Постанова 4813 № 509/5559/23

Номер провадження: 22-ц/813/3543/24 Справа № 509/5559/23 Головуючий у першій інстанції Кочко В.К. Доповідач Карташов О. Ю. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03.10.2024 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Карташова О.Ю. суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В. за участю секретаря судового засідання - Рудуман А.О., учасники справи: позивач ОСОБА_1 відповідачі Державне підприємство «СЕТАМ», Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитро Миколайович, Суб`єкт оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Артем`єва Кристина Миколаївна та апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 05 грудня 2023 року за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «СЕТАМ», Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича, Суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсними електронних торгів, скасування звіту з оцінки майна та акту про проведення електронних торгів, ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Овідіопольського районного суду Одеської області з позовом до Державного підприємства «СЕТАМ», Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича, Суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсними електронних торгів, скасування звіту з оцінки майна та акту про проведення електронних торгів. Позовна заява мотивована тим, що на примусовому виконанні у Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича перебував виконавчий лист, виданий 08.11.2021 року Іллівським міським судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 заборгованості за договором позики від 26.03.2018 року на загальну суму 842 880,06 гривень, з яких 841 845,00 грн сума позики, 1035,6 грн 3% річних, судові витрати у розмірі 8428,81 грн. В рамках виконавчого провадження, приватний виконавець Колечко Д.М. провів виконавчі дії з примусового виконання виконавчого листа від 08.11.2021 року з порушеннями Закону України «Про виконавче провадження», Порядку реалізації арештованого майна затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2831/5, що вбачається у знехтуванні обов`язків, які були покладені на нього приписами статей 2, 18, 28 Закону, зокрема не належне направлення документів виконавчих проваджень, що призвело до необізнаності позивачем здійснення виконавчих дій з проведення оцінки його майна та передачі такого на електронні торги. Окрім цього, позивач зазначає, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 набули у власність незаконно реалізоване майно ОСОБА_1 за істотно заниженою ціною, у зв`язку із зменшенням її оціночної вартості у порівняні з висновком суб`єкта оціночної діяльності ПП «Вітал-Профі». Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 05 грудня 2023 року ухвалено позов задовольнити. Визнати недійсними електронні торги за лотом № 507102, № 505122 з реалізації однокімнатної квартири, загальною площею 69,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлових будівель, загальною площею 283 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , які були оформлені протоколом № 568039 та 566204 про проведення електронних торгів , та скасувати протоколи електронних торгів № 568039 від 02.02.2022, 566204 від 12.01.2022, виданий ДП «СЕТАМ» за результатами цих торгів. Скасувати акти про проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна, а саме - нежитлових будівель, загальною площею 283 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 та однокімнатної квартири, загальною площею 69,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , винесених приватним виконавцем Колечко Дмитром Миколайовичем при здійсненні зведеного виконавчого провадження № 67503406, щодо примусового виконання виконавчих листів № 501/1243/20 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 заборгованості за договором позики від 26.03.2018 в розмірі 842 880,06 (вісімсот сорок дві тисячі вісімсот вісімдесят гривень 06 копійок). Скасувати звіт з незалежної оцінки майна, складеного ФОП ОСОБА_2 від 14.12.2021, відносно нежитлових будівель, загальною площею 283 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 та звіт незалежної оцінки майна, складеного ФОП ОСОБА_2 від 03.12.2021, відносно однокімнатної квартири, загальною площею 69,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 . Вирішуючи спір, суду дійшов висновку, що недотримання Закону України «Про виконавче провадження» учасниками виконавчого провадження та надмірного формалізму, зокрема порушення ДП «Сетам» положень Порядку реалізації арештованого майна затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 за № 2831/5, призвів до порушень прав та законних інтересів ОСОБА_1 . Короткий зміст вимог апеляційних скарг Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачі ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Артем`єва К.М. та приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. подали апеляційні скарги, в яких посилаючись на порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просили рішення рішення від 05 грудня 2023 року Овідіопольського районного суду Одеської області скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сетам», Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича, суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про визнання недійсними електронних торгів, скасування звіту з оцінки майна та акту про проведення електронних торгів. Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги Доводи апеляційних скарг ОСОБА_3 та приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. зводяться до того, що судом першої інстанції допущено грубе порушення вимог ст. 13, ч. 1 ст. 77, ч. 2 ст. 78, ст. 80-81, ст. 83, ст. 89, ч. 5 ст. 177, п. 5, 8 ч. 3 ст. 175, ст. 263-265 ЦПК України, неправильно застосовано вимоги ст. 28, ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження», п. 2 розділу II Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 за результатами чого судом першої інстанції були невірно встановлені фактичні обставини справи та винесено незаконне рішення, що підлягає скасуванню у апеляційному порядку. Узагальнені доводи та заперечення учасників справи Щодо відзиву на апеляційну скаргу У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Костир А.О., просить скарги залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Пояснення учасників справи У судовому засіданні, представники відповідачів ОСОБА_3 адвокат Артем`єва К.М., та приватного виконавця Колечко Д.М. адвокат Зауліна О.Г., надали усні пояснення по суті справи, доводи скарг підтримали, зазначивши при цьому, що рішення суду першої інстанції є помилковим, а також прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Адвокат Костир А.О. представник позивача ОСОБА_1 надав пояснення, в яких зазначив, що суд першої інстанції правомірно вирішив цей спір, правильно застосувавши норми матеріального й процесуального права. Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому, в порядку ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи. Фактичні обставини справи, встановлені судом Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області № 501/1243/20 від 22 грудня 2020 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 заборгованість за договором позики від 26.03.2018 року на загальну суму 842 880,06 гривень, з яких 841 845,00 грн сума позики, 1035,6 грн 3% річних, судові витрати у розмірі 8428,81 грн. На примусовому виконанні у приватного виконавця Колечка Дмитра Миколайовича знаходилося зведене виконавче провадження № 67502524 по примусовому виконанню виконавчого листа № 501/1243/20 виданого 08.11.2021 року Іллічівським міським судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 заборгованості за договором позики від 26.03.2018 року на загальну суму 842 880,06 гривень, з яких 841 845,00 грн сума позики, 1035,6 грн 3% річних, судові витрати у розмірі 8428,81 грн. Приватним виконавцем, постановою про відкриття виконавчого провадження від 12.11.2021 року, відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 заборгованості за договором позики від 26.03.2018 року на загальну суму 842 880,06 гривень, з яких 841 845,00 грн сума позики, 1035,6 грн 3% річних, судові витрати у розмірі 8428,81 грн. Постановою про арешт майна від 12.11.2021 накладено арешт на все нерухоме майно, що належить на праві власності Позивачу. Під час перевірки майнового стану ОСОБА_1 виявлено вантажний автомобіль, JAC, модель HFC1020KR, номерний знак НОМЕР_1 , 2007 року випуску, легковий автомобіль, Chevrolet Epica LA 69L, номерний знак НОМЕР_2 , 2007 року випуску. Нерухоме майно, а саме: садовий будинок з господарчими будівлями та спорудами, загальною площею 376,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , та земельна ділянка для індивідуального садівництва, площею 0,06 га, кадастровий номер 5123782000:02:002:0550, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 . Нежитлові будівлі, загальною площею 283 кв.м, що складаються: будівля котельної «А», нежитлова будівля «К» за адресою: АДРЕСА_2 . Однокімнатна квартира, загальною площею 69,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Двокімнатна квартира, загальною площею 76,9 кв.м, житлова площа 31,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 . 18.11.2021 року приватним виконавцем було складено акт опису та арешту зазначеного нерухомого майна. 02.12.2021 року приватним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ФОП ОСОБА_2 (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №961/18 виданий 10.12.2018 Фондом державного майна України). На підставі звітів з незалежної оцінки майна, визначено наступну вартість зазначених об`єктів нерухомості. Ринкова вартість однокімнатної квартири загальною площею 69,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , становить 900 924,54 грн. Ринкова вартість садового будинку з господарчими будівлями та спорудами, загальною площею 376,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , та земельна ділянка для індивідуального садівництва, площею 0,06 га, кадастровий номер 5123782000:02:002:0550, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , становить 1 985 685,00 грн. Ринкова вартість двокімнатної квартири, загальною площею 76,9 кв.м, житлова площа 31,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , становить 994 110,92 грн. Ринкова вартість нежитлових будівель, загальною площею 283 кв.м, що складаються: будівля котельної «А», нежитлова будівля «К» за адресою: АДРЕСА_2 , становить 448 892,00 грн. 21.12.2021 року та 23.12.2021 року приватним виконавцем подана заявка до ДП «СЕТАМ» про реалізацію однокімнатної квартири загальною площею 69,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлових будівель, загальною площею 283 кв.м, що складаються: будівля котельної «А», нежитлова будівля «К» за адресою: АДРЕСА_2 . Протоколом проведення електронних торгів за № 568039 від 02.02.2022 року, відносно реалізації однокімнатної квартири загальною площею 69,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з оціночною вартістю 900 924,54 грн, майно було реалізовано за ціною - 765 785,86 грн єдиним учасником ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_3 ). Протоколом проведення електронних торгів за № 566204 від 12.01.2022 року, відносно реалізації нежитлових будівель, загальною площею 283 кв.м, що складаються: будівля котельної «А», нежитлова будівля «К» за адресою: АДРЕСА_2 , з оціночною вартістю 448 892,00 грн, майно було реалізовано за стартовою ціною - 448 892,00 грн учасником ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_3 ). 09.02.2022 року приватним виконавцем винесено акти про проведені електронні торги з реалізації нежитлових будівель, загальною площею 283 кв.м, що складаються: будівля котельної «А», нежитлова будівля «К» за адресою: АДРЕСА_2 та однокімнатної квартири загальною площею 69,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 10.02.2022 року приватним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Позиція апеляційного суду Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного. Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України). Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів. Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. У відповідності до статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом. Відповідно до статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. За змістом статей 48, 56, 57, 61 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. За загальним правилом реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною (частина перша статті 61 Закону України «Про виконавче провадження). Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення торгів, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором. Особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства (стаття 650 Цивільного кодексу України). Згідно із частиною першою статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Частина перша статті 656 ЦК України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець. Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (частина перша статті 658 ЦК України). Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів. Отже, відчуження майна з електронних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, тому така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу). Подібний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17. Частиною 1 ст. 76 ЦПК України встановлено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування . Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Частиною 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Приписами ч. 1 ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Згідно ч. 3 ст. 89 ЦПК України суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). При вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів. Об`єктом захисту виступає порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року, справа № 922/3537/17, провадження № 12-127гс19). У позовній заяві позивач зазначає факт відсутності належного його повідомлення про будь-які прийняті рішення приватним виконавцем, зокрема призначення суб`єкта оціночної діяльності, повідомлення про визначену вартість майна та передачу його на примусову реалізацію, що тим самим позбавило позивача права на оскарження даних рішень. Проте, матеріалами справи встановлено, що боржником ОСОБА_1 особисто, під власний підпис 18.11.2021 року, були отримані постанови про відкриття виконавчого провадження від 12.11.2021 року, постанови про накладання арештів на майно та кошти боржника від 12.11.2021 року та постанова про розшук майна боржника від 15.11.2021 року. Крім того, у матеріалах справи наявні Рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою «вручено особисто», про одержання позивачем документів про оціночну вартість майна. Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку урегульований Правилами надання послуг поштового зв`язку, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 5 березня 2009 року. Під час одержання повідомлення про вручення одержувач пред`являє паспорт або інший документ, що його замінює, і працівник пошти зазначає на бланку повідомлення прізвище одержувача (відповідно до п. 106 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.09 № 270). Протягом виконавчого провадження виконавцем отримана відповідь виконавчого комітету Чорноморської міської ради №8-4306 від 24.11.2021 року, згідно із якою місцем проживання боржника ОСОБА_1 є квартира АДРЕСА_6 . У разі зміни стороною місця проживання, документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження, однак, ОСОБА_1 заяви, щодо зміни місця свого проживання чи перебування або місцезнаходження, виконавцю не надав (ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження»). За таких обставин, апеляційний суд не приймає до уваги ствердження позивача про не отримання ним документів про оціночну вартість майна та посилання у відзиві на апеляційну скаргу на те, що підпис отримувача взагалі не схожий на підпис позивача. Відповідно до п. 1 Розділу І Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5 автоматизована система виконавчого провадження (далі - Система) - комп`ютерна програма, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу. Згідно із п. 6 Розділу І Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5 