Постанова 4803 № 203/1291/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/7056/24 Справа № 203/1291/21 Головуючий у першій інстанції: Ханієва Ф. М. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 липня 2024 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого Красвітної Т.П., суддів: Городничої В.С., Петешенкової М.Ю., за участю секретаря Сахарова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 квітня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , треті особи приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Царейкін Михайло Самуїлович, ОСОБА_2 , про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно, ВСТАНОВИЛА: У квітні 2021 року ОСОБА_3 звернулась до суду з даним позовом, посилаючись на те, що вона та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є племінницею та тіткою, бо батько позивача ОСОБА_6 є єдиним рідним братом ОСОБА_7 . ІНФОРМАЦІЯ_2 (точної дати невідомо) в своїй квартирі ОСОБА_8 померла. Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно квартиру, розташовану за адресою по АДРЕСА_1 . Заповіт ОСОБА_8 не складала та до самої смерті її ніхто не доглядав, разом з нею не мешкав. Чоловік ОСОБА_8 ОСОБА_9 помер кілька років тому, дітей у них не було. Батько ОСОБА_8 ОСОБА_10 помер у 1975 році, а мати ОСОБА_11 померла у 1983 році. Тому спадкоємців першої черги в живих немає. Єдиним спадкоємцем за законом другої черги міг би бути рідний брат ОСОБА_8 ОСОБА_6 , але він помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач, як спадкоємцем за законом другої черги за правом представлення, через свого представника ОСОБА_12 23.10.2020 року звернулась до приватного нотаріуса Царейкіна М.С. із заявою про прийняття спадщини, яка була додана до спадкової справи №54/2020. Згодом, позивачці стало відомо, що до приватного нотаріуса 16.09.2020 року та 07.10.2020 року із заявами про прийняття спадщини звертались ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Проте, із ОСОБА_1 позивач не знайома та ніколи не чула про такого племінника ОСОБА_8 , вважає його людиною, що видає себе за особу, якою вона не є, з корисливою (шахрайською) метою. ОСОБА_4 є братичем племінником по неповнорідному (тільки по матері) брату ОСОБА_13 , а тому померлій ОСОБА_8 він не приходиться родичем у розумінні ст. 1265 ЦК України та може бути віднесений тільки до п`ятої черги спадкоємців за законом. Як зазначила позивач, документально вона не може підтвердити факт того, що вона є рідною племінницею померлої ОСОБА_8 , тому у неї виникла необхідність у зверненні до суду для встановлення факту родинних відносин з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_8 . Позивач вважає себе єдиним спадкоємцем, але невідомий їй ОСОБА_1 та братич ОСОБА_4 . також подали до нотаріуса заяви про прийняття спадщини, тому між ними виник спір про право на спадкове майно. Тому, уточнивши позовні вимоги, позивачка просила встановити факт родинних відносин, що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Савлуки, Базарського району Житомирської області, є рідною тіткою ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; визнати за позивачкою право власності на все спадкове майно, що залишилось після ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема, на квартиру АДРЕСА_2 . Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 квітня 2024 року позов задоволено частково. Встановлено факт родинних відносин, а саме, що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Савлуки, Базарського району Житомирської області, є рідною тіткою ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м. Дніпропетровська. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 454,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 227,00 грн. Зобов`язано Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області повернути ОСОБА_3 з Державного бюджету України сплачений судовий збір у розмірі 227,00 грн (квитанція від 05.04.2021 року №31687731 на суму 908,00 грн міститься в матеріалах цивільної справи №203/1291/21). В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення в частині встановлення факту родинних відносин з ухваленням у скасованій частині нового судового рішення про відмову в задоволенні даної позовної вимоги (а.с. 28-35 т.3). Із апеляційною скаргою на вказане вище рішення звернулась також ОСОБА_2 , в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення в частині задоволених позовних вимог з ухваленням у скасованій частині нового про відмову в задоволенні позову в повному обсязі (а.