Постанова 4850 № 200/3728/25

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 жовтня 2025 року справа №200/3728/25 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Гайдара А.В., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги представника позивача Трун Ольги Валентинівни та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 червня 2025 року (повне судове рішення складено 12 червня 2025 року) у справі № 200/3728/25 (суддя в І інстанції Голубова Л.Б.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі Управління) про: - визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії від 15.05.2025 № 057350009457; - зобов`язання призначити пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України від 09.07.2004 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058) з моменту звернення - 07.05.2025, зарахувавши до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 періоди роботи: з 21.09.1997 по 30.06.2000, з 10.08.2000 по 15.07.2002, з 06.08.2002 по 18.08.2004, з 17.09.2004 по 06.09.2005, з 07.09.2005 по 01.08.2007, з 02.08.2007 по 31.01.2011, з 01.02.2011 по 25.01.2021, з 26.01.2021 по 04.04.2025. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 07.05.2024 звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з доданими до неї документами. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 15.05.2025 № 057350009457, яке розглянуло заяву за принципом екстериторіальності, прийнято рішення про відмову в призначенні позивачу пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу. Позивач вважає рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 15.05.2025 № 057350009457 про відмову у призначенні пенсії протиправним та таким що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом порушених своїх прав. Наголошує, що в оскаржуваному рішенні відповідач не наводить правових обґрунтувань не зарахування до пільгового стажу позивача періодів роботи: з 21.09.1997 по 30.06.2000, з 10.08.2000 по 15.07.2002, з 06.08.2002 по 18.08.2004, з 17.09.2004 по 06.09.2005, з 07.09.2005 по 01.08.2007, з 02.08.2007 по 31.01.2011, з 01.02.2011 по 25.01.2021, з 26.01.2021 по 04.04.2025. Вказує, що в оскаржуваному рішенні відповідач вказує, що пільговий стаж позивача за постановою КМУ від 31 березня 1994 року № 202 складає 9 років 5 місяців 5 днів. Зазначає, що на момент звернення з заявою про призначення пенсії, пільговий стаж позивача за постановою КМУ від 31 березня 1994 року № 202 складав: 27 років 03 місяці 20 днів. Отже, відповідачем порушено право позивача на пенсійне забезпечення. З зазначених причин позивач звернувся до суду. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 червня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 15.05.2025 № 057350009457 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії на підставі ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.05.2025 про призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи з 10.08.2000 по 15.07.2002, з 06.08.2002 по 18.08.2004, з 17.09.2004 по 06.09.2005, з 07.09.2005 по 01.08.2007, з 02.08.2007 по 31.01.2011, з 01.02.2011 по 25.01.2021, з 26.01.2021 по 04.04.2025 та до страхового стажу період навчання в Донецькому гірничому технікумі ім. Є.Т. Абакумова з 01.09.1997 по 30.06.2000. В решті позовних вимог відмовлено. Не погодившись з таким судовим рішенням, сторони подали апеляційні скарги, в яких посилались на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Представник позивача в обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що безпідставними є доводи суду першої інстанції про відсутність у позивача професійно-технічної освіти. Просив скасувати рішення місцевого суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, відповідач зазначає, що Головне управління не порушувало прав позивача на отримання пенсії, а тому суд безпідставно задовольнив позовні вимоги. Позивач 07.05.2025 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ч. 3 ст.114 Закону №1058. Вік позивача 44 роки. Страховий стаж позивача складає 48 років 10 місяців 22 дні, з них пільговий стаж за Списком №1 складає 24 роки 06 місяців 26 днів. Пільговий стаж по Постанові №202 (25) складає 09 років 05 місяців 05 днів (список №1 - 15 років 01 місяць 21 день). Рішенням від 15.05.2025 № 057350009457 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058, у зв`язку з відсутністю визначеного законом пільгового стажу. Не враховано до пільгового стажу роботи пільгові довідки: від 04.04.2025 №561, оскільки в періоді з 01.02.2011 - 25.01.2021, оскільки невірно обраховано пільговий стаж; пільгову довідку від 09.04.2025 №65, оскільки не містить підсумку пільгового стажу роботи. До страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1997 - 30.06.2000, оскільки у трудовій книжці позивача не зазначено номер, серію та дату видачі диплому, а в дипломі ІВ НОМЕР_1 від 30.06.2000 не зазначений початок періоду навчання. Вказані документи потребують доопрацювання та перевірки. Періоди пільгової роботи обчислено відповідно до відомостей по спеціальному стажу роботи Реєстру застрахованих осіб та довідки від 04.04.2025 №560. З зазначених підстав відповідач просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційних скаргах, задовольнити частково, з таких підстав. ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_2 . Згідно з паспортними даними, позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Судом встановлено, що 07.05.2025 позивач звернувся до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з доданими до неї документами. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 15.05.2025 № 057350009457 позивачу відмовлено в призначенні позивачу пенсії з підстав відсутності необхідного пільгового стажу 25 років. В спірному рішенні зазначено, що вік позивача 44 роки. Страховий стаж позивача складає 48 років 10 місяців 22 дні, з них пільговий стаж за Списком №1 складає 24 роки 06 місяців 26 днів. Пільговий стаж згідно з Постановою КМУ №202 (25) складає 09 років 05 місяців 05 днів (список №1 - 15 років 01 місяць 21 день). До пільгового стажу роботи не враховано період згідно пільгової довідки від 04.04.2025 №561, оскільки в періоді з 01.02.2011 - 25.01.2021 невірно обраховано пільговий стаж, а також не враховано пільгову довідку від 09.04.2025 №65, оскільки не містить підсумку пільгового стажу роботи. Як зазначив відповідач, вказані документи потребують доопрацювання та перевірки. Періоди пільгової роботи обчислено відповідно до відомостей по спеціальному стажу роботи Реєстру застрахованих осіб та довідки від 04.04.2025 №560. При цьому, відповідач не вчинив жодних дій щодо такої перевірки, а відмовив позивачу в призначенні пільгової пенсії. Спору між сторонами стосовно належних записів у трудовій книжці позивача щодо періодів роботи з повним робочим днем під землею на провідних професіях немає. Відповідно до трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 від 12.08.2002 записи про роботу з повним робочим днем на підземних роботах вчинені належним чином. Разом з тим, як зазначив відповідач у спірному рішенні, страховий стаж позивача становить 48 років 10 місяців 22 дні, з них пільговий стаж за Списком №1 складає 24 роки 06 місяців 26 днів. Отже, спірним питанням даної справи є неврахування до пільгового стажу працівника періодів роботи згідно пільгової довідки від 04.04.2025 №561, оскільки в періоді з 01.02.2011 - 25.01.2021 невірно обраховано пільговий стаж, а також не враховано пільгову довідку від 09.04.2025 №65, оскільки вона не містить підсумку пільгового стажу роботи. Крім того, до страхового та пільгового стажу не враховано період навчання в Донецькому гірничому технікумі ім. Є.Т. Абакумова з 01.09.1997 - 30.06.2000, оскільки у трудовій книжці позивача не зазначено номер, серію та дату видачі диплому, а в дипломі ІВ НОМЕР_1 від 30.06.2000 не зазначений початок періоду навчання. При ухваленні рішення апеляційний суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства. Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пунктом 2 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». Згідно з п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Згідно з вимогами ст. 14 цього ж Закону працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років. Відповідно до приписів ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років. За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті. За приписами ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Як зазначено вище, у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_3 від 12.08.2002 належно відображено всі періоди роботи позивача під землею за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу пільгової роботи: - з 01.09.1997 по 30.06.2000, навчання у Донецькому гірничому технікумі ім. Є.Т. Абакумова; - з 10.08.2000 по 15.07.2002, гірничий майстер підземний з повним робочим днем у шахті, що також підтверджується довідкою від 04.04.2025 № 561; - з 06.08.2002 по 18.08.2004, гірничий майстер підземний з повним робочим днем у шахті, що також підтверджується довідкою від 04.04.2025 № 560; - з 17.09.2004 по 06.09.2005 гірничий майстер підземний з повним робочим днем у шахті, що підтверджується довідкою від 04.04.2025 № 561; - з 07.09.2005 по 01.08.2007 гірник підземний з повним робочим днем у шахті, що підтверджується довідкою від 04.04.2025 № 561; - з 02.08.2007 по 31.01.2011, гірник з ремонту гірничих виробок підземний з повним робочим днем у шахті, що підтверджується довідкою від 04.04.2025 № 561; - з 01.02.2011 по 25.01.2021, гірничий майстер підземний з повним робочим днем у шахті, що підтверджується довідкою від 04.04.2025 № 561; - з 26.01.2021 по 04.04.2025, гірничий майстер підземний з повним робочим днем у шахті, що підтверджується довідкою від 04.04.2025 №

