Постанова 4855 № 320/48462/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/48462/23 Головуючий у 1 інстанції: Жукова Є.О. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 травня 2025 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р. Суддів Аліменка В.О. Ключковича В.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРНИК» до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві, третя особа - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови, - В С Т А Н О В И Л А: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАРНИК» (далі - ТОВ «ПАРНИК») звернувся до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві, третя особа - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про накладення стягнення, передбаченого статтею 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення» за № 15/4833 від 06 липня 2023 року. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві від 06 липня 2023 року № 15/4833. Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що судом першої інстанції було застосовано нечинну редакцію Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення в вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення», що призвело до невірного вирішення спору по суті. Апелянт зазначає, що, надаючи послугу з приготування кальянів ТОВ «ПАРНИК» прямо стимулює продаж тютюнових виробів в поєднанні з послугою приготування кальяну для подальшого вживання тютюну в закладі ресторанного господарства «ПАРНИК», що заборонено чинним законодавством України. При цьому, апелянт вказує про помилковість посилання суду першої інстанції на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 19 січня 2023 року у справі №420/2004/22. Крім того, апелянт зазначає, що меню закладу ТОВ «ПАРНИК» містить інформацію про наявні у продажу тютюнові вироби, про які можна дізнатися відсканувавши QR-код, який містить посилання до мережі Інтернет. Таким чином, на переконання апелянта, розміщення інформації про наявні в продажу тютюнові вироби є стимулюванням продажу тютюнових виробів. 08 листопада 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від третьої особи - Фізична особи-підприємця ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції. 12 листопада 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРНИК» надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції. 23 грудня 2024 року до суду апеляційної інстанції від відповідача - Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві надійшли додаткові пояснення у справі. Також, 26 грудня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача - Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві надійшло клопотання про долучення доказів, до якого додано копію постанови Верховного Суду. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні. Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАРНИК» зареєстровано в якості юридичної особи за адресою: АДРЕСА_1. Основним видом діяльності Товариства за КВЕД 56.10 є діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування. ТОВ «ПАРНИК» має ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. 13 червня 2023 року до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від Держпродспоживслужби надійшов лист № 15.1.3-6/13474 разом зі зверненням гр. ОСОБА_2 . У даному листі надано погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) в частині додержання ТОВ «ПАРНИК» законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення за адресою: АДРЕСА_1. Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві було прийнято наказ про проведення позапланового заходу від 29 червня 2023 року № 1332 та виписано направлення на проведення заходу від 29 червня 2023 року № 88-1332 щодо порушення вимог законодавства про заходи щодо попередження та зменшенням вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення в закладі ресторанного господарства «ПАРНИК» ТОВ «ПАРНИК» за адресою: АДРЕСА_1. Перевірка проводилась в закладі ресторанного господарства «ПАРНИК» ТОВ «ПАРНИК» за адресою: АДРЕСА_1. За результатами проведення позапланової перевірки Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві був складений Акт від 29 червня 2023 року №1332-16, відповідно до якого, позапланова перевірка проводилась на підставі звернення громадянина з приводу недотримання позивачем вимог законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення в закладі ресторанного господарства «ПАРНИК» ТОВ «ПАРНИК» за адресою: АДРЕСА_1. Під час здійснення позапланового заходу 29 червня 2023 року встановлено, що в приміщенні закладу ресторанного господарства не забороняється вживання та використання тютюнових виробів, а саме, кальянів. Відвідувачам реалізуються