Рішення КАС ВС № 990/221/25

РІШЕННЯ Іменем України 15 липня 2025 року м. Київ справа № 990/221/25 адміністративне провадження № П/990/221/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Гончарової І.А., суддів: Бившевої Л.І., Олендера І.Я., Ханової Р.Ф., Юрченко В.П., за участю: секретаря судового засідання - Сірак І.М., позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача - Друцької О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: І. ПРОЦЕДУРА 16 травня 2025 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до Верховного Суду з позовною заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, відповідач, комісія), в якій позивачка просить Суд: визнати протиправним і скасувати рішення ВККС від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 про затвердження кодованих результатів практичного завдання (кримінальна та цивільна спеціалізації), виконаного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) стосовно ОСОБА_1 № за порядком 111 додатка до вказаного рішення код кандидата - 0006134, бал - « 47,5» та № за порядком 182 додатка до вказаного рішення код кандидата - 0010719, бал - « 64,5»; визнати протиправним і скасувати пункти 1, 2, 4 рішення ВККС від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 про визначення загальних результатів першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» та допуск до другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кандидатів на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), стосовно ОСОБА_1 та поновити участь позивачки в конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеному рішенням комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами); зобов`язати ВККС провести повторне оцінювання виконаного ОСОБА_1 практичного завдання (код кандидата - 0006134, код кандидата - 0010719) екзаменаційною комісією в іншому складі, зі здійсненням фіксації балів в екзаменаційній відомості за кожен елемент практичного завдання відповідно до Методичних вказівок з оцінювання практичного завдання з кримінальної спеціалізації, виконаного кандидатами на посади суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту, затверджених рішенням комісії від 17 липня 2024 року № 228/зп-24, та з урахуванням висновків суду у справі за цим позовом. Відповідно до частин першої та другої статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ, зокрема, щодо: 3) законності актів Вищої ради правосуддя, ВККС. Адміністративні справи, зазначені у пунктах 1 - 3, 5 частини першої цієї статті, розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п`яти суддів. Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Верховний Суд ухвалою від 22 травня 2025 року відкрив провадження в цій справі та призначив справу до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 07 липня 2025 року. 13 червня 2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позову. 13 червня 2025 року від позивачки надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій ОСОБА_1 вказує на необґрунтованість доводів відповідача, наведених ним у відзиві. 20 червня 2025 року від ОСОБА_1 надійшла заява про проведення судового засіданні в режимі відеоконференції. Ухвалою від 30 червня 2025 року Верховний Суд задовольнив заяву позивачки про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. 07 липня 2025 року в судовому засіданні оголошено перерву до 15 липня 2025 року та витребувано у ВККС докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, в тому числі належним чином завірені копії виконаних позивачкою модельних судових рішень за її індивідуальними номерами та екзаменаційні відомості оцінювання практичного завдання, виконаного позивачкою. ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ Рішенням комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах, із заявою про участь в якому звернулася, у тому числі ОСОБА_1 (далі - конкурс). Рішенням комісії від 19 червня 2024 року № 184/зп-24 призначено кваліфікаційне оцінювання на посаду судді апеляційного загального суду та встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання: перший - складання кваліфікаційного іспиту; другий - дослідження досьє та проведення співбесіди. Також рішенням комісії від 21 серпня 2024 року № 260/зп-24 затверджено тип 2 практичного завдання для виконання кандидатами на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах під час кваліфікаційного іспиту в межах конкурсу. Рішенням комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) та визначено черговість етапів його проведення: перший етап - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап - тестування когнітивних здібностей; третій етап - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду. Рішенням комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації загального апеляційного суду (кримінальна спеціалізація). Згідно з додатком 1 до вказаного рішення за результатом тестування ОСОБА_1 набрала 133 бали - успішно складено. Рішенням комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (кримінальна спеціалізація). Згідно з додатком 2 до вказаного рішення за результатом тестування когнітивних здібностей ОСОБА_1 набрала 45,5 балів - успішно складено. Цим рішенням також визначено особливості виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (кримінальна спеціалізація). Серед іншого, встановлено, що виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (кримінальна спеціалізація) у межах конкурсу здійснюватиметься з використанням комп`ютерної техніки. Визначено, що максимально можливий бал за виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (кримінальна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), - 150 та встановлено, що прохідний бал за виконання практичного завдання - 75 відсотків максимально можливого бала, або 112,5 балів. Згідно з графіком, визначеним рішенням комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25, 12 - 14 та 17 - 21 лютого 2025 року проведено третій етап кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація). Рішенням комісії від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 затверджено кодовані результати практичного завдання, виконаного з 03 по 11 лютого 2025 року та з 12 по 21 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (кримінальна та цивільна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23. Рішенням комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25, серед іншого: затверджено декодовані результати практичного завдання, виконаного 03 - 07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12 - 14 та 17 - 21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням відповідача від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), в тому числі ОСОБА_1 , яка за результатами оцінювання першого судового рішення (код кандидата 0006134) отримала 47,5 балів, а за результатами другого (код кандидата 0010719) - 64,5 балів, що у сумі становить 112 балів (додаток 1 до рішення); затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, зокрема ОСОБА_1 , яка не склала відповідний етап кваліфікаційного оцінювання (додаток № 2 до рішення); відмовлено в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнано такими, що не підтвердили здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах, та припинено участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах 780 кандидатів на посади суддів, в тому числі ОСОБА_1 (додаток 4 до рішення). Не погодившись із рішеннями ВККС від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 та № 89/зп-25 в частині, що стосується її, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом. ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН ОСОБА_1 обґрунтувала позов тим, що незастосування комісією під час визначення результатів її кваліфікаційного оцінювання норм Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18, зі змінами), та Порядку проведення іспиту та методику встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання, затверджених рішенням комісії від 04 листопада 2016 року № 144/зп-16 (у редакції рішення комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18, зі змінами), є погіршенням її становища як учасниці конкурсу, що порушило легітимні очікування позивачки. Позивачка вказує, що оскаржувані рішення комісії не відповідають встановленим критеріям оцінки виконання практичного завдання, що викладені у Методичних вказівках з оцінювання практичного завдання, виконаного кандидатами на посади суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту, затверджених рішенням комісії від 17 липня 2024 року № 228/зп-24 (далі - Методичні вказівки № 228/зп-24). ОСОБА_1 зауважує, що з екзаменаційних відомостей неможливо встановити, яка кількість балів була виставлена за кожен елемент виконаного нею практичного завдання, що свідчить про відсутність доказів того, що оцінювання здійснювалось відповідно до Методичних вказівок № 228/зп-24 та, відповідно, вказує на відсутність належного обґрунтування/мотивування виставлених їй балів. Позивачка наголошує на тому, що дві практичні роботи виконувалися нею в єдиному стилі, з належною старанністю, проте різниця в балах, виставлених за ці роботи, викликає сумнів щодо їх належного оцінювання. У відзиві на позовну заяву ВККС зазначає, що конкурсна процедура та процедура кваліфікаційного оцінювання стосовно ОСОБА_1 була проведена в порядку та відповідно до вимог чинного законодавства України, дії комісії були повністю регламентовані нормами Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та нормативними актами, прийнятими комісією на основі положень цього Закону, будь-які порушення прав, свобод чи законних інтересів позивачки як учасниці процедури конкурсу та кваліфікаційного оцінювання відсутні, оскаржувані рішення відповідача містять правові підстави та мотиви їх ухвалення. Відповідач вважає, що позовна заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, оскільки комісія, ухвалюючи рішення від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 та № 89/зп-25, діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені законодавством України з дотриманням критеріїв, визначених у частині другій статті 2 КАС України. IV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Указана норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. За приписами частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. Надаючи