Ухвала КГС ВС № 910/16507/23

УХВАЛА 12 травня 2025 року м. Київ cправа № 910/16507/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Студенець В.І. - головуючий, судді: Кібенко О.Р., Кондратова І.Д. розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду (головуючий суддя: Шапран В.В., судді: Сітайло Л.Г., Андрієнко В.В.) від 04.02.2025 у справі №910/16507/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Мережі", Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" треті особи: Спільне підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю "Драгон Капітал", Приватне акціонерне товариство "Альтана Капітал" про визнання договору недійсним, застосування наслідків недійсності правочину, відшкодування збитків, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Мережі" (далі - ТОВ "ДТЕК Мережі") та Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (далі - ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі") про визнання договору недійсним, застосування наслідків недійсності правочину, відшкодування збитків. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2023 у справі №910/16507/23 позовну заяву залишено без руху на підставі пункту 2 частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України (до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (у сумі 179 611,91 грн)). Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 відкрито провадження у справі №910/16507/23 та вирішено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження. В подальшому розгляд справи судом неодноразово відкладався. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 у справі №910/16507/23 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: письмової заяви з уточненням змісту позову в частині вимог про застосування наслідків недійсності правочину; доказів сплати судового збору у встановленому розмірі; доказів можливості повернення виконаного за оспорюваним правочином. Підставою залишення позову без руху була встановлена в ході судового розгляду обставина, що заява в частині вимог про застосування наслідків недійсності правочину не містить змісту позовних вимог. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2024 позовну заяву ОСОБА_1 у справі №910/16507/23 залишено без розгляду. Мотивуючи вказану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, уточнюючи зміст позовних вимог в частині застосування наслідків недійсності правочину, заявив вимогу про повернення на його користь 5 244 141 шт простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі", що свідчить про її майновий характер. Однак, позивач у встановлений строк не усунув недоліки позовної заяви, а саме не здійснив сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, а також до письмової заяви з уточненням змісту позовних вимог не додано доказів направлення її копії іншим учасникам справи. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження ухвал Господарського суду міста Києва від 29.12.2023 та від 13.11.2024 у справі №910/16507/23 повернуто скаржнику, з підстав того, що вказані ухвали не можуть бути оскаржені окремо від рішення суду. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2025 у справі №910/16507/23 ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.12.2024 (про залишення без розгляду позовної заяви) скасовано. Справу №910/16507/23 направлено до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду. Суд апеляційної інстанції, переглянувши та скасувавши ухвалу суду першої інстанції про залишення без розгляду позовної заяви, дійшов висновку, що в порушення частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без руху повинен був зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити), чого в порушення вимог процесуального законодавства України не було зроблено судом першої інстанції в ухвалі суду від 13.11.2024 та в подальшому призвело до залишення позовної заяви без розгляду. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що інформація про ціну спірного договору купівлі-продажу та номінальну вартість однієї акції наявна в матеріалах справи. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2025 у справі №910/16507/23 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2025 у справі №910/16507/23. Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2025 у справі №910/16507/23, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, якою просить скасувати мотивувальну оскаржувану частину постанови суду апеляційної інстанції та викласти зазначену частину в наступній редакції, в якій додатково зазначити: - на неприпустимість та неправомірність багаторазового розгляду судами питань щодо уточнень очевидних наслідків недійсності оскаржуваного правочину та розміру судового збору без жодних змін предмету позову, особливо поза межами "розумного строку розгляду справи"; - суди не мають права виходити за межі розумних термінів розгляду справи по суті та винесення ефективного, обґрунтованого рішення, формально посилаючись на норми Господарського процесуального кодексу України, в тому числі, але не обмежуючись нібито на нові процесуальні обставини за частиною одинадцятою статті 176 Господарського процесуального кодексу України; - неправомірність вимагати від позивача забезпечення позову, так