65. Всього: 24 роки 06 місяців 10 днів (за виключенням періоду навчання в технікумі). Як зазначив позивач, відповідачем не зараховано до пільгового стажу за постановою КМУ від 31 березня 1994 року № 202, періоди роботи: з 01.01.2000 по 17.01.2000, з 18.01.2000 по 19.04.2000, з 10.08.2000 по 14.08.2000, з 15.08.2000 по 31.12.2000, з 01.01.2001 по 15.07.2002, з 18.08.2004 по 31.08.2004, з 17.09.2004 по 17.09.2004, з 18.09.2004 по 31.12.2004, з 01.01.2005 по 31.05.2005, з 01.06.2005 по 31.12.2005, з 01.01.2006 по 31.12.2009, з 01.01.2010 по 27.01.2010, з 28.01.2010 по 30.09.2017, з 04.06.2020 по 12.07.2020, з 01.04.2025 по 30.04.2025. В формі РС-право відповідачем нараховано 24 роки 11 місяців 09 днів пільгового стажу, що не співпадає з вказаним у спірному рішенні пільговому стажу. Відповідач пояснив таке незарахування до пільгового стажу вказаних вище періодів неврахуваннням пільгової довідки від 04.04.2025 №561, оскільки в періоді з 01.02.2011 - 25.01.2021 невірно обраховано пільговий стаж та пільгової довідки від 09.04.2025 №65, оскільки остання не містить підсумку пільгового стажу роботи. Колегія суддів зауважує, що в формі РС-право відповідачем нараховано 24 роки 11 місяців 09 днів загального страхового стажу в одинарному розмірі. Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. На виконання ст. 62 Закону № 1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» затвердив Порядок №

637. Згідно з п. 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Відповідно до приписів п. 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном. Виходячи з наведених норм Порядку №637, у разі відсутності в трудовій книжці записів про роботу, такий стаж встановлюється на підставі інших документів, уточнюючих довідок, відомостей та інших документів, які містять відомості про періоди роботи. Комплексний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 у справі №446/656/17, від 21.05.2020 у справі №550/927/17. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці за Списком № 1, уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників не є необхідними, якщо відповідний стаж підтверджується відомостями, зазначеними у трудовій книжці. Такий висновок суду кореспондує позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній в постанові від 20.01.2021 по справі №311/2865/13-а. Виходячи з комплексного аналізу зазначених вище положень ст. 48 КЗпПУ, ст. 62 Закону № 1788-ХІІ, ч.ч. 2, 3 ст. 114 Закону № 1058-IV, Наказу №383 та Порядку №637, а також означених позицій Верховного суду, суд першої інстанції дійшов висновку, що записи трудової книжки для зарахування періодів роботи до пільгового стажу мають містити відомості, які надають органу, що здійснює призначення пенсії, можливість ідентифікувати період роботи як такий, що підлягає зарахуванню до пільгового стажу без надання уточнюючої довідки та інших документів, визначених законодавством. До таких відомостей слід віднести: - найменування професії, яке відповідає відповідному Списку виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах; - інформація щодо роботи впродовж повного робочого дня у відповідних умовах, зокрема, на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці. Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. З матеріалів адміністративної справи суд встановив, що відповідачем дій направлених на перевірку відомостей про спірний період, зокрема витребування у роботодавця відповідних відомостей про тривалість робочого дня позивача, за допомогою засобів телефонного та електронного зв`язку, зазначених у відповідних реєстрах, не здійснено. Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач мав врахувати спірні періоди пільгової роботи згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу. Таким чином, відповідач має зарахувати до пільгового стажу позивача періоди роботи: з 01.01.2000 по 17.01.2000, з 18.01.2000 по 19.04.2000, з 10.08.2000 по 14.08.2000, з 15.08.2000 по 31.12.2000, з 01.01.2001 по 15.07.2002, з 18.08.2004 по 31.08.2004, з 17.09.2004 по 17.09.2004, з 18.09.2004 по 31.12.2004, з 01.01.2005 по 31.05.2005, з 01.06.2005 по 31.12.2005, з 01.01.2006 по 31.12.2009, з 01.01.2010 по 27.01.2010, з 28.01.2010 по 30.09.2017, з 04.06.2020 по 12.07.2020, з 01.04.2025 по 30.04.2025. Апеляційний суд не може повністю погодитись з такими висновками місцевого суду. Колегія суддів зазначає, що трудова книжка є основним, проте не єдиним документом, що підтверджує стаж роботи, в тому числі її пільговий характер. Позивачем до заяви про призначення пенсії подавались довідки підприємств-роботодавців, що підтверджують пільговий характер роботи. Відповідно до п. 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Відтак, при ухваленні оскаржуваного рішення про відмову в призначенні пенсії відповідачем обґрунтовано надавалась оцінка поданим позивачем документам, в тому числі, довідкам підприємств-роботодавців. Апеляційним судом встановлено, що довідки підприємства відповідають періодам роботи, зазначеним в трудовій книжці, вимогам Порядку № 637, а тому повинні були взяті до уваги відповідачем при обчисленні його пільгового стажу, в тому числі, як підземні роботи за постановою Кабінету Міністрів України №

