Постанова Одеський апеляційний суд № 523/16455/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25.05.2021 року м. Одеса Єдиний унікальний номер справи №523/16455/20 Апеляційне провадження № 22-ц/813/6287/21 Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого-Колеснікова Г.Я.(суддя-доповідач), суддів- Ващенко Л.Г., Сєвєрової Є.С., за участю секретаря -Кузьмук А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Фомічова Ігора Олеговича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Суворовського районного суду м.Одеси від 17 грудня 2020 року, постановлену під головуванням судді Середи І.В., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст скарги та заперечень на скаргу У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м.Одеси Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеси) Гуйван А.П.(далі- старший державний виконавець), заінтересована особа: ОСОБА_2 . Скарга обґрунтована тим, що на примусовому державного виконанні старшого виконавця Гуйван А.П. знаходиться виконавчий лист №523/10864/18, виданий Суворовським районним судом м.Одеси 21 грудня 2018 року, про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно, по 1/4 частині з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09 серпня 2018 року до досягнення повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначав, що у жовтні 2020 року він звернувся до старшого державного виконавця із заявою про надання розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, до якої додав довідку про свою заробітну плату та копії банківських квитанцій про сплату аліментів за період з 30 серпня 2018 року по 28 вересня 2020 року. Отримавши від неї розрахунок від 15 жовтня 2020 року, який склав 24 527,32 грн., він встановив, що в ньому взагалі не врахована сума аліментів, які ним сплачено на особистий рахунок дитини протягом усього часу таких виплат за рішенням суду. Посилаючись на зазначені обставини, скаржник просив визнати неправомірним розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 15 жовтня 2020 року та зобов`язати старшого державного виконавця здійснити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів з урахуванням висновків суду (т.1а.с.1-4). Старший державний виконавець Гуйван А.П. заперечувала проти задоволення скарги, вказуючи на те, що розрахунок заборгованості по аліментам здійснено з урахуванням вимог закону. Представник стягувача ОСОБА_2 заперечував проти скарги посилаючись на те, що ніяких домовленостей з ОСОБА_1 про перерахунок аліментів на рахунок сина не було. Сплачені кошти боржником це є ніщо іншим як кишенькові кошти дитині і ніяк не можуть враховуватися як аліменти. За рішенням суду ОСОБА_1 повинен був сплачувати аліменти на користь стягувача. Більше того, сторони не спілкуються вже протягом п`яти років, тому твердження ОСОБА_1 про домовленість не відповідає дійсності. Раніше стягувач не контролювала сплату аліментів через необхідність проходження свого лікування за кордоном. Зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 17 грудня 2020 року скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Судове рішення мотивовано тим, що боржником не надано належних доказів на підтвердження наявності домовленості між батьками про порядок перерахування аліментів на утримання сина безпосередньо дитині. За таких обставин у суб`єкта оскарження не було правових підстав для врахування в розрахунку заборгованості по аліментам грошових коштів, сплачених боржником на рахунок сина протягом 2018-2020 років (т.1а.с.249). Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу В апеляційній скарзі адвокат Фомічов І.О. в інтересах ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати, постановить нову ухвалу якою задовольнити скаргу, захистити права та інтереси боржника та позбавити стягувача від недобросовісного подвійного стягнення аліментів на утримання дитини (т.1а.с.251-255). У відзиві на апеляційну скаргу начальник Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м.Одеси Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (далі Другий Малиновський ВДВС) Войтенко В.В. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення , ухвалу суду без змін, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість її доводів (т.2а.с.17-18). Правом відзиву на апеляційну скаргу інші учасники процесу не скористались. Старший державний виконавець Гуйван А.