оцінку оскарженим рішенням відповідача на предмет відповідності критеріям, визначеним у частині другій статті 2 КАС України, Суд зазначає наступне. Відповідно до частини другої статті 38 Конституції України громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування. Зазначена норма Основного Закону гарантує кожному громадянину рівне право на доступ до державної служби, що включає і право претендувати на посаду судді за умови дотримання встановлених законом вимог. Це право має тлумачитися з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який визначає доступ до публічної служби як складову реалізації права на працю і свободи вибору професії. Відтак, будь-яке обмеження реалізації цього права має відповідати принципам законності, пропорційності та обґрунтованої необхідності в демократичному суспільстві, що є також вимогою статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Стаття 8 Конвенції декларує, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. ЄСПЛ у рішенні в справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11, рішення від 27 травня 2013 року, пункти 166 - 167) зазначив, що звільнення заявника з посади судді вплинуло на широке коло його стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного характеру. Схожим чином, воно мало наслідки і для «кола його близьких», оскільки втрата роботи мала відчутні наслідки для матеріального добробуту заявника та його сім`ї. Крім того, причина звільнення заявника, а саме порушення присяги судді, говорить про те, що під впливом опинилась і його професійна репутація. Отже, звільнення заявника з посади становило втручання в його право на повагу до приватного життя у розумінні статті 8 Конвенції. У справі «Денісов проти України» (заява № 76639/11, рішення від 25 вересня 2018 року, пункти 115 - 117) ЄСПЛ розвинув підходи щодо меж застосування статті 8 Конвенції у трудових спорах. Суд дійшов висновку, що трудові спори per se не виключаються зі сфери «приватного життя» у розумінні статті 8 Конвенції. Існують певні типові аспекти приватного життя, на які такі спори можуть вплинути внаслідок звільнення, пониження, відмови у доступі до професії або інших подібних несприятливих заходів. До цих аспектів входить (І) «внутрішнє коло» заявника, (ІІ) можливість заявника встановлювати та розвивати відносини з іншими людьми та (ІІІ) соціальна і професійна репутація заявника. У таких спорах існують два напрямки, за якими, як правило, виникають питання, пов`язані з приватним життям: або через підстави вжиття оскаржуваного заходу (у такому випадку Суд застосовує підхід, заснований на підставах), або, у деяких справах, через наслідки для приватного життя (у такому випадку Суд застосовує підхід, заснований на наслідках). При застосуванні підходу, заснованого на наслідках, рівень суворості з огляду на всі наведені аспекти набуває вирішального значення. Саме заявник має переконливо продемонструвати, що цей рівень був досягнутий у його справі. Заявник має надати докази, які підтверджуватимуть наслідки оскаржуваного заходу. Суд визнає, що стаття 8 Конвенції є застосовною лише за умови, що ці наслідки є дуже серйозними та значною мірою впливають на його приватне життя. Суд встановив критерії для оцінки суворості або серйозності стверджуваних порушень у різних нормативно-правових контекстах. Страждання заявника мають оцінюватись шляхом порівняння його життя до та після вжиття відповідного заходу. Суд також вважає, що при визначенні серйозності наслідків у справах, пов`язаних з трудовими відносинами, доцільно оцінити суб`єктивне сприйняття заявника на фоні об`єктивних обставин конкретної справи. Цей аналіз повинен охоплювати як матеріальний, так і нематеріальний вплив стверджуваного заходу. Тим не менш, заявник має визначити та обґрунтувати характер та ступінь його страждань, які повинні мати причинно-наслідковий зв`язок з оскаржуваним заходом. З огляду на правило вичерпання національних заходів юридичного захисту основні елементи таких тверджень мають бути належним чином доведені до відома національних органів влади, до компетенції яких відноситься вирішення такого питання. Суд вважає ці висновки застосовними до справи, що розглядається, з огляду на те, що рішення ВККС про відмову у допуску позивачки до наступного етапу конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах мало наслідком припинення її участі у зазначеному конкурсі, що в широкому розумінні повинно трактуватись як рішення про відмову їй у допуску до професії судді, що безпосередньо зачіпає її професійну репутацію як правника та є втручанням в її право на повагу до приватного життя, легітимність якого може і має бути перевірена в судовому порядку. Частиною першою статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що комісія є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України. Статтею 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначені повноваження ВККС, до яких згідно з пунктами 6, 7 частини першої цієї статті належить затвердження порядку складання кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання кандидатів, положення про проведення конкурсу на заняття вакантної