Постанова 4822 № 715/505/20

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 червня 2024 року м. Чернівці справа № 715/505/20 провадження 22-ц/822/282/24 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Половінкіної Н. Ю. суддів Височанської Н.К., Кулянди М.І. секретаря Факас А.В. з участю представника позивача Акціонерного товариства «Сенс Банк» Матвійчука Михайла Зеноновича учасники справи: позивач Акціонерне товариство «Альфа Банк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Сенс Банк» відповідач ОСОБА_1 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Марченко Роман Михайлович, на заочне рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 04 червня 2020 року, головуючий у першій інстанції Маковійчук Ю.В. ВСТАНОВИВ Описова частина Короткий зміст позовних вимог Акціонерне товариство «Альфа Банк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Сенс Банк», у лютому 2020 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Зазначало, що Акціонерним товариством «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк», та ОСОБА_2 укладено договір кредиту від 08 грудня 2005 року № 363, за яким Акціонерним товариством «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк», надано ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 50000 доларів США із сплатою 13 процентів річних з кінцевим терміном повернення 03 грудня 2015 року. Виконання зобов`язання забезпечено договором між Акціонерним товариством «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк», та ОСОБА_1 іпотеки від 08 грудня 2005 року №363, предметом якого є житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 . Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_2 зобов`язання станом на 09 лютого 2020 року виникла заборгованість в сумі 18 725 доларів США, строкова заборгованість по нарахованих відсотках в сумі 174 долари США 77 центів, прострочена заборгованість по нарахованих відсотках в сумі 22 736 доларів США 57 центів. Просило звернути стягнення на предмет іпотеки житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 , в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 08 грудня 2005 року MRTG 000000013019 в розмірі 41 636 доларів США 34 центи, що складається з простроченої заборгованості в сумі 18 725 доларів США, строкової заборгованості по нарахованих відсотках в сумі 174 долари США 77 центів, простроченої заборгованості по нарахованих відсотках в сумі 22 736 доларів США 57 центів, на користь Акціонерного товариства «Альфа Банк» шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження» за початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Заочним рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 04 червня 2020 року позов Акціонерного товариства «Альфа Банк» задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 08 грудня 2005 року № MRTG 000000013019 в розмірі 41 636,34 доларів США, в тому числі, прострочена заборгованість в сумі 18 725 доларів США, строкова заборгованість по нарахованих відсотках 174,77 доларів США, прострочена заборгованість по нарахованих відсотках 22 736,57 доларів США, звернуто стягнення на житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Альфа - Банк», шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження» за початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій. ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою від 15 грудня 2023 року про перегляд заочного рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 04 червня 2020 року. Ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 19 грудня 2023 року у прийнятті заяви третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 04 червня 2020 року відмовлено. Короткий зміст вимог апеляційної скарги ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Марченко Р.М., в апеляційній скарзі просить заочне рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 04 червня 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові Акціонерного товариства «Альфа Банк» до ОСОБА_1 з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Зазначає, що відповідно до пункту 4.5 договору між Акціонерним товариством «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк», та ОСОБА_2 кредиту від 08 грудня 2005 року № 363 у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов`язків, визначених пунктами 3.3.8, 3.3.9 цього договору, протягом більше ніж 60 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та відповідно позичальник зобов`язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню). Заочним рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 31 березня 2014 року у справі №715/393/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором від 08 грудня 2005 року №363 в сумі 188075 грн 40 коп. У матеріалах справи відсутній розрахунок заборгованості за кредитом. До матеріалів справи приєднано довідку-розрахунок заборгованості, яка не містить зазначення періоду, за який здійснено нарахування. Посилається на висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13 (провадження №14-154цс18), за яким звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено у судовому рішенні. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи Відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Марченко Р.М., не надходило.

