Ухвала КЦС ВС № 201/6336/23

УХВАЛА 14 квітня 2025 року м. Київ справа № 201/6336/23 провадження № 61-2545ск25 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І., при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни на постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, про стягнення грошової суми за договором про поділ майна подружжя, ВСТАНОВИВ: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І. М. 28 лютого 2025 року подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 грудня 2024 року. Ухвалою Верховного Суду від 06 березня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Особою, яка подала касаційну скаргу, на виконання ухвали Верховного Суду від 06 березня 2025 року указані недоліки було усунуто. У клопотанні приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І. М. просить поновити строк на касаційне оскарження. Щодо підстав для поновлення строку на касаційне оскарження зазначає,що оскаржувана постанова апеляційного суду, ухвалена 12 грудня 2024 року, відомості про складання повного тексту відсутні, але згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень забезпечено надання загального доступу до постанови 23 грудня 2024 року. У тексті постанови не зазначається про те, що третя особа, без самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І. М., не була присутньою у судовому засіданні, яке відбулось 12 грудня 2024 року, та не міститься інформація про те, чи, взагалі, вона була повідомлена про апеляційний розгляд справи, та чи є підтверджуючі цьому документи. Разом з тим, вона, як приватний нотаріус, має зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, але від Дніпровського апеляційного суду їй не надходили ані судові повістки, ані копія постанови від 12 грудня 2024 року, на підтвердження чого, нею надається скріншот з електронного кабінету, та копія довідки дуду про те, що постанови від 12 грудня 2024 року надсилались лише відповідачу, представнику відповідача та представнику позивача. Згідно інформації, наданої їй відповідачем у Листі-зверненні, у справі наявним є Акт від 13 грудня 2024 року про те, що під час перевірки технічного запису протоколу було виявлено, що в записі останнього судового засідання (12 грудня 2024 року) відсутні звук та відео, причину відсутності не зазначено. Тобто, пересвідчитись чи підіймалось судом питання відносно можливості проведення судового засідання за її відсутності, та чи була вона належним чином повідомлена про судове засідання наразі є неможливим. Крім того, не зрозуміло, чому Єдиний державний реєстр судових рішень містить дві постанови від 12 грудня 2024 року з однаковою резолютивною частиною рішення. Щодо стосується апеляційного розгляду, то вона не була попереджена про дати судових засідань, та не знала, взагалі, про розгляд апеляційної скарги позивача, тому, в матеріалах справи відсутні будь-які її заяви та пояснення, які б подавались до Дніпровського апеляційного суду. Крім того, у період можливого надходження поштової кореспонденції вона не перебувала на робочому місці через те, що з 19 грудня 2024 року були недоступні державні реєстри та інформаційні системи Міністерства юстиції України, зокрема, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, Державний реєстр обтяжень рухомого майна, автоматизована система виконавчого провадження, електронний реєстр апостилів, Єдиний реєстр засуджених та осіб, узятих під варту, автоматизована система «Банкрутство та неплатоспроможність», Єдиний державний реєстр осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади», тощо. І їх робота частково була поновлена лише 20 січня 2025 року. При тому, що ще певний період було обмежено доступ нотаріусів та державних реєстраторів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на період актуалізації даних про обтяження державними та приватними виконавцями. У подальшому, 21 лютого 2025 року вона отримала від відповідача - ОСОБА_2 , Лист-Звернення від 21 лютого 2025 року, з додатком, де вона і ознайомилась зі змістом вищезазначеної постанови Дніпровського апеляційного суду та зі змістом ухвали Верховного Суду від 17 січня 2025 року. Крім того, того ж 21 лютого 2025 року відповідач - ОСОБА_2 , звернувся до неї з запитом-вимогою, в якому зазначається ряд питань, та вимога надати пояснення відносно того, чи були нею дотримані всі необхідні нотаріальні дії при вчинені спірного правочину, та чи не допущено з її сторони недбалості при погоджені умов спірного договору, чи були з`ясовані всі необхідні питання, у тому числі, щодо факту передачі коштів за п.п. 1.5,12. Договору про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя від 11 листопада 2019 року, укладеного між позивачем та відповідачем, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу - Бондар І. М., зареєстрований в реєстрі за № 3201. При цьому, відповідач посилається на те, що згідно зі статті 27 Закону «Про нотаріат» шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних дій або недбалості приватного нотаріуса, відшкодовується в повному розмірі. Тому, нею і подано вказану касаційну скаргу на рішення апеляційного суду з огляду на те, що вона вважає, що діяла правомірно, та, наразі, виникли питання, які безпосередньо стосуються її прав та інтересів, оскільки, у разі залишення в силі постанови Дніпровського апеляційного суду відповідач буде мати до неї матеріальні вимоги, а враховуючи грошову суму, яка стягнута за вказаним рішенням з відповідача, вона просить Верховний Суд визнати поважними причини пропуску строку на подання касаційної скарги, та відкрити касаційне провадження. При цьому, просить взяти до уваги багаточисленні порушення, які були допущені судом апеляційної інстанції при винесені постанови, що оскаржується. Також відповідач повідомив її про те, що планує звертатись і з заявою про вчинення кримінального правопорушення, оскільки вбачає, що в діях позивача, свідків позивача наявні ознаки шахрайства, направлені на повторне отриманні від відповідача грошових коштів у сумі 172 000 доларів США. Крім того, просить врахувати висновок Верховного Суду у справі від 29 серпня 2022 року № 500/1912/22, яким визначено, що протягом дії воєнного стану, суворе застосування судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними та касаційними скаргами - може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду. На підтвердження вказаних обставин надано копії: підтвердження наявності зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС; скріншотів з Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС; скріншотів щодо роботи держаних реєстрів; довідок про отримання документів; запит-вимогу відповідача від 21 лютого 2025 року; акта від 13 грудня 2024 року. Європейський суд з прав людини вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року). У частині другій статті 390 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що строк на касаційне оскарження пропущений із поважних причин. Тому суд, на підставі статті 390 ЦПК України, поновлює його. Касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 03 червня 2024 року у справі № 712/3590/22, від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15-ц, від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц, від 23 січня 2024 року у справі № 523/14489/15-ц, під 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13, від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2018 року у справі № 917/1307/18, від 21 жовтня 2020 року у справі № 509/3589/16-ц та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України). Крім того, у клопотанні, яке додане до касаційної скарги, особа, яка подала касаційну скаргу, просить зупинити дію постанови Дніпровського апеляційного суду від 12 грудня 2024 року до закінчення її перегляду у касаційному порядку. Клопотання мотивоване з метою недопущення подальшого порушення прав та інтересів відповідача, яким вже було виконано свої зобов`язання перед позивачем, та передано позивачу 172 000 доларів США за договором про поділ майна від 11 листопада 2019 року, з метою недопущення неможливості виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо матеріального утримання дітей за договором від 11 листопада 2019 року про сплату аліментів на дітей, визнання місця проживання дітей та умов участі у їх вихованні після розірвання шлюбу, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу - Бондар І. М., зареєстрований в реєстрі за № 3200, та, взагалі, утримані дітей, та своєї сім`ї. Крім того, враховуючи предмет позову, відповідач розуміє, що після відкриття виконавчого провадження за відповідним виконавчим листом у вказаній справі, буде вжито відповідні заходи, направлені на примусове виконання рішення суду, за результатами яких відповідач не буде мати можливості розпоряджатися своїм майном, яке є у власності відповідача, здійснювати свою підприємницьку діяльність, сплачувати відповідні податки та збори. А після того, як буде виконано відповідне рішення суду, стане об`єктивно неможливим, та необхідно буде докласти надмірних зусиль та/або витрат, існуватимуть перешкоди для застосування або буде неможливим застосування передбаченого механізму повороту виконання судового рішення, оскільки позивач не має у власності будь-якого майна, крім квартири, у якій проживає разом з дітьми, позивач ніде не працює, не має постійного доходу. Відповідно до абзацу 2 частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності заяви особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання (дію) рішення (ухвали) суду. Частиною першою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Тлумачення частини восьмої статті 394, статті 436 ЦПК України свідчить, що клопотання про зупинення виконання (дії) рішення має містити обґрунтування необхідності зупинення його дію. У задоволенні клопотання про зупинення дії рішення суду апеляційної інстанції необхідно відмовити, оскільки заявники не навели обґрунтованих підстав, за яких суд касаційної інстанції може зупинити дію судового рішення. Керуючись статтями 260, 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Поновити приватному нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірині Михайлівні строк на касаційне оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 12 грудня 2024 року. Відкрити касаційне провадження у справі № 201/6336/23. Витребувати з Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська справу № 201/6336/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, про стягнення грошової суми за договором про поділ майна подружжя. У задоволенні клопотання приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни про зупинення дії постанови Дніпровського апеляційного суду від 12 грудня 2024 року відмовити. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 14 травня 2025 року. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: І. О. Дундар Є. В. Краснощоков В. І. Крат