тютюнові вироби (тютюн для кальяну), який реалізується з метою його подальшого використання, а саме використання в поєднанні з отриманням споживачами послуг приготування кальяну, а саме, зафіксовано використання 3 (трьох) кальянів для вживання споживачами, що є прямим стимулюванням продажу тютюнових виробів та використання споживачами тютюнових виробів у закладі ресторанного господарства в поєднанні з послугою приготування кальяну для подальшого вживання тютюну. Також, в Акті перевірки вказано, що реалізація в закладі ресторанного господарства 3 (трьох) тютюнових виробів (тютюну для кальяну) здійснюється з метою їх подальшого використання споживачами при отриманні послуги з приготування кальяну та вживання таких тютюнових виробів у закладі ресторанного господарства, що є стимулюванням продажу таких тютюнових виробів споживачам та прямим стимулюванням використання тютюнових виробів в поєднанні з послугою приготування кальяну. Крім того, встановлено, що на столі розміщено QR-коди, які містять посилання до мережі Інтернет, в якій розміщено меню закладу ресторанного господарства та інформацію про наявні в продажу тютюнові вироби, а саме, кальян, що має на меті стимулювання продажу тютюнових виробів, чим порушено вимоги підпункту 5 частини другої статті 13 та абзаців 1, 3 та 9 частини першої статті 16 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення». Вказаний Акт підписано посадовою особою ТОВ «ПАРНИК» із запереченнями, в яких зазначено, що заклад «ПАРНИК» не здійснює реалізацію тютюнових виробів. Тютюнові вироби не рекламує. Постановою Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 06 липня 2023 року № 15/4833 «Про накладення стягнень, передбачених статтею 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» за порушення вимог підпункту 5 частини 2 статті 13 та абзаців 1, 3 та 9 частини першої статті 16 Закону, до ТОВ «ПАРНИК» були застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 121 000 грн. Не погоджуючись із даною постановою, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Основні принципи та напрями державної політики щодо попередження куріння тютюнових виробів, зниження рівня їх вживання серед населення, обмеження доступу до них дітей, охорони здоров`я населення від шкоди, що завдається їхньому здоров`ю внаслідок розвитку захворювань, інвалідності, а також смертності, спричинених курінням тютюнових виробів чи іншим способом їх вживання визначає Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» від 22.09.2005 № 2899-IV (далі - Закон № 2899-IV, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Статтею 1 вищевказаного Закону визначено терміни, зокрема: куріння тютюнових виробів - дії, що призводять до згорання тютюнових виробів, у результаті чого утворюється тютюновий дим, який виділяється в повітря та вдихається особою, яка їх курить; пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння - пристрої, призначені для вдихання аерозолів (пари), що утворюються внаслідок нагрівання продуктів, що містять у своєму складі тютюн (продукти його переробки), без їх згоряння; реклама й стимулювання продажу тютюну - будь-який вид передачі комерційної інформації, рекомендації або дії, метою чи результатом або ймовірним результатом якого є стимулювання продажу тютюнового виробу або вживання тютюну, прямо чи опосередковано. Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 13 Закону № 2899-IV, забороняється куріння, вживання та використання тютюнових виробів, предметів, пов`язаних з їх вживанням, трав`яних виробів для куріння, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів: у приміщеннях закладів ресторанного господарства. В силу вимог статті 16 Закону № 2899-IV, забороняються будь-яка реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, в тому числі: проведення заходів з безоплатної роздачі, у тому числі для маркетингових досліджень та дегустації, обміну тютюнових виробів на тютюнові вироби чи будь-які інші товари, роботи, послуги; використання тютюнових виробів з метою отримання товарів, робіт, послуг; пропонування або надання будь-якого прямого чи непрямого відшкодування на придбання або використання тютюнових виробів; пропонування або надання бонусів, премій, повернення готівкових коштів, права на участь у будь-якій грі, лотереї, конкурсі, події, прямо або опосередковано пов`язаних з тютюновими виробами, або якщо умовою надання, або участі в яких, є придбання або вживання тютюнових виробів; продаж тютюнових виробів у наборі з будь-якими іншими товарами або послугами; розміщення інформації про виробника тютюнових виробів та/або тютюнові вироби у місцях, де ці вироби реалізуються чи надаються споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, за виключенням одного плаката розміром не більше 40х30 см на одне місце торгівлі, в якому надається текстова інформація про наявні в продажу тютюнові вироби та ціни на них; розміщення інформації з метою стимулювання продажу тютюну безпосередньо на тютюнових виробах та/або їх упаковці, у тому числі: малюнків та інших зображень, які не є частиною захищеної торгової марки; адрес веб-сайтів, електронної пошти; вкладень до упаковки тютюнових виробів; текстової або графічної інформації на прозорій обгортці упаковки тютюнових виробів; розміщення інформації щодо тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, в місцях проведення розважальних заходів, в місцях роздрібної торгівлі, на автотранспортних засобах та обладнанні; надсилання повідомлень поштою, електронною поштою, повідомлень на мобільні телефони, поширення відеодисків, відеоматеріалів, компакт-дисків, комп`ютерних та інших ігор, розміщення інформації в мережі Інтернет з метою стимулювання продажу тютюнових виробів; продаж, пропонування для продажу, поставка чи реклама нетютюнових виробів, послуг, реклама або упаковка яких містить напис, малюнок чи будь-яке інше зображення, повідомлення, які повністю або в частині ідентифікуються чи асоціюються з тютюновим виробом, знаком для тютюнових товарів і послуг чи з виробником тютюнових виробів; інші заходи прямого та непрямого стимулювання продажу тютюнових виробів та вживання тютюну. Відповідно до частини 1 статті 20 Закону № 2899-IV, особи, винні у порушенні законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення, несуть відповідальність згідно з законом. Згідно абзаців 11 та 13 частини 2 статті 20 Закону № 2899-IV, за порушення норм цього Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, застосовує фінансові санкції до суб`єктів господарювання у разі: - розміщення попільничок або куріння у приміщеннях закладів ресторанного господарства - від однієї тисячі гривень до десяти тисяч гривень; - порушення заборони щодо реклами, стимулювання продажу та спонсорства тютюнових виробів - від тридцяти тисяч гривень до п`ятдесяти тисяч гривень за кожен факт реклами на окремому рекламному носії або кожний окремий захід з метою стимулювання продажу тютюнових виробів. Як вбачається з матеріалів справи, постановою Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 06 липня 2023 року № 15/4833 за порушення вимог підпункту 5 частини 2 статті 13 та абзаців 1, 3 та 9 частини першої статті 16 Закону № 2899-IV, до ТОВ «ПАРНИК» були застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 121 000 грн. (Т. 1 а.с. 29-30). Оскаржувана постанова прийнята відповідачем на підставі Акту від 29 червня 2023 року №1332-16, в якому вказано, що під час здійснення позапланового заходу 29 червня 2023 року встановлено, що в приміщенні закладу ресторанного господарства не забороняється вживання та використання тютюнових виробів, а саме, кальянів (Т. 1 а.с. 13-27). Також, в Акті перевірки зазначено, що в закладі ресторанного господарства відвідувачам реалізуються тютюнові вироби (тютюн для кальяну), який реалізується з метою його подальшого використання, а саме, використання в поєднанні з отриманням споживачами послуг приготування кальяну, а саме, зафіксовано використання 3 (трьох) кальянів для вживання споживачами, що є прямим стимулюванням продажу тютюнових виробів та використання споживачами тютюнових виробів у закладі ресторанного господарства в поєднанні з послугою приготування кальяну для подальшого вживання тютюну. Отже, реалізація в закладі ресторанного господарства 3 (трьох) тютюнових виробів (тютюну для кальяну) здійснюється з метою їх подальшого використання споживачами при отриманні послуги з приготування кальяну та вживання таких тютюнових виробів у закладі ресторанного господарства, що є стимулюванням продажу таких тютюнових виробів споживачам та прямим стимулюванням використання тютюнових виробів в поєднанні з послугою приготування кальяну. Крім того, в Акті перевірки вказано, що в закладі ресторанного господарства на столах розміщено QR-коди, які містять посилання до мережі Інтернет, в якій вміщено меню закладу ресторанного господарства та інформацію про наявні у продажу тютюнові вироби, а[ саме HOOKAN преміум та BRAND МІХ, що є рекламною інформацією про наявні у продажу тютюнові вироби, що призначено сформувати та підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо рекламованих тютюнових виробів, представлених до продажу». Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції послався на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 19.01.2023 у справі №420/2004/22 та вказав, що положення абзаців 1 та 5 частини першої статті 16, у системному зв`язку із статями 1 та 13 Закону № 2899-IV, а також статями 8 та 22 Закону України «Про рекламу», заборону стимулювання продажу тютюнових виробів, зокрема, у спосіб продажу тютюнових виробів у наборі з будь-якими іншими товарами або послугами, необхідно розуміти так, що такий продаж забороняється у наборі з будь-якими іншими товарами, які не пов`язані з вживанням тютюнових виробів; сам по собі продаж тютюнових виробів або пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння (кальян), якщо такий продаж не передбачає здійснення заходів, визначених частиною 1 статті 16 Закону № 2899-IV, не може вважатися стимулюванням продажу тютюнових виробів, оскільки інше тлумачення цієї норми означало б повну заборону продажу тютюнових виробів та як наслідок закриття усіх закладів, що спеціалізуються на такому продажі. Також, суд першої інстанції зазначив, що електронне меню є аналогом паперового меню, та дає доступ до меню, розміщеного безпосередньо в місцях реалізації товарів та послуг закладу, тож таке розміщення меню за посиланням в мережі Інтернет є засобом дистанційного зв`язку для надання такої інформації, та не є рекламою та не має на меті стимулювання продажу тютюнових виробів. Колегія суддів не погоджується з вищевказаними висновками суду першої інстанції та вважає, що вони не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне. Так, правова позиція Верховного Суду, сформульована у постанові від 19 січня 2023 року у справі № 420/2004/22, стосувалася застосування норм попередньої редакції статті 13 Закону № 2899-IV, коли заборона обмежувалася курінням тютюнових виробів та не враховувала «вживання» чи «використання» альтернативних продуктів, таких як кальяни без тютюну. Тобто, коли заборона кальяну у закладі ресторанного господарства не була абсолютною (до 11 липня 2022 року). Отже, такі висновки Верховного Суду у справі № 420/2004/22 не підлягали врахуванню при розгляді цієї справи судом першої інстанції, у зв`язку зі зміною правового регулювання після набрання чинності відповідними положеннями Закону № 2899-IV у редакції Закону № 1978-IX. Водночас, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 20 грудня 2024 року у справі №320/29317/23, за наслідком аналізу положень частини другої статті 13 Закону № 2899-IV (в редакції, чинній після з 11 липня 2022 року), дійшов наступних висновків: «…- кальяни у зв`язку зі змінами у законодавстві з 11 липня 2022 року підпадають під абсолютну заборону в закладах ресторанного господарства, незалежно від їхнього складу; - надання закладами ресторанного господарства послуг, заборонених статтею 13 Закону № 2899-IV, з приготування кальянів є стимулюванням продажу тютюнових виробів у розумінні статті 16 Закону № 2899-IV навіть якщо безпосередньо не відбувається реклама продукту». Таким чином, положення частини другої статті 13 Закону № 2899-IV заборонено будь-яке вживання кальянів у закладах ресторанного господарства та інших місцях, де діє заборона. Щодо розміщення інформації у закладах ресторанного господарства про послуги приготування кальянів, слід зазначити наступне. У пункті 5 частини першої статті 20 Закону № 2899-IV встановлені обмеження щодо розміщення інформації про тютюнові вироби передбачені у місцях, де ці вироби реалізуються чи надаються споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі - не більше одного плаката розміром не більше 40х30 см на одне місце торгівлі, в якому надається текстова інформація про наявні в продажу тютюнові вироби та ціни на них. Заклади ресторанного господарства не є місцями, в яких дозволяється будь-яка реалізація тютюнових виробів та надання споживачеві послуг приготування кальянів, а столик ресторану не може вважатися «одним місцем торгівлі». Тому, заклади ресторанного господарства не можуть розміщувати, відповідно до частини восьмої статті 8 Закону № 270/96-ВР, інформацію про виробника товару та/або товар на елементах обладнання та/або оформлення місць надання послуг. У такому разі, розміщення інформації про тютюнові вироби або пов`язані з цим послуги в меню закладу ресторанного господарства або на плакатах, підпадає під заборону реклами та стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг. Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 26 грудня 2024 року у справі № 320/23655/23. Разом з тим, звертаючись до суду з адміністративним позовом, ТОВ «ПАРНИК» наголошувало, що не проводить господарську діяльність по реалізації тютюнових виробів. Позивач вказав, що за адресою: АДРЕСА_1 здійснює господарську діяльність щодо реалізації алкогольних напоїв, що підтверджується відповідною ліцензією (Т. 1 а.