Мотивувальна частина Позиція апеляційного суду Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Марченко Р.М., підлягає задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи позов Акціонерне товариство «Альфа Банк», правонаступником якого є Акціонерного товариства «Сенс Банк», до ОСОБА_1 з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд першої інстанції дійшов висновку, що підлягає захисту право Акціонерне товариство «Альфа Банк» на звернення стягнення на предмет іпотеки. На обґрунтування таких висновків суд першої інстанції послався на невиконання ОСОБА_2 умов договору кредиту, виконання якого забезпечено договором між Акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 іпотеки від 08 грудня 2005 року №363. Водночас судом першої інстанції встановлено, що за кредитним договором станом на 09 лютого 2020 року виникла прострочена заборгованість в сумі 18 725 доларів США, строкова заборгованість по нарахованих відсотках 174,77 доларів США, прострочена заборгованість по нарахованих відсотках 22 736,57 доларів США. Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення наведеним нормам не відповідає. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій Встановлено, що Акціонерним товариством «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк», та ОСОБА_2 укладено договір кредиту від 08 грудня 2005 року №

363. Відповідно до пункту 1.1, 1.1.2 договору Акціонерним товариством «Укрсоцбанк» надано ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 50000 доларів США із сплатою 13 процентів річних з кінцевим терміном повернення 03 грудня 2015 року. На підставі пункту 4.5 договору у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов`язків, визначених пунктами 3.3.8, 3.3.9 цього договору, протягом більше ніж 60 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та відповідно позичальник зобов`язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню). Акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 вчинено договір іпотеки від 08 грудня 2005 року №363, посвідчений приватним нотаріусом Глибоцького районного нотаріального округу Чернівецької області Кінащук Н.М., зареєстрований в реєстрі за номером 7374. За змістом пункту 1.1 договору іпотекодавець передає в іпотеку іпотеко держателю у якості забезпечення виконання ОСОБА_2 , майновим поручителем якого виступає ОСОБА_1 , зобов`язань за договором кредиту від 08 грудня 2005 року №363, нерухоме майно незавершений будівництвом житловий будинок з господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , відсоток готовності якого складає 85%. Згідно із пунктом 1.3 договору за взаємною згодою сторін цього договору вартість предмету іпотеки складає 330000 грн. За довідко-розрахунком заборгованості Акціонерного товариства «Альфа-Банк» по клієнту ОСОБА_2 станом на 09 лютого 2020 року за договором від 08 грудня 2005 року №363 прострочена заборгованість в сумі 18 725 доларів США, строкова заборгованість по нарахованих відсотках в сумі 174 долари США 77 центів, прострочена заборгованість по нарахованих відсотках в сумі 22 736 доларів США 57 центів. Встановлено, що 05 лютого 2020 року Акціонерним товариством «Альфа - Банк» направлено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 вимогу про усунення порушень умов кредитного договору від 08 грудня 2005 року №363, згідного якого боржником є ОСОБА_2 , сплату заборгованості по кредиту, відсотках за користування кредитом та нараховану неустойку у тридцятиденний строк, станом на 04 лютого 2020 року загальна сума заборгованості становить 41 561,44 долар США. Окрім того, банком зазначено, що у випадку невиконання зазначеної вимоги буде змушений здійснити звернення стягнення на предмет застави. На підставі розрахунку вимог банку у зв`язку з неповерненням ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором від 08 грудня 2005 року №363 залишок заборгованості за кредитом 18725 доларів США, за відсотками 22911 доларів США 34 центи. За змістом наведеного розрахунку відсоткова ставка становить 16%. Заборгованість з сплати відсотків розрахована з серпня 2013 року по 08 лютого 2020 року. Заочним рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 31 березня 2014 року у справі №715/393/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором від 08 грудня 2005 року №363 в сумі 188075 грн 40 коп. Ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 18 грудня 2023 року у справі №715/2452/23 за заявою Акціонерного товариства «Сенс Банк» з участю заінтересованої особи Волоківської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання спадщини відумерлою заяву Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання спадщини відумерлою залишено без розгляду. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо сіб`єкта від 17 квітня 2024 року №374612588 відсутні відомості про реєстрацію права власності на будинок АДРЕСА_1 . Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Встановлено, що Акціонерним товариством «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк», та ОСОБА_2 укладено договір кредиту від 08 грудня 2005 року №

