Постанова 4813 № 509/5559/23

Номер провадження: 22-ц/813/3543/24 Справа № 509/5559/23 Головуючий у першій інстанції Кочко В.К. Доповідач Карташов О. Ю. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ додаткова 07.11.2024 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Карташова О.Ю. суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В. за участю секретаря судового засідання - Рудуман А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду заяву адвоката Артем`євої Кристини Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 та заяву ОСОБА_2 про відшкодування судових витрат у справі за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства «СЕТАМ», Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича, Суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про визнання недійсними електронних торгів, скасування звіту з оцінки майна та акту про проведення електронних торгів, ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА Історія справи У вересні 2023 року ОСОБА_3 звернувся до Овідіопольського районного суду Одеської області з позовом до Державного підприємства «СЕТАМ», Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича, Суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про визнання недійсними електронних торгів, скасування звіту з оцінки майна та акту про проведення електронних торгів. Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 05 грудня 2023 року ухвалено позов задовольнити. Визнати недійсним електронні торги за лотом № 507102, № 505122 з реалізації однокімнатної квартири, загальною площею 69,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлових будівель, загальною площею 283 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , які були оформлені протоколом № 568039 та 566204 про проведення електронних торгів, та скасувати протоколи електронних торгів № 568039 від 02.02.2022, 566204 від 12.01.2022, виданий ДП «СЕТАМ» за результатами цих торгів. Скасувати акти про проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна, а саме - нежитлових будівель, загальною площею 283 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 та однокімнатної квартири, загальною площею 69,2 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , винесених приватним виконавцем Колечко Дмитром Миколайовичем при здійсненні зведеного виконавчого провадження № 67503406, щодо примусового виконання виконавчих листів № 501/1243/20 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 заборгованості за договором позики від 26.03.2018 року в розмірі 842 880,06 грн (вісімсот сорок дві тисячі вісімсот вісімдесят гривень 06 копійок). Скасувати звіт з незалежної оцінки майна, складеного ФОП ОСОБА_4 від 14.12.2021 року, відносно нежитлових будівель, загальною площею 283 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 та звіт незалежної оцінки майна, складеного ФОП ОСОБА_4 від 03.12.2021, відносно однокімнатної квартири, загальною площею 69,2 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 . Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Артем`єва Кристина Миколаївна, та приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитро Миколайович, подали апеляційні скарги. Постановою Одеського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року вирішено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Артем`єва Кристина Миколаївна та апеляційну скарга приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича задовольнити. Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 05 грудня 2023 року скасувати. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Державного підприємства «СЕТАМ», Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича, Суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про визнання недійсними електронних торгів, скасування звіту з оцінки майна та акту про проведення електронних торгів - відмовити. Короткий зміст заявлених вимог 03.10.2024 року представник відповідача, адвокат Артем`єва К.М. подала до суду заяву про стягнення судових витрат у розмірі 16 220,8 гривень, з яких 3220,80 гривень це сплата судового збору за подання апеляційної скарги, квитанція знаходиться в матеріалах справи та 13 000 гривень витрати на правничу допомогу. На підтвердження витрат на правничу допомогу, адвокат надала акт виконаної роботи від 02.10.2024 року та витяг з договору. Крім того, в апеляційній скарзі приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д.М. ставиться питання про відшкодування судового збору за подання апеляційної скарги в сумі - 3862,80 грн. Узагальнені доводи та заперечення учасників справи Учасники справи будучи своєчасно повідомленими про розгляд вищезгаданої заяви представника відповідача (апелянта) про стягнення судових витрат, в судове засідання не з`явилися. Не явка учасників справи не перешкоджає розгляду заяви. Розгляд заяви проводиться судом апеляційної інстанції без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Позиція апеляційного суду Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів прийшла до наступного висновку. Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення. Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Згідно з частинами першою та третьою статті 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті. Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 209 ЦПК України). Так, згідно з частиною 3 статті 141 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд Пунктом 3 частини 1 статті 270 ЦПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Встановлено, що постановою Одеського апеляційного суду від 03.10.2024 року задоволено апеляційні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Артем`євої К.М. та приватного нотаріуса Колечко Д.М., питання щодо судових витрат вирішено не було, тому, апеляційний суд вважає можливим, з власної ініціативи, ухвалити додаткове рішення по справі. Відповідно до ч. 13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, ухвалює нове рішення, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу (ст.133 ЦПК України). Згідно частиною другою статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом. Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України. Відповідно до ч. ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Так, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України відшкодуванню підлягає судовий збір в розмірі 3220,80 грн, сплачений відповідачем ОСОБА_1 за подання апеляційної скарги, що стверджується квитанціями № 5195-1231-9485-8500 від 17.12.2023 року та № 3737-8392-0950-0916 від 2812.2023 року, та судовий збір в розмірі 3862,80 грн сплачений відповідачем ОСОБА_2 за подання апеляційної скарги, що стверджується квитанцією № 4008 від 26.12.2023 року. Разом з цим, як вбачається, з матеріалів справи, ОСОБА_3 згідно посвідчення серії НОМЕР_1 є інвалідом 2 групи, відповідно посвідчення серії НОМЕР_2 є учасником бойових дій. Таким чином, позивач ОСОБА_3 звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір». Отже, врахувавши підстави звільнення відповідача від сплати судового збору відповідно до закону, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг в сумі 3220,80 грн та 3862,80 грн, підлягають поверненню за рахунок держави, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Що стосується вимоги заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, апеляційний суд виходить з наступного. Учасники справи мають право на професійну правничу допомогу, що закріплено положеннями статті 59 Конституції України. Відповідно до статті 137 цього Кодексу зазначені витрати несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які належить застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Ці висновки узгоджуються з висновками, наведеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 (провадження № 11-1465заі18) та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року, у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19) та постанові від 8 червня 2021 року у справі № 550/936/18 (провадження № 14-26цс). Представником відповідача на підтвердження понесених витрат відповідачем надано: договір № 90 про надання правничої допомоги від 29.08.2022 року, додаток до договору № 90 від 17.12.2023 року, з якого вбачається, що сторони погодили виплату фіксованої суми гонорару у розмірі 10000 грн, та за прибуття у судове засідання клієнт сплачує 3000 гривень, за одне судове засідання, акт виконаних робіт № 1 від 02.10.2024 року. Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. З акту виконання робіт вбачається, що на ознайомлення зі справою та складання апеляційної скарги по справі у адвоката зайняло 5 годин, один вихід в судове засідання коштує 3000 грн, та гонорар складає 10000 грн. Проте, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих заявнику послуг, оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, з огляду на визначені практикою Європейського суду з прав людини критерії, та виходячи із засад розумності та справедливості, колегія суддів вважає, що заявлена представником відповідача сума в розмірі 13000 грн є надмірною та неспівмірною зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Таким чином, апеляційний суд враховуючи категорію справи, зусилля та знання, що необхідні для складання процесуальних документів по справі, участі у справі, вважає, що понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу, підлягають зменшенню та відшкодуванню у розмірі по 8000 грн, що відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони. Керуючись ст. 133,137,141,270 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Заяву адвоката Артем`євої Кристини Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податку: НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податку: НОМЕР_4 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 (сім тисяч) гривень. Повернути ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 3220 грн 80 коп. за рахунок держави, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Повернути ОСОБА_2 сплачений судовий збір в сумі 3862 грн 80 коп. за рахунок держави, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий О.Ю. Карташов Судді В.А. Коновалова В.В. Кострицький