Постанова 4822 № 723/508/25

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 липня 2025 року м. Чернівці cправа № 723/508/25 провадження № 22-ц/822/561/25 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Половінкіної Н.Ю. суддів Кулянди М.І., Одинака О.О учасники справи: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» відповідач ОСОБА_1 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 25 квітня 2025 року, головуючий у першій інстанції Бужора В.Т. ВСТАНОВИВ Описова частина Короткий зміст позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у січні 2025 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Зазначало, що Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії від 03 жовтня 2023 року № 1279-7524 в електронній формі. Відповідно до умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» зобов`язалося надати кредит для задоволення особистих потреб в сумі 15000 грн, строк кредитування 300 днів, базовий період 14 днів, комісія за видачу кредиту 15% від суми кредиту, знижена % ставка 1,2 % в день, стандартна % ставка 1,5 % в день. Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» перераховано ОСОБА_1 кредитні кошти на картковий рахунок, вказаний ОСОБА_1 в особистому кабінеті, на підставі договору між Акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про надання послуг в системі LigPay від 02 грудня 2019 року №4010. ОСОБА_1 не виконано зобов`язання за договором з повернення кредиту в сумі 15000 грн, сплати процентів в сумі 66870 грн. Посилаючись на часткове списання заборгованості за процентами, просило стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» за договором між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 про відкриття кредитної лінії від 03 жовтня 2023 року № 1279-7524 заборгованість в сумі 75000 грн. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 25 квітня 2025 року у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в апеляційній скарзі просить рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 25 квітня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» за договором між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 про відкриття кредитної лінії від 03 жовтня 2023 року № 1279-7524 заборгованість в сумі 75000 грн. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Зазначає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про недоведеність факту укладення договору між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 про відкриття кредитної лінії від 03 жовтня 2023 року № 1279-7524. На підтвердження вчинення договору Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надано електронний доказ в паперовій формі (роздруківка договору). ОСОБА_1 попередньо ознайомилась з договором та Правилами надання споживчих кредитів, паспортом споживчого кредиту та таблицями обчислення загальної вартості кредиту для споживача, реальної річної процентної ставки за договором (графік платежів за договором) відповідно до Методики Національного банку України, які складають єдиний договір, визначаються всі його істотні умови. Після підписання кредитного договору інформаційно-телекомунікаційна система кредитора в автоматичному режимі направила екземпляр кредитного договору, Правила та інші супутні документи на e-mail вказаний клієнтом при реєстрації, а саме: dovmasha96@gmail.com (також вони доступні в особистому кабінеті клієнта). ОСОБА_1 підписано кредитний договір № 1279-7524 від 03 жовтня 2023 року відповідно до розділу 12 договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором A0013, а Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» засвідчено кваліфікованою електронною печаткою із позначкою часу. Електронна дистанційна ідентифікація фізичних осіб з використанням системи BankID Національного банку України відбувається шляхом передачі персональних даних такої особи від абонента ідентифікатора (банку, в якому відкрито рахунок користувача), до абонента надавача послуг, який надає послугу користувачу та є безпечною для користувачів. Тільки користувач (власник персональних даних) може ініціювати передачу цих даних від абонента ідентифікатора до абонента надавача послуг. Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» є фінансовою установою, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, а саме надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту без відкриття рахунку. Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконано зобов`язання за договором, перераховано ОСОБА_1 кредитні кошти на картковий рахунок на підставі договору між Акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про надання послуг в системі LigPay від 02 грудня 2019 року №4010. ОСОБА_1 самостійно внесено до інформаційно-телекомунікаційної системи кредитора номер своєї банківської картки, на яку бажає отримати кредитні кошти. Договір містить зазначення номеру особистого електронного платіжного засобу ОСОБА_1 з маскою НОМЕР_1 . Судом першої інстанції не взято до уваги довідку Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» від 30 грудня 2024 року про перерахування коштів через систему платежів LigPay за розпорядженням Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на виконання договору між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 про відкриття кредитної лінії від 03 жовтня 2023 року №1279-7524 в сумі 15000 грн на карту номер НОМЕР_1 . Вказує на ненадання ОСОБА_1 доказів на спростування правильності наданого розрахунку заборгованості. Умови договору щодо розміру процентів не можна вважати несправедливими, оскільки розмір процентів за користування кредитними коштами визначено за спільною згодою сторонами договору. Судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, оскільки проценти за користування кредитом не є компенсацією у разі невиконання зобов`язання за договором у розумінні пункту 5 частини 3 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи Відзиву на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не надходило.