363. Відповідно до пункту 1.1, 1.1.2 договору Акціонерним товариством «Укрсоцбанк» надано ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 50000 доларів США із сплатою 13 процентів річних з кінцевим терміном повернення 03 грудня 2015 року. Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (частина перша статті 546 ЦК України). Згідно з частиною першою статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 вчинено договір іпотеки від 08 грудня 2005 року №363, посвідчений приватним нотаріусом Глибоцького районного нотаріального округу Чернівецької області Кінащук Н.М., зареєстрований в реєстрі за номером 7374. Згідно з частиною першою статті 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання. Частинами першою, третьою статті 33 Закону передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Велика Палата Верховного Суду у пунктах 58, 59 постанови від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц (провадження № 14-112цс19) зазначила, що закон визначає такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки (частина третя статті 33 Закону): судовий (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду); позасудовий: захист прав нотаріусом (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса) або самозахист (згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя). Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду (стаття 39 закону) є: 1) реалізація предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів (стаття 41-47 закону); 2) продаж предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (стаття 38 закону). Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, є (частина третя статті 36 Закону): 1) передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону; 2) право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону. За змістом пункту 4.3 договору між Акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 іпотеки від 08 грудня 2005 року №363 звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя може бути здійснено у позасудовому порядку шляхом: переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, про що іпотекодержатель зобов`язаний письмово повідомити іпотекодавця; продажу іпотекодержателем від свого імені предмету іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом, тому числі на біржі, на підставі договору купівлі-продажу у порядку статті 38 Закону України «Про іпотеку», для чого іпотекодавець надає іпотекодержателю право укласти такий договір за ціною та на умовах, визначених на власний розсуд іпотекодержателя, і здійснити всі необхідні дії від імені іпотекодавця. Тлумачення вищевказаного пункту договору іпотеки необхідно розуміти як іпотечне застереження, яке не потребує укладення сторонами окремого договору про застосування вказаного позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки. Акціонерне товариство «Альфа Банк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Сенс Банк», звернулося до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів. Заслуговують на увагу заперечення ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Марченко Р.М., в апеляційній скарзі щодо розміру заборгованості за основним зобов`язанням. Заочним рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 31 березня 2014 року у справі №715/393/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором від 08 грудня 2005 року №363 в сумі 188075 грн 40 коп. Згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право повністю або частково відтворювати судові рішення, що проголошені судом прилюдно, у будь-який спосіб, у тому числі через оприлюднення в друкованих виданнях, у засобах масової інформації, створення електронних баз даних судових рішень. Суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (частина третя статті 6 Закону). Відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень за змістом заочного рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 31 березня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості судом встановлено заборгованість за договором між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 кредиту від 08 грудня 2005 року №363 за кредитом в сумі 149668 грн 93 коп., відсотками в сумі 29468 грн 33 коп., пенею за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 5931 грн 59 коп., пенею за несвоєчасне повернення відсотків в сумі 3006 грн 55 коп. За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 921/730/13-г/3, при розгляді справи про звернення кредитором стягнення на майно заставодавця (іпотекодавця, майнового поручителя) останній може заперечувати проти суми заборгованості за основним зобов`язанням, навіть якщо вона встановлена судовим рішенням у справі за позовом кредитора до боржника та/або поручителя, зокрема доводити, що сума боргу є меншою або відсутня взагалі. Рішення суду, яким вирішено спір між кредитором та боржником та/або поручителем щодо стягнення заборгованості, яким визначено розмір такої заборгованості, не має преюдиційного характеру для заставодавця (іпотекодавця, майнового поручителя) за основним кредитним зобов`язанням і за загальним правилом не може