посади судді, порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, та проведення кваліфікаційного оцінювання. Комісія також здійснює інші повноваження, визначені законом (пункт 10 частини першої статті 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Згідно з пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» комісія проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів, зокрема апеляційного суду - на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 цього Закону. Аналіз вказаних норм свідчить, що ВККС є спеціально уповноваженим державним органом суддівського врядування, якому законом делеговано повноваження організовувати та проводити кваліфікаційне оцінювання кандидатів на посади суддів, зокрема, шляхом затвердження порядку складання кваліфікаційного іспиту, методики його оцінювання та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів. Таким чином, комісія зобов`язана діяти виключно в межах визначених законом повноважень, суворо дотримуючись затверджених нею внутрішніх регламентів та процедурних актів, що встановлюють порядок проведення конкурсу на зайняття посади судді, що покликано гарантувати об`єктивність, прозорість та законність прийнятих нею рішень. Відповідно до частин другої та четвертої статті 79-3 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 цього Закону. За правилами пункту 2 частини четвертої статті 79-3 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» комісія проводить кваліфікаційне оцінювання кандидата на посаду судді, зокрема, апеляційного суду. Положеннями статті 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складання кваліфікаційного іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди. Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює ВККС. Відповідно до частини другої статті 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кваліфікаційний іспит для цілей кваліфікаційного оцінювання є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V цього Закону. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Частиною десятою статті 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що за результатами одного етапу кваліфікаційного оцінювання судді ВККС ухвалює рішення щодо допуску судді до іншого етапу кваліфікаційного оцінювання. Частинами першою - третьою статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що кваліфікаційний іспит є атестуванням професійної компетентності кандидата на посаду судді з метою виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді. Підставою для допуску до складання кваліфікаційного іспиту є рішення ВККС. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичних завдань. Практичні завдання проводяться щодо вибраної (вибраних) кандидатом спеціалізації (спеціалізацій) суду. Форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються ВККС. Згідно з частинами п`ятою, шостою, восьмою та одинадцятою статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він: 1) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за тестування щодо історії української державності, загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду; 2) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду; 3) успішно пройшов тестування щодо когнітивних здібностей. Успішним проходженням вважається набрання кандидатом середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей, встановленого ВККС. Вища кваліфікаційна комісія суддів України встановлює прохідний бал кваліфікаційного іспиту, який не може бути нижчим за 75 відсотків максимально можливого бала за відповідне тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей) та виконання практичного завдання кваліфікаційного іспиту. Інформація про результати кваліфікаційного іспиту є загальнодоступною та оприлюднюється на офіційному веб-сайті ВККС. Порушення процедури проведення кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено в порядку, встановленому законом. Отже, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено проведення комісією конкурсу, зокрема, на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду. Для участі у такому конкурсі комісія проводить кваліфікаційне оцінювання стосовно кандидатів, допущених до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі. Одним з етапів кваліфікаційного оцінювання є складання кваліфікаційного іспиту, що проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Особа вважається такою, що склала кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо вона, серед іншого, набрала не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду. Відповідно до частини третьої статті 74 та пункту 6 частини першої статті 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» рішенням комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 затверджено Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів (зі змінами, далі - Положення № 185/зп-24), яке визначає організаційно-правові засади підготовки та проведення кваліфікаційного іспиту, форму та зміст тестувань, практичних завдань, методику оцінювання результатів іспиту під час добору на посаду судді місцевого суду, кваліфікаційного оцінювання та у зв`язку з наміром судді бути переведеним