П. в судове засідання, призначене на 25 травня 2021 року, не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не подавала, що відповідно до правил ч.2 ст.372 ЦПК Українине перешкоджає розгляду справи у її відсутність. Позиція апеляційного суду Заслухавши суддю-доповідача, скаржника, його представника, та представника стягувача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Встановлені фактичні обставини справи Встановлено, що рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 24 жовтня 2018 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно по 1/4 частині з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09 серпня 2018 року до досягнення повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.1а.с.74-75). 21 грудня 2018 року Суворовським районним судом м.Одеси року видано виконавчий лист по справі №523/10864/18, в якому зазначено, що рішення суду вступило в закону силу 26 листопада 2018 року. Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання до 05 листопада 2020 року (т.1а.с.72-73). Згідно матеріалів виконавчого провадження, які додані до матеріалів справи, виконавчий лист пред`явлений стягувачем до виконання 18 лютого 2019 рокув Другий Малиновський ВДВС (т.1а.с.70-71). 25 лютого 2019 року державним виконавцемПанасюком В.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №58417947 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1а.с.77-78). 22 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до начальника Другого Малиновського ВДВС із заявою про надання до виконавчого провадження про сплату аліментів: довідку з місця роботи від 21 березня 2019 року про його розмір заробітної плати, а також квитанцій про сплату аліментів шляхом поповнення карткового рахунку сина (т.1 а.с.79). Згідно розрахунку заборгованості із сплати аліментів від 01 квітня 2019 року, складеного державним виконавцем Панасюком В.В., за період з 09 серпня 2018 року по березень 2019 рік, з врахуванням квитанцій, які надано боржником, про сплату грошових коштів безпосередньо сину в розмірі 4 492 грн., заборгованість по аліментам станом на 01 квітня 2019 року склала 3 206,15 грн. (т.1а.с.177). За розрахунком заборгованості із сплати аліментів від 17 жовтня 2019 року, складеного державним виконавцем Панасюком В.В., за період з 09 серпня 2018 року по жовтень 2019 рік, з врахуванням квитанцій, які надано боржником, про сплату грошових коштів безпосередньо стягувачу, сума аліментів яка підлягає стягненню склала 15 048,15 грн., сплачено боржником - 11 942 (т.1а.с.131). Згідно розрахунку заборгованості із сплати аліментів від 23 грудня 2019 року, складеного державним виконавцем Панасюком В.В., за період з 09 серпня 2018 року по грудень 2019 рік, з врахуванням квитанцій, які надано боржником, про сплату грошових коштів безпосередньо стягувачу, сума аліментів яка підлягає стягненню склала 17 266,15 грн., сплачено боржником -11 942 грн. Станом на 23 грудня 2019 року заборгованість по аліментам склала 5 234,15 грн. (т.1а.с.85,179). Вказані розрахунки заборгованості не скасовані начальником Другого Малиновського ВДВС Войтенко О.О. або у судовому порядку, а тому є чинними. 02 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до зазначеного начальника із заявою про додання до виконавчого провадження про сплату аліментів: -довідки з місця роботи про нарахування заробітної плати з 01 вересня 2019 року по червень 2020 року; - квитанцій про оплату аліментів на картковий рахунок сина (т.1 а.с.136-157). В подальшому виконавче провадження прийнято до провадження старшого державного виконавця Гуйван А.П. 02 липня 2020 рокунею винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника АСВП№58417947(т.1а.с.218). Згідно розрахунку заборгованості із сплати аліментів від 01 липня 2020 року, складеного старшим державним виконавцем Гуйван А.П., за період з 09 серпня 2018 року (за рішенням суду) по червень 2020 рік, сума аліментів яка підлягає стягненню склала 35 603 грн. У вказаному розрахунку зокрема зазначено, що боржником надано квитанції про сплату грошових коштів безпосередньо стягувачу в сумі 19 137 грн. Сплачено боржником у серпні 2018 року - 398 грн., з вересня 2018 року по червень 2020 року боржником аліменти не сплачено (т.1а.с.175, 187-188). В той же день, 01 липня 2020 року, старшим державним виконавцем заборгованість знову перераховується та за той же період складає 21 686,91 грн. У вказаному розрахунку зазначено, що боржником надано квитанції про сплату грошових коштів безпосередньо стягувачу 19 137 грн. В даному розрахунку зазначено, що боржником аліменти не сплачено із серпня 2018 року по червень 2020 рік (т.1а.