Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/8220/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/8220/24 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 жовтня 2024 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Бужак Н. П. Суддів: Кобаля М.І., Мельничука В.П. За участю секретаря: Куць М.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року, суддя Каліновська А.В., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- У С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просить: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо невиплати ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованості з пенсії по втраті годувальника за період з 03.04.2023 року по 31.03.2014 року в сумі 158781,67 грн; стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованість з пенсії по втраті годувальника за період з 03.04.2023 року по 31.03.2014 року в сумі 158781,67 грн. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року відмовлено у відкритті провадження. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії та витребувано з Черкаського окружного адміністративного суду матеріали справи №580/8220/24. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2024 року призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 22 жовтня 2024 року о 11:00 годин. 14 жовтня 2024 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду в системі "Електронний суд" представником ОСОБА_1 - адвоката Попової Інни Павлівни направлено заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року задоволено заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Попової Інни Павлівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та судове засідання за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року у справі №580/8220/24 призначене на 11 годину 00 хвилин 22 жовтня 2024 року вирішено провести в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку відповідно до Положення про ЄСІТС сервісу ВКЗ (https://vkz.court.gov.ua). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються, а тому наявні підстави для відмови у відкритті провадження у даній адміністративній справі. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне. Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Стаття 171 КАС України передбачає, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Як убачається із матеріалів справи, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 у справі №580/10881/23, яке набрало законної сили 14.03.2024, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 95 від 03 листопада 2023 року про відмову у призначенні пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_2 ; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії в разі втрати годувальника на неповнолітнього ОСОБА_2 та прийняти рішення, яким призначити ОСОБА_2 пенсію в разі втрати годувальника ОСОБА_3 з 03.04.2023. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 20.05.2024 ОСОБА_1 повідомлено, що відповідачем на виконання рішення суду від 19.12.2023 у справі №580/10881/23 призначено ОСОБА_2 пенсію в разі втрати годувальника ОСОБА_3 з 03.04.2023. Щодо виплати доплати пенсії за період із 03.04.2023 до 31.03.2024 у загальній сумі 158781,67 грн повідомлено, що виплата буде здійснено за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України. Так, судом першої інстанції зазначено, що обраний позивачем у цій справі спосіб захисту є по суті способом виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року у справі №580/10881/23. Частина 1 статті 382 КАС України визначає, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Згідно з частиною першою статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Аналіз зазначених норм свідчить, що є наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст. 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України). Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України (ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, якщо особа вважає, що рішення суду виконано не в повному обсязі, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження. Якщо позивач вважав, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред`являти новий адміністративний позов. Вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються. Така правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 21.11.2019 у справі № 802/1933/18-а, від 09.03.2023 у справі №640/20288/20, від 28.03.2023 у справі №420/7631/22, від 30.11.2023 у справі №420/6135/22, від 30.01.2024 у справі №320/19014/23, від 14.09.2024 у справі № 400/3650/24. Разом з тим, матеріали справи свідчать, що питання про нарахування та виплату пенсії в разі втрати годувальника на неповнолітнього ОСОБА_2 рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 у справі №580/10881/23 не вирішувалося. Таким чином, колегія суддів, проаналізувавши предмет позову у цій справі, не погоджується з висновком суду першої інстанції, що обраний позивачем у цій справі спосіб захисту є по суті способом виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року у справі №580/10881/23. Отже, висновок суду першої інстанції про те, що подальший захист прав позивача має відбуватися у порядку, визначеному ст. 383 КАС України є помилковим та не відповідає фактичним обставинам справи та нормам процесуального права. Окрім того, як убачається з матеріалів справи, ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року залишено без задоволення заяву представника позовом ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі №580/10881/23 у зв`язку з виконанням рішення суду. При цьому, в матеріалах справи міститься постанова про закінчення виконавчого провадження №74825082 від 10.06.2024 у зв`язку з повним виконанням рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року у справі №580/10881/23. Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для Суду природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення. Із змісту ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод прямо випливає, що доступність правосуддя є невід`ємним елементом права на справедливий суд. У рішенні по справі «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 Європейський суд з прав людини дійшов до висновку, що сама конструкція ст. 6 Конвенції була би безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. У рішенні по цій справі Суд закріпив правило, що ч. 1 ст. 6 Конвенції містить у собі й невід`ємне право особи на доступ до суду. У рішеннях від 13.01.2000 у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та від 28.10.1998 у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини зазначив про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції, яке виявилося в надто суворому тлумаченні внутрішніми судами процесуальної норми, що позбавило заявників права на доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Системний аналіз положень Конвенції, практики Європейського суду з прав людини та національного законодавства, а також встановлені вище обставини дають підстави для висновку, що оскаржуване судове рішення в частині зумовило утворення перешкод особі у доступі до правосуддя, а саме у праві розгляду справи по суті заявлених позовних вимог. Також, частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. У справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golderv. the United Kingdom, заява №4451/70, пункти 28-36) Європейським судом з прав людини було визначено, що право на доступ до суду є одним з аспектів права на суд згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. У цій справі Суд визнав право на доступ до суду як невід`ємний аспект гарантій, закріплених у статті 6, пославшись на принципи верховенства права та недопущення свавілля, покладені в основу більшості положень Конвенції. Разом з тим, право на доступ до суду повинно бути "практичним та ефективним", а не "теоретичним чи ілюзорним" (рішення у справі "Беллє проти Франції" (Bellet v. France), заява № 13343/87, пункт 36). Це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених статтею 6, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд (рішення у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany ), [ВП] заява № 42527/98, пункт 45 та рішення у справі "Парафія греко-католицької церкви в м. Лупені та інші проти Румунії", (Lupeni Greek Catholic Parish and others v. Romania), [ВП] заява № 76943/11, пункти 84, 86). Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про незаконність ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі. Стаття 242 КАС України визначає, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Згідно з п. 4 ч.1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про відмову у відкритті провадження у справі було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, у зв`язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу у відповідній частині направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 195, 241, 242, 243, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 задовольнити. Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року скасувати, а справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії направити до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не пілягає. Суддя-доповідач: Бужак Н.П. Судді: Кобаль М.І. Мельничук В.П. Повний текст виготовлено: 29 жовтня 2024 року.