Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/244/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 300/244/25 пров. № А/857/17611/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача: Гінди О.М., суддів: Гудима Л.Я., Матковської З.М., розглянувши в письмовому провадженні апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року (головуючий суддя: Григорук О.Б., місце ухвалення - м. Івано-Франківськ) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, - встановив: ОСОБА_1 , 14.01.2025 звернувся із позовом, в якому просив: - зобов`язати відповідача зарахувати позивачу до загального страхового стажу: на пільгових умовах час перебування на фронті та безпосередню участь у бойових діях у воєнний час з 24.02.2022 по 27.01.2023 в розрахунку один місяць служби за три місяці на підставі довідки Військової частини НОМЕР_1 «Про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України» від 15.03.2023 № 654; період навчання слухачем на денному стаціонарі підготовчого відділення ХДПІ ім. Г.С. Сковороди з 05.12.1988 пo 01.09.1989 (наказ № 180 від 28.11.1988), згідно запису трудової книжки НОМЕР_2 ; період отримання допомоги по безробіттю, згідно записів, які зроблені Сватівським районним центром зайнятості населення у трудовій книжці НОМЕР_3 : з 02.09.2000 по 06.06.2001 та період з 26.04.2002 по 01.08.2002, та витягу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України; - зобов`язати відповідача виправити помилки у пенсійній справі позивача та зробити перерахунок та виплату пенсії, починаючи з першочергового звернення про призначення пенсії до Пенсійного фонду України. Обґрунтовує позов тим, що відповідач протиправно не зарахував позивачу до страхового стажу період проходження служби, протягом якого позивач брав безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією РФ проти України з 24.02.2022 по 27.01.2023, з врахуванням кратності страхового стажу один місяць служби за три, чим порушив приписи статті 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII, постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Також, зазначено, що відповідач протиправно не зарахував позивачу до страхового стажу період навчання слухачем підготовчого відділення у Харківському державному педагогічному інституті ім. Г.С. Сковороди з 05.12.1988 пo 01.09.1989 згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 , чим порушив приписи пунктів «д» статті 56 Закону № 1788-XII, п. 1 ч. 3 статті 61 Закону України «Про вищу освіту» № 1556-VII. Відповідач протиправно не зарахував позивачу до страхового стажу періоди отримання допомоги по безробіттю з 02.09.2000 по 06.06.2001 та з 26.04.2002 по 01.08.2002, згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 та витягу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України, чим порушив приписи пунктів «а» статті 56 Закону № 1788-XII. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо незарахування ОСОБА_1 часу перебування на фронті та безпосередню участь у бойових діях у воєнний час з 24.02.2022 по 27.01.2023 в розрахунку один місяць служби за три місяці, та до загального страхового стажу періоду навчання з 05.12.1988 пo 01.09.1989 та періодів отримання допомоги по безробіттю з 02.09.2000 по 06.06.2001, з 26.04.2002 по 01.08.2002. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 на пільгових умовах час перебування на фронті та безпосередню участь у бойових діях у воєнний час з 24.02.2022 по 27.01.2023 в розрахунку один місяць служби за три місяці на підставі довідки Військової частини НОМЕР_1 «Про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України» від 15.03.2023 №

654. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу: - період навчання згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 з 05.12.1988 пo 01.09.1989 слухачем підготовчого відділення у Харківському державному педагогічному інституті ім. Г.С. Сковороди; - періоди отримання допомоги по безробіттю, згідно записів трудової книжки НОМЕР_3 та даних Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування: з 02.09.2000 по 06.06.2001; з 26.04.2002 по 01.08.2002. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт покликається на те, що при обчисленні стажу роботи згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не передбачено врахування періоду проходження військової служби в кратному обчисленні. Отже, підстави для врахування періоду проходження військової служби з 24.02.2022 по 27.01.2023 в кратному обчисленні відповідно до Закону № 1058 відсутні. Зазначає, що підготовчі курси (підготовчі відділення) при вищому навчальному закладі не є рівноцінними самим вищим навчальним закладам, перелік яких наведено в статті 25 Закону України «Про вищу освіту», а навчання на підготовчому відділенні (курсах) не є складовою навчання у вищому навчальному закладі, оскільки у випадку, якщо особа не вступить до останнього з будь-якої причини (відмова від вступу, нездача іспитів тощо), період навчання на підготовчих курсах (відділеннях) не можна вважати здобуттям вищої освіти. Вказує, що правомірно не враховано період виплати допомоги по безробіттю оскільки в трудовій книжці НОМЕР_2 дата призначення допомоги « 02.09.2000» не відповідає даті наказу « 16.09.1999», а також не враховано період виплати допомоги по безробіттю з 26.04.2002 по 01.08.2002 у зв`язку із відсутністю дати та номеру наказу про припинення виплати допомоги, а також посади, підпису особи, яка зробила запис та відбитки печатки, якими засвідчено запис про період отримання допомоги. Позивач, 13.06.2025 подав відзив до апеляційної скарги, в якому просив апеляційну скаргу відхилити. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких мотивів. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що надаючи оцінку факту порушеного права позивача, враховуючи відсутність будь-яких ефективних засобів правового захисту порушеного права позивача, окрім судового, суд вийшов за межі позовних вимог шляхом: визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо незарахування позивачу часу перебування на фронті та безпосередню участь у бойових діях у воєнний час з 24.02.2022 по 27.01.2023 в розрахунку один місяць служби за три місяці, та до загального страхового стажу періоду навчання з 05.12.1988 пo 01.09.1989 та періодів отримання допомоги по безробіттю з 02.09.2000 по 06.06.2001, з 26.04.2002 по 01.08.2002; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати позивачу на пільгових умовах час перебування на фронті та безпосередню участь у бойових діях у воєнний час з 24.02.2022 по 27.01.2023 в розрахунку один місяць служби за три місяці на підставі довідки від 15.03.2023 № 654; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати позивачу до загального страхового стажу: період навчання згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 з 05.12.1988 пo 01.09.1989 слухачем підготовчого відділення у Харківському державному педагогічному інституті ім. Г.С. Сковороди; періоди отримання допомоги по безробіттю, згідно записів трудової книжки НОМЕР_3 та даних Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування: з 02.09.2000 по 06.06.2001; з 26.04.2002 по 01.08.2002. Частиною 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Оскільки, позивачем не оскаржується в апеляційному порядку судове рішення суду першої інстанції, а тому, предметом розгляду в суді апеляційної інстанції, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 308 КАС України, є законність і обґрунтованість судового рішення суду у частині задоволення позову. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 18.01.2024 отримує дострокову пенсію за віком, як учасник бойових дій, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV та з січня 2025 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (Тисменицьке об`єднане управління ПФУ) (а. с. 40, 41, 80). Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відповіддю від 18.04.2024 № 15602-13667/С-02/8-2600/24, на звернення позивача, які надійшли на веб-портал Пенсійного фонду України 26.03.2024 № ВЕБ-26002-Ф-С-24-055926, 15.04.2024 № ВЕБ-26002-Ф-С-24-068464, та зареєстровані 28.03.2024 № 13667/С-2600-24, 16.04.2024 № 16958/С-2600-24 відповідно, надало роз`яснення, що матеріали пенсійної справи перевірені, пенсія відповідає чинному законодавству та документам пенсійної справи. Серед іншого, зазначено, що страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених законодавством. При обчисленні стажу роботи згідно Закону № 1058-IV не передбачено врахування періоду проходженні військової служби в кратному обчисленні. Законом України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII передбачено, що військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи па пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям. Отже, підстави для врахування періоду проходження військової служби в кратному обчисленні при призначенні пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV відсутні. Крім іншого, зазначено, що згідно з п. 5 Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1998 № 65, зміст 4 навчання - це науково-обґрунтований методичний та дидактичний навчальний матеріал, засвоєння якого забезпечує здобуття освіти і кваліфікації згідно з освітньо-кваліфікаційним рівнем. Водночас, статтею 53 Закону № 1788-XII передбачено, що студент (слухач) - це особа, яка в установленому порядку зарахована до вищого навчального закладу і навчається за денною, вечірньою або заочною, дистанційною формами навчання з метою здобуття певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів. Оскільки особа, яка є слухачем підготовчого відділення вищого навчального закладу, не здобуває певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів, то підстав для обчислення страхового стажу з урахуванням періоду навчання на підготовчому відділені вищого навчального закладу немає (а.с. 40, 41). Пенсійний фонд України листом від 19.06.2024, на звернення позивача від 21.04.2024, від 22.05.2024, від 29.05.2024, повідомив, що пенсію обчислено згідно з вимогами чинного законодавства. Для зарахування до страхового стажу періоду участі в бойових діях з 24.02.2022 по 27.01.2023 в пільговому обчисленні підстав немає. Зазначено, що період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, по видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання (а.с. 46). Позивач, 29.11.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з заявою від 29.11.2024 № ВЕБ-09001-Ф-С-24-192807. Листом від 04.12.2024 № 9753-8955/С-02/8-0900/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повідомило, що позивач на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не перебуває. Тому, надіслало за належністю до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на розгляд в межах компетенції звернення позивача від 29.11.2024 ВЕБ-09001-Ф-С-24-192807 (вх. № 8955/С-0900-24 від 02.12.2024) згідно з статтею 7 Закону України «Про звернення громадян» для вирішення порушеного заявником питання (а.с. 55). Позивач, 08.12.