Постанова 4814 № 537/1065/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 537/1065/23 Номер провадження 22-ц/814/2058/24Головуючий у 1-й інстанції Андрієць Д.Д. Доповідач ап. інст. Чумак О. В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 липня 2024 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої судді Чумак О.В., суддів: Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І., за участю секретаря Галушко А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05 лютого 2024 року, ухвалене суддею Андрієць Д.Д., у справі за позовом ОСОБА_1 до Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ДП «СЕТАМ», третя особа: ОСОБА_2 про визнання недійсними та скасування електронних торгів. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, В С Т А Н О В И Л А: У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області з позовом до Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ДП «СЕТАМ», третя особа: ОСОБА_2 про визнання недійсними та скасування електронних торгів. В обґрунтування позову вказав, що на виконанні в Автозаводському відділі державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа про стягнення із нього аліментів. В межах виконавчого провадження була проведено електронні торги, на яких було реалізовано його квартиру в рахунок погашення заборгованості. Вважає, що торги мають бути визнані недійсними, оскільки після їх проведення державний виконавець «штучно» збільшив суму боргу за виконавчим документом. Просив визнати недійсними електронні торги з продажу квартири, зо знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка придбана ОСОБА_2 за 452200 грн. 00 коп. Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 березня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ДП «СЕТАМ», третя особа: ОСОБА_2 про визнання недійсними та скасування електронних торгів передано на розгляд до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області за підсудністю. Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05 лютого 2024 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ДП «СЕТАМ», третя особа: ОСОБА_2 про визнання недійсними та скасування електронних торгів. Скасовано заходи забезпечення позову у виді заборони відчуження квартири АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2705756153020, вжиті на підставі ухвали Автозаводського районного суду м. Кременчука від 26 травня 2023 року по справі 537/1065/23. З цим рішенням не погодився позивач ОСОБА_1 та подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що про дату електронних торгів організатор Автозаводський ВДВС його не повідомив, а про результат їх проведення він дізнався з електронного повідомлення після 14 березня 2023 року. Письмового звіту про вартість спірної квартири він не отримував. Відповідач Автозаводський відділ виконавчої служби не надіслав йому постанову про арешт і опис майна, звіт про оцінку майна, не повідомив дату опису та прийняття рішення про подання заявки на реалізацію нерухомого майна. Відсутні відомості про обтяження майна, права третіх осіб, а вартість майна значно занижена, та штучно зменшено можливість участі в торгах інших учасників. Вказує, що надав згоду Автозаводському відділу державної виконавчої служби на прийняття спірної квартири на відповідальне зберігання, проте 05 січня 2023 року отримав від Відділу повідомлення про призначення зберігачем іншу особу ОСОБА_3 , та про те, що письмової відмови на право бути зберігачем квартири він не надавав, що суперечить Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів. Зазначає, що спірна квартира була виставлена на продаж на сайті «Сетам» 28 грудня 2022 року в 13:08, зберігачем ОСОБА_3 призначено 27 грудня 2022 року, а лист про це надійшов 05 січня 2023 року. Оскільки він хворів, він не мав можливості оскаржити вказані неправомірні дії. На думку позивача, зазначені порушення є підставою для визнання недійсними електронних торгів, оформлених протоколом від 01 березня 2023 року. У відзиві на апеляційну скаргу Автозаводський відділ державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції просить залишити без задоволення апеляційну скаргу та без змін рішення суду першої інстанції, яке вважає законним і обґрунтованим. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та його представника, перевіривши матеріали справи в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з огляду на таке. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що на примусовому виконанні в Автозаводському ВДВС у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало зведене виконавче провадження № 67771800 про стягнення із ОСОБА_1 коштів на загальну суму 232842,99 грн (а.с.147-152). 12 серпня 2022 року у виконавчому провадженні №10259150 з примусового виконання виконавчого листа 2-2403 виданого 12 листопада 2008 року Крюківським районним судом м. Кременчука про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання дитини було проведено опис та арешт майна (коштів) боржника, а саме квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується копією постанови (а.с.155). 15 грудня 2022 року Автозаводським ВДВС у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції отримано звіт про оцінку майна №451, відповідно до якого вартість квартири АДРЕСА_2 становила 646000 грн. 15 грудня 2022 року на адресу ОСОБА_1 направлено повідомлення про вартість описаного та арештованого майна, належного боржнику (а.