с. 13-18 т.2). Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційних скарг, скасування рішення місцевого суду в оскаржуваній частині з ухваленням у скасованій частині нового, виходячи з наступного. Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що позивач ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є донькою ОСОБА_6 та ОСОБА_16 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 30.08.1962 року Жовтневим районним бюро ЗАГС м.Дніпропетровська (а.с. 26 зворот т.1). Позивачка змінювала прізвище з ОСОБА_17 на Дон, у зв`язку з укладенням шлюбу 06 березня 1982 року, а потім з Дон на ОСОБА_3 , у зв`язку з укладенням шлюбу 25 лютого 1994 року, відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого 06.03.1982 відділом ЗАГС Жовтневого району м. Дніпропетровська (а.с. 28 зворот т.1) та копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого 25.02.1994 ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 32 зворот т.1). Згідно копії посвідки про народження серії НОМЕР_4 , виданої повторно бюро ЗАГС Ксаверівської сільської ради Базарського району Житомирської області, ОСОБА_6 народився у селі Савлуки Базарського району Житомирської області 11 січня 1929 року, його батьками є ОСОБА_10 та ОСОБА_18 (а.с. 22 зворот т. 1). ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_6 (батько позивачки) помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого Амур-Нижньодніпровським районним у місті Дніпрі відділом ДРАЦС ГТУЮ у Дніпропетровській області 13.09.2017 (а.с. 24 зворот т.1). Також установлено, що за життя ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві спільної власності належала 1/2 частина квартири АДРЕСА_2 , на підставі свідоцтва про право власності на житло від 01.08.1996, виданого Виконкомом міської Ради народних депутатів, згідно з розпорядженням №5/586-96, зареєстрованого в КП ДМБТІ ДОР та записано в реєстрову книгу №286п за реєстровим №81, що підтверджується копією цього свідоцтва та копією листа КП ДМБТІ ДМР від 09.11.2020 №13171 (а.с. 15-16 т.1). ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла, причина смерті - ушкодження внаслідок контакту з тупим предметом, намір невизначений, про що Новокодацьким районним у місті Дніпрі відділом ДРАЦС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) складено актовий запис за №961 від 26.06.2020 (а.с. 96 зворот, 129 т.1). Згідно повної копії спадкової справи №54/2020, заведеної приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Царейкіним М.С. після ОСОБА_8 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , із заявами про прийняття спадщини до нотаріуса звернулись 16.09.2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (називаючи себе племінником ОСОБА_8 ), та 23.10.2020 року позивачка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (називаючи себе племінницею ОСОБА_8 ) (а.с. 96, 105 зворот т.1). Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 16.09.2020 особа ОСОБА_8 заповіт за життя не складала (а.с. 102-103 т.1). Також до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Царейкіна М.С. 11.11.2020 поштою надійшла заява у простій письмовій формі від ОСОБА_19 про прийняття спадщини (називаючи себе двоюрідним онуком спадкодавця) (а.с. 112 т.1). Листом приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Царейкіна М.С. від 30.12.2020 №241/02-14 повідомлено ОСОБА_19 , що його підпис на заяві про прийняття спадщини мав бути засвідчений нотаріально; для належного оформлення заяви запропоновано особисто прибути до нотаріуса, маючи при собі паспорт, довідку про присвоєння РНОКПП та документи, які підтверджують родинні зв`язки зі спадкодавцем (а.с. 112 зворот, 135 т.1). Відповідно до листа Відділу обліку проживання фізичних осіб Управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 14.09.2020 №14/5-10568, ОСОБА_8 була зареєстрована за адресою по АДРЕСА_1 з 25.01.1979 року; інші зареєстровані особи на день її смерті відсутні (а.с. 99 зворот т.1). Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 16.07.2021 №00031688205, між ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (після реєстрації шлюбу ОСОБА_21 ),та ОСОБА_9 10 лютого 1964 року було зареєстровано шлюб, про що Кіровським відділом ДРАЦС Дніпропетровського МУЮ у Дніпропетровській області складений актовий запис №117 від 10.02.1964, який було розірвано 05.03.1991 року, актовий запис №86 (а.с. 126 т.1). 20 травня 1997 року між ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (після реєстрації шлюбу ОСОБА_21 ) та ОСОБА_9 було зареєстровано шлюб, про що Кіровським відділом ДРАЦС Дніпропетровського МУЮ у Дніпропетровській області складений актовий запис №166 від 20.05.1997, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу від 16.07.2021 №00031685257 (а.с. 128 т.1). Листом Державного нотаріального архіву Дніпропетровської області від 16.11.2020 №П-181-2020 повідомлено, що у книгах реєстрації актів цивільного стану ЗАГС Кіровського району міста Дніпропетровська із актовими записами про народження та в алфавітних покажчиках до книг реєстрації актів цивільного стану по м. Дніпропетровську (за всіма районами м. Дніпропетровська) з прізвищами народжених за 1940 рік, які є на зберіганні в держархіві області, ОСОБА_20 не зазначена (а.с. 18 т.1). Відповідно до листа Державного архіву Житомирської області від 23.11.2020 №П-5014/02, у книзі реєстрації актових записів про народження по Ксаверівській сільраді (до складу якої входило с. Савлуки) Базарського (нині Малинського) району Житомирської області за 1940 рік, що надійшла на зберігання до Державного архіву Житомирської області частково (а/з №№1-7 з 13 січня по 27 лютого), запису про народження ОСОБА_20 не виявлено (а.с. 20 т.1). Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , показала, що вона є подругою позивачки та була сусідкою померлій ОСОБА_23 . У них були дружні відносини, вони жили разом. Позивачка є єдиною племінницею померлої ОСОБА_24 , про що їй відомо з дитинства. Вони з позивачкою дружать все життя з самого дитинства. Тітка позивача не мала своїх дітей. Свідок не знає хто такі ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . Також свідок показала, що вона не спілкувалась із померлою ОСОБА_8 , оскільки вона була специфічною людиною, а про її смерть їй стало відомо від позивачки. Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , показав, що з 1984 року знайомий із позивачкою та йому було відомо, що у неї є тітка, якою була ОСОБА_8 . Позивачка приїжджала до тітки, з якою свідок проживав в одному будинку до 1996 року. Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , показала, що з ОСОБА_27 вона перебуває у дружніх відносинах та їй відомо, що ОСОБА_4 є зведеним братом позивачки, вони спілкуються. Свідок показала, що вони з позивачкою є родичами та вона є єдиною дитиною у роду, інших дітей немає. Померла ОСОБА_8 є рідною тіткою позивачки. Також свідок надала для огляду світлини з родинних свят, на які також ходила померла ОСОБА_8 . При цьому сама померла ОСОБА_8 ні з ким не спілкувалась, бо не бажала з кимось жити, але родинні свята завжди відвідувала. Про смерть ОСОБА_8 вона дізналась від позивачки. Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , показав, що він знайомий з позивачкою та з ОСОБА_4 , оскільки вони є родичами з боку дружини. Свідок спілкується з ними, бо вони є родичами. Також він був знайомий і з померлою ОСОБА_8 , бо вони разом святкували дні народження, родинні свята. Свідок показав, що він не знайомий з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 та не знає хто вони є. Проте ОСОБА_3 є племінницею померлої ОСОБА_8 по лінії батька, бо батько позивача це рідний брат померлої ОСОБА_8 . Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.03.2023 року №325158525, на спірну квартиру за адресою по АДРЕСА_1 , зареєстроване право власності 21.12.2022 року за ОСОБА_2 , на підставі договору купівлі-продажу №139, укладеного з продавцем ОСОБА_29 , посвідченого 21.12.2022 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шрамовою В.М. (а.с. 15, 53, 169-170 т.2). Також у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявні відомості про реєстрацію права власності 19.10.2022 року на вказану вище квартиру за ОСОБА_29 , на підставі договору купівлі-продажу серії ААР №530794, посвідченого 16.02.1999 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Іщенко Н.Д.; підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав №65207734 від 21.10.2022 року державного реєстратора виконавчого комітету П`ятихатської міської ради Дніпропетровської області Рогач Т.В. (а.