Постанова 4803 № 207/3357/20
від 14.06.2022 ·ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3575/22 Справа № 207/3357/20 Суддя у 1-й інстанції - Юрченко І. М. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 червня 2022 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого Куценко Т.Р., суддів: Демченко Е.Л., Макарова М.О., за участю секретаря Заворотного К.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на рішення Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 лютого 2021 року по справі за заявою ОСОБА_2 , в інтересах якої діє її законний представник ОСОБА_3 , заінтересована особа приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Медяник Вікторія Анатоліївна про встановлення факту родинних відносин, - ВСТАНОВИЛА: У грудні 2020 року заявник ОСОБА_2 , законний представник якої є ОСОБА_3 , звернулися до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просили суд встановити факт родинних відносин між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_3 ), а саме той факт, що ОСОБА_2 є двоюрідною правнучкою ОСОБА_4 , а остання, відповідно, є двоюрідною прабабою ОСОБА_2 .. В обґрунтування заявлених вимог заявниця та її законний представник зазначили, що ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у відповідності до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , від 22 травня 2007 року. ОСОБА_3 є дочкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у відповідності до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 27 січня 1982 року, що підтверджує родинність заявниці, яка є онукою ОСОБА_5 .. ОСОБА_5 , у свою чергу, є сином ОСОБА_6 (народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 ), у відповідності до свідоцтва про народження (повторне) серії НОМЕР_3 від 30 серпня 1952 року. Факт та дата смерті ОСОБА_5 підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 26 січня 1997 року, що підтверджує родинність заявниці, яка є правнучкою ОСОБА_6 . ОСОБА_6 є: сином ОСОБА_7 (народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_8 ); сином ОСОБА_8 (народилася ІНФОРМАЦІЯ_9 , померла ІНФОРМАЦІЯ_10 ). Крім того, ОСОБА_6 є братом ОСОБА_4 , яка також є дочкою ОСОБА_7 та ОСОБА_9 . У зв`язку із плином часу в сім`ї заявниці не збереглося свідоцтв про народження ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , однак зі свідоцтва про смерть ОСОБА_4 , виданого 26 серпня 2007 року Відділом з обліку населення м. Карміель Міністерства внутрішніх справ Держави Ізраїль, випливає, що імена її батьків - саме ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а народилася вона саме ІНФОРМАЦІЯ_11 . Із такого, що зберігся, Членського квитка Професійної спілки робітників чорної металургії № 693634 на ім`я ОСОБА_6 випливає рік його народження - 1921. Крім того, із архівних довідок, виданих Державним архівом Дніпропетровської області від 07 грудня 2015 року № С-292-2015, від 22 листопада 2016 року № С-250-2016, від 01 грудня 2015 року № С-284-2015, та від 22 листопада 2016 року № С-251-2016, випливає, що ОСОБА_6 (ім`я при народженні, відповідно до архівних довідок, ОСОБА_12 ), та ОСОБА_4 є рідними братом і сестрою. Збігаються імена та вік їх батьків ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , а також місце проживання сім`ї: ОСОБА_13 (пізніша назва Дніпропетровськ). Вул.Поліцейська (пізніша назва Шевченківська, сучасна назва Шевченка), №53. Вказані дати народження відповідають іншим документам, наприклад свідоцтву про смерть ОСОБА_4 , виданого 26 серпня 2007 року Відділом з обліку населення м. Карміель Міністерства внутрішніх справ Держави Ізраїль, Членському квитку Професійної спілки робітників чорної металургії № 693634 на ім`я ОСОБА_6 . Щодо різночитань в імені ОСОБА_6 : « ОСОБА_14 » за більш сучасними документами та « ОСОБА_15 » при народженні, заявниця посилалась на те, що за життя ОСОБА_6 переповідав у родині, що мав при народженні ім`я « ОСОБА_15 », але на фоні антисемітських настроїв у радянському суспільстві приблизно в період 1935-1938-х років змінив його на « ОСОБА_14 ». Крім того, відповідно до листа Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Дніпропетровські області від 25 грудня 2015 року № 5660/03.1-71, актовий запис про зміну імені на ОСОБА_6 , 1921 року народження, в архівах відділів державної реєстрації актів цивільного стану територіальних управлінь юстиції та відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області не виявлений. Перевірка проведена за період з 01 січня 1939 року по 31 грудня 1980 року по поточній та з 01 січня 1944 року по 31 грудня 2006 року по поновленій державній реєстрації. Також довідкою Дніпропетровської єврейської релігійної громади від 13 липня 2016 року підтверджується, що ім`я « ОСОБА_15 » ідентично імені « ОСОБА_14 ». Таким чином, на підставі вищезазначених документів заявниця вважає доведеним факт родинності та те, що вона є двоюрідної правнучкою ОСОБА_4 . Зазначений факт родинних стосунків заявниці необхідний для створення умов здійснення заявницею майнових прав та підтвердження наявності неоспорюваних прав щодо спадкування після ОСОБА_4 (а.с.1-9). Рішенням Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 лютого 2021 заяву ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , про встановлення факту родинних відносин задоволено в повному обсязі. Встановлено факт родинних відносин, а саме того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане 22 травня 2007 року Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, є двоюрідною правнучкою ОСОБА_4 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_11 ; дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_3 ), яка, в свою чергу, є двоюрідною прабабою ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане 22 травня 2007 року Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області. /а.с.48-50/. Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви про встановлення факту родинних відносин, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, оскільки при ухваленні рішення судом першої інстанції не було враховано мету подання цієї заяви та встановлення цього факту, який стосується спадкування після ОСОБА_4 , що було предметом розгляду інших справ, які були ініційовані дідом заявниці ОСОБА_2 - ОСОБА_5 та в яких ОСОБА_1 була стороною у справі, оскільки це питання безпосередньо стосувалось її прав на спадкування після ОСОБА_4 . Разом з цим, судом першої інстанції порушено норму ч.4 ст. 315 ЦПК України, оскільки справи щодо спадкування суди розглядають в порядку позовного провадження із залученням всіх осіб, права яких зачіпаються цим позовом, з доведенням фактів в судовому засіданні. З огляду на зазначене ОСОБА_1 просила задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні заяви в повному обсязі /а.с.62-64/. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. Судом встановлено, що заявниця звернулась із заявою про встановлення факту родинних відносин між нею та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , після смерті якої відкрилась спадщина та 23 листопада 2020 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Медяник В.А. відкрито спадкову справу №37/2020. Метою звернення з цією заявою ОСОБА_