як норми Господарського процесуального кодексу України регламентують "забезпечення позову саме відповідачами"; - суди мають виконувати основоположні вимоги Господарського процесуального кодексу України, Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про розумність строків до винесення обґрунтованого рішення суду, особливо із застосуванням "надлишкового формалізму"; - чи має право суд першої інстанції нескінченну кількість разів (в тому числі але не обмежуючись, після завершення підготовчого провадження), змінювати свої вимоги (попередні рішення) щодо розміру судового збору без належних підстав, в тому числі але не обмежуючись з причин власних недоглядів, помилок; чи така кількість помилок та спроб у суду першої інстанції є скінченною та такі спробо вичерпано судом першої інстанцій у цій справі; - чи мають розглядатися шестиразові недогляди/помилки суду першої інстанції щодо встановлення недоліків позовної заяви, в тому числі судового збору та/або предмету позову, як "створення перешкод, що обмежує заявника права на справедливий суд, яке передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і Конституцією України" і чергове повернення до зазначеного питання судом першої інстанції буде трактуватися як "систематичне створення перешкод судом в доступі до суду"; - чи суду першої інстанції слід вважати, що позивачем усунуті всі не чіткі, не однозначні недоліки, встановлені судом першої інстанції в ухвалі від 13.11.2024, в тому числі які позивач мав трактувати на свою користь із-за невизначеності таких недоліків. Одночасно ОСОБА_1 клопоче про передачу зазначеної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки, за його переконанням, ця справа містить виключну правову проблему і передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, для усунення вже наявних суперечливих, взаємовиключних висновків Верховного Суду у вже наявних справах, посилаючись при цьому на постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01.06.2022 у справі № 540/5134/21 та постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22. Також зазначає, що не існує жодного рішення Верховного Суду, яке б врегульовувало застосування частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" щодо понижуючого коефіцієнту 0,8 за подання електронних документів до суду для фізичних осіб, які не зобов`язані реєструватися в системі ЄСІТС "Електронний суд", та відповідно мають право подавати електронні документи до суду, на відміну від юридичних осіб, яким заборонено подавати електронні документи поза межами системи "Електронний суд". Окремою підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду скаржник зазначає, що саме Велика Палата має надати своє визначення, чи мають завершальне значення ухвали суду про залишення без руху позовної заяви щодо судового збору який розглядався судом шість разів понад рік, які нібито не входять до переліку статей 255 та 287 Господарського процесуального кодексу України та чи можуть відповідно такі ухвали окремо оскаржуватися в суді апеляційної інстанції та відповідно в суді касаційної інстанції. Крім того, скаржник просить повернути позивачу надлишково сплачений судовий збір у розмірі 605,60 грн. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "ДТЕК Мережі" проти вимог касаційної скарги заперечує, мотивуючи його тим, що залишення позовної заяви без руху з метою зобов`язання позивача доплатити судовий збір у розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір", не є перешкодою в доступі до правосуддя, втім, оскільки судом першої інстанції при постановленні ухвали про залишення позовної заяви без руху недостатньо деталізовано спосіб усунення недоліків позовної заяви (не зазначено точну суму судового збору), товариство погоджується із постановою суду апеляційної інстанції. Ухвалою Верховного Суду від 08.04.2025 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 910/9920/24 для необхідності відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати від 20.09.2022 у справі № 904/7769/21. Колегія зазначила, що наразі має місце довільне трактування положень частини одинадцятої статті 176 Господарського процесуального кодексу України та є необхідність формування єдиної правозастосовчої практики стосовно її застосування, зокрема у випадках, коли до відкриття провадження у справі і після такого відкриття суд указував на наявність різних недоліків позовної заяви, тоді як обставини, що стали підставою для залишення без руху до відкриття провадження у справі, не змінилися. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. Враховуючи зазначене, а також з метою дотримання єдності судової практики, колегія суддів дійшла висновку про зупинення касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 у справі до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/9920/24. Керуючись пунктом 7 частини першої статті 228, пунктом 11 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Зупинити касаційне провадження у справі №910/16507/23, відкрите за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2025, до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/9920/24. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Головуючий В. Студенець Судді О. Кібенко І. Кондратова