бути оскаржено в апеляційному порядку такою особою у разі її не залучення до участі у справі. Умовами пункту 1.1.2 договору між Акціонерним товариством «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк», та ОСОБА_2 кредиту від 08 грудня 2005 року № 363 погоджено кінцевий термін повернення кредиту в повному обсязі не пізніше 03 грудня 2015 року. На підставі пункту 4.5 договору у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов`язків, визначених пунктами 3.3.8, 3.3.9 цього договору, протягом більше ніж 60 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та відповідно позичальник зобов`язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню). Тобто сторони врегулювали у договорі питання дострокового повернення кредиту - зміну строку виконання основного зобов`язання. За змістом пунктів 3.3.8, 3.3.9 договору позичальник зобов`язаний сплачувати проценти за використання кредиту в порядку, визначеному пунктами 2.4, 2.5 цього договору; своєчасно та в повному обсязі погашати кредит із нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями в порядку, визначеному пунктом 1.1.1 цього договору. З результатів аналізу змісту пункту 4.5 договору слідує, що безумовною підставою для зміни строку виконання основного зобов`язання є виникнення у позичальника прострочення з погашення заборгованості. Виходячи з наведеного, у разі прострочення виконання позичальником своїх зобов`язань відбувається автоматична зміна строку виконання основного зобов`язання та така зміна не залежить від волевиявлення однієї зі сторін та не надає банку право звернутися з вимогою про дострокове повернення всієї суми кредиту у порядку, визначеному частиною другою статті 1050 ЦК України. Наведене відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 червня 2020 року у справі № 138/240/16-ц (провадження № 61-14987св19). Об`єднана палата Касаційного цивільного суду відступила від правового висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2018 року у справі № 756/11460/15-ц та від 05 лютого 2020 року у справі № 534/711/16-ц про те, що обумовлена кредитним договором зміна строку виконання основного зобов`язання можлива лише за наявності одночасно двох умов: виникнення у позичальника прострочення з погашення заборгованості та письмове повідомлення його банком про припинення строку користування кредитом. Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Отже суд апеляційної інстанції наділений відповідними повноваженнями, які дозволяють йому усунути порушення, допущені судом першої інстанції при розгляді справи, зокрема щодо реалізації принципу змагальності у цивільному процесі, доказування сторонами тих обставин, на які вони посилаються в обґрунтування своїх вимог або заперечень. У постанові Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 509/4286/16-ц зазначено, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею. У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції. Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першої статті 44 ЦПК України щодо зобов`язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи. Про прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, апеляційний суд зобов`язаний мотивувати свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання або в ухваленому судовому рішенні. У постановах Верховного Суду від 14 липня 2021 року у справі № 405/2098/18, від 21 серпня 2023 року у справі № 552/7368/19, від 30 серпня 2023 року у справі №363/3231/18 сформульовані подібні висновки стосовно прийняття апеляційним судом нових доказів. Чернівецьким апеляційним судом прийнято та досліджено розрахунок вимог банку у зв`язку з неповерненням ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором від 08 грудня 2005 року №363, ураховуючи виключне значення доказу для правильного вирішення справи. На підставі розрахунку вимог банку у зв`язку з неповерненням ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором від 08 грудня 2005 року №363 не виконується зобов`язання з повернення кредиту з 20 травня 2012 року, з сплати відсотків з 20 серпня 2013 року. Отже, строк повернення кредиту був змінений на підставі пункту 4.5 договору між Акціонерним товариством «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк», та ОСОБА_2 кредиту від 08 грудня 2005 року № 363 та настав 21 липня 2012 року. Ураховуючи наведене, 21 липня 2012 року у ОСОБА_2 виник обов`язок протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18, зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Оскільки строк виконання основного зобов`язання було змінено 21 липня 2012 року, вимоги Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк», про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за процентами, нарахованими після 21 липня 2012 року, є необґрунтованими. Відповідно до розрахунку вимог банку у зв`язку з неповерненням ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором від 08 грудня 2005 року №363 Акціонерним товариством «Сенс Банк» визначено розмір невиконаного зобов`язання з сплати відсотків з серпня 2013 року по 08 лютого 2020 року в сумі 22911 доларів США 34 