с. 15, 53 т.2). Згідно копії реєстраційної справи №2648788012020 щодо реєстрації права власності на спірну квартиру за ОСОБА_29 , державному реєстратору було надано, зокрема, договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , укладеного 16.02.1999 року між ОСОБА_30 , ОСОБА_31 (продавці) та ОСОБА_29 (покупець), посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Іщенко Н.Д. (бланк серії ААР №530794), зареєстрованого в реєстрі за №447 (а.с. 95-96, 179 т.2). Разом з тим, відповідно до листа приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Іщенко Н.Д. від 05.05.2023 №124/01-16, нею не посвідчувався договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , 16.02.1999 за реєстром №447; фотокопія договору купівлі-продажу від 16.02.1999 року не відповідає дійсності, підпис та печатка не її; у реєстрі для нотаріальних дій за реєстровим №447 вчинено запис про посвідчення іншої нотаріальної дії, з іншою особою; особа ОСОБА_29 не звертався до нотаріуса за вчиненням нотаріальних дій та нотаріусу невідомий; бланк серії ААР №530794 отриманий та використаний 16.02.1999 року для посвідчення іншого договору, з іншими особами та щодо іншого майна; примірник дійсного, посвідченого нотаріусом договору, виконаний на бланку жовто-блакитного кольору, а фотокопія неіснуючого договору купівлі-продажу від 16.02.1999 за реєстром №447 викладено на бланках старого зразку - зеленого кольору (а.с. 89 т.2). Частиною першою статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Юридичні факти - це життєві обставини чи факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин. Частиною першою статті 315 ЦПК України передбачено перелік юридичних фактів, які можуть бути встановлені у судовому порядку. Пунктом 1 частини першої вказаної статті передбачено, що суд розглядає справу про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. Встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб в судовому порядку можливо лише тоді, коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення. Звертаючись із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, особа, відповідно до вимог статті 318 ЦПК України, вказує мету встановлення юридичного факту, яка дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи зумовлює він правові наслідки. У заяві необхідно також вказати причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, та навести докази його існування. Таким чином, закон надає суду право встановлювати факти, що мають юридичне значення, але при певних умовах: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відмовити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. У пункті 7 постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 273 ЦПК України (пункт 1 частини першої статті 315 діючого ЦПК України) суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. Позивачка обґрунтовує неможливість прийняття нею спадщини через відсутність доказів родинних відносин спадкодавця ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ,із спадкоємцем (позивачкою), що робить неможливим видачу нотаріусом позивачу свідоцтва про право на спадщину за законом, тому факт, який просить встановити позивачка, буде породжувати юридичні наслідки у вигляді отримання останньою свідоцтва про право на спадщину за законом та оформлення у власність спадкового майна. Тобто, від встановлення факту родинних відносин між спадкоємицею ОСОБА_3 та спадкодавцем ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ,залежить виникнення, зміна або припинення майнових прав позивачки, пов`язаних із спадкуванням майна померлої. Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Частиною другою статті 1223 ЦК України визначено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця (стаття 1263 ЦК України). У частині першій статті 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. При розгляді справи про спадкування суд має встановити місце відкриття спадщини, коло спадкоємців, які прийняли спадщину, законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини. Обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця. Також у матеріалах справи має бути обґрунтована постанова про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постанові від 18 листопада 2021 року у справі №645/444/20. Позивачкою не представлено та надана суду копія спадкової справи №54/2020, заведеної приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Царейкіним М.С. після ОСОБА_8 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , не містить відмови нотаріуса (постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, тощо) позивачці у видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом. Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Позивачкою не надано належних, допустимих та достовірних доказів родинних відносин, що позивачка є племінницею ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . На переконання колегії суддів, збіг імені батька спадкодавця ОСОБА_7 - ОСОБА_32 (виходячи із по-батькові спадкодавця), із іменем діда позивачки - ОСОБА_10 , є недостатнім для встановлення факту родинних відносин у даній справі. Чоловіче імя ОСОБА_32 є достатньо поширеним на території України чи колишньої УРСР. Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_6 (батько позивачки) народився у селі Савлуки Базарського району Житомирської області 11 січня 1929 року (а.с. 22 зворот т. 1). Разом з тим, відповідно до листа Державного архіву Житомирської області від 23.11.2020 №П-5014/02, у книзі реєстрації актових записів про народження по Ксаверівській сільраді (до складу якої входило с. Савлуки) Базарського (нині Малинського) району Житомирської області за 1940 рік, що надійшла на зберігання до Державного архіву Житомирської області частково (а/з №№1-7 з 13 січня по 27 лютого), запису про народження ОСОБА_20 не виявлено (а.с. 20 т.1). Будь-яких інших письмових доказів (інформації з сільської ради, погосподарських книг, тощо), що батько позивачки ОСОБА_6 та спадкодавець ОСОБА_7 є рідними братом та сестрою суду не представлено, клопотання про витребування відповідних доказів судом - не заявлено, що підтверджується матеріалами справи, протоколами судових засідань. Надані позивачкою копії фотокарток, на яких, за поясненнями представника позивача, зображені батько позивача ОСОБА_6 та його рідна сестра ОСОБА_8 , є неналежними доказами, адже не містять інформації про осіб, що на них зображені (а.с. 33 т.1). Показання самих лише свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 та ОСОБА_28 не є достатніми доказами для задоволення позову й встановлення факту родинних відносин. Крім того, свідки ОСОБА_22 , ОСОБА_25 , які перебувають із позивачкою у дружніх стосунках, тому заінтересовані у результатах розгляду справи на користь позивачки, про родинні відносини позивачки і спадкодавця знають зі слів позивачки; з ОСОБА_8 за життя не спілкувались, оскільки остання була специфічною людиною. Покази свідка ОСОБА_28 містять взаємовиключну інформацію; він одночасно стверджує, зокрема, що знайомий із ОСОБА_4 та що вказану особу не знає. Щодо належного кола відповідачів у даній справі. Згідно ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. Зі змісту положень ст. 48 ЦПК України вбачається, що відповідачем є особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси. Визначення відповідачів, предмету та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (такі висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц; від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц; від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц; від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц; від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 15 травня 2019 року у справах №№552/91/18, 554/9144/17). На стадії апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості замінити первісного відповідача належним відповідачем або залучити до участі в справі іншу особу, як співвідповідача. Відповідно до повної копії спадкової справи №54/2020 після ОСОБА_8 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , із заявами про прийняття спадщини до нотаріуса звернулись 16.09.2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , (називаючи себе племінником ОСОБА_8 ) та ІНФОРМАЦІЯ_12 позивачка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (називаючи себе племінницею ОСОБА_8 ) (а.с. 96, 105 зворот т.1). На час смерті ОСОБА_8 була зареєстрована одна (а.с. 99 зворот т.1). Також встановлено, що до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Царейкіна М.С. 11.11.2020 поштою надійшла заява у простій письмовій формі від ОСОБА_19 про прийняття спадщини (називаючи себе двоюрідним онуком спадкодавця) (а.с. 112 т.1). Листом приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Царейкіна М.С. від 30.12.2020 №241/02-14 повідомлено ОСОБА_19 , що його підпис на заяві про прийняття спадщини мав бути засвідчений нотаріально; для належного оформлення заяви запропоновано особисто прибути до нотаріуса, маючи при собі паспорт, довідку про присвоєння РНОКПП та документи, які підтверджують родинні зв`язки зі спадкодавцем (а.