Постанова 4855 № 320/41489/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/41489/23 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 вересня 2025 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Собківа Я.М., суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 13 квітня 2023 року № 53-С, яким на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за прогул без поважних причин з 02 січня 2023 року по 31 січня 2023 року. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги на більш тривалий, розумний термін, у відповідності до положень статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). 17 квітня 2025 року відповідач подав відзив на апеляційну скаргу в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що Наказом Головного Управління Держспоживслужби в м. Києві від 27 квітня 2016 року №30-О ОСОБА_1 призначено на посаду головного спеціаліста Відділу контролю у сфері торгівлі, робіт та послуг Управління захисту споживачів з 28 квітня 2016 року у порядку переведення з Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві. Наказом ГУ Держспоживслужби в м. Києві від 11 травня 2017 року №104-О ОСОБА_1 переведено на посаду головного спеціаліста відділу контролю у сфері торгівлі, робіт та послуг Управління захисту споживачів з 12 травня 2017 року. Відповідно до доповідної записки начальника відділу контролю у сфері торгівлі, робіт та послуг Головного управління Держпродспоживслужби від 03.01.2023 та Актами про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці від 02.01.2023 року по 06.01.2023 року, від 09.01.2023 року по 13.01.2023 року, від 16.01.2023 року по 20.01.2023 року, від 23.01.2023 року по 27.01.2023 року, від 30.01.2023 року по 31.01.2023 року наказом Головного управління Держпродспоживслужби від 15.03.2023 року № 50-с «Про порушення дисциплінарного провадження» порушено дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 . Відповідно до Додатку до Наказу від 15.03.2023 року № 50-с створено дисциплінарну комісію. 13.04.2023 за результатами дослідження всіх матеріалів дисциплінарної справи 2023/3, Комісія з розгляду дисциплінарних справ Головного управління Держпродспоживслужби дійшла висновку щодо наявності підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності головного спеціаліста відділу контролю у сфері торгівлі Управління захисту споживачів ОСОБА_1 та надано рекомендацію начальнику Головного управління Держпродспоживслужби про притягнення до дисциплінарної відповідальності відповідно до ч. 3 ст. 66 Закону України «Про державну службу» у вигляді догани. Листом від 17.03.2023 № 12.0/2201 ОСОБА_1 повідомлено про порушення дисциплінарного провадження та запропоновано до 23.03.2023 надати пояснення щодо відсутності на робочому місці з 02.01.2023 року по 31.01.2023 року. Лист було надіслано на електронну адресу ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та поштову адресу: АДРЕСА_1 . Пояснень відсутності на робочому місці від позивача до комісії не надходило. Листом від 23.03.2023 за № 12.0/2468 ОСОБА_1 запрошено на дистанційне засідання дисциплінарної комісії на 10 год. 31.03.2023 року та запропоновано до 31.03.2023 надати письмові пояснення та документи щодо обставин, які стали підставою для відкриття дисциплінарного провадження, у тому числі достовірну та вичерпну інформацію з відповідним документальним підтвердженням. Позивач на засідання комісії не з`явилась, причини відсутності не повідомила, письмових пояснень та документів до комісії не подано. Дисциплінарною комісією 04.04.2023 року було встановлено відсутність на робочому місці ОСОБА_1 з 02.01.2023 року по 31.01.2023 року. Дисциплінарна комісія за результатами розгляду дисциплінарної справи дійшла висновку про наявність у діях головного спеціаліста відділу контролю у сфері торгівлі Управління захисту споживачів ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», а саме прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин з 02.01.2023 по 31.01.2023 року. Наказом Головного управління Держпродспоживслужби від 13.04.2023 № 53-С до ОСОБА_1 застосовано заходи дисциплінарного впливу за прогул (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин з 02.01.2023 р. по 31.01.2023 р. - оголошена догана. Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернулась до суду з відповідним позовом. Колегія суддів, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про обґрунтованість та правомірність висновків суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У п. 1 ч. 1 ст. 61 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VІІІ «Про державну службу» (тут та надалі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) зазначено, що службова дисципліна забезпечується шляхом дотримання у службовій діяльності вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби та виконання правил внутрішнього службового розпорядку. За правилами ч. 1 ст. 64 Закону № 889-VІІІ за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Як передбачено ч. 1 ст. 65 Закону №889-VІІІ підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Згідно