с.181). При цьому, у вказаних розрахунках заборгованості по сплаті аліментів від 01 липня 2020 року, старший державний виконавець Гуйван А.П. не навела мотивів з яких підстав нею взята до уваги сума аліментів в розмірі 19 137 грн., яка сплачена боржником стягувачу за наданими квитанціями (т.1 а.с.175,181,187-188). За останнім розрахунком, який розрахованостаршим державним виконавцем Гуйван А.П. заборгованість по аліментам у боржника ОСОБА_1 станом на 01 жовтня 2020 року, за період з 09 серпня 2018 року по вересень 2020 року заборгованість по аліментам складає 24 527,32 грн. Сплачено боржником у липні 2020 року - 400 грн., у серпні 2020 року - 600 грн., у вересні 2020 року - 700 грн., а всього 1 700 грн. (т.1а.с.236). На спростовування обставин щодо наявності у ОСОБА_1 заборгованості по виплаті аліментів у виконавчому провадженні останнім надано копії квитанцій про виплату аліментів на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Як видно з наданих ОСОБА_1 копій квитанцій про переказ коштів через ПриватБанк на рахунок сина, заявник перераховував кошти, а саме: - 30 серпня 2018 року - 398 грн. призначення платежу поповнення карти, рахунку; - 19 вересня 2018 року - 600 грн.; - 10 жовтня 2018 року -398 грн., призначення платежу поповнення карти, рахунку; - 18 жовтня 2018 року -400 грн. переказ особистих коштів; - 06 листопада2018 року -400 грн. переказ особистих коштів; - 04 грудня 2018 року -400 грн. переказ особистих коштів; - 21 грудня 2018 року -400 грн. переказ особистих коштів; - 28 березня 2019 року -1497 грн.-за аліменти; - 03 квітня 2019 року-500 грн.- переказ на карту; - 17 квітня 2019 року-500 грн.- переказ на карту; - 22 квітня 2019 року-500 грн.- переказ на карту; - 06 травня 2019 року-500 грн.-за аліменти; - 15 травня 2019 року-500 грн.-за аліменти; - 28 травня 2019 року-400 грн.- переказ на карту; - 11 червня 2019 року-500 грн.- за аліменти; - 25 червня 2019 року-950 грн.- за аліменти; - 04 липня 2019 року-800 грн.- переказ на карту; - 24 липня 2019 року- 450 грн.- за аліменти; - 06 серпня 2019 року-600 грн.- за аліменти; - 22 серпня 2019 року-550 грн.- за аліменти; - 04 вересня 2019 року-600 грн.- за аліменти; - 23 вересня 2019 року-600 грн.- переказ на карту; - 02 жовтня 2019 року-600 грн.- за аліменти; - 23 жовтня 2019 року-600 грн.- за аліменти; - 05 листопада 2019 року-1500 грн.- переказ на карту; - 11 листопада 2019 року-698 грн.- поповнення карти; - 23 листопада 2019 року- 500 грн.- за аліменти; - 07 грудня2019 року-600 грн. - переказ на карту; - 23грудня 2019 року-600 грн.- переказ на карту; - 01 січня 2020 року-1000 грн.- переказ особистих коштів; - 08 січня 2020 року-1000 грн.- переказ особистих коштів; - 11січня 2020 року-600 грн. - переказ особистих коштів; - 03 лютого2020 року-600 грн. - переказ особистих коштів; - 24 лютого2020 року-600 грн. - переказ особистих коштів за аліменти; - 05 березня 2020 року-600 грн.- переказ особистих коштів; - 25 березня 2020 року-600 грн.- переказ особистих коштів; - 06 квітня 2020 року- 600 грн. - переказ особистих коштів; - 24 квітня 2020 року- 600 грн.- переказ особистих коштів за аліменти; - 13 травня 2020 року-600 грн.- переказ особистих коштів; - 22 травня 2020 року-600 грн.- переказ особистих коштів за аліменти; - 05 червня 2020 року-600 грн.- переказ особистих коштів; - 26 червня 2020 року-600 грн.- переказ особистих коштів за аліменти (т.1а.с.13-55). За квитанціями від 06 липня 2020 року ОСОБА_1 перерахував державному виконавцю кошти по аліментам в сумі 10 грн., 29 липня 2020 року 580 грн., 28 серпня 2020 року -600 грн., 28 вересня 2020 року -700 грн. (т.1а.с.56-57). Постановами державного виконавця від 19 серпня 2020 року ОСОБА_1 встановлено тимчасове обмеження у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії; тимчасове обмеження у праві полювання, тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно із виконавчим листом №523/10864/18 від 21 грудня 2018 року до погашення заборгованості в сумі 21686,91грн. за період з 09 серпня 2018 року по 19 серпня 2020 рік (т.1а.с.8-10). Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права Звертаючись до суду із скаргою ОСОБА_1 зазначив, що оскаржуваний розрахунок заборгованості від 15 жовтня 2020 року складено старшим державним виконавцем з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», оскільки розрахунок заборгованості по аліментам містить недостовірні відомості, зокрема державним виконавцем не враховано надані ним квитанції про сплату суми аліментів за період з 30 серпня 2018 року по 28 вересня 2020 року, тому здійснений державним виконавцем розрахунок заборгованості по сплаті аліментів є необґрунтованим, та таким, що порушує його права, як сторони виконавчого провадження. Згідно ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Відповідно до ст.451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом(ст.71 Закону України «Про виконавче провадження»). Згідно з ч.1ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. За ч.3ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України відповідно до ст.195 СК України якої передбачено, що заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається, виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. При цьому виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця та зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику ( ст.71 Закону України «Про виконавче провадження»). Відповідно до ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом. Розмір заборгованості із сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення у порядку, встановленому СК України. У разі визначення суми заборгованості у частці від заробітку (доходу) розмір аліментів не може бути менше встановленого СК України. Державний виконавець обчислює розмір заборгованості із сплати аліментів, складає відповідний розрахунок та повідомляє про нього стягувачу і боржнику за заявою сторін виконавчого провадження. Більш того, п.4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, визначено, що виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених ч.4ст.71 Закону України «Про виконавче провадження», повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому ст.195 СК України. Аналіз вказаних норм права дає підстави дійти висновку про те, що законодавець визначив обов`язок державного виконавця обчислювати розмір заборгованості за аліментами, у тому числі й з урахуванням платежів, які підтверджуються копіями квитанцій, і водночас імперативно закріпив, що у разі незгоди заінтересованої особи з визначеним (обчисленим) державним виконавцем розміром заборгованості за аліментами спір вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом. Як вбачається із змісту скарги ОСОБА_1 з розрахунком заборгованості по аліментам він не погоджується, оскільки надав виконавцю довідку про заробітну плату та квитанції по сплаті аліментів з 30 серпня 2018 року по 28 вересня 2020 року, однак державним виконавцем зовсім не враховано сума аліментів, які боржник сплачував на особистий рахунок дитини протягом усього часу таких виплат за рішенням суду, про що була домовленість між батьками. На виконання судового рішення, старшим державним виконавцем було здійснено 15 жовтня 2020 року розрахунок заборгованості по аліментам боржника ОСОБА_1 за період з 09 серпня 2018 року по вересень 2020 року, яка станом на 01 жовтня 2020 року склала 24 527,32 грн.(т.1а.с.58,236). Під час складання розрахунку заборгованості старшим державним виконавцем не взято до уваги без викладення мотивів квитанції про сплату аліментів, які було надано боржником ОСОБА_1 . Разом з тим, вищевказані квитанції свідчать про регулярність та систематичність перерахувань грошових коштів ОСОБА_1 на картковий рахунок сина ОСОБА_4 , а саме: два рази на місяць та кожного місяця за вказаний період. Квитанції, долучені до матеріалів виконаного провадження, надані на підтвердження переказу готівки через термінали самообслуговування ПАТ КБ «ПриватБанк» містять данні про прізвище, ім`я та по-батькові ОСОБА_1 , кому перераховуються прізвище, ім`я та по-батькові ОСОБА_3 (сина), а також призначення платежу - переказ особистих коштів - за аліменти. В квитанціях чітко зазначено кому, на який номер рахунку перераховані грошові кошти, а також вказано конкретний розмір суми аліментів. Окрім того, номер рахунку отримувача, місце отримання та прізвище того, кому перераховувалися кошти, на всіх квитанціях однаковий(т.1а.с.13-55). Разом з тим, колегія суддів вважає, що квитанції 30 серпня 2018 року на суму 398 грн. (призначення платежу поповнення карти, рахунку), 10 жовтня 2018 року на суму 398 грн. (призначення платежу поповнення карти, рахунку) та 11 листопада 2019 року - 698грн.