система забезпечує автоматизацію технологічних процесів обробки інформації в органах державної виконавчої служби, у приватного виконавця, а саме, у тому числі централізоване зберігання документів виконавчого провадження в електронному вигляді. Таким чином, боржник, який отримував постанову про відкриття провадження, за ідентифікатором доступу міг відстежувати всі документи виконавчого провадження у АСВП. У постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15 зроблено висновок, що сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких недійсними. Головна умова, яка повинна бути встановлена судами, це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів повинно бути присутнє порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними. Також, позивач вказує про недостовірний звіт ФОП ОСОБА_2 з проведеної оцінки однокімнатної квартири загальною площею 69,2 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , а саме 900 924,54 грн та вважає його заниженим по відношенню до наданої позивачем копії звіту з оцінки однокімнатної квартири ПП «Вітал-Профі» від 19.01.2021 року № 19-01/2021, результат якої становить - 1 417 908,00 грн, тобто різниця складає 516 984 грн. Згідно із абзацом 14 п. 3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» необ`єктивна оцінка - оцінка, яка ґрунтується на явно неправдивих вихідних даних навмисно використаних оцінювачем для надання необ`єктивного висновку про вартість об`єкта оцінки. Згідно із п. 4 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» оцінка майна проводиться з дотриманням принципів корисності, попиту і пропонування, зміщення, очікування, граничної продуктивності внеску, найбільш ефективного використання. Крім того, із абзацу 14 п. 3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» вбачається, що для визнання незаконним звіту про оцінку майна скаржник має довести причинно-наслідковий зв`язок між використаними оцінювачем неправдивими вихідними даними та штучним заниженням/завищенням вартості майна. У відповідності до п. 6 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» принцип попиту та пропонування відображає співвідношення пропонування та попиту на подібне майно. Відповідно до цього принципу під час проведення оцінки враховуються ринкові коливання на подібне майно та інші фактори, що можуть призвести до змін у співвідношенні пропонування та попиту на подібне майно. Так, встановлено, що 18.11.2021 року приватним виконавцем було складено акт опису та арешту зазначеного нерухомого майна. 02.12.2021 року приватним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ФОП ОСОБА_2 (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №961/18 виданий 10.12.2018 Фондом державного майна України). На підставі звіту з незалежної оцінки майна від 03.12.2021 року, визначено наступну вартість зазначеного об`єкту нерухомості - ринкова вартість однокімнатної квартири загальною площею 69,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , становить 900 924,54 грн. 23.12.2022 року на сайті ДП «Сетам» було оприлюднене повідомлення про перші торги із реалізації лоту № 505307 (однокімнатної квартири загальною площею 69,2 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 ) за стартовою ціною 900 924,54 грн, призначені на 12.01.2022 року (https://setam.net.ua/auction/503716). Зазначені торги не відбулись із причин відсутності попиту. 12.01.2022 року нежитлова будівля загальною площею 283 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 була придбана за початковою (стартовою) ціною (448 892,00 грн) ОСОБА_3 згідно із протоколом № 566204 від 12.01.2022 року. 13.01.2022 року на сайті ДП «Сетам» було оприлюднене повідомлення про другі торги із реалізації лоту № 507102 (однокімнатна квартира загальною площею 69,2 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 ) за ціною, сформованою у наслідок уцінки - 765 785,86 грн, призначені на 02.02.2022 року (https://setam.net.ua/auction/505451). 02.02.2022 року однокімнатна квартира загальною площею 69,2 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 була придбана за початковою (стартовою) ціною (765 785,86 грн) ОСОБА_4 згідно із протоколом № 568039 від 02.02.2022 року. Згідно з протоколом проведення електронних торгів за № 568039, електронні торги відносно реалізації однокімнатної квартири загальною площею 69,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з оціночною вартістю 900 924,54 грн, проведені - 02.02.2022 року. У Постанові від 13 вересня 2023 року по справі № 521/13686/22, провадження № 61-3320св23 Верховний Суд зазначив, що «відповідно до частин 1 4 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом (частина п`ята статті 57 Закону України «Про виконавче провадження». Згідно із частиною шостою статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться. Таким чином, суд касаційної інстанції погоджується з доводами касаційної скарги про те, що звіт Товарної біржі «Профі-Т» від 02 жовтня 2019 року (виготовлений за півтора роки до відкриття виконавчого провадження №65291027) не може містити інформацію щодо ринкової вартості спірного майна станом на 14 червня 2022 року, з нього не можна встановити факт об`єктивності/необ`єктивності оцінки, проведеної через півтора року після цього, а тому він не може бути доказом завищення вартості майна оцінювачем у 2022 році. Крім того, доводи заявниці про те, що ФОП ОСОБА_3 було навмисно завищено вартість майна, щоб унеможливити його продаж через торги СЕТАМ, маючи на меті отримання ОСОБА_2 її майна у його приватну власність, є припущенням. Відповідно до частини п`ятої статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості виставляються на повторні електронні торги за ціною, що становить 85 відсотків, а рухоме майно - 75 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону. У разі повторної не реалізації майна нерухоме майно виставляється на третій електронний аукціон за ціною, що становить 70 відсотків, а рухоме майно - 50 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону. У разі не реалізації майна на третьому електронному аукціоні виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду (частина шоста статті 61 Закону України «Про виконавче провадження»)». Відтак, враховуючи викладене та те, що акт опису та арешту зазначеного нерухомого майна приватним виконавцем було складено - 18.11.2021 року, електронні торги відносно реалізації однокімнатної квартири проведені - 02.02.2022 року, також те, що звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності, колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача про розмір вартості майна, що встановлений відповідно до звіту з оцінки однокімнатної квартири ПП «Вітал-Профі» від 19.01.2021 року № 19-01/2021, а тому доводи щодо недостовірності звіту ФОП ОСОБА_2 є необґрунтованими. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19) вказано, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців. Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16 (провадження № 11- 1200апп18). У даній справі, позивач не оскаржував результат оцінки майна, проведеної суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2 у межах процедури виконавчого провадження. Також, апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними, з обґрунтуванням, що на офіційному сайті ДП «Сетам» не були зазначені відомості про майно, а саме: відсутність в системі електронних торгів повної інформації про майно що підлягає реалізації, зокрема внутрішнього оздоблення квартири, типу будинку, щодо нежитлової нерухомості, не вказано розмірі земельної ділянки, призначення об`єкта та встановлені обмеження, а також внутрішнього оздоблення будівлі. У постанові від 29.04.2021 року у справі № 725/6276/19, провадження № 61-13651св20, Верховний Суд виснував: «Доводи позивача про відсутність в інформаційному повідомленні про лот, розміщеному на сайті ДП «Сетам», відомостей про майно, його склад, характеристики, опис, наявність дефектів, не зазначення характеристик та опису жодного із об`єктів, які входять до складу комплексу (матеріали, з яких побудовані об`єкти, рік побудови, знос кожного об`єкта), інформації про самочинне будівництво, повного фотографічного зображення майна, що вплинуло на результати торгів є необґрунтованими, оскільки дії державного виконавця щодо формування лоту у виконавчому провадженні є підготовчими діями з метою проведення прилюдних торгів, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, а відтак не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, якщо їх не оскаржено та не визнано незаконними у передбачений законом спосіб». Таким чином, формування лоту, внесення інформації про майно, є підготовчими діями з метою проведення електронних торгів, які здійснює виконавець, ДП «СЕТАМ» розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих виконавцем. Виходячи з наведеного, колегія суддів, дійшла висновку, що дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна, формування лоту тощо, є підготовчими діями з метою проведення прилюдних торгів, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів та мають самостійний спосіб та строки оскарження, а отже не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. Порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень до призначення прилюдних торгів, підлягають оскарженню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження». Разом з цим, підставою для пред`явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює. Сукупність цих обставин позивачем під час розгляду справи не доведено, зокрема не надано належних і допустимих доказів, що зазначені ним порушення вплинули на результат електронних торгів, а також не доведено обставин, які б свідчили про порушення його прав і законних інтересів при проведенні електронних торгів. Враховуючи зазначене, позовні вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними, тому задоволенню не підлягають. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України). У зв`язку з наведеним, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 05 грудня 2023 року скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 . Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Артем`єва Кристина Миколаївната апеляційну скарга приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича задовольнити. Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 05 грудня 2023 рокускасувати. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державного підприємства «СЕТАМ», Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича, Суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсними електронних торгів, скасування звіту з оцінки майна та акту про проведення електронних торгів - відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення. Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 28.10.2024 року. Головуючий О.Ю. Карташов Судді В.А. Коновалова В.В. Кострицький