до іншого місцевого суду, а також засади формування рейтингу і резерву кандидатів на посаду судді місцевого суду. Згідно з пунктом 1.2 розділу 1 Положення № 185/зп-24 метою іспиту є виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності учасника здійснювати правосуддя у суді відповідного рівня та спеціалізації. Пунктом 1.6 розділу 1 Положення № 185/зп-24 визначено, що основними принципами іспиту є об`єктивність, неупередженість, запобігання конфлікту інтересів, прозорість, рівність умов для його учасників та дотримання встановлених законодавством правил поведінки щодо конфлікту інтересів. Відповідно до пункту 1.8 розділу 1 Положення № 185/зп-24 засобами проведення іспиту є: складання анонімного тестування, що визначає рівень когнітивних здібностей, знань з історії української державності, загальних знань у сфері права та зі спеціалізації суду відповідного рівня та виконання практичного завдання, що визначає рівень здатності практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації. Згідно з пунктом 1.12 розділу 1 Положення № 185/зп-24 етапами складання кваліфікаційного іспиту кандидатами на посаду судді апеляційного суду є: тестування когнітивних здібностей; тестування знань з історії української державності; тестування загальних знань у сфері права; тестування знань зі спеціалізації відповідного суду; виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду. Пунктом 1.15 розділу 1 Положення № 185/зп-24 передбачено, що за результатами успішного проходження певного етапу (певних етапів) іспиту комісія може ухвалити рішення про допуск учасника (учасників) до наступного етапу. За змістом підпункту 6.1.1 пункту 6.1 розділу 6 Положення № 185/зп-24 однією зі стадій встановлення результатів кваліфікаційного іспиту є затвердження кодованих результатів кожного етапу кваліфікаційного іспиту. Згідно з підпунктом 6.3.1 пункту 6.3 розділу 6 Положення № 185/зп-24 член комісії - доповідач при підготовці до розгляду питання про затвердження кодованих результатів виконаних практичних завдань досліджує оцінки членів екзаменаційної комісії на предмет суттєвих розбіжностей в оцінках однієї роботи. При встановленні розбіжності між найвищим і найнижчим балами, виставленими за практичне завдання окремими членами екзаменаційної комісії, у 20 і більше відсотків від максимально можливого бала така робота підлягає повторній перевірці іншою екзаменаційною комісією без участі осіб, які брали участь у первинному оцінюванні. Згідно з підпунктом 6.3.3 пункту 6.3 розділу 6 Положення № 185/зп-24 учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Відповідно до підпункту 6.3.4 пункту 6.3 розділу 6 Положення № 185/зп-24 учасник визнається таким, що не склав етап іспиту, у разі, зокрема, набрання менше 75 відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання з відповідної спеціалізації суду; відмови від складання іспиту (етапу іспиту); порушення порядку складання іспиту (етапу іспиту), що рішенням комісії визнано істотним; неявки на іспит (етап іспиту). Враховуючи, що позивачка за результатом виконання нею практичного завдання набрала 112 балів, що є меншим за 75 відсотків від максимально можливого бала, у ВККС були формальні підстави для недопущення її до наступного етапу конкурсу. Водночас, позивачка вказує на протиправність рішення відповідача про недопуск її до наступного етапу конкурсу, посилаючись на невідповідність спірних рішень Методичним вказівкам № 228/зп-24, а також на відсутність належних доказів, які б підтверджували правильність та обґрунтованість оцінювання виконаного нею практичного завдання і з огляду на такі доводи колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке. Пунктом 2.7 розділу 2 Положення № 185/зп-24 визначено форму практичного завдання як відкрите завдання, що передбачає необхідність надання учасником самостійної відповіді щодо передбачених ним умов. Пунктом 2.8 розділу 2 Положення № 185/зп-24 визначено типи практичних завдань, а саме: тип 1 - модельна судова справа з сукупністю документів та достатніми даними (інформацією), на підставі яких учасник повинен підготувати модельне рішення суду та/або продовжити викладення запропонованої частини модельного судового рішення на підставі матеріалів модельної судової справи; тип 2 - два модельні судові рішення, що складаються зі вступної, описової (крім кримінального судочинства) та/або частково мотивувальної частини, на підставі даних яких учасник повинен продовжити їх викладення. Згідно з пунктом 2.5 розділу 2 Положення № 185/зп-24 тип практичного завдання для відповідного етапу іспиту затверджується комісією та оприлюднюється на офіційному вебсайті комісії не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення відповідного етапу іспиту. Як було зазначено вище, рішенням комісії від 21 серпня 2024 року № 260/зп-24 для виконання кандидатами на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах під час кваліфікаційного іспиту в межах конкурсу було затверджено тип 2 практичного завдання. Відповідно до пункту 2.9 розділу 2 Положення № 185/зп-24 практичне завдання виявляє рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні, а саме: уміння критично мислити