- поповнення карти, не підлягають задоволенню при перерахунку заборгованості, оскільки у квитанціях зазначено призначення платежу - поповнення карти, рахунку, що виключає перерахунок аліментів та не є аліментами. З огляду на викладене, розрахунок заборгованості по аліментам, складений старшим державним виконавцем Гуйван А.П. від 15 жовтня 2020 року, здійсненний без врахування платіжних квитанцій про перерахування боржником аліментів за період з 19 вересня 2018 року по 28 вересня 2020 року, що є неправомірним, який підлягає перерахунку. Таким чином, з огляду на викладене, враховуючи, що боржником було надано копії квитанцій про сплату аліментів, у державного виконавця не було підстав їх не враховувати за п.4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5. Доводи стягувача про те, що перераховані ОСОБА_1 кошти є як кишенькові кошти дитині і ніяк не можуть враховуватися як аліменти, є необґрунтованими, оскільки належних доказів на підтвердження вказаного, стягувачем ОСОБА_2 до суду не надано. Крім того,стягувач завернулася до державного виконавця про відкриття виконавчого провадження та стягнення аліментів з боржника 18 лютого 2019 року. Боржнику, з врахуванням наданих ним квитанцій станом на 01 квітня 2019 року та станом на 23 грудня 2019 року, старшим державним виконавцем Панасюком В.В. нараховувалась заборгованість по аліментам, розрахунки яких було надіслано стягувачу та боржнику. При цьому стягувач ОСОБА_2 погоджувалась з вказаними розрахунками та не оскаржувала дії державного виконавця в судовому порядку щодо неправильності розрахунку заборгованості по аліментам. Доводи виконавчої служби щодо відсутності на квитанціях призначення платежу «сплата аліментів», що в квитанціях не зазначено ні номер виконавчого листа, а ні номер виконавчого провадження за яким перераховувались аліменти до уваги не приймаються, оскільки такої вимоги Інструкцією з організації примусового виконання рішень не передбачено. Стягувачем не надано доказів щодо здійснення перерахунку коштів за іншим призначенням ніж сплата аліментів. Крім того, у декілька квитанціях у призначеннях платежу вказано «сплата аліментів», «переказ особистих коштів за аліменти», що спростовує доводи стягувача про те, що домовленості по сплаті аліментів між сторонами не було, оскільки періодичність та систематичність щомісячних платежів підтверджено квитанціями. З огляду на положення пункту 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція № 512/5), надані боржником копії квитанцій є допустимими доказами відповідно до вимог ЦПК України, які підтверджують факт сплати аліментів саме: особисто ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому у суб`єкта оскарження знаходиться лише одне виконавче провадження стосовно стягнення аліментів з боржника ОСОБА_1 на користь заявниці, чинним законодавством не передбачено підстав, за яких державний виконавець не повинен був враховувати надані боржником квитанції про регулярні грошові перекази на користь сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому при визначенні розміру заборгованості з аліментів, за п.4 розділу XVI Інструкції №512/5), державний виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів у відповідних випадках на підставі відомостей, отриманих у тому числі із квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником. Отже, при здійсненні виконавчого провадження державний виконавець не діяв у межах чинного законодавства та наданих йому повноважень, не врахував безпосередньо копії наданих квитанцій про регулярне перерахування коштів на картковий рахунок сина боржника, що є аліментами. Доводи стягувача про те, що за рішенням суду аліменти на дитину повинні бути перераховані на її користь, а не сина є необґрунтованими, оскільки сину боржника та стягувача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час видачі виконавчого листа, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_3 виповнилося 16 повних років, тому відповідно до вимог ст.179 СК України неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання, оскільки аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Крім того, як вбачається із матеріалів справи, син сторін - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається на денній формі навчання в Херсонській Державній морській академії, а тому він вправі користуватися аліментами на свій розсуд (т.1а.с.159). Більш того, ч.3 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова. Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини. Враховуючи наведені вище положення закону, державний виконавець за власною ініціативою має право лише виправити допущені ним у процесуальних документах, прийнятих у виконавчому провадженні граматичні чи арифметичні помилки, проте він не уповноважений за власною ініціативою за умов помилкового складання певного процесуального документа, у даному випадку розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, з метою здійснення перерахунку такої заборгованості ухвалити новий процесуальний документ. Як вбачається з матеріалів справи, старший державний виконавець Гуйван А.П., отримавши виконавче провадження боржникаОСОБА_1 у своє провадження, та нарахувавши заборгованість по аліментам боржнику з 09 серпня 2018 року по вересень 2020 року в сумі 24 527,32 грн., не звернула увагу на те, що старшим державним виконавцем Панасюком В.В. вже нарахована заборгованість за період з 09 серпня 2018 року по грудень 2019 рік в сумі 5234,15 грн., яка є дійсною та не скасована відповідно до вимогч. 3 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» начальником відділу, або в судовому порядку. У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження скасування начальником Другого Малиновського ВДВС, якому безпосередньо підпорядкований даний державний виконавець, розрахунок заборгованості по аліментам від 01 квітня 2019 року, від 17 жовтня 2019 року, від 23 грудня 2019 року, які здійснені старшим державним виконавцем Панасюком В.В. за період з 09 серпня 2018 року по грудень 2019 рік, та про зобов`язання державного виконавця Гуйван А.П. провести перерахунок такої заборгованості, а тому підстав для здійснення державним виконавцем Гуйван А.П. такого перерахунку не вбачалось. Крім того, як зазначалось вище, старший державний виконавець Гуйван А.П. 01 липня 2020 року двічі здійснювала розрахунок заборгованостіпо аліментам в один день, які значно відрізняються, в одному сума заборгованості зі сплати аліментів з ОСОБА_1 станом на 01 липня 2020 року складає 35 603грн., а в іншому 21 686,91грн. При цьому в матеріалах справи відсутня постанова державного виконавця Гуйван А.П. про виправлення помилки, описки в зв`язку з чим суми заборгованості в один день є такі різні. Таким чином, дії державного виконавця щодо невключення до розрахунку заборгованості по аліментам, сплачених ОСОБА_1 на користь сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 19 вересня 2018 року по 28 вересня 2020 року, грошових сум, є неправомірними, а тому рішення суду першої інстанції необхідно скасувати, постановити нове рішення про задоволення скарги ОСОБА_1 частково. Що стосується стягнення витрат на професійну правничу допомогу Фомічова І.О. в інтересах ОСОБА_1 в суді першої інстанції в розмірі 7 500 грн. та в суді апеляційної інстанції 5 500 грн.,яка надавалася ОСОБА_1 під час розгляду справи, то варто зазначити, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року(справа №751/3840/15) зазначено, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Однак, в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження дійсних витрат на професійну правничу допомогу, не надано суду документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо) на вказані суми, а тому у стягненні витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити. Керуючись ст.ст.368,374,376,381-384 ЦПК України,апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Фомічова Ігоря Олеговича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Суворовського районного суду м.Одеси від 17 грудня 2020 року скасувати. Скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби м.Одеси Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Гуйван Альони Павлівни, заінтересована особа: ОСОБА_2 , задовольнити частково. Визнати неправомірним розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 15 жовтня 2020 року, складений старшим державним виконавцем Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби м.Одеси Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Гуйван Альоною Павлівною, з примусового виконання виконавчого листа № 523/10864/18 у виконавчому провадженні №58417947. Зобов`язати старшого державного виконавця Другого Малиновського відділу державної виконавчої служби м.Одеси Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Гуйван Альону Павлівну здійснити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженню № 58417947. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 07 червня 2021 року. Головуючий Судді: