Керуючись ст.ст. 19, 141, 367, 374, 376 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Харченко Дмитро Миколайович,задовольнити. Заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 12 березня 2019 року скасувати і постановити нове рішення. У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити. Стягнути з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 5717,07 грн. (п`ять тисяч сімсот сімнадцять грн. 07 коп.) Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови лише у випадках, встановлених п.2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Повний текст судового рішення складено 15 вересня 2021 року. Головуючий ______________ Н.В.Орловська Судді: ______________ О.В.Кутурланова ______________ В.В. Майданік