Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/4292/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 листопада 2021 року справа №200/4292/21 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 травня 2021 року у справі № 200/4292/21 (головуючий І інстанції Мозговая Н.А., повний текст складений у м. Слов`янську Донецької області) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості,- В С Т А Н О В И В : Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі Маріупольське ОУПФУ, відповідач) про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати заборгованості з пенсії станом на 01.04.2021 року, стягнення заборгованості з пенсії станом на 01.04.2021 року. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18.05.2021 року позов задоволений: визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати пенсії позивачу за період з 01.08.2017 року по 31.01.2021 року, березень 2021 року в сумі 83180,18 грн.; стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість з виплати пенсії за період з 01.08.2017 року по 31.01.2021 року, березень 2021 року в сумі 83180,18 грн. Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. Апелянт вважає, що спір у цій справі є тотожним спору у справі № 200/10770/20-а, оскільки виник між тими ж сторонами, про той самий предмет позову, тому цей спір в окремому судовому проваджені не розглядається. Ухвалою суду від 29 вересня 2021 року замінено відповідача Маріупольське ОУПФУ на Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження. Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. Позивач перебуває на обліку в Маріупольському ОУПФУ. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28.12.2020 року № 200/10770/20-а позов ОСОБА_1 до Маріупольського ОУПФУ задоволено; визнано протиправною бездіяльність Маріупольського ОУПФУ щодо невиплати пенсії позивачу з 1 серпня 2017 року; зобов`язано поновити нарахування та виплату пенсії позивачу, сплатити заборгованість з 1 серпня 2017 року (а.с. 35-37). На виконання рішення відповідачем нараховано пенсію позивачу в сумі 83180,18 грн. Заборгованість буде виплачена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України (а.с. 25-27, 30-31). Згідно ч.1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (ст. 14 КАС України). Апелянт вважає, що позивач не може звертатися з цим позовом, оскільки спір у цій справі є тотожним спору у справі № 200/10770/20-а, оскільки виник між тими ж сторонами, про той самий предмет позову. Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому ст. 287 цього Кодексу (ч. 8 ст. 382 КАС України). Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що приписами ст. ст. 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду. Вказані правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. Відтак, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, у відповідності до КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 грудня 2020 року у справі № 440/1810/19. Проаналізував предмет позову у справі, яка розглядається, апеляційний суд дійшов висновку, що фактичною підставою для звернення до суду з цим позовом стала незгода позивача із діями та бездіяльністю відповідача під час виконання рішення суду у справі № 200/10770/20-а. На виконання рішення суду відповідачем нараховано пенсію позивачу в сумі 83180,18 грн. Заборгованість буде виплачена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України (а.с. 25-27, 30-31). Таким чином, заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судових рішень, а тому позивач, у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, має встановлене законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Отже, в даному випадку відсутні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору. Наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення. Наявність спеціальних правових норм КАС України (ст.ст. 382, 383), направлених на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Отже, позивач звертаючись до суду з вимогами, які вже були предметом розгляду у справі № 200/10770/20-а, не врахував, що винесення судового рішення, яке передбачає оцінку судових рішень. прийнятих в іншій справі, буде суперечити статті 129-1 Конституції України. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу (ч. 1 ст. 319 КАС України). За встановлених обставин та норм процесуального закону в їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про закриття провадження у справі. Отже, суд першої інстанції, внаслідок порушення норм процесуального права, дійшов помилкового висновку про задоволення позову, тому рішення суду підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі. Керуючись ст. ст. 238, 250, 311, 315, 317, 319, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - задовольнити. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 травня 2021 року у справі № 200/4292/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості - скасувати. Провадження у справі 200/4292/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості закрити. Повний текст постанови складений 17 листопада 2021 року. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий І.В. Геращенко Судді: Е.Г. Казначеєв І.Д. Компанієць