с. 35). Водночас, позивач звернув увагу на те, що за вищевказаною адресою також здійснює господарську діяльність Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 . Таким чином, позивач наголосив, що відповідач провів перевірку та прийняв оскаржувану постанову від 06.07.2023 року за №15/4833 відносно неналежного суб`єкта перевірки, оскільки, позивач ніякого відношення до реалізації тютюнових виробів не має. Так, у наданих до суду першої інстанції письмових поясненнях та у наданому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу, ФОП ОСОБА_1 зазначив, що діяльність закладу ресторанного господарства за адресою: АДРЕСА_1 здійснюється наступним чином: ТОВ «ПАРНИК» здійснює продаж алкогольних напоїв, а ФОП ОСОБА_1 забезпечує діяльність ресторану, яка полягає в приготуванні страв та безалкогольних напоїв. Факт здійснення ФОП ОСОБА_1 господарської діяльності за адресою: АДРЕСА_1 підтверджується листами Головного управління ДПС у м. Києві від 10 квітня 2024 року №10228/6/99-0012-01-02-06 та від 10 квітня 2024 року № 38208/6/26-15-12-03-07 (Т. 1 а.с. 152-157). Зі змісту вищевказаних листів Головного управління ДПС у м. Києві слідує, що за ФОП ОСОБА_1 обліковується стаціонарний ПРРО з фіскальним номером 4000370887, зареєстрований 29.06.2022 на господарську одиницю «ресторан», за адресою: АДРЕСА_1. Отже, з вищевказаного вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 господарську діяльність здійснюють як ТОВ «ПАРНИК», так і ФОП ОСОБА_1 . Колегія суддів зазначає, що доводи ТОВ «ПАРНИК» про те, що позивач не проводить господарську діяльність по реалізації тютюнових виробів узгоджуються із запереченнями, викладеними в Акті перевірки від 29 червня 2023 року №1332-16, в яких зазначено: «Заклад «Парник» не реалізує тютюнові вироби, а також замінники тютюну. Тютюнові вироби не рекламуємо і відповідно з порушеннями не згоден». На підтвердження факту вчинення ТОВ «ПАРНИК» порушень вимог підпункту 5 частини 2 статті 13 та абзаців 1, 3 та 9 частини першої статті 16 Закону № 2899-IV Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві до відзиву на позовну заяву надано відеозаписи, зроблені під час перевірки. Разом з тим, з вказаних відеозаписів неможливо встановити, хто саме, ТОВ «ПАРНИК» чи ФОП ОСОБА_1 здійснював в приміщенні закладу ресторанного господарства реалізацію відвідувачам тютюнових виробів (тютюн для кальяну) чи надавав послуги з приготування кальяну, оскільки, на цих відеозаписах не зафіксовано момент придбання відвідувачами тютюнових виробів (тютюну для кальяну) чи придбання послуг з приготування кальяну. Також, із наданих відповідачем відеозаписів вбачається, що посадовими особами під час перевірки не було встановлено, кому саме, ТОВ «ПАРНИК» чи ФОП ОСОБА_1 належать розміщені на столах QR-коди із посилання на меню. З огляду на викладене, враховуючи викладені позивачем в Акті перевірки заперечення, колегія суддів вважає, що надані відповідачем відеозаписи не можуть бути доказами вчинення саме ТОВ «ПАРНИК» порушення вимог підпункту 5 частини 2 статті 13 та абзаців 1, 3 та 9 частини першої статті 16 Закону № 2899-IV. Будь-яких інших належних та допустимих доказів вчинення ТОВ «ПАРНИК» згаданих порушень, наприклад, касових чеків, що підтверджують саме позивачем продаж тютюнових виробів чи надання послуг з приготування кальяну, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, суду не надано. Враховуючи вищезазначене, Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві не доведено вчинення ТОВ «ПАРНИК» порушення вимог підпункту 5 частини 2 статті 13 та абзаців 1, 3 та 9 частини першої статті 16 Закону № 2899-IV, а тому, оскаржувана постанова від 06 липня 2023 року № 15/4833 є протиправною та підлягає скасуванню. Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРНИК», водночас, позовні вимоги підлягають задоволенню з підстав, викладених у даній постанові, у зв`язку з цим, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, та, відповідно, рішення суду першої інстанції зміні. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України). Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, вірно по суті вирішивши справу, ухвалив рішення з помилковим застосуванням норм матеріального права, а тому рішення суду першої інстанції підлягає зміні в мотивувальній частині рішення щодо підстав для задоволення позовних вимог. Відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві задовольнити частково. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року змінити у мотивувальній частині. В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України. Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р. Судді Аліменко В.О. Ключкович В.Ю.