Мотивувальна частина Позиція апеляційного суду Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягає задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для захисту права Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у обраний спосіб стягнення з ОСОБА_1 за договором між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 про відкриття кредитної лінії від 03 жовтня 2023 року № 1279-7524 заборгованості в сумі 75000 грн. На обґрунтування таких висновків суд першої інстанції зазначив про встановлення укладення договору між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 про відкриття кредитної лінії від 03 жовтня 2023 року № 1279-7524. Водночас суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» вчинення договору, що наявна в матеріалах справи паперова роздруківка договору створювалась у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», підписана електронним підписом уповноважених осіб. Крім того, суд першої інстанції послався на недоведеність укладення Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 договору про відкриття кредитної лінії від 03 жовтня 2023 року № 1279-7524 на умовах, зазначених у копії договору, перерахування ОСОБА_1 кредиту, розміру наданих коштів та розміру процентів за користування кредитними коштами. Також судом першої інстанції зазначено, що вимога про нарахування та сплату процентів, які є явно завищеними, не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності, передбаченими частиною третьою статті 509, частиною першою, другою статті 627 ЦК України. Розрахунок заборгованості, наданий Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», не є первинним документом, який стверджує отримання кредиту, строк користування грошовими коштами, правильність нарахування процентів, а отже не є належним доказом існування боргу. Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення наведеним нормам не відповідає. Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» зареєстровано як фінансова установа відповідно свідоцтва про реєстрацію фінансової установи серія ІК №116, виданого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 1 серпня 2013 року. Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 8 червня 2017 року №2401 Товариству з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» видано ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів). Відповідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» є надання фінансових кредитів за рахунок власних коштів. Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 вчинено договір про відкриття кредитної лінії продукту «На все» від 03 жовтня 2023 року №1279-7524 в електронній формі. На підставі пункту 11.1 договору цей договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови договору та надання кредиту. Укладаючи цей договір, позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на вебсайті кредитодавця, повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватись умов цього Договору. Відповідно до пункту 2.2 договору кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором. Пунктом 4.1 договору встановлено розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір кредиту 15000 грн, дата надання/видачі кредиту 03 жовтня 2023 року. За змістом пункту 4.4. договору базовий період складає 14 календарних днів. Згідно з пунктом 4.9 договору строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 28 липня 2024 року. Пунктами 4.3, 4.6 визначено , що плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту (якщо п. 4.7. цього договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту). Тип процентної ставки за користуванням кредитом фіксована. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 1,50% (одна ціла, п`ятдесят сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за зниженою ставкою). Згідно пункту 10.2 договору знижена процентна ставка становить 1,20% (одна ціла, двадцять сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов договору На підставі пункту 4.2 договору кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у пункті 4.1. цього договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього договору, здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення сторонами цього договору та надіслання позичальнику примірнику договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. Кредит вважається наданим позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений позичальником при оформленні кредиту. За змістом пункту 12 договору зазначено реквізити позичальника ОСОБА_1 , паспорт, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків, електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер особистого електронного платіжного засобу 444111хххххх4035 та електронний підпис одноразовим ідентифікатором А0013. На підставі довідки Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» від 30 грудня 2024 року за договором між Акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про надання послуг в системі LigPay від 02 грудня 2019 року №4010 перераховано кошти за розпорядженням Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на виконання договору між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 про відкриття кредитної лінії від 03 жовтня 2023 року №1279-7524 в сумі 15000 грн на карту номер НОМЕР_1 . За розрахунком заборгованості, наданого Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» за договором від 03 жовтня 2023 року №1279-7524, ОСОБА_1 не виконано зобов`язання з повернення кредиту в сумі 15000 грн, сплати процентів в сумі 66870 грн. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. На підставі частини 1 статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. За змістом частини 2 статті 1055 ЦК України кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Частиною 2 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом частини першої статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. На підставі частини 1 та 2 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. За змістом частини 1, 2 статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Відповідно частини 1-4 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Відповідно до частини 7 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію"). Частиною 1 статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, провадження № 61-7203 св 20, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, провадження № 61-8449св19, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, провадження № 61-9071св20, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). Встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 вчинено договір про відкриття кредитної лінії продукту «На все» від 27 липня 2023 року №1246-3018 в електронній формі. Заслуговують на увагу посилання Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в апеляційній скарзі на доведеність укладення договору між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 про відкриття кредитної лінії від 03 жовтня 2023 року № 1279-7524. Відповідно до пункту 3.1 договору між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 про відкриття кредитної лінії від 03 жовтня 2023 року № 1279-7524 цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію». За змістом пункту 3.8 договору у разі погодження із запропонованими кредитодавцем умовами цього договору, позичальник надає кредитодавцю відповідь про повне та безумовне прийняття пропозиції кредитодавця (акцепту) шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), який надсилається кредитодавцем позичальнику в СМС-повідомленні або надається шляхом здійснення дзвінка на номер телефону, який був наданий позичальником, що вважається підписанням цього договору відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Накладення позичальником електронного підпису у формі одноразового ідентифікатору здійснюється шляхом введення отриманого одноразового паролю у відповідне поле форми на вебсайті кредитодавця. Згідно із розділом 12 договору міститься електронний підпис позичальника ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) А0013. Частинами другою, четвертою, шостою статті 8 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що покупець (замовник, споживач) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції, який приймає (акцептує) пропозицію іншої сторони щодо укладення електронного договору, зобов`язаний повідомити про себе інформацію, необхідну для його укладення. Фізична особа повинна надати інформацію про себе, необхідну для вчинення електронного правочину, створення електронного підпису, ідентифікації в інформаційній системі суб`єкта електронної комерції, шляхом введення (створення) особою спеціального набору електронних даних, а також вчинення інших дій у такій системі. Перелік інформації, необхідної для вчинення електронного правочину, визначається законодавством України або за домовленістю сторін. Відповідно до частини 4 статті 14 Закону України «Про електронну комерцію» ідентифікація особи за допомогою електронного підпису, визначеного статтею 12 цього Закону, має здійснюватися під час кожного входу в інформаційну систему суб`єкта електронної комерції. Статтею 1 Закону України «Про Електронні довірчі послуги» визначено, що електронна ідентифікація - це процедура використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи. При цьому ідентифікаційні дані особи - це унікальний набір даних, який дає змогу однозначно встановити фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи. А сама процедура ідентифікації особи є використанням ідентифікаційних даних особи з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, у результаті виконання якої забезпечується однозначне встановлення фізичної, юридичної особи або представника юридичної особи. Ідентифікаційні дані фізичної особи підпадають під визначення персональних даних. Правовий статус персональних даних установлює Закон України "Про інформацію" та спеціальний Закон України "Про захист персональних даних". Статтею 2 Закону України "Про захист персональних даних" визначає, що персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Підставою для ідентифікації резидентів - громадян України є: паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України із штампом реєстрації місця проживання особи (відміткою про прописку). За змістом розділу 12 договору вбачається здійснення ОСОБА_1 надання персональних даних паспорта, реєстраційного номеру облікової картки платника податків, даних банківської картки, на яку слід перерахувати кошти, номера телефону, електронної адреси. У матеріалах справи відсутні докази того, що надання персональних даних здійснено не ОСОБА_1 , а іншою особою, що телефонний номер, з використанням якого здійснювалося підписання електронним підписом з одноразовим ідентифікатором договору, ОСОБА_1 не належить. ОСОБА_1 не посилається на обставини вчинення договору від її імені іншою особою. Верховний суд у постанові від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 провадження № 61-9071св20 