центи. За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за процентами в сумі 22911 доларів США 34 центи (строкова заборгованість по нарахованих відсотках в сумі 174 долари США 77 центів + прострочена заборгованість по нарахованих відсотках в сумі 22 736 доларів США 57 центів) на порушення норм матеріального права. З огляду на наведене у Акціонерного товариства «Альфа Банк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Сенс Банк», відсутні підстави для зарахування сум, що підлягали сплаті, на погашення відсотків. Крім того за змістом заочного рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 31 березня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» також здійснювалося зарахування сум на погашення пені за несвоєчасне повернення кредиту, пені за несвоєчасне повернення відсотків. Оскільки наданий Акціонерним товариством «Сенс Банк» розрахунок вимог банку у зв`язку з неповерненням ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором від 08 грудня 2005 року №363 враховує зарахування сум, що підлягали сплаті, на погашення відсотків, не враховує здійснення Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» зарахування сум на погашення пені за несвоєчасне повернення кредиту, пені за несвоєчасне повернення відсотків, колегія суддів вважає, що такий розрахунок не відповідає обставинам справи, не є достатнім доказом розміру невиконаного ОСОБА_2 зобов`язання за основним договором. Водночас колегія суддів позбавлена можливості визначити розмір заборгованості за договором між Акціонерним товариством «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк», та ОСОБА_2 кредиту від 08 грудня 2005 року №

363. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9 Закону України від № «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в редакції, чинній на момент вчинення відповідних правочинів або виникнення відповідних прав та обов`язків). Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях (частина друга статті 9 Закону про бухгалтерський облік). Вилучення оригіналів таких документів та регістрів забороняється, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством (абзац другий частини дев`ятої статті 9 Закону про бухгалтерський облік). Емітенти зобов`язані в порядку та строки, установлені договором, надавати власникам рахунків виписки про рух коштів на їх рахунках за операціями, що виконані користувачами електронних платіжних засобів. Форма виписки повинна включати всі обов`язкові реквізити, передбачені нормативно-правовим актом Національного банку з питань організації операційної діяльності в банках України (пункт 8 розділу VII Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року №

705. Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань (пункт 4 розділу VII Положення). Первинні документи мають бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення в паперовій та/або в електронній формі (пункт 4.3. Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №

254. Первинні документи складаються на паперових носіях або в електронній формі (абзац другий пункту 4.10. Положення). Інформація, що міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного) (пункт 5.1 Положення ). Банки обов`язково мають складати на паперових та/або електронних носіях, зокрема, такі регістри як особові рахунки та виписки з них (згідно із абзацом першим пункту 5.3. Положення ). У матеріалах справи відсутня виписка Акціонерним товариством «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Сенс-Банк» з особового рахунку ОСОБА_2 , інші облікові документи щодо розрахунку вимог Акціонерного товариства «Сенс Банк». Тому позовні Акціонерного товариства «Альфа Банк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Сенс Банк», до ОСОБА_1 з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки є необгрунтованими. Під час апеляційного розгляду справи встановлено, що відповідач ОСОБА_1 померла. Частиною 4 статті 25 ЦК України передбачено, що цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. На підставі частини першої статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, зокрема, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Смерть фізичної особи як підстава для процесуального правонаступництва має універсальний характер. Процесуальне правонаступництво це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за яким до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього. Спірні правовідносини, які виникли між Акціонерного товариства «Сенс Банк», яке є правонаступником Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», та ОСОБА_1 з договору іпотеки допускають правонаступництво. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц (провадження № 14-53цс18) зазначено, що стаття 17 Закону України «Про іпотеку» визначає підстави для припинення іпотеки, серед яких немає такої як смерть іпотекодавця, оскільки за змістом частини першої статті 1282 ЦК України та частини першої статті 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності на предмет іпотеки в порядку спадкування іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, який як спадкоємець набуває статус іпотекодавця. Відтак, іпотека у зв`язку з фактом набуття її предмета у власність спадкоємцями боржника-іпотекодавця не припиняється. За повідомленням управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 11 червня 2024 року виконавчим комітетом Волоківської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області вчинено актовий запис про державну реєстрацію смерті №61 від 17 листопада 2020 року відносно ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Волока Глибоцького району Чернівецької області. Згідно з частиною 3 статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. На підставі ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. У матеріалах справи відсутні докази вчинення дій, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем. Відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень за змістом ухвали Глибоцького районного суду Чернівецької області від 18 грудня 2023 року у справі за заявою Акціонерного товариства «Сенс Банк» з участю заінтересованої особи Волоківської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання спадщини відумерлою встановлено, що за повідомленням Глибоцької державної нотаріальної контори від 13 жовтня 2021 року №89626-34/092-14 свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_1 не видавалося. У матеріалах справи відсутні докази постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Визначення місцем реєстрації та проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 с.Валя Кузьмина Глибоцького району Чернівецької області не дає підстав для висновку про постійне проживання ОСОБА_2 разом із спадкодавцем ОСОБА_1 на час відкриття спадщини. Отже, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості залучення до участі у справі правонаступника померлої відповідачки ОСОБА_1 . Обставини ухвали Глибоцького районного суду Чернівецької області від 18 грудня 2023 року у справі за заявою Акціонерного товариства «Сенс Банк» з участю заінтересованої особи Волоківської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання спадщини відумерлою не є преюдиційними для справи, яка переглядається. Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. У випадку преюдиційного установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиційного рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Преюдиційне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відродження у мотивувальній частині судового акта (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17). Подібні правові висновки висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 03 липня 2018 року у справі № 917/1345/17 (провадження № 12-144гс18), від 08 червня 2021 року у справі №662/397/15-ц (провадження № 14-20цс21). Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2018 року у справі № 917/1345/14 (провадження № 12-144гс18) зазначила, що преюдиційне значення у справі надається обставинам, встановленим судовим рішенням, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиційне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особи, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиційні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи. Зі змісту ухвали Глибоцького районного суду Чернівецької області від 18 грудня 2023 року у справі за заявою Акціонерного товариства «Сенс Банк» з участю заінтересованої особи Волоківської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання спадщини відумерлою вбачається лише висновок суду, що на день смерті ОСОБА_1 з нею разом був зареєстрований та проживав син ОСОБА_2 . Обставини постійного проживання ОСОБА_2 разом із спадкодавцем ОСОБА_1 на час відкриття спадщини судом не досліджувалася, сторони в судове засідання не з`явилися, відповідні докази не надавалися, судом не оцінювалися. Разом з тим за актовим записом про смерть №61 від 13 листопада 2020 року, вчиненим виконавчим комітетом Волоківської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області, ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Волока Глибоцького району Чернівецької області. З матеріалів справи вбачається, що місцем реєстрації та проживання ОСОБА_1 є с.Валя Кузьмина Глибоцького району Чернівецької області Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Згідно із п.4 ч.1ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З огляду на наведене заочне рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 04 червня 2020 року підлягає скасуванню з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України. Провадження у справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягає закриттю. Керуючись п.7 ч.1 ст. 255, п.4 ч.1 ст. 376 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Марченко Роман Михайлович, задовольнити. Заочне рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 04 червня 2020 року скасувати. Провадження у справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки закрити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Дата складання повного судового рішення 24 червня 2024 року. Головуючий Н. Ю. Половінкіна Судді Н. К. Височанська М. І. Кулянда