202. В той же час, окружним судом не приділено належної уваги змісту вказаних довідок. Так, в довідці №560 від 04.04.2025 зазначено про наявність прогулу в серпні 2004 року. Таким чином, підстав для задоволення вимог щодо 18.08.2004 немає. Крім того, в довідці №561 від 04.04.2025 зазначено, що в період з 04.05.2020 по 12.07.2020 позивач перебував у простої у зв`язку з виробничою необхідністю. Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 08.02.2016 № 713/039/161-16 час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році. Відтак, час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році. Висновок відповідає правовій позиції, наведений у постанові Верховного Суду від 26.03.2020 у справі № 423/2860/16-а. Отже, до пільгового стажу роботи відповідно до постанови КМУ № 202 може бути зарахований лише період з 04.05.2020 по 03.06.2020, а період з 04.06.2020 по 12.07.2020 помилково задоволений місцевий судом. Зазначене обумовлює зміну рішення суду першої інстанції. Щодо вимог в частині зарахування до пільгового стажу позивача періоду навчання Донецькому гірничому технікумі ім. Є.Т. Абакумова з 01.09.1997 по 30.06.2000 суд зазначає таке. Перелік видів трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, визначено в статті 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення». Згідно з пунктом «д» частини третьої вказаної статті до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі. Відповідно до ст. 38 Закону України від 10.02.1998 № 103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту», час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців. Закон УРСР від 28.06.1974 № 2778-VIII «Про народну освіту» відносив технікуми до середніх спеціальних навчальних закладів, а Закон України від 23.05.1991 № 1060-XII «Про освіту» (в редакції, яка була чинною до 06.09.2014) - до вищих навчальних закладів. За змістом статей 41, 43 Закону № 1060-ХІІ (в редакції чинній на момент навчання позивача): - професійно-технічними закладами освіти є: професійно-технічне училище, професійно-художнє училище, професійне училище соціальної реабілітації, училище-агрофірма, училище-завод, вище професійне училище, навчально-виробничий центр, центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів, навчально-курсовий комбінат, інші типи закладів, що надають робітничу професію; - вищими закладами освіти є: технікум (училище), коледж, інститут, консерваторія, академія, університет та інші. Можливість зарахування часу навчання до трудового стажу, що дає право на пільги, передбачена лише щодо професійно-технічних навчальних закладів, які не є вищими навчальними закладами (стаття 38 Закону України від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту»). Тобто, в контексті зазначених приписів законодавства, можливість зарахування часу навчання до трудового стажу, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, передбачена лише щодо професійно-технічних навчальних закладів (стаття 38 Закону України від 10.02.1998 № 103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту»). Відповідно до ст. 17 Закону № 103/98-ВР заклад професійної (професійно-технічної) освіти - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійній (професійно - технічній) освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров`я. Згідно ст. 18 цього Закону до закладів професійної (професійно-технічної) освіти належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійної (професійно-технічної) освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання. Статтею 30 Закону № 103/98-ВР визначено, що зміст професійно-технічної освіти зумовлюється суспільними вимогами до рівня кваліфікації робітничих кадрів і визначається державними стандартами професійно-технічної освіти з кожної професії для підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах, зазначених у державному переліку професій. Відповідно до статті 31 Закону № 103/98-ВР державний перелік професій з підготовки кваліфікованих робітників у закладах професійної (професійно-технічної) освіти є нормативно-правовим актом, який визначає: код секції (підсекції), код та назву розділу (група, клас, підклас) за Національним