та правильно оцінювати фактичні обставини справи; уміння мотивувати свою позицію; уміння застосовувати джерела права, що релевантні до спірних правовідносин; уміння вирішувати правову проблему; уміння лаконічно викладати свою позицію; уміння дотримуватись норм мовних засобів офіційно-ділового стилю. Під час виконання практичного завдання учаснику необхідно сформулювати правильне, на його думку, модельне рішення суду та/або продовжити викладення запропонованої частини модельного судового рішення на підставі матеріалів завдання (пункт 4.13 розділу 4 Положення № 185/зп-24). Відповідно до підпункту 5.5.1 пункту 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24 практичне завдання оцінюється екзаменаційною комісією, склад якої затверджується рішенням комісії. Згідно з підпунктами 5.5.5 та 5.5.6 пункту 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24 перевірка практичного завдання полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання. За результатами перевірки практичного завдання кожним членом екзаменаційної комісії виставляється індивідуальна оцінка роботи від 0 до 150 балів. Згідно з пунктом 5.8 розділу 5 Положення № 185/зп-24 кількість балів за кожне модельне судове рішення у разі виконання під час кваліфікаційного іспиту практичного завдання типу 2 визначається методичними вказівками з оцінювання практичного завдання. Отже, Положенням № 185/зп-24 визначено як мету практичного завдання - виявлення рівня практичних навичок та умінь у правозастосуванні, так і спосіб його оцінювання, який передбачає перевірку відповідності виконаного завдання встановленим критеріям (методичним вказівкам), із виставленням індивідуальних балів кожним членом екзаменаційної комісії. Такий підхід покликаний забезпечити об`єктивність, прозорість та комплексність оцінювання здатності учасника застосовувати норми права в умовах, наближених до реальної судової практики. Підпунктом 5.5.4 пункту 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24 передбачено, що методичні вказівки з оцінювання практичного завдання затверджуються комісією та оприлюднюються на її офіційному вебсайті. На виконання наведених вище приписів Положення № 185/зп-24 рішенням комісії від 17 липня 2024 року № 228/зп-24 затверджено Методичні вказівки № 228/зп-24. Методичні вказівки з оцінювання практичного завдання з кримінальної спеціалізації, виконаного кандидатами на посади суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту, визначені додатком 2 до рішення комісії від 17 липня 2024 року № 228/зп-24. Відповідно до Методичних вказівок № 228/зп-24 (кримінальна спеціалізація) за кожне з двох судових рішень практичного завдання типу 2 виставляється оцінка за шкалою 75 балів. При цьому, Методичними вказівками № 228/зп-24 (кримінальна спеціалізація) визначено елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню та кількість балів за кожен елемент оцінювання, а саме: 1) мотивувальна частина оцінюється від 0 до 45 балів, з яких: - мотиви, з яких апеляційну скаргу визнано обґрунтованою чи необґрунтованою 0 - 20; - умотивованість застосування закону України про кримінальну відповідальність 0 - 25; 2) резолютивна частина - від 0 до 22 балів, з яких: - висновки суду апеляційної інстанції щодо суті вимог апеляційної скарги, запобіжного заходу та розподілу процесуальних витрат 0 - 15; - строк і порядок набрання ухвалою (вироком) законної сили та його оскарження 0 - 7; 3) дотримання стилістики судового рішення - від 0 до 5 балів; 4) дотримання правил орфографії та пунктуації - від 0 до 3 балів. Відповідно до примітки Методичних вказівок № 228/зп-24 (кримінальна спеціалізація) залежно від обставин справи, викладених в описовій частині вироку (ухвали) суду апеляційної інстанції, та виду судового рішення (про залишення оскарженого рішення без змін, його зміну чи скасування) ВККС може відступити від наведеної у Методичних вказівках структури та кількості виставлених балів за одним чи кількома елементами оцінювання, але не більше як на 10 відсотків. У такому разі ВККС не може виходити за межі загальної кількості балів (75). Отже, з наведеного випливає, що оцінювання виконаного практичного завдання має здійснюватися шляхом перевірки кожного визначеного Методичними вказівками № 228/зп-24 елемента, зокрема мотивувальної та резолютивної частин судового рішення, дотримання стилістики, орфографії та пунктуації. Такий деталізований підхід спрямований на забезпечення всебічної та об`єктивної оцінки якості роботи учасника, що, у свою чергу, гарантує належну перевірку рівня його професійних знань, аналітичних здібностей і вміння застосовувати норми права у конкретній правовій ситуації. Такий підхід до оцінювання вимагає наявності належної доказової бази, яка дає можливість як учаснику конкурсу, так і суду, що здійснює перевірку правомірності рішень комісії, пересвідчитися у дотриманні екзаменаційною комісією вимог Положення № 185/зп-24 та Методичних вказівок № 228/зп-24, обґрунтованості виставлених балів та відсутності ознак суб`єктивного або дискримінаційного підходу під час оцінювання. У цьому контексті особливого значення набуває дотримання принципів належного документування