с. 162-163). 27 грудня 2022 року державним виконавцем Автозаводського ВДВС у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №10259150 прийнято постанову про передачу майна на зберігання іншому зберігачу. Відповідно до протоколу №581585 та протоколу №582519 проведення електронного аукціону (торгів) 17 січня 2023 року та 08 лютого 2023 року торги не відбулись через відсутність допущених учасників (а.с. 239, 240). 01 березня 2023 року за результатами проведення електронного аукціону (торгів) переможцем було визначено ОСОБА_2 , що підтверджується протоколом №583628 (а.с.241-242) 03 березня 2023 року ОСОБА_2 перерахував на рахунок Автозаводського ВДВС у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції кошти в сумі 429590 грн за придбане майно. 15 березня 2023 року приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Веселовський А.Г. посвідчив право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_2 (а.с.61) Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не довів порушення відповідачами його прав при проведенні електронних торгів. Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду, враховуючи наступне. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 дійшла висновку про те, що, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, проведення процедури прилюдних торгів є правочином. Відповідно до статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу, що укладається на організованих ринках капіталу та організованих товарних ринках, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і договорів купівлі-продажу фінансових інструментів, укладених поза організованим ринком, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Згідно із частиною другою статті 16, частиною 1 статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, через недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до частин 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦПК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до статті 18 вказаного Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Згідно з частиною 1, 2 статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині 8 статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом проведення електронних аукціонів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних аукціонів визначається Міністерством юстиції України. У частині 5 статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості виставляються на повторні електронні торги за ціною, що становить 85 відсотків, а рухоме майно - 75 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону. У разі повторної нереалізації майна нерухоме майно виставляється на третій електронний аукціон за ціною, що становить 70 відсотків, а рухоме майно - 50 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону. Порядок реалізації арештованого майна, затверджено Наказом Міністерства юстиції України 29 вересня 2016 року № 2831/5(далі - Порядок № 2831/5) Відповідно до пункту 1 Розділу ІІ Порядку № 2831/5 реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження». Вартість майна, визначена у звіті про оцінку майна, є дійсною на період реалізації арештованого майна. Датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронний аукціон (аукціон за фіксованою ціною). У пункті 5 Розділу ІІ Порядку № 2831/5 зазначено, що виконавець призначає зберігача у порядку, встановленому статтею 58 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись принципом забезпечення схоронності та цілісності майна. Зберігачами можуть бути боржник, члени його сім`ї або інші особи, у тому числі Організатор. Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином. Тобто, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону. Виходячи зі змісту частини 1 статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами електронних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами електронних торгів, а підставами для визнання електронних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів. Відповідно до стааті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору. Згідно з частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги й заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи й підлягають установленню при ухваленні судового рішення (чч.1, 2 ст.77 ЦПК України ). Згідно зі статтею 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Як правильно послався в оскаржуваному позивачем судовому рішенні місцевий суд, подана ОСОБА_1 позовна заява містить лише одну підставу, яка на його думку, свідчить про недійсність проведених електронних торгів, а саме збільшення розміру заборгованості за виконавчими документами, зокрема у виконавчому провадженні №10259150. Питання правильності нарахування заборгованості по сплаті аліментів було предметом судового розгляду по справі № 2-2403/2008 (4-с/537/4/2023). Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 08 травня 2023 року, яка залишена без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року, відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця. Зокрема судом було встановлено, що проведені державним виконавцем розрахунки щомісячних платежів, які підлягають стягненню із ОСОБА_1 за судовим рішенням проведено із врахуванням як норм чинного законодавства так і документів, що були надані учасниками виконавчого провадження. Отже посилання позивача на неправильне визначення державним виконавцем суми заборгованості на увагу не заслуговують та позивачем не доведені. Твердження позивача, як на підставу для визнання електронних торгів недійсними, про порушення порядку визначення зберігача майна, також не заслуговують на увагу, оскільки положення статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» передбачають право державного виконавця на зміну зберігача майна, на яке накладено арешт в межах виконавчого провадження, та не містять переліку підстав, за яких відбувається така заміна. Приписи Закону України «Про виконавче провадження» не містять черговості визначення зберігачів майна, а також необхідність отримання письмової відмови боржника або членів його сім`ї від прийняття арештованого майна. Порядок № 2831/5 також не містить таких положень. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що при визначенні зберігача майна державним виконавцем не було порушено вимоги Закону України «Про виконавче провадження» та Порядку № 2831/5. Доводи позивача про те, що його не було повідомлено про дату та час проведення електронних торгів, також безпідставні, оскільки відповідно до п. 3 розділу ІІІ Порядку № 2831/5 організатор вносить до Системи інформацію про майно та формує лот аукціону (інформаційне повідомлення про електронний аукціон (аукціон за фіксованою ціною)) на підставі отриманої ним заявки не пізніше ніж на третій робочий день з дати її отримання. Лот вноситься за типом, найменуванням, категорією відповідно до класифікації, яка підтримується Системою, що забезпечує вільний та прямий пошук за відповідними пошуковими критеріями (вид майна, назва, модель, регіон зберігання, стартова ціна, номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчого провадження тощо). Після внесення лота до Системи автоматично визначається строк для підготовки до проведення аукціону, реєстрації учасників, огляду майна, який становить: для аукціонів за фіксованою ціною - 5 календарних днів; для електронних аукціонів: для лотів зі стартовою ціною до 5000,00 грн - 10 календарних днів; для лотів зі стартовою ціною від 5000,01 до 1000000,00 грн - 20 календарних днів; для лотів зі стартовою ціною від 1000000,01 грн - 30 календарних днів. Дата початку проведення електронного аукціону (аукціону за фіксованою ціною) призначається на наступний після закінчення зазначених строків день та відображається в інформаційному повідомленні, яке розміщується на Веб-сайті автоматично після внесення інформації про лот у Систему. Як правильно вказав місцевий суд в своєму рішенні, і з висновками суду погоджується колегія суддів апеляційного суду, кожна особа має можливість ознайомитися з інформацією щодо початку електронних торгів. Крім того положення Порядку № 2831/5 не містить обов`язку організатора щодо повідомлення боржника (власника майна) щодо дати проведення електронного аукціону. За змістом частини 5 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Як встановив місцевий суд, свій обов`язок щодо належного повідомлення боржника про вартість майна державний виконавець виконав, надіславши 15 грудня 2022 року на адресу позивача повідомлення про вартість описаного та арештованого майна, належного боржнику (а.с. 162-163). Тоді як позивач не надав суду доказів, які б підтверджували те, що звіт про оцінку майна він оскаржив у визначений законом строк. Крім того, позивач не надав суду доказів, які б свідчили, що вартість спірної квартири становила більше, ніж було визначено експертом, що порушило його права. Отже, висновки суду про те, що позивач не довів наявність будь-яких порушень при проведенні електронних торгів з реалізації спірної квартири, є правильними. У постанові від 05 червня 2018 року по справі № 910/856/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів. У справі про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, порушеної за позовом учасника електронних торгів, в якості відповідачів мають залучатись всі сторони правочину - державна виконавча служба, організатор торгів та переможець. У даній справі ОСОБА_2 , як переможець аукціону, був залучений позивачем лише в якості третьої особи, тоді як клопотань про залучення його співвідповідачем позивач у суді першої інстанції не заявив, що є окремою підставою для відмови у позові. Оскільки позивач не довів наявність порушень Порядку № 2831/5 та Закону України «Про виконавче провадження», а також наявність порушення його прав при проведенні електронних торгів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог. За вказаних обставин рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстав для його скасування з наведених в апеляційній скарзі мотивів колегією суддів не встановлено. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи. Рішення суду прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Зважаючи на наведене апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки апеляційний суд не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється при розгляді цієї апеляційної скарги. Керуючись статтями 367, 374, 375, 382-384, 389 ЦПК України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05 лютого 2024 року залишити без задоволення. Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05 лютого 2024 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови виготовлено 26 липня 2024 року. Головуючий суддя О.В. Чумак Судді Ю.В. Дряниця Л.І. Пилипчук