Постанова 4851 № 440/7195/24

Головуючий І інстанції: І.Г. Ясиновський ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 грудня 2024 р. Справа № 440/7195/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Ральченка І.М., Суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.09.2024, по справі № 440/7195/24 за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, ВСТАНОВИВ: Військова частина НОМЕР_1 Збройних Сил України звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила суд: - стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_2 - 18434,70 грн. за завдану матеріальну шкоду, що полягає у втраті майна зв`язку військової частини НОМЕР_1 . Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.09.2024 відмовлено в задоволенні позову. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції при вирішенні справи не врахував взаємозв`язок вказаних способів відшкодування шкоди із обставиною самовільного залишення відповідачем військової частини, відкриття кримінального провадження. Апелянт вказував, що відповідач виключений із списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та вважається таким, що не входить до чисельності складу Збройних Сил України, у зв`язку з чим єдиним способом відшкодування шкоди є відшкодування шкоди в судовому порядку шляхом подання відповідного позову. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Як встановлено судовим розглядом, наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 01.06.2023 №12 сержанта ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та призначено на посаду командира 4 зенітного кулеметного відділення 1 зенітного кулеметного взводу 5 зенітної кулеметної роти військової частини НОМЕР_2 . За результатами проведеного службового розслідування, призначеного згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 06.03.2023 № 115, складено акт службового розслідування від 27.03.2024, відповідно до змісту якого встановлено наступні обставини. За результатами службового розслідування наказом командира військової частини НОМЕР_2 "Про результати службового розслідування за фактом втрати військового майна зв`язку військової частини НОМЕР_2 " від 27.03.2024 №158 вирішено: -притягнути до матеріальної відповідальності сержанта ОСОБА_1 за втрачене майно зв`язку військової частини НОМЕР_2 із урахуванням вимог Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі", що становить 18 434,70 грн. (вісімнадцять тисяч чотириста тридцять чотири грн, сімдесят коп.); - начальнику фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_2 - головному бухгалтеру, старшому лейтенанту ОСОБА_2 в порядку статей 10 та 13 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" подати до ІНФОРМАЦІЯ_1 витяг з цього наказу з метою проведення стягнення щомісячно із грошового забезпечення сержанта ОСОБА_1 розмір завданої державі матеріальної шкоди в розмірі 20 % його місячного грошового забезпечення до фактичної виплати суми завданої державі шкоди в розмірі 18434,70 грн. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.05.2024 №145 та наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 15.05.2024 №74-РС, серед іншого, сержанту ОСОБА_1 призупинено військову службу з 25.04.2024. Також, Наказом командира військової частини НОМЕР_2 "Про вжиття заходів претензійно - позовної роботи щодо відшкодування шкоди нанесеної військовій частині НОМЕР_2 " (з адміністративно-господарської діяльності) №275 від 31.05.2024 доручено помічнику командира військової частини НОМЕР_2 з правової роботи, старшому лейтенанту юстиції Дмитру ЧЕРНЯВСЬКОМУ відповідно до вимог Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" (зі змінами) та нормативно-правових актів України, провести претензійно-позовну роботу щодо відшкодування завданої шкоди сержантом ОСОБА_1 колишнім командиром 4 зенітного кулеметного відділення 1 зенітного кулеметного взводу 5 зенітної кулеметної роти військової частини НОМЕР_2 . 01.06.2024 на адресу Відповідача направлено претензію №2 (вих.№ 1/2342/24) про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 18 434,70 грн. У зв`язку з невідшкодуванням відповідачем матеріальної шкоди, позивач звернувся до суду з даним позовом. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з відсутності на дату подання позову підстав для відшкодування шкоди завданої відповідачем у судовому порядку. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України 25.03.1992 за № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232). Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків, визначає підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків визначає Закон України від 03.10.2019 № 160-IX "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" (далі Закон № 160-IX). Відповідно до ч. 4 п. 1 ст. 1 цього Закону № 160-IX матеріальна відповідальність вид юридичної відповідальності, що полягає в обов`язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності. Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону № 160-IX підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність. Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди. Відповідно до ч. 2 ст.6 Закону посадові (службові) особи, винні в незаконному звільненні зі служби чи переміщенні військовослужбовця, поліцейського, особи рядового та начальницького складу, за шкоду, завдану у зв`язку з виплатами такій особі матеріального і грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці за час проходження служби на нижчеоплачуваній посаді, несуть повну матеріальну відповідальність у судовому порядку. Відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону № 160-IX якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п`ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню. Наказ доводиться до винної особи під підпис. Частиною першою статті 10 Закону № 160-IX передбачено, що відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п`ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону. Відшкодування шкоди, завданої командиром (начальником), здійснюється на підставі наказу старшого за службовим становищем командира (начальника). Так, відповідно до частин 3, 4, 5 ст.10 Закону № 160-IX відшкодування шкоди, завданої військовозобов`язаним чи резервістом під час проходження ним зборів, здійснюється в судовому порядку за позовом військової частини, установи, організації, закладу або в іншому встановленому законом порядку в разі відмови військовозобов`язаного чи резервіста від її добровільного відшкодування. Відшкодування шкоди, визначеної частиною другою статті 6 цього Закону, здійснюється в судовому порядку за позовом військової частини, установи, організації, закладу в разі відмови особи від її добровільного відшкодування. Відшкодування такої шкоди, завданої командиром (начальником), здійснюється в судовому порядку за позовом військової частини, установи, організації, закладу, командир (начальник) якої (якого) старший за службовим становищем, у разі відмови особи від її добровільного відшкодування. У разі притягнення особи, яка завдала шкоду, до кримінальної відповідальності відшкодування шкоди здійснюється шляхом пред`явлення військовою частиною, установою, організацією, закладом цивільного позову в кримінальному провадженні в порядку, встановленому законом. Згідно з ч.1 ст. 13 Закону стягнення сум завданої шкоди в разі притягнення винної особи до матеріальної відповідальності здійснюється щомісяця із грошового забезпечення особи в розмірі до 20 відсотків її місячного грошового забезпечення. Аналіз наведених норм Закону №160-IX дає підстави для висновку про те, що під час проходження військовослужбовцем військової служби у разі відмови у добровільному відшкодуванні завданої ним шкоди, таке відшкодування у судовому порядку може здійснюватися у наступних випадках: наявності вини у незаконному звільненні зі служби чи переміщенні військовослужбовця, за шкоду, завдану у зв`язку з виплатами такій особі матеріального і грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці за час проходження служби на нижчеоплачуваній посаді (ч.2 ст. 6 Закону); відшкодування шкоди, завданої військовозобов`язаним чи резервістом під час проходження ним зборів (ч.4 ст. 10 Закону); у разі притягнення особи, яка завдала шкоду, до кримінальної відповідальності відшкодування шкоди - шляхом пред`явлення цивільного позову в кримінальному провадженні (ч.5 ст.6 Закону). В інших випадках відшкодування шкоди, завданої військовослужбовцем під час проходження служби здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи. Судовим розглядом встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_2 "Про результати службового розслідування за фактом втрати військового майна зв`язку військової частини НОМЕР_2 " від 27.03.2024 №158 прийнято рішення про притягнення до матеріальної відповідальності ОСОБА_1 у розмірі 18 434,70 грн., а отже підстави для відшкодування завданої шкоди у судовому порядку відсутні, так як таке відшкодування має здійснюватися шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи. Доводи апелянта про те, що ОСОБА_3 звільнений з посади та від обов`язків військової служби, виключений із списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та вважається таким, що не входить до чисельності складу Збройних Сил України, у зв`язку з чим наявні підстави для звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди в порядку ст. 12 Закону № 160-IX, колегія суддів не приймає з огляду на наступне. Відповідно до статті 12 Закону № 160-IX у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку. Вичерпний перелік підстав звільнення військовослужбовців з військової служби визначений статтею 26 "Про військовий обов`язок і військову службу". Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством. Військовослужбовці, військову службу яких призупинено та стосовно яких обвинувальні вироки суду набрали законної сили, підлягають звільненню з військової служби відповідно до пункту "г" частини другої, пункту "г" частини третьої, підпункту "д" пункту 1, підпункту "в" пункту 2 частини четвертої, підпунктів "е" пунктів 1 і 2, підпункту "в" пункту 3 частини п`ятої та підпункту "е" пункту 1, підпункту "д" пункту 2, підпункту "в" пункту 3 частини шостої статті 26 цього Закону, крім військовослужбовців, яким обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, призначено кримінальне покарання у виді службового обмеження, арешту з відбуттям на гауптвахті або триманням у дисциплінарному батальйоні. Для військовослужбовців, яким обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, призначено кримінальне покарання у виді службового обмеження, арешту з відбуттям на гауптвахті або триманням у дисциплінарному батальйоні, з дня початку відбування такого покарання військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України. Військовослужбовці, яким судовим рішенням, що набрало законної сили, призначено кримінальне покарання у виді штрафу, яких звільнено від кримінальної відповідальності на підставах, передбачених статтями 47, 48, 49 Кримінального кодексу України, а також яких звільнено від відбування покарання на підставі амністії, підлягають звільненню з військової служби відповідно до підпункту "ґ" пункту 1 частини четвертої, підпунктів "д" пунктів 1 і 2 частини п`ятої та підпункту "д" пункту 1, підпункту "ґ" пункту 2 частини шостої статті 26 цього Закону, крім випадків, передбачених цим Законом. Під час проведення мобілізації та/або дії воєнного стану для військовослужбовців, яким судовим рішенням, що набрало законної сили, призначено кримінальне покарання у виді штрафу, яких звільнено від кримінальної відповідальності на підставах, передбачених статтями 47, 48, 49 Кримінального кодексу України, звільнено від відбування покарання на підставі амністії, а також яких звільнено від відбування покарання з випробуванням, з дня прибуття їх до військових частин (місць проходження військової служби) військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України. Для військовослужбовців, стосовно яких судом ухвалено виправдувальний вирок, що набрав законної сили, або стосовно яких закрито кримінальне провадження відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, військова служба та дія контракту продовжуються. У такому разі строк призупинення військової служби зараховується до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії, а також до строку вислуги років для присвоєння чергового військового звання та поновлюються пільги і соціальні гарантії, встановлені законодавством України для військовослужбовців. За весь час безпідставного призупинення військової служби таким військовослужбовцям виплачується недоотримане грошове та здійснюється недоотримане продовольче, речове та інші види забезпечення. Військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п`ятою статті 401 Кримінального кодексу України, зобов`язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України. Військовослужбовцям, зазначеним в абзацах сьомому, дев`ятому та дванадцятому цієї частини, з дня призупинення військової служби до дня її продовження виплата недоотриманого грошового, здійснення недоотриманого продовольчого, речового, інших видів забезпечення та поширення пільг і соціальних гарантій, встановлених законодавством України для військовослужбовців, не здійснюються. Отже, на думку колегії суддів, звільнення військовослужбовця з військової служби та призупинення військової служби, не є тотожними рішеннями щодо проходження військової служби. Останнє носить тимчасовий характер та може мати наслідком як подальше звільнення із військової служби, так і продовження військової служби з виплатою недоотриманого грошового забезпечення. За таких обставин, прийняття командиром військової частини НОМЕР_3 рішення про призупинення ОСОБА_1 військової служби не є підставою для звернення до суду із позовом про відшкодування шкоди на підставі 12 Закону № 160-IX. Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильних висновків про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.09.2024 по справі № 440/7195/24 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді З.Г. Подобайло В.В. Катунов