с. 112 зворот, 135 т.1). Однак, відповідач ОСОБА_4 у встановлений законом шестимісячний строк особисто заяву про прийняття спадщини нотаріусу не подав; письмову заяву із нотаріальним посвідченням власного підпису ОСОБА_4 нотаріусу також не надав. Отже, суду не надані докази прийняття відповідачем ОСОБА_4 спадщини ОСОБА_8 . З урахуванням викладеного, ОСОБА_4 не є належним відповідачем у даній справі. Колегія звертає увагу, що у своїй заяві до суду першої інстанції від 27.09.2021 року ОСОБА_4 повідомив, зокрема, що у нього не має наміру претендувати на спадкове майно ОСОБА_8 (а.с. 132-133 т.1). Також, матеріалами цивільної справи та копією спадкової справи №54/2020 після ОСОБА_8 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , не підтверджується факт родинних відносин останньої та відповідача ОСОБА_1 (що називає себе племінником спадкодавця); відповідні докази суду не надані. Позивачка категорично не визнає ОСОБА_1 родичем ОСОБА_8 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; викладене підтверджується змістом уточненої позовної заяви, поясненнями представника позивачки у судовому засіданні суду апеляційної інстанції. Таким чином, не доведено, що ОСОБА_1 є належним відповідачем у справі, як особа, яка закликається до спадкування за законом після ОСОБА_8 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Клопотання про надання доказів, витребування відповідних доказів судом не заявлено, що підтверджується письмовими матеріалами справи, протоколом та звукозаписом судового засідання суду апеляційної інстанції. Крім того, територіальна громада міста Дніпра, в особі Дніпровської міської ради, до участі у даній цивільній справі в якості відповідача не залучена, позов до неї не предявлено. На викладене вище місцевий суд увагу не звернув, у повному обсязі фактичні обставини не встановив, не визначив коло належних відповідачів, тому рішення місцевого суду в оскаржуваній частині підлягає скасуванню з ухваленням у скасованій частині нового судового рішення про відмову у встановленні факту родинних відносин. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія звертає увагу, що рішення місцевого суду, згідно змісту апеляційних скарг, оскаржене лише в частині частині задоволеної позовної вимоги про встановлення факту родинних відносин. Тому суд апеляційної інстанції справу в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання за позивачкою права власності на все спадкове майно, що залишилось після ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема, на квартиру АДРЕСА_2 , - не переглядає, згідно вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України. За змістом ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, з позивачки на користь апелянтів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого останніми при поданні апеляційних скарг, у розмірі по 1362,00 грн, кожному (а.с. 36, 69 т.3). Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. З огляду на вищевикладене, апеляційні скарги підлягають задоволенню, рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині підлягає скасуванню з ухваленням у скасованій частині нового судового рішення. Колегія звертає увагу, що позивачка, за наявності підстав, не позбавлена можливості, на захист своїх прав та законних інтересів, звернутись до суду з іншим позовом, за іншого обґрунтування, до належного відповідача (відповідачів). Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити. Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 квітня 2024 року в оскаржуваній частині, в частині часткового задоволення позовних вимог, встановлення факту родинних відносин, а саме, що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Савлуки Базарського району Житомирської області, є рідною тіткою ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м. Дніпропетровська; в частині розподілу судових витрат скасувати та у скасованій частині ухвалити нове судове рішення. У задоволенні позовної вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про встановлення факту родинних відносин відмовити. Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_8 ) судові витрати у розмірі по 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) грн 00 коп., кожному. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду. Головуючий Т.П. Красвітна Судді В.С. Городнича М.Ю. Петешенкова