результатів оцінювання та їх повноцінного відображення у матеріалах конкурсу, що є запорукою довіри до процедури відбору кандидатів на посаду судді. Водночас наявні в матеріалах справи дві копії екзаменаційних відомостей оцінювання практичного завдання свідчать, що за написання першого судового рішення позивачці екзаменатори виставили 43, 48 та 51 балів (остаточна оцінка - 47,5 балів), за написання другого судового рішення - 64, 67, 62 (остаточна оцінка - 64,5 балів). Разом з тим, зазначені відомості не містять інформації про кількість балів, виставлених за кожен із передбачених Методичними вказівками № 228/зп-24 елементів оцінювання. Відсутність такої деталізації унеможливлює перевірку дотримання екзаменаційною комісією затверджених критеріїв та підходів до оцінювання практичного завдання і не дозволяє встановити, чи діяла екзаменаційна комісія в межах наданих їй дискреційних повноважень та, відповідно, чи не діяла вона свавільно. Тобто за таких обставин суд позбавлений можливості пересвідчитись, чи була забезпечена послідовність, обґрунтованість і повнота оцінювання виконаного позивачкою практичного завдання. Колегія суддів враховує той факт, що ненабрання позивачкою мінімального прохідного бала за виконання практичного завдання є підставою для припинення її подальшої участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, однак, враховуючи, що вона заперечує достовірність результату зазначеного практичного завдання, такі обставини потребують доведення. Засади доказування в адміністративних справах передбачені КАС України, відповідно до статті 72 якого доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Відповідно до частин першої та другої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Згідно зі статтею 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Відповідно до статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Комісією було подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що фіксація та відображення у будь-якій формі (зокрема і в екзаменаційній відомості) міркувань чи висновків членів екзаменаційної комісії, що проводили перевірку практичного завдання, щодо окремих показників та елементів, яким не відповідало виконане кандидатом завдання, не передбачено положеннями чинного законодавства, якими встановлено як порядок кваліфікаційного іспиту, так і його методику. Колегія суддів з такими доводами відповідача не погоджується, оскільки з екзаменаційних відомостей, що складені за результатом перевірки виконаного позивачкою практичного завдання, неможливо встановити, які недоліки зазначеного практичного завдання стали підставою для зниження остаточної оцінки виконаної роботи та, відповідно, ненабрання ОСОБА_1 мінімальної кількості балів, необхідної для продовження її участі в конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах. Суд наголошує, що ВККС не надано жодних доказів на підтвердження того, що екзаменаційна комісія під час перевірки практичного завдання, виконаного позивачкою, дотрималась положень Методичних вказівок № 228/зп-24 (кримінальна спеціалізація). В контексті зазначеного Верховний Суд вважає за необхідне звернути увагу на необхідність дотримання суб`єктами владних повноважень принципу належного врядування, зміст якого розкрито, зокрема, в практиці ЄСПЛ. У пунктах 70 - 71 рішення у справі «Рисовський проти України» ЄСПЛ підкреслює особливу важливість принципу належного врядування, зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (пункт 74 рішення у справі «Лелас проти Хорватії»). Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що відповідач, не надавши жодних доказів, які б підтверджували об`єктивність та повноту перевірки виконаного позивачкою практичного завдання, та, відповідно, обґрунтованості виставлених екзаменаційною комісією балів, не довів, що ним дотримано вимог Методичних вказівок № 228/зп-24 (які були ним же і затверджені), що свідчить про порушення комісією принципу належного врядування. Отже, відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування перед судом правомірності своїх рішень та не довів належними, допустимими та достовірними доказами правомірності спірних в цій справі рішень, що свідчить про те, що в оскаржуваній частині вони не відповідають критеріям законності та обґрунтованості, визначеним статтею 2 КАС України, що є самостійною та достатньою підставою для визнання їх протиправними і скасування у відповідній частині. При цьому колегія суддів вважає необґрунтованими посилання позивача, що незастосування комісією під час визначення результатів її кваліфікаційного оцінювання норм Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18, зі змінами), та Порядку проведення іспиту та методику встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання, затвердженого рішенням комісії від 04 листопада 2016 року № 144/зп-16 (у редакції рішення комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18, зі змінами), є погіршенням її становища як учасниці конкурсу, що порушило її легітимні очікування, оскільки комісія під час здійснення повноважень, в тому числі проведенні конкурсу, керувалася положеннями чинного законодавства. Так, Верховною Радою