Постанова 4813 № 523/9009/21

Номер провадження: 22-ц/813/2076/25 Справа № 523/9009/21 Головуючий у першій інстанції Далеко К.О. Доповідач Погорєлова С. О. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16.09.2025 року м. Одеса Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі: головуючого судді: Погорєлової С.О. суддів: Сєвєрової Є.С., Таварткіладзе О.М. за участю секретаря: Зєйналової А.Ф.к., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі за скаргою боржника ОСОБА_1 (стягувач - ОСОБА_2 ) про визнання дій державного виконавця Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) Кубрак Д.А. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження незаконними та скасування вказаної постанови, на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси, постановлену під головуванням судді Далеко К.О. 06 червня 2024 року у м. Одеса, - встановила: У травні 2021 року боржник ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції зі скаргою на дії державного виконавця Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) Кубрак Д.А., у якій просив: - скасувати постанову Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одеса Південного міжрегіонального управління юстиції про відкриття виконавчого провадження від 07.04.2021 року № ВП 65059261, та визнати дії державного виконавця Кубрак Д.А. незаконними та протиправними. В обґрунтування скарги ОСОБА_1 зазначав наступне: скарга подана ним до суду у встановлений законом 10 денний строк, оскільки він лише 07.05.2021 року отримав копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.04.2021 року, на поштовому відділенні, тому строк звернення до суду ним не порушений; державний виконавець не викликав боржника до виконавчої служби, не надсилав на його адресу документи виконавчого провадження; у оскаржуваній постанові державного виконавця вказана адреса стягувача за якою особа не проживає більше 6 років; державний виконавець не роз`яснив боржнику його права та обов`язки, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження»; боржника не викликали до виконавчої служби, він не надавав пояснень за фактами невиконання рішень. У подальшому, заявник ОСОБА_1 неодноразово подавав до суду першої інстанції заяви-доповнення до скарги, у яких зазначав, що державний виконавець Кубрак Д.А. не надав суду доказів про те, що на 07.04.2021 року заявник є працевлаштованою особою; в оскаржуваній постанові державний виконавець зазначав про стягнення аліментів з 25.05.2020 року, у той час коли продовжується стягнення з боржника аліментів по іншій справі; заінтересована особа, стягувач аліментів, знаходиться поза межами держави та має власний заробіток; постанова державного виконавця була винесена через 80 діб після того, як заявник вже був непрацевлаштованою особою. Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 06.06.2024 року у задоволенні скарги боржника ОСОБА_1 відмовлено В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким вимоги скарги задовольнити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що виконавчий лист виданий по справі за адресою, за якою стягувачака (донька боржника) не проживала та не перебувала більш ніж 5 років. Крім того, апелянт не отримував відзив на скаргу від державного виконавця, що є порушенням норм цивільно-процесуального законодавства. Сторони про розгляд справи на 16.09.2025 року були сповіщені належним чином, у судове засідання не з`явились. Колегія суддів зазначає, що згідно зі ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. На підставі викладеного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 12.02.2021 року по справі № 523/7798/20 було задоволено позовну заяву ОСОБА_2 , стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітків (доходів) щомісячно, починаючи з 25.05.2020 року і до закінчення нею навчання, а саме до 30.06.2023 року. 19.03.2021 року Суворовським районним судом м. Одеси було видано виконавчий лист на виконання рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 12.02.2021 року по справі № 523/7798/20, яке набрало законної сили 18.03.2021 року. 05.04.2021 року стягувач ОСОБА_2 звернулась до Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) із заявою про прийняття до виконання виконавчого листа №523/7798/20 про стягнення з ОСОБА_1 на користь заявниці аліментів на її утримання у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітків (доходів) щомісячно, починаючи з 25.05.2020 року і до закінчення нею навчання, а саме до 30.06.2023 року. Постановою державного виконавця Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) Кубрак Д.А. від 07.04.2021 року: - відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 523/7798/20, виданого 19.03.