класифікатором України "Класифікація видів економічної діяльності" або номер групи загальних професій; назву професії (професійну назву роботи) за Національним класифікатором України "Класифікатор професій"; належність робітничих професій (розряд, клас, категорія, група) для первинної професійної підготовки відповідно до атестаційного рівня закладу професійної (професійно-технічної) освіти, а також професійного (професійно-технічного) навчання на виробництві, у сфері послуг; можливість перепідготовки за технологічно суміжною професією та підвищення кваліфікації у закладах професійної (професійно-технічної) освіти на виробництві, у сфері послуг. Тимчасовий державний перелік професій з підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 1998 р. N 450 (втратив чинність внаслідок затвердження постановою Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2007 р. N 1117 Державного переліку професій з підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах), в якому відсутня така професія як гірничий технік (саме таку кваліфікацію отримав позивач в Донецькому гірничому технікумі. Відтак, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що період навчання позивача у Донецькому гірничому технікумі не може бути зараховано до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №

1. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 10.10.2019 у справі № 676/5212/17, а також у постанові Вищого адміністративного суду України від 23 квітня 2015 року по справі №227/2693/14, постанові Верховного Суду України від 25 березня 2014 року. Посилання позивача на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 04.03.2020 у справі №367/945/17, колегією суддів не прийнято до уваги, оскільки справи не є тотожними: в справі №367/945/17 період навчання був до набрання чинності Законом України від 23 травня 1991 року № 1060-XII «Про освіту»). Ураховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для зарахування до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за Списком №1, всього періоду навчання позивача в Донецькому гірничому технікумі ім. Є.Т. Абакумова з 01.09.1997 по 30.06.2000. Вказаний період навчання має бути зарахований відповідачем виключно до страхового стажу позивача, за наступним винятком. Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що протягом цього спірного періоду позивач виконував роботу, яка дає право на зарахування до пільгового підземного стажу. Так, згідно трудової книжки серії НОМЕР_3 від 12.08.2002, з 10.01.2000 позивач працював в ДВАТ «Шахта «Новодонецька» підземним гірником 3 розряду з повним робочим днем в шахті на практику на добувну ділянку №2 та звільнений 19.04.2000 у зв`язку із закінченням практики. Пільговий характер праці в цей період підтверджений роботодавцем в довідці від 04.04.2025 №561, тому має бути зарахований до пільгового підземного стажу, а рішення місцевого суду в цій частині також підлягає зміні. Оскільки за встановлених апеляційним судом обставин позивачем не підтверджено наявність у нього зазначених в позові 27 років 03 місяці 20 днів пільгового підземного стажу, підстав для зобов`язання відповідача призначити пенсію не вбачається. Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Керуючись статтями 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги представника позивача Трун Ольги Валентинівни та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області задовольнити частково. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 червня 2025 року у справі № 200/3728/25 змінити, внаслідок чого в абзаці третьому резолютивної частини вислів «зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи з 10.08.2000 року по 15.07.2002 року, з 06.08.2002 року по 18.08.2004 року, з 17.09.2004 року по 06.09.2005 року, з 07.09.2005 року по 01.08.2007 року, з 02.08.2007 року по 31.01.2011 року, з 01.02.2011 року по 25.01.2021 року, з 26.01.2021 року по 04.04.2025 року та до страхового стажу період навчання в Донецькому гірничому технікумі ім. Є.Т. Абакумова з 01.09.1997 по 30.06.2000» замінити висловом «зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи з 10.01.2000 по 19.04.2000, з 10.08.2000 по 15.07.2002, з 06.08.2002 по 17.08.2004, з 17.09.2004 по 06.09.2005, з 07.09.2005 по 01.08.2007, з 02.08.2007 по 31.01.2011, з 01.02.2011 по 03.06.2000, з 13.07.2020 по 25.01.2021, з 26.01.2021 по 04.04.2025 та до страхового стажу період навчання в Донецькому гірничому технікумі ім. Є.Т. Абакумова з 01.09.1997 по 09.01.2000 та з 20.04.2000 по 30.06.2000». В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 червня 2025 року у справі № 200/3728/25 залишити без змін. Повне судове рішення 09 жовтня 2025 року. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Колегія суддів І. В. Сіваченко А. В. Гайдар Т. Г. Гаврищук