з п. 12 ч. 2 вказаної статті дисциплінарним проступком є прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин. Відповідно до частини першої статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби. У ч. 6 ст. 66 Закону №889-VIII встановлено, що дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2-4 частини першої вказаної статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії. Частиною першою статті 71 Закону №889-VIII обумовлено, що з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування. У разі невиконання або неналежного виконання посадових обов`язків державним службовцем, перевищення повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну шкоду фізичній чи юридичній особі, державі або територіальній громаді, службове розслідування проводиться обов`язково. Відповідно до ч. 8 ст. 71 Закону №889-VIII державний службовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; 2) порушувати клопотання про одержання і залучення до матеріалів нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, які причетні до справи; 4) подавати в установленому порядку скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування. Відповідно до ч. 9 ст. 71 Закону №889-VIII за результатами службового розслідування складається висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення (ч. 2 ст.75 Закону № 889-VIII). Відповідно до ч. 3 ст.75 Закону № 889-VIII за кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. Дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні (ч. 4 ст.75 Закону № 889 VIII). Процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначає Порядок здійснення дисциплінарного провадження, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року №1039 (далі - Порядок №1039). Відповідно до пункту 2 Порядку № 1039 процедура здійснення дисциплінарного провадження передбачає: прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження; формування дисциплінарної комісії та її склад; визначення повноважень дисциплінарної комісії; визначення основних засад роботи дисциплінарної комісії; формування дисциплінарної справи; прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи. Відповідно до пункту 4 Порядку № 1039 дисциплінарне провадження розпочинається з моменту прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження та завершується прийняттям рішення про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження (далі - державний службовець), дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Відповідно до пункт 33 Порядку № 1039 комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання. Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця. Відповідно до пункту 34 Порядку № 34 результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії. Пропозиція (подання) готується Комісією, дисциплінарною комісією після прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи та підписується усіма її членами, які брали участь у голосуванні. Виходячи із системного аналізу правових норм, які регулюють спірні правовідносини вбачається, що у разі вчинення державним службовцем прогулу (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин, суб`єкт призначення або керівник державної служби має право притягнути такого державного службовця до дисциплінарної відповідальності (у разі якщо не минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, а також якщо не минув один рік після його вчинення) у вигляді оголошення догани. У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України №64/22 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. З матеріалів дисциплінарної справи 2023/3 встановлено, що відповідачем не оформлювалось службове відрядження для виїзду за кордон головному спеціалісту відділу контролю у сфері торгівлі Управління захисту споживачів ОСОБА_1 взагалі, зокрема за період з 02.01.2023 р. по 31.01.2023 р. Також, ОСОБА_1 в зазначені проміжки часу не перебувала у відпустці. Вказане свідчить, що з 02.01.2023 р. по 31.01.2023 р., ОСОБА_1 повинна була перебувати на робочому місці. Крім того, позивач не заперечує факту відсутності з 02.01.2023 по 31.01.2023 на робочому місці та перебування за кордоном. Стосовно долученої позивачем довідки Медичного центру здоров`я НАШ ЛІКАР Сергіос П. Сергіу (Кіпр) від 05.07.2023, із перекладом на державну мову, засвідченого приватним нотаріусом Козоріз Л.М., адефітом від 30.05.2024 щодо засвідчення нотаріусом 08.12.2023 дійсності довідки та її перекладу, згідно якої вбачається, що ОСОБА_1 біженка з України зі статусом тимчасового проживання на Кіпрі на підставі документів Державної лікарні у Паралімні вважається тимчасово непрацездатною з 02.01.2023 по 07.04.2023, така що не могла працювати через проблеми зі здоров`ям, а саме гіпертонією 3 ступеня, гіпертонічну хворобу серця. Судом встановлено, що позивач вважає та наполягає, що даний документ засвідчує її тимчасову непрацездатність у зв`язку із хворобою, що підтверджує відсутність складу дисциплінарного проступку. Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13.11.2001 № 455 затверджено Інструкцію про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян (далі - Інструкція). Відповідно до п. 1.1 Інструкції тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності. Згідно пп. 1.3.1 п. 1.3 Інструкції листок непрацездатності видається, зокрема, громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, які проживають в Україні і працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних представництвах та консульських установах. За п.1.9 Інструкції особам, у яких тимчасова непрацездатність настала поза постійним місцем проживання і роботи (під час відрядження, санаторно-курортного лікування, відпустки тощо), листок непрацездатності (довідка) видається за місцем їх тимчасового перебування з дозволу головного лікаря лікувально-профілактичного закладу на число днів непрацездатності. Пунктом 1.11 Інструкції передбачено, що документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян України під час їх тимчасового перебування за межами держави, підлягають обміну на листок непрацездатності згідно з рішенням лікарсько-консультаційної комісії (ЛКК) лікувально-профілактичного закладу за місцем проживання чи роботи у разі: а) гострих захворювань і травм; б) загостренні хронічних захворювань; в) вагітності та пологів; г) оперативних втручань при невідкладних станах; г) лікування згідно з рішенням комісії МОЗ України з питань направлення на лікування за кордон. Обмін здійснюється на підставі перекладених на державну мову та нотаріально засвідчених документів, які підтверджують тимчасову втрату працездатності під час перебування за межами України. За п.2.5 Інструкції листок непрацездатності у разі захворювання, травми, в тому числі й побутової, видається в день установлення непрацездатності, крім випадків лікування в стаціонарі. Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючим громадянам щодо їх соціального захисту, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, у разі нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, охорони їхнього життя та здоров`я визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV (далі - Закон №1105-XIV). Згідно пункту 15 статті 1 Закону № 1105-XIV медичний висновок про тимчасову непрацездатність (далі МВТН) - електронний документ, що формується "на підставі медичних записів в електронній системі охорони здоров`я та містить висновок лікаря за результатами медичної експертизи з тимчасової втрати працездатності, що засвідчує тимчасову непрацездатність та є підставою для створення листка непрацездатності. Згідно пункту 16 статті 1 Закону № 1105-XIV листок непрацездатності - сформований програмними засобами Реєстру на підстав» МВТН і зареєстрований за єдиним реєстраційним номером листка непрацездатності у Реєстрі електронний документ, що є підставою для звільнення від роботи, оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності, призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послу»; відповідно по законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Згідно розділу ІІ Порядку видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності, затверджений наказом Міністерства охорони здоров`я України 17 червня 2021 року №1234, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07 липня 2021 року за №890/36512, листок непрацездатності формується в Електронному реєстрі листків непрацездатності па підставі медичного висновку про тимчасову непрацездатність (медичних висновків) у разі ідентифікації пацієнта як застрахованої особи в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Сформований листок непрацездатності надсилається страхувальникам, з якими застрахована особа перебуває у трудових відносинах (за основним місцем роботи та за сумісництвом) через кабінет страхувальника на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України. З огляду на викладене, лише листок непрацездатності, сформований програмними засобами Реєстру на підставі МВТН і зареєстрований за єдиним реєстраційним номером листка непрацездатності у Реєстрі електронний документ, є підставою для звільнення від роботи, оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності. Медичний висновок лікаря є підставою для створення листка непрацездатності. Суд враховує, що у зв`язку із оголошеним в країні воєнним станом з 24.02.2022, згідно наказу МОЗ № 675 від 22.04.2022 на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців з дня його припинення або скасування медичний висновок зі встановленою відміткою про тимчасову непрацездатність, що виникла за кордоном, може формуватися лікарем на підставі медичних записів, які внесені таким лікарем відповідно до виданих за кордоном медичних документів (їх копій), що підтверджують тимчасову непрацездатність, за категоріями: "Захворювання або травма загального характеру", "Догляд за хворою дитиною", "Вагітність та пологи", "Ортопедичне протезування". Медичні документи або їх копії можуть бути надіслані поштою або надані лікарю за допомогою технічних засобів електронних комунікацій (електронна пошта, мобільні застосунки, соціальні