України 09 грудня 2023 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар`єри», який набрав чинності 30 грудня 2023 року. Відповідно до пункту 57-1 «Прикінцевих та перехідних положень» названого Закону ВККС завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар`єри». Згідно з частиною п`ятою статті 74 цього Закону кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він набрав, зокрема, не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду. Враховуючи зазначене, легітимні очікування ОСОБА_1 щодо застосування комісією в процедурі її кваліфікаційного оцінювання положень законодавства, які втратили чинність, є безпідставними. Незгода з положеннями чинного законодавства, які врегульовують відповідні процедури, не може бути підставою для оскарження рішень комісії, прийнятих з урахуванням таких положень, та як наслідок їх скасування. Щодо вимоги позивачки зобов`язати комісію провести повторне оцінювання виконаного ОСОБА_1 практичного завдання екзаменаційною комісією в іншому складі, то Суд враховує, що відповідно до абзацу 3 пункту підпункту 6.3.1 підпункту 6.3 пункту 6 Положення № 185/зп-24 при встановленні розбіжності між найвищим і найнижчим балами, виставленими за практичне завдання окремими членами екзаменаційної комісії, у 20 і більше відсотків від максимально можливого бала така робота підлягає повторній перевірці іншою екзаменаційною комісією без участі осіб, які брали участь у первинному оцінюванні. Екзаменаційна комісія при оцінюванні роботи керується не «математичними», а змістовими міркуваннями щодо відповідної роботи. Однак під час оцінювання роботи позивачки таких розбіжностей не виявлено. Суд вважає, що в контексті правовідносин, що склалися в цій справі, та обставин, встановлених під час її розгляду, належним способом захисту порушених прав позивачки є визнання протиправним та скасування рішення ВККС від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 в частині затвердження кодованих результатів практичного завдання, виконаного ОСОБА_1 ; визнання протиправним і скасування пунктів 1, 2, 4 резолютивної частини рішення ВККС від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 про визначення загальних результатів першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» та допуск до другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кандидатів на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), стосовно ОСОБА_1 ; зобов`язання ВККС поновити участь позивачки в конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеному рішенням комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами); зобов`язання ВККС повторно оцінити практичні завдання виконані ОСОБА_1 (перше модельне судове рішення, індивідуальний код учасника - 0006134, друге модельне судове рішення, індивідуальний код учасника - 0010719) з урахуванням Методичних № 228/зп-24. Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Частиною третьою статті 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Позивачкою було сплачено судовий збір за подання позовної заяви - 1 937,92 грн. Враховуючи часткове задоволення позову, підлягають стягненню на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань ВККС судові витрати у розмірі 1 500,00 грн. Керуючись статтями 22, 241 - 246, 250, 255, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

УХВАЛИВ: Позов ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково. Визнати протиправним і скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 в частині затвердження кодованих результатів практичного завдання, виконаного ОСОБА_1 . Визнати протиправним і скасування пункти 1, 2, 4 резолютивної частини рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 про визначення загальних результатів першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» та допуск до другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кандидатів на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), стосовно ОСОБА_1 . Зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України поновити участь ОСОБА_1 в конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеному рішенням комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами). Зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України повторно оцінити практичні завдання виконані ОСОБА_1 (перше модельне судове рішення, індивідуальний код учасника - 0006134, друге модельне судове рішення, індивідуальний код учасника - 0010719) з урахуванням Методичних вказівок з оцінювання практичного завдання з кримінальної спеціалізації, виконаного кандидатами на посади суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту, затверджених рішенням комісії від 17 липня 2024 року № 228/зп-24. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (01601, Україна, місто Київ, вулиця Липська, будинок, 18/5; код ЄДРПОУ 37316378) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 1 500 (одна тисяча п`ятсот) гривень 00 копійок. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (з дня складення повного судового рішення). Повний текст рішення складено 17 липня 2025 року. Головуючий суддя І. А. Гончарова Судді Л. І. Бившева І. Я. Олендер Р. Ф. Ханова В. П. Юрченко