Ухвала КЦС ВС № 509/5559/23

УХВАЛА 26 грудня 2024 року м. Київ справа № 509/5559/23 провадження № 61-17122ск24 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротуна В. М. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на постанову Одеського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сетам», Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича, Суб`єкта оціночної діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсними електронних торгів, скасування звіту з оцінки майна та акту про проведення електронних торгів, ВСТАНОВИВ: 10 грудня 2024 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , подавдо Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року. Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки надіслана заявником до суду касаційної інстанції після закінчення строку на касаційне оскарження. Представник заявника зазначає, що копію оскаржуваної постанови апеляційного суду він отримав 11 листопада 2024 року, проте, наведені підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження судового рішення не можуть бути визнані поважними, оскільки не надано доказів на підтвердження вказаних обставин. Згідно частини другої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Суд, за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частин перша статті 127 ЦПК України). Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та порушенням принципу стабільності судового рішення, що суперечить статті 124 Конституції України та практиці Європейського суду з прав людини. Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Отже, представнику заявника необхідно надіслати на адресу суду належні докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення, оскільки безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Крім того, касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки заявником на порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України не додано документ, що підтверджує сплату судового збору. Заявник, посилаючись на те, що він є військовослужбовцем, учасником бойових дій, якому було присвоєно другу групу інвалідності, скрутний майновий стан просить звільнити його від сплати судового збору. Проте, згідно з посвідченням від 22 лютого 2024 року термін його видачі до 01 листопада 2024 року, з касаційною скаргою він звернувся 10 грудня 2024 року. У постанові Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі № 367/862/19 вказано, що: «відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону, є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір)». Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони. Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Такими документами, наприклад, можуть бути довідки про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо. Підтвердження майнового стану особи потребує комплексного дослідження у сукупності наданих доказів, якими можуть бути: витяг про доходи з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, довідки про наявність, або відсутність відкритих рахунків у банківських установах та суми розміщених на них коштах, декларація платника податків, інші документи, які підтверджують майновий стан особи. Враховуючи викладене, заявнику необхідно надати докази сплати судового збору або докази, на підтвердження свого майнового стану для наявності підстав для звільнення від сплати судового збору. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно абзацу четвертого статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 01 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 684,00 грн. Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми. За позовними вимогами немайнового характеру, заявник за подання касаційної скарги має сплатити судовий збір у розмірі 6 441,60 грн. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення вказаного недоліку. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на постанову Одеського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 27 січня 2025 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя В. М. Коротун