зазначив, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Також Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2023 року у справі № 212/10457/21 провадження № 61-6066 св 23 погодив з тим, що без введення особою логіна і паролю в інтернет-банкінгу (де він обслуговується), які відомі виключно останньому, здійснення його верифікації, передання ним та отримання відповідачами персональних даних від позивача з метою укладення договору, є неможливим. А в матеріалах справи відсутні докази протиправності дій третіх осіб стосовно позивача, як і незаконності заволодінням його персональними даними. Ураховуючи, що договір між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 про відкриття кредитної лінії від 03 жовтня 2023 року № 1279-7524 не був би укладений без отримання листа на адресу електронної пошти і смс-повідомлення, без здійснення входу на вебсайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету, суд першої інстанції помилково вважав недоведеним вчинення договору, що наявна в матеріалах справи паперова роздруківка договору створювалась у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг». Заслуговують на увагу посилання Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в апеляційній скарзі на доведеність надання Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» кредитних коштів на виконання договору. На підставі пункту 11.1 договору цей договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови договору та надання кредиту. Укладаючи цей договір, позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на вебсайті кредитодавця, повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватись умов цього Договору. Відповідно до пункту 2.2 договору кредитодавець відкриває кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором. На підставі пункту 4.2 договору кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у пункті 4.1. цього договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього договору, здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення сторонами цього договору та надіслання позичальнику примірнику договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. Кредит вважається наданим позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений Позичальником при оформленні кредиту. За змістом пункту 12 договору зазначено реквізити позичальника ОСОБА_1 , паспорт, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків, електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер особистого електронного платіжного засобу 444111хххххх4035 та електронний підпис одноразовим ідентифікатором А0013. На підставі довідки Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» від 30 грудня 2024 року за договором між Акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про надання послуг в системі LigPay від 02 грудня 2019 року №4010 перераховано кошти за розпорядженням Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на виконання договору між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 про відкриття кредитної лінії від 03 жовтня 2023 року №1279-7524 в сумі 15000 грн на карту номер НОМЕР_1 . У постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року (справа № 372/223/17, провадження № 61-10667св18) міститься правовий висновок, згідно з яким факт отримання кредиту може бути доведено не лише заявою про видачу готівки, а й сукупністю інших доказів, зокрема: кредитним договором, меморіальними ордерами на видачу коштів, виписками про рух коштів по рахунку, заявами на переказ готівки, тощо. Тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про недоведеність виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» зобов`язання з надання ОСОБА_1 кредиту в сумі 15000 грн. шляхом перерахування коштів на підставі договору між Акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про надання послуг в системі LigPay від 02 грудня 2019 року №4010 на картковий рахунок НОМЕР_1 , вказаний ОСОБА_1 в особистому кабінеті. Суд зобов`язаний забезпечити (організувати) дійсно змагальний процес, тобто створити особам, які беруть участь у справі, всі умови для реалізації ними своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов`язків. (див. постанову Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 404/6483/17 (провадження № 61-14432св19)). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2023 року у справі № 11-228сап21 зазначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами На підставі ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. За змістом ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно із положеннями частини першої, п`ятої, шостої ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень. Сторона має довести ті обставини, на які вона посилається, і саме, такі належним чином вчинені дії позивача, за загальним правилом, є підставою для задоволення його позову. Натомість відсутність належного спростування іншою стороною обставин, на які посилається сторона без належного їх доведення, а сама по собі не є підставою для задоволення позову, оскільки суперечить загальним принципам доказування у цивільних справах, встановлених процесуальним законом. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18(пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18). Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності втрачає сенс (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21). Відповідно до пункту 1 статті 13 Закону України "Про електронну комерцію" розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України. Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України. Емітенти зобов`язані в порядку та строки, установлені договором, надавати власникам рахунків виписки про рух коштів на їх рахунках за операціями, що виконані користувачами електронних платіжних засобів. Форма виписки повинна включати всі обов`язкові реквізити, передбачені нормативно-правовим актом Національного банку з питань організації операційної діяльності в банках України (пункт 8 розділу VII Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року №

705. Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань (пункт 4 розділу VII Положення). Первинні документи мають бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення в паперовій та/або в електронній формі (пункт 4.3. Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №

254. Первинні документи складаються на паперових носіях або в електронній формі (абзац другий пункту 4.10. Положення). Інформація, що міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного) (пункт 5.1 Положення ). Банки обов`язково мають складати на паперових та/або електронних носіях, зокрема, такі регістри як особові рахунки та виписки з них (згідно із абзацом першим пункту 5.3. Положення ). У постанові від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 Верховний Суд зазначив, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Разом з тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №

75. Таким чином, виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи, може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту. Рорахунок заборгованості, наданий Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» за договором від 03 жовтня 2023 року №1279-7524, не є належним доказом виконання зобов`язання з надання ОСОБА_1 грошових коштів, розміру невиконаного ОСОБА_1 зобов`язання з повернення кредиту та процентів. По своїй суті розрахунок заборгованості не є доказом (зокрема письмовим) у розумінні статей 76, 95 ЦПК України, а є результатом вчинення арифметичних дій стороною, зокрема, позикодавцем, з метою визначення суми боргу з урахуванням умов договору, періоду користування кредитними коштами тощо, з яким суд може погодитись або ж навести свій розрахунок, виконуючи обов`язок щодо визначення належної до стягнення суми заборгованості. Зазначене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, наведеним у постанові від 09 лютого 2023 року у справі № 464/3214/16 (провадження № 61-16156св21). Водночас ОСОБА_1 не надано виписки з особового рахунку за картковим рахунком НОМЕР_1 на спростування обставин отримання 03 жовтня 2023 року кредиту в сумі 15000 грн. Пунктом 4.1 договору між Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 про відкриття кредитної лінії від 03 жовтня 2023 року №1279-7524 встановлено розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір кредиту 15000 грн, дата надання/видачі кредиту 03 жовтня 2023 року. За змістом пункту 4.4. договору базовий період складає 14 календарних днів. Згідно з пунктом 4.9 договору строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 28 липня 2024 року. Пунктами 4.3, 4.6 визначено , що плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту (якщо п. 4.7. цього договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту). Тип процентної ставки за користуванням кредитом фіксована. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 1,50% (одна ціла, п`ятдесят сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за зниженою ставкою). Згідно пункту 10.2 договору знижена процентна ставка становить 1,20% (одна ціла, двадцять сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов договору За таких обставин, сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору між Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 про відкриття кредитної лінії від 03 жовтня 2023 року №1279-7524. Згідно із розрахунком заборгованості, наданого Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» за договором від 03 жовтня 2023 року №1279-7524, ОСОБА_1 не виконання зобов`язання з повернення кредиту в сумі 15000 грн, сплати процентів в сумі 66870 грн. За змістом наведеного розрахунку з 03 жовтня 2023 року по 16 жовтня 2023 року нарахування процентів відбувалось за зниженою процентною ставкою 1,2%, з 17 жовтня 2023 року по 28 липня 2024 року застосовано стандартну процентну ставку 1,5 %. Як встановлено судом першої інстанції, Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» часткового списано заборгованості за нарахованими процентами в сумі 6870 грн. Відповідно до статті 605 ЦК України зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора. Аналіз статті 605 ЦК України свідчить, що під прощенням боргу розуміють звільнення кредитором боржника від виконання обов`язку, що на ньому лежить, повністю або частково. За загальним правилом, прощенням боргу втілюється в односторонньому правочині. Хоча сторони договору не позбавлені можливості укласти договір про прощення боргу. У справі, що переглядається, прощення боргу втілене в односторонньому правочині кредитора. Недійсність такого одностороннього правочину законом прямо не встановлена, а тому в аспекті положень частини 1 статті 204 ЦК України такий правочин є правомірним, якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначений висновок узгоджується із висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 11 січня 2023 року у справі № 758/2990/17 (провадження № 61-6756св22). З урахуванням викладеного, загальна сума заборгованості за процентами підлягає зменшенню на суму прощеного боргу і становить 60000 грн. ОСОБА_1 правильність здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розрахунку невиконаного зобов`язння з повернення кредиту в сумі 15000 грн, сплати процентів в сумі 60000 грн не спростована. З огляду на наведене підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» за договором між Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 про відкриття кредитної лінії від 03 жовтня 2023 року №1279-7524 кредит в сумі 15000 грн, проценти в сумі 60000 грн. Також колегія суддів вважає безпідставними висновки суду першої інстанції, що нарахування процентів, які є явно завищеними, не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності. Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. У постанові Верховного Суду від 28 липня 2021 року в справі № 759/24061/19 зроблено висновок, що презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним). Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним. Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22 листопада 2023 року. Згідно з частиною п`ятою статті 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування. Враховуючи, що самим Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року №3498-ХІ передбачено, що він набирає чинності 24 грудня 2023 року, а кредитний договір було укладено 27 квітня 2023 року, тобто до набрання чинності цим Законом, до спірних правовідносин не підлягає застосуванню частина п`ята статті 8 Закону України «Про споживче кредитування». Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом. Із системного аналізу вказаних вище норм виходить, що дія пункту 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» щодо максимального розміру денної процентної ставки є загальною для всіх договорів споживчого кредитування, які укладатимуться, починаючи з 24 грудня 2023 року; крім того, в силу приписів п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» дія вказаного пункту поширюється і на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом 24 грудня 2023 року, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом. Отже, за договорами про споживчий кредит, які укладатимуться зі споживачами після 24 грудня 2023 року (дати набрання чинності Законом «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг»), а також за договорами, строк кредитування за якими буде продовжено після 24 грудня 2023 року, денна процента ставка повинна розраховуватися на дату укладення (продовження) договору про споживчий кредит з урахуванням законодавчих обмежень, встановлених саме на дату укладання (продовження) такого договору. Пунктом 9 частини першої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що у договорі про споживчий кредит зазначається денна процентна ставка, її розрахунок та загальні витрати за споживчим кредитом (крім споживчих кредитів, виконання зобов`язань за якими забезпечено заставою/іпотекою або правом довірчої власності), орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. Відповідно до частини третьої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки має базуватися на припущенні, що договір про споживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку та що кредитодавець і споживач виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені у договорі. З урахуванням, що дія договору між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 про відкриття кредитної лінії від 03 жовтня 2023 року №1279-7524 не продовжувалася, нарахування процентів правомірно здійснено за процентною ставкою, визначеною договором. Окрім, цього вимога про визнання недійсними умов договору в частині стягнення процентів як таких, що обмежують права споживача і є несправедливими у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів» не заявлялась, не є предметом позову. Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15 квітня 2024 року у справі № 751/917/23 (провадження № 61-791св24). Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Згідно із п.4 ч.1ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Ураховуючи викладене рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 25 квітня 2025 року підлягає скасуванню з підстав, передбачених п.4 ч.1ст.376 ЦПК України. Розподіл судових витрат На підставі ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Згідно частин 1статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» сплачено судовий збір за подання позовної заяви в сумі 2422 грн 40 коп. відповідно до платіжної інструкції Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» від 22 січня 2025 року №45401, за подання апеляційної скарги в сумі 3633 грн 60 коп. на підставі платіжної інструкції Акціонерного товариства «ПриватБанк» від 12 травня 2025 року №69315. Тому підлягає стягненню з ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви в сумі 2422 грн 40 коп., за подання апеляційної скарги в сумі 3633 грн 60 коп. Керуючись п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» задовольнити. Рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 25 квітня 2025 року скасувати. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» за договором між Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 про відкриття кредитної лінії від 03 жовтня 2023 року №1279-7524 кредит в сумі 15000 грн, проценти в сумі 60000 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір за подання позовної заяви в сумі 2422 грн 40 коп., за подання апеляційної скарги в сумі 3633 грн 60 коп. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий Н. Ю. Половінкіна Судді М. І. Кулянда О. О. Одинак