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з заявою від 08.12.2024 № ВЕБ-09001-Ф-С-24-197109 (вх. № 9141/С-0900-24 від 09.12.2024), за результатом розгляду якої відповідач відповіддю від 02.01.2025 № 23-9141/С-02/8-0900/25 повідомив позивача про те, що відповідно до пункту 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, заява про переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (додаток 2 до цього Порядку) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України. Подання такої заяви через вкладення «Мої звернення» не відбувається. Тому, рекомендовано позивачу особисто звернутися до будь-якого управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про запит пенсійної справи, або подати відповідну заяву через особистий кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду або засобами Порталу Дія електронних послуг Пенсійного фонду України за допомогою кваліфікованого електронного підпису (а.с. 56-61). З січня 2025 року позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (Тисменицьке об`єднане управління ПФУ) (а.с. 80). Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_4 , виданого 21.12.2023, позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а.с. 16). Згідно довідки від 14.08.2024 № 2615-7002089953 позивач взятий на облік як внутрішньо переміщена особа: зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 (а.с. 15). Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 «Про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України» від 15.03.2023 № 654 у спірний період з 24.02.2022 по 27.01.2023 позивач брав безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України (а.с. 20). Згідно записів №№ 8, 9 трудової книжки НОМЕР_2 у період з 05.12.1988 пo 01.09.1989 позивач навчався слухачем підготовчого відділення у Харківському державному педагогічному інституті ім. Г.С. Сковороди (а.с. 22). Згідно записів № № 17, 18, 23, 24 трудової книжки НОМЕР_2 та витягу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування у періоди 02.09.2000 по 06.06.2001 та з 26.04.2002 по 01.08.2002 позивач отримував допомоги по безробіттю (а.с. 23-26). З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Так, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV). Стаття 115 Закону № 1058-IV визначає пенсійне забезпечення окремих категорій громадян. Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058-IV, військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, особи начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи з числа резервістів, військовозобов`язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім`ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п`ятого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок. Системний аналіз наведеної вище норми надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що право на призначення дострокової пенсії відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058-IV мають, зокрема, військовослужбовці, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України після досягнення чоловіками 55 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років. Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач з 18.01.2024 отримує дострокову пенсію за віком, як учасник бойових дій, відповідно до статті 115 Закону № 1058-IV. Однак, позивачу до загального страхового стажу не зараховано на пільгових умовах час перебування на фронті та безпосередню участь у бойових діях у воєнний час з 24.02.2022 по 27.01.2023 в розрахунку один місяць служби за три місяці на підставі довідки Військової частини НОМЕР_1 «Про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України» від 15.03.2023 №

654. Суд апеляційної інстанції вважає такі дії пенсійного органу протиправними з огляду на таке. Так, відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII), час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України Про оборону України, які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України Про оборону України, зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України. Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлено, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям. Пунктом 2.3 розділу 2 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей (надалі також - Положення № 530), яке затверджено наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2014 за № 1294/26071, передбачено, що при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог пунктів 2.4 та 2.5 цього розділу): 1) один місяць служби за три місяці - участь у бойових діях у воєнний час. Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку суду апеляційної інстанції, що вказаний період військової служби, підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці. Аналогічна правова позиція викладена у подібних спірних правовідносинах Верховним Судом у постановах від 05.06.2018 у справі № 348/347/17, від 30.07.2019 у справі № 346/1454/17, від 02.04.2020 у справі № 185/4140/17, від 16.06.2020 у справі № 185/7049/16-а, від 31.08.2022 у справі № 185/6919/16-а, від 18.01.2023 у справі № 1.380.2019.003739, від 21.03.2023 у справі № 160/6146/19. Судом апеляційної інстанції встановлено, що пунктом 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому, воєнний стан неодноразово продовжувався та діяв на момент виникнення спірних правовідносин. Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_4 , виданого 21.12.2023, позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а.с. 16). Згідно довідки Військової частини НОМЕР_1 «Про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України» від 15.03.2023 № 654 у спірний період з 24.02.2022 по 27.01.2023 позивач брав безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України (а. с. 20). Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач протиправно не зарахував у трикратному розмірі спірні періоди з 24.02.2022 по 27.01.2023 участі позивача у бойових діях у воєнний час, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо незарахування ОСОБА_1 часу перебування на фронті та безпосередню участь у бойових діях у воєнний час з 24.02.2022 по 27.01.2023 в розрахунку один місяць служби за три місяці та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 на пільгових умовах час перебування на фронті та безпосередню участь у бойових діях у воєнний час з 24.02.2022 по 27.01.2023 в розрахунку один місяць служби за три місяці на підставі довідки Військової частини НОМЕР_1 «Про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України» від 15.03.2023 №

654. Щодо вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати позивачу до загального страхового стажу періоду отримання допомоги по безробіттю, згідно записів, які зроблені Сватівським районним центром зайнятості населення у трудовій книжці НОМЕР_3 : з 02.09.2000 по 06.06.2001 та період з 26.04.2002 по 01.08.2002, та витягу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Згідно з пунктом «а» частини 3 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується період одержання допомоги по безробіттю. Відповідно до статті 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Пунктом 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. У разі відсутності в трудовій книжці записів про роботу, такий стаж встановлюється на підставі інших документів, уточнюючих довідок, відомостей та інших документів, які містять відомості про періоди роботи. Судом апеляційної інстанції встановлено, що пенсійними органами не враховано позивачу періоди отримання допомоги по безробіттю у зв`язку з тим, що в трудовій книжці НОМЕР_2 дата призначення допомоги « 02.09.2000» не відповідає наказу « 16.09.1999», а також не враховано період виплати допомоги по безробіттю з 26.04.2002 по 01.08.2002 у зв`язку із відсутністю дати та номеру наказу про припинення виплати допомоги, а також посади, підпису особи, яка зробила запис та відбитки печатки, якими засвідчено запис про період отримання допомоги. Однак, суд апеляційної інстанції вважає такі дії пенсійного органу протиправними з огляду на таке. Згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність. Отже, обов`язок щодо заповнення та ведення трудових книжок осіб, працевлаштованих на підприємствах, установах, організаціях, покладається саме на відповідальну особу такого підприємства, установи, організації, а не на власника трудової книжки. Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеною у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення, неналежний порядок ведення та заповнення будь-якої документації з вини підприємства. Існуючий недолік не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист, зокрема призначення пенсії. Також, така позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 21.02.2018 у справі № 687/975/17, від 04.07.2023 у справі № 580/4012/19. Крім цього, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії. Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно записів № № 17, 18, 23, 24 трудової книжки НОМЕР_2 та витягу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування у періоди 02.09.2000 по 06.06.2001 та з 26.04.2002 по 01.08.2002 позивач отримував допомоги по безробіттю (а.с. 23-26). Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що необхідно визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо незарахування ОСОБА_1 періодів отримання допомоги по безробіттю з 02.09.2000 по 06.06.2001, з 26.04.2002 по 01.08.2002 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу періоди отримання допомоги по безробіттю, згідно записів трудової книжки НОМЕР_3 та даних Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування: з 02.09.2000 по 06.06.2001; з 26.04.2002 по 01.08.2002. Щодо вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати позивачу до загального страхового стажу період навчання слухачем на денному стаціонарі підготовчого відділення ХДПІ ім. Г.С. Сковороди з 05.12.1988 пo 01.09.1989 (наказ № 180 від 28.11.1988), згідно запису трудової книжки НОМЕР_2 , то суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначає Закон № 1058-IV. Статтею 1 Закону № 1058-ІV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Згідно з частиною другою цієї статті страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфіковано обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону № 1058-IV). У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема у Законі України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII), йдеться про стаж роботи, що дає право на призначення трудових пенсій (загальний трудовий стаж). Зміст поняття «загальний трудовий стаж» є ширшим, ніж поняття «страховий стаж», оскільки до першого включаються також періоди суспільно корисної діяльності, коли особа не підлягала загальнообов`язковому соціальному страхуванню. Згідно з пунктом «д» статті 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи, що дає право на пенсію, зараховується час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі. Відповідно до пункту «е» статті 3 Закону № 1788-XII право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, зокрема, вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти. Відповідно до Порядку № 637 основним документом, що підтверджує трудовий стаж є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними документами. Час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. Згідно із Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110 (далі - Інструкція № 58), до трудових книжок за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів, зокрема, запис про час навчання у вищих навчальних закладах. Для студентів, слухачів