Ухвала ККС ВС № 295/2631/22

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 липня 2025 року м. Київ справа № 295/2631/22 провадження № 51-1664 ск 25 Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянув касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 . Суть питання та встановлені судом обставини Вироком Богунського районного суду м. Житомира від 01 квітня 2024 року ОСОБА_4 засуджено до покарання за: ч. 1 ст. 152 КК України - у виді позбавлення волі на строк 4 роки; ч. 4 ст. 187 КК України - у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності; ч. 2 ст. 194 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 років; ч. 3 ст. 289 КК України - у виді позбавлення волі на строк 8 років; п. п. 1, 2, 6 ч. 2 ст. 115 КК України - у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності. Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 03 лютого 2025 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни. Засуджений ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій не погоджувався із ухваленими щодо нього судовими рішеннями та порушував питання про їх перегляд у касаційному порядку. Разом з тим, ухвалою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 12 травня 2025 року касаційну скаргу засудженого залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам пунктів 3 - 5 ч. 2, ч. 5 ст. 427 КПК України та надано строк для усунення недоліків - п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали. Зокрема, зі змісту поданої засудженим касаційної скарги було незрозуміло, які саме судові рішення оскаржуються у касаційному порядку. Так, відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ОСОБА_4 засуджено за вироком Богунського районного суду м. Житомира від 01 квітня 2024 року, який залишено без зміни ухвалою Житомирського апеляційного суду від 03 лютого 2025 року, тоді як у скарзі йшлося про ухвалу від 10 лютого 2025 року, копію якої засуджений при цьому не додавав. Також, засуджений не зазначав у чому полягає незаконність чи необґрунтованість оскаржених ним судових рішень та не наводив у скарзі конкретних порушень закону, допущених судами, які відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України з урахуванням положень статей 412-414 цього Кодексу є підставами для їх скасування чи зміни. Натомість обґрунтування касаційної скарги зводилось до того, що засуджений заперечував правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження та посилався на неповноту судового розгляду, що в силу статей 433, 438 КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції. Вимоги засудженого не узгоджувалися з положеннями ст. 436 КПК України, якою визначено повноваження касаційного суду за наслідками розгляду касаційної скарги. Вказані обставини у своїй сукупності перешкодили суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження. При цьому засуджений ОСОБА_4 повідомлявся про те, що у разі невиконання вимог суду, скаргу йому буде повернуто. Мотиви Суду Перевіривши матеріали провадження за касаційною скаргою, Суд дійшов висновку, що скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, з огляду на таке. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк. Як убачається з розписки, яка надійшла на адресу Верховного Суду, копію ухвали від 12 травня 2025 року засуджений ОСОБА_4 отримав 21 травня 2025 року. Проте засудженим не усунуто недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк. Нової касаційної скарги від нього до Суду не надходило. Зважаючи на наведене, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала. Положеннями ч. 4 ст. 429 КПК України визначено, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому КПК України, у межах строку на касаційне оскарження. З цих підстав Суд постановив: Повернути засудженому ОСОБА_4 його касаційну скаргу з усіма доданими до неї матеріалами. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3