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітків (доходів) щомісячно, починаючи з 25.05.2020 року і до закінчення нею навчання, а саме до 30.06.2023 року; - зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Супровідним листом від 07.04.2021 року на адресу боржника ОСОБА_1 державним виконавцем було надіслано копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.04.2021 року, яку ОСОБА_1 отримав 07.05.2021 року. Згідно ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Оскільки виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень, постанова виконавця про відкриття виконавчого провадження може бути скасована судом лише у випадку, коли судом буде достовірно встановлено, що у виконавця були відсутні підстави для прийняття виконавчого документа до виконання або виконавчий документ поданий особою, яка не має права на подання виконавчого документа до виконання. З матеріалів виконавчого провадження № 65059261 не вбачається жодних порушень державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження» та положень Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року №512/5 при винесенні державним виконавцем постанови від 07.04.2021 року по ВП 65059261 про відкриття виконавчого провадження. Безпідставними при цьому є доводи боржника ОСОБА_1 , у якості підстав для скасування постанови державного виконавця від 07.04.2021 року та визнання дій виконавця незаконними, про те, що державний виконавець не викликав його до виконавчої служби. Так, згідно ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому ст. 27 цього Закону. Судом першої інстанції правильно встановлено, що ані Законом України «Про виконавче провадження», ані Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року №512/5 не передбачено обов`язку державного виконавця здійснювати виклик боржника перед винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження. Щодо доводів боржника ОСОБА_1 про невиконання державним виконавцем вимог ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», в частині не ознайомлення його із матеріалами виконавчого провадження, то судом зазначено наступне. З матеріалів справи вбачається, що п. 5 постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.04.2021 року ВП № 65059261 містить номер ідентифікатору доступу, із використанням якого боржник ОСОБА_1 міг реалізувати своє право на ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження. Крім того, реалізація державним виконавцем обов`язку на ознайомлення сторони із матеріалами виконавчого провадження безпосередньо у виконавчій службі залежала від дій ОСОБА_1 щодо подачі відповідної заяви на ознайомлення, чого останнім зроблено не було, у зв`язку із чим доводи скаржника в цій частині є необгрунтованими. У скарзі ОСОБА_1 також посилався на невиконання державним виконавцем вимог ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» в частині роз`яснення боржнику його прав та обов`язків, однак, частково права та обов`язки були роз`яснені державним виконавцем боржнику у постанові про відкриття виконавчого провадження від 07.04.2021 року. Крім того, як вірно зазначено судом, постанова про відкриття виконавчого провадження є лише першою стадією виконавчого провадження, а тому роз`яснення боржнику інших прав та обов`язків, невиключний перелік яких встановлений ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», може бути здійснено державним виконавцем на інших стадіях виконання виконавчого документа. Щодо доводів боржника ОСОБА_1 про те, що він не отримував виконавчий лист від 19.03.2021 року, що на його думку є порушенням ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження», то колегія суддів приймає до уваги, що виконавчий лист судом видається саме стягувачу, а не боржнику. Як вже вказувалось вище, державним виконавцем доведено до відома боржника ОСОБА_1 ідентифікатор доступу до матеріалів виконавчого провадження, а відповідно і до виконавчого листа, виданого на виконання Суворовським районним судом м. Одеси 19.03.2021 року, про що зазначено в оскаржуваній постанові. Доводи боржника про те, що у виконавчому листі від 19.03.2021 року та у постанові про відкриття виконавчого провадження від 07.04.2021 року вказана адреса заінтересованої особи (стягувача), за якою остання не проживає, не знаходиться та не перебуває, є безпідставними, оскільки виконавчий лист виданий 19.03.2021 року саме Суворовським районним судом м. Одеси, і державний виконавець не має жодного відношення до порядку його видачі та заповнення. Крім того, при відкритті виконавчого провадження державний виконавець не зобов`язаний перевіряти та давати оцінку змісту виконавчого листа в частині, що стосується рішення суду, на підставі якого він був виданий, зокрема перевіряти адресу реєстрації стягувача або боржника. Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», у разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. У даному випадку, як вірно зазначено судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначив адресу стягувача, яка зазначена у виконавчому листі, що відповідало ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження». Вказані обставини у повному обсязі спростовують доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що виконавчий лист виданий по справі за адресою, за якою стягувачка (донька боржника) не проживала та не перебувала більш ніж 5 років. Щодо доводів скаржника про перебування на розгляді в Одеському апеляційному суді апеляційної скарги на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 12.02.2021 року у справі №523/7798/20, то судом першої інстанції вірно враховане наступне. Згідно ч. 1 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню). З огляду на викладене, розгляд апеляційним судом апеляційної скарги на рішення суду, згідно якого було видано виконавчий лист, не є підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, а є підставою для його зупинення. За даними Автоматизованої системи виконавчих проваджень, ВП № 65059261 на час розгляду справи судом першої інстанції було зупинено. Постановою Одеського апеляційного суду від 21.02.2022 року по справі № 523/7798/20 рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 12.02.2021 року було скасовано в частині розміру стягнутих аліментів. Прийнято в цій частині постанову, якою стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітків (доходів) щомісячно, починаючи з 25.05.2020 року і до закінчення нею навчання, а саме до 30.06.2023 року. Разом із тим, наведені обставини не впливають на законність постанови Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одеса Південного міжрегіонального управління юстиції про відкриття виконавчого провадження від 07.04.2021 № ВП 65059261. Щодо доводів боржника ОСОБА_1 про те, що державний виконавець Кубрак Д.А. не надав суду доказів про те, що на 07.04.2021 року заявник є працевлаштованою особою, а постанова державного виконавця була винесена через 80 діб після того, як заявник вже був непрацевлаштованою особою. Судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що предметом розгляду у даній справі є перевірка законність постанови державного виконавця Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) Кубрак Д.А. від 07.04.2021 року про відкриття виконавчого провадження, тобто, судом надається оцінка діям державного виконавця станом саме на 07.04.2021 року. При цьому, на стадії відкриття виконавчого провадження до обов`язків державного виконавця не входить здійснення перевірки того, чи є боржник працевлаштованою особою, оскільки такі виконавчі дії вчиняються державним виконавцем вже підчас безпосереднього виконання виконавчого листа, що не є предметом судового розгляду у даній справі. Доводи боржника ОСОБА_1 про те, що державний виконавець Кубрак Д.А. в оскаржуваній постанові зазначає про стягнення з нього аліментів з 25.05.2020 року, у той час коли продовжується з нього стягнення аліментів по іншій справі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки оскаржувана постанова державного виконавця Кубрак Д.А. у повному обсязі відповідає змісту виконавчого листа, який був виданий 19.03.2021 року Суворовським районним судом м. Одеси на виконання рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 12.02.2021 року по справі № 523/7798/20, яке набрало законної сили 18.03.2021 року. Аналогічно не мають правового значення для розгляду даної скарги доводи ОСОБА_1 про те, що заінтересована особа - стягувач аліментів, знаходиться поза межами держави, та має власний заробіток, оскільки вказаним обставинам судом не може бути надана правова оцінка при розгляді скарги на дії державного виконавця на стадії відкриття виконавчого провадження 07.04.2021 року. Також судом першої інстанції правильно прийнято до уваги, що боржник ОСОБА_1 у скарзі та поясненнях зазначає про різноманітні порушення державним виконавцем вимог закону, які не пов`язані із порядком прийняття рішення державним виконавцем про відкриття виконавчого провадження. Вирішуючи спір по суті заявлених вимог скарги, суд першої інстанції, правильно встановивши обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, надавши належну оцінку поданим сторонами доказам, як в цілому, так і кожному окремо, дійшов обґрунтованого висновку про те, що постанова державного виконавця Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) Кубрак Д.А. від 07.04.2021 року та процесуальні дії, пов`язані з її винесенням, повністю відповідають вимогам закону, що виключає можливість задоволення скарги ОСОБА_3 . Із урахуванням того, що інші доводи апеляційної скарги є ідентичними доводам скарги на дії державного виконавця, яким судом першої інстанції надана належна оцінка, колегія суддів доходить висновку про відсутність необхідності повторно відповідати на ті самі аргументи апелянта. При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Ухвала Суворовського районного суду м. Одеси від 06.06.2024 року постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування немає. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, колегія суддів, - постановила: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 06 червня 2024 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України. Повний текст судового рішення складений 16 жовтня 2025 року. Головуючий С.О. Погорєлова Судді Є.С. Сєвєрова О.М. Таварткіладзе