курсів, учнів, аспірантів та клінічних ординаторів, які мають трудові книжки, навчальний заклад (наукова установа) вносить записи про час навчання на денних відділеннях (у тому числі підготовчих) вищих навчальних закладів. Підставою для таких записів є накази навчального закладу (наукової установи) про зарахування на навчання та про відрахування з числа студентів, учнів, аспірантів, клінічних ординаторів (пункт 2.16 Інструкції № 58). Статтею 53 Закону України «Про вищу освіту» передбачено, що студент (слухач) - особа, яка в установленому порядку зарахована до вищого навчального закладу і навчається з метою здобуття певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів. Згідно з Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженим наказом Міністерства освіти України від 02.06.1993 № 161, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.11.1993 за № 173, студенту, який захистив дипломний проект (роботу), склав державні екзамени відповідно до вимог освітньо-професійної програми підготовки, рішенням державної комісії присвоюється відповідно освітній рівень (кваліфікація) та видається державний документ про освіту (кваліфікацію). Системний аналіз наведених вище правових норм, надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що навчанням у вищому навчальному закладі є період з дня зарахування особи до вищого навчального закладу на денну, вечірню або заочну форму навчання до дня її відрахування у зв`язку із завершенням навчання та отриманням відповідного документа про вищу освіту державного зразка. Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 , у період з 05.12.1988 пo 01.09.1989 позивач зарахований слухачем підготовчого відділення Харківського державного педагогічного інституту ім. Г.С. Сковороди (а. с. 22). У подальшому, позивач з 01.09.1989 зарахований на І курс Харківського державного педагогічного інституті ім. Г.С. Сковороди та 31.07.1983 відрахований з числа студентів у зв`язку із закінченням строку навчання. Суд апеляційної інстанції зазначає, що підготовчі відділення, як і підготовчі курси, створюються для загальноосвітньої підготовки для вступу до вищого навчального закладу, навчання на яких дає право вступу до цих навчальних закладів без вступних іспитів. Навчання на підготовчих відділеннях (курсах) є додатковою послугою навчального закладу, мета якої - підготовка до вступу до навчального закладу. Оскільки після навчання на підготовчих відділеннях (курсах) особа не здобуває певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів, до стажу роботи зараховується лише період з дня зарахування студентом першого курсу вищого навчального закладу до закінчення чи відрахування. Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підготовчі курси (підготовчі відділення) при вищому навчальному закладі не є рівноцінними самим вищим навчальним закладам, перелік яких наведено в статті 25 Закону України «Про вищу освіту», а навчання на підготовчому відділенні (курсах) не є складовою навчання у вищому навчальному закладі, оскільки у випадку, якщо особа не вступить до останнього з будь-якої причини (відмова від вступу, нездача іспитів тощо), період навчання на підготовчих курсах (відділеннях) не можна вважати здобуттям вищої освіти. Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 21.02.2020 у справі № 456/2503/16-а, від 11.05.2022 у справі № 445/2374/16-а, від 09.04.2024 у справі № 380/15284/22. Враховуючи наведене, відповідачами правомірно відмовлено у зарахуванні до стажу роботи позивача період його навчання слухачем на підготовчому відділенні Харківському державному педагогічному інституті ім. Г.С. Сковороди з 05.12.1988 пo 01.09.1989, а тому висновки суду першої інстанції про визнання протиправної бездіяльності щодо незарахування ОСОБА_1 до загального страхового стажу період навчання з 05.12.1988 пo 01.09.1989 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу період навчання згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 з 05.12.1988 пo 01.09.1989 слухачем підготовчого відділення у Харківському державному педагогічному інституті ім. Г.С. Сковороди є помилковими та рішення в цій частині підлягає скасування. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції задовольняючи частково позов, допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального права, в частині зарахування до страхового стажу позивача період навчання з 05.12.1988 пo 01.09.1989 слухачем підготовчого відділення у Харківському державному педагогічному інституті ім. Г.С. Сковороди, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення в частині та прийняття нової постанови у цій частині про відмову у задоволенні позову. Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись ст. ст. 311, 317, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд постановив: апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області задовольнити частково. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року у справі № 300/244/25 скасувати в частині визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо незарахування ОСОБА_1 до загального страхового стажу періоду навчання з 05.12.1988 пo 01.09.1989 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу період навчання згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 з 05.12.1988 пo 01.09.1989 слухачем підготовчого відділення у Харківському державному педагогічному інституті ім. Г.С. Сковороди та прийняти в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. У решті рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року у справі № 300/244/25 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя О. М. Гінда судді Л. Я. Гудим З. М. Матковська