Постанова Закарпатський апеляційний суд № 303/4794/22
від 18.12.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 303/4794/22 П О С Т А Н О В А Іменем України 18 грудня 2025 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в складі: головуючого: судді Джуги С.Д., суддів: Собослоя Г.Г., Мацунича М.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 квітня 2025 року у складі судді Полянчука Б.І., у справі за позовом ОСОБА_1 до Мукачівської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання недійсними та скасування рішень, в с т а н о в и в : Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 квітня 2025 року у поновленні процесуального строку для подання заяви про допит в якості свідка відповідача ОСОБА_2 відмовлено. Заяву ОСОБА_1 про допит в якості свідка відповідача ОСОБА_2 - залишено без розгляду. Не погоджуючись з такою ухвалою ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким поновити строк на подання заяви про допит свідка ОСОБА_2 та направити запит про міжнародну правову допомогу для його допиту як свідка. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції не враховано, що представник позивача, адвокат Гуштан Г.Г., фактично вступив у справу нещодавно та виявив обставини, які потребують виклику ОСОБА_2 , як свідка. Зазначає, що представником одразу після ознайомлення з матеріалами справи було вжито заходів для з`ясування місця перебування свідка за кордоном та подано заяву до суду, що свідчить про добросовісність та відсутність зволікання. Стверджує, що на попередніх етапах не мала об`єктивної можливості заявити відповідне клопотання, оскільки їй не було достеменно відомо про місце перебування ОСОБА_2 та його значення як потенційного свідка у справі. Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. Згідно з вимогами ч.2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про відмову поновити або продовжити пропущений процесуальний строк (п.10 ч.1 ст.353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З огляду на вищенаведене, розгляд даної справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Згідно з положеннями ч.1 ст. 367 ЦПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відмовляючи у поновленні процесуального строку для подання заяви про допит в якості свідка відповідача ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що до вступу у справу представника позивача - адвоката Гуштан Г.Г., позивачці надавалась правова допомога іншими адвокатами, відтак у позивача та її представників будо достатньо часу для подання заяви про виклик свідків у встановлений законом строк. Окрім того, вказував, що зазначені представником позивача підстави поновлення лише вказують на те, що позивач не дотрималась встановленого процесуального строку з причини власної бездіяльності чи бездіяльності її представників, які не скористалися правом на подання заяви про виклик свідка у встановлений законом строк. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Забезпечення доказів - це оперативне закріплення у встановленому цивільним процесуальним законом порядку відомостей про факти, яке вчиняється суддею з метою використання їх як докази при розгляді та вирішенні цивільних справ у суді. Забезпечення доказів у жодному випадку не можна ототожнювати із їх дослідженням або оцінкою. Єдина мета забезпечення доказів - це їх фіксація для забезпечення можливості їх дослідження та оцінки при подальшому розгляді справи. Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування тобто обставин, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ч. 1 ст. 81 ЦПК України). Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. (ч. 2 ст. 116 ЦПК України). За змістом положень ч.1 ст.69 ЦПК України свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи. Відповідно до ст. 91 ЦПК України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі. В ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду. Звернення суду України із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави врегульовано ст. 498 ЦПК України, згідно якої у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами. Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 серпня 2022 року відкрито провадження у справі та ухвалено її розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Справу призначено до судового розгляду 30 серпня 2022 року о 10 годині 00 хвилин (https://reyestr.court.gov.ua/Review/105652772). 01 квітня 2025 року позивач подала до суду першої інстанції заяву про направлення запиту (доручення) про міжнародну правову допомогу до компетентного органу Чеської Республіки для допиту в якості свідка ОСОБА_2 . Таким чином, заява про допит свідка подана стороною позивача з пропуском процесуального строку, визначеного ст.91 ЦПК України. Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку для подання заяви про виклик свідка, представник позивача посилався на те, що він раніше не брав участь по цій справі в якості представника позивача. Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом. Під процесуальним строком розуміють строк, в межах якого вчиняються певні процесуальні дії. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ст. 127 ЦПК України). Аналіз змісту наведеної норми дає підстави для висновку, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для позивача подати до суду певний процесуальний документ у встановлений законом строк. Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Частиною першою статті 58 ЦПК України визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки (частина перша статті 64 ЦПК України). Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (стаття 44 ЦПК України). У цивільному судочинстві адвокат не наділений самостійними процесуальними правами та не є стороною у справі, а лише здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Водночас, сторона у справі на свій розсуд обирає спосіб реалізації своїх процесуальних прав, звернутися до суду особисто або через представника. Сторона не позбавлена можливості самостійно вчиняти процесуальні дії, у тому числі, з метою недопущення ризиків настання негативних наслідків. Як вірно зазначив суд першої інстанції, у позивача та її попередніх представників було достатньо часу для подання заяви про виклик свідка у встановлений законом строк, однак з причини власної бездіяльності чи бездіяльності її представників, останніми такий строк було пропущено, водночас можливість подання заяви про виклик свідка залежала лише від волевиявлення самої позивача, тобто мала суб`єктивний характер. Враховуючи вищенаведене, посилання апелянта на те, що представник позивача почав брати участь у справі після закінчення строку, передбаченого ч.3 ст.91 ЦПК України, не свідчить про пропуск строку на подання заяви про виклик свідка з поважних причин. З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено позивачу у поновленні строку на подання заяви про допит в якості свідка ОСОБА_2 , оскільки нею не наведено поважних причин, які б перешкоджали їй звернутися з такою заявою у строк, передбачений ч.3 ст.91 ЦПК України. Ухвала суду є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування не має. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому апеляційним судом не можуть бути взяті до уваги. Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, у х в а л и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 квітня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню не підлягає. Повне судове рішення складено 18 грудня 2025 року. Головуючий: Судді: