LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Київський апеляційний суд369/7659/22

від 14.03.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 листопада 2022 року - повернути особі, що її подала.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 березня 2025 року м. Київ справа №369/7659/22 провадження № 33/824/2022/2025 Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Желепи О.В., перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 листопада 2022 року під головуванням судді Хрипун С.В., якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності, за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ВСТАНОВИВ Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 листопада 2022 року ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 користь держави судовий збір у розмірі 496 грн 20 коп. Не погоджуючись з постановою суду, 10 березня 2025 року ОСОБА_1 на постанову суду подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 листопада 2022 року та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Крім того, апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 листопада 2022 року. Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку ОСОБА_1 , що оскаржувану постанову від 30 листопада 2022 року було завантажено до ЄДРСР лише 28 грудня 2022 року, а копію оскаржуваної постанови він не отримував та дізнався про її наявність 02 січня 2023 року після укладення договору про надання правової допомоги з адвокатом Олянюком В.Л., після цього протягом десятиденного строку з дня ознайомлення зі змістом постанови подав апеляційну скаргу. Також, як на підставу поновлення строку апеляційного оскарження ОСОБА_1 на неповідомлення його судом про дату розгляду справи. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, розглянувши заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження слід відмовити, а апеляційну скаргу слід повернути особі, яка її подала, з наступних підстав. Як установлено матеріалами справи, ОСОБА_1 , діючи як особисто так і через захисників, неодноразово звертався у суд з апеляційними скаргами на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 листопада 2022 року й постановами Київського апеляційного суду від 14 березня 2023 року (а.с.63-64, т.1), від 03 квітня 2023 року (а.с.95-96, т.1), від 21 квітня 2023 року (а.с.115-116, т.1), від 13 червня 2023 року (а.с.151-154, т.1), від 02 серпня 2023 року (а.с.166-169, т.1), від 20 жовтня 2023 року (а.с. 209-214, т.1), від 20 жовтня 2023 року (а.с. 209-214, т.1), від 27 листопада 2023 року (а.с.230-231, т.1), від 26 грудня 2023 року (а.с.245-247, т.1), від 17 січня 2024 року (а.с.3-4, т.2), від 12 лютого 2024 року (а.с.31-33, т.2), від 13 березня 2024 року (а.с.49-53, т.2), від 30 квітня 2024 року (а.с.79, т.2), від 24 червня 2024 року (а.с.107-109, т.2), від 31 липня 2024 року (а.с.135-136, т.2), від 09 вересня 2024 року (а.с.178-179, т.2), від 16 вересня 2024 року (а.с.201-202, т.2), від 22 жовтня 2024 року (а.с.217-220, т.2), від 18 листопада 2024 року (а.с.235-238, т.2), від 09 грудня 2024 року (а.с.14-16, т.3), від 27 лютого 2025 року (а.с. 78-79 т.3) відмовлено у поновленні строку на апеляційне оскарження та апеляційні скарги повернуто скаржникам. Відповідно до змісту рішень суду апеляційної інстанції, апеляційним судом визнано неспроможними доводи ОСОБА_1 поважність причин пропуску строку оскарження з посиланням на те, що він дізнався про оскаржувану постанову лише 02 січня 2023 року та зазначено, що початок строку апеляційного оскарження постанови судді обраховується з дня винесення постанови і цей строк ніяким чином не пов`язаний з укладенням договору про надання правничої допомоги чи з отриманням копії судового рішення. Також визнано доведеним, що строк на апеляційне оскарження постанови суду ОСОБА_1 та відсутності поважних причин його пропуску, остільки скаржник був обізнаний про розгляд справи в Києво-Святошинському районному суді Київської області, про що свідчить його підпис на протоколі про вчинення адміністративного правопорушення й про розгляд справи судом був належним чином повідомлений. Проте ОСОБА_1 вживав жодних заходів для того, щоб дізнатися про стан провадження у справі, достеменно відомого йому провадження, яке безпосередньо стосується його інтересів, зокрема не подавав до суду заяв про отримання інформації щодо розгляду даної справи (відкладення судового засідання) чи про отримання копії повного тексту оскаржуваної постанови. Судом також надано оцінку тому, що у чисельних клопотаннях про поновлення строку апеляційного оскарження не містилися доводи про поважність причин пропуску такого строку з посиланням на порушення районним судом процедури повідомлення ОСОБА_1 час і місце судового розгляду справи, що визнано ознакою суперечливої поведінки, яка не відповідала попереднім заявам. Судом зроблено висновок, що у клопотанні скаржника про поновлення строку апеляційного оскарження не викладено обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від його волевиявлення, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали звернення до суду з апеляційною скаргою у передбачений законом строк. У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі №3236/03 «Пономарьов проти України» зазначено, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року). Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини також у справах «Науменко проти України» від 9 листопада 2004 року, «Полтораченко проти України» від 18 січня 2005 року та «Тімотієвич проти України» від 08 листопада 2005 року. Отже, звертаючись до суду апеляційної інстанції з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернув уваги, що чинним КУпАП не передбачено можливості повторного звернення до суду апеляційної інстанції з клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з підстав, які були предметом розгляду суду та отримали відповідну оцінку в судових рішеннях. Повторна оцінка вказаних доводів буде порушенням принципу остаточності рішення (п.1 ст.44 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п.46 рішення у справі «Устименко проти України», п.п.51,52 рішення у справі «Рябих проти Росії», п.61 рішення у справі «Брумареску проти Румунії»). Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Як установлено, ОСОБА_1 подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 листопада 2022 року, з посиланням на доводи, що були розглянуті судом апеляційної інстанції та які отримали правову оцінку. Отже, постановами Київського апеляційного суду від 14 березня 2023 року, від 03 квітня 2023 року, від 21 квітня 2023 року, від 13 червня 2023 року, від 02 серпня 2023 року, від 20 жовтня 2023 року, від 20 жовтня 2023 року, від 27 листопада 2023 року, від 26 грудня 2023 року, від 17 січня 2024 року, від 12 лютого 2024 року, від 13 березня 2024 року, від 30 квітня 2024 року, від 24 червня 2024 року, 31 липня 2024 року, від 09 вересня 2024 року, від 16 вересня 2024 року, від 22 жовтня 2024 року, від 18 листопада 2024 року, від 09 грудня 2024 року, 27 лютого 2025 ОСОБА_2 його захисникам відмовлено у поновленні строку на апеляційне оскарження та визнано не поважними причини пропуску зазначеного строку, які є тотожними доводам, викладеним в нині поданій апеляційній скарзі. За таких обставин, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу повернути скаржнику, як таку, що подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, а в поновленні строку оскарження судом було відмовлено. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 листопада 2022 року - повернути особі, що її подала. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя О.В. Желепа

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»