мережі тощо). У виданих за кордоном медичних документах зазначається діагноз з використанням Міжнародної класифікації хвороб десятого перегляду (МКХ - 10). Необхідність перекладу на державну мову таких документів визначає лікар у випадках, коли неможливо сформувати медичний запис з використанням мови оригіналу медичного документа. Так, законодавство передбачає звернення особи, яка офіційно працевлаштована до відповідного медичного закладу, лікаря, що в установленому порядку підключений до електронної системи охорони здоров`я, лікуючий або сімейний лікар формує електронний медичний висновок про тимчасову непрацездатність у Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я. На підставі медичного висновку (медичних висновків) про тимчасову непрацездатність формується в Реєстрі листок непрацездатності. Також е-лікарняний автоматично відкриється в разі оформлення медичного висновку для дитини працівника, яка потребує догляду. В свою чергу, суд зазначає, що працівник має повідомити у будь-який доступний для нього спосіб комунікацій роботодавця про формування лікарем відносно нього медичного висновку про тимчасову непрацездатність, враховуючи, що всю необхідну інформацію щодо е-лікарняного для роботодавця відображається в Електронному кабінеті страхувальника на порталі Пенсійного фонду України, що не потребує надання від особи інших додаткових документів. Проте, сформований листок непрацездатності надсилається страхувальникам, з якими застрахована особа перебуває у трудових відносинах (за основним місцем роботи та за сумісництвом) через кабінет страхувальника на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України. Законодавством формування довідки (виписки) про тимчасову непрацездатність у паперовій формі також передбачено, але у відповідних випадках, зокрема через технічну несправність Електронного реєстру листків непрацездатності та Реєстру медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я, чи зупинення в умовах воєнного стану доступу користувачів електронної системи охорони здоров`я до центральної бази даних електронної системи охорони здоров`я. Однак, перебування, зокрема службової особи на лікарняному (тимчасова непрацездатність) потребує фіксування роботодавцем причини відсутності державного службовця на робочому місці. Серед іншого, те, що позивач не заперечує відсутність її на робочому місці у спірні періоди через стан здоров`я, а саме її тимчасову непрацездатність, хворобу дитини, не нівелює її від обов`язку належним чином повідомити керівництво про неможливість прибути на роботу, надати докази тимчасової непрацездатності, які мають бути оформлені належним чином. Виїзд позивача за межі України до міста Кіпр як біженка зі статусом тимчасового проживання не спростовує факту її відсутності на роботі починаючи з 02.01.2023 по 31.01.2023. З огляду на вказане, надана довідка від 05.07.2023 тимчасово непрацездатною з 02.01.2023 по 07.04.2023 не є доказом поважності причини вимушеного прогулу, враховуючи що така поважність має бути підтверджена належним та достатніми доказами та у належний спосіб. Під час розгляду комісією питання щодо вчинення позивачем дисциплінарного проступку, ОСОБА_1 не надала належним чином оформлені документи на підтвердження тимчасової непрацездатності у спірному періоді, також позивачем не оформлено належним чином листок непрацездатності. Відповідно, надані позивачем до комісії довідки щодо перебування на лікарняному у зв`язку із хворобою дитини також не є належним доказом не працездатності позивача у спірному періоді оскільки такі документи складені іноземною мовою не мають перекладу на державну мову та апостилю. Також, за даними обставинами відсутній листок непрацездатності. Відтак, наявність довідки від 05.07.2023 не спростовує факту ненадання ОСОБА_1 до відповідача та комісії належних та достатніх доказів її тимчасової непрацездатності у спірному періоді. Відповідач вчиняв усі можливі заходи задля встановлення причин відсутності позивача на робочому місці, поважність таких причин. Також суд зазначає, що у зв`язку із обставинами оголошеного в країні воєнного стану, враховуючи внесені зміни в законодавство, довідка від 05.07.2023 надається до лікуючого лікаря за місцем проживання на території України із відповідним перекладом та є підставою для створення медичного висновку та листка непрацездатності (відкриття лікарняного) та закриття лікарняного таким лікарем протягом дії воєнного стану, а також протягом трьох місяців після його скасування чи припинення. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підстав для визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 13 квітня 2023 року № 53-С, яким на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за прогул без поважних причин з 02 січня 2023 року по 31 січня 2023 року не вбачається, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають. Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції. Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України. Суддя-доповідач Собків Я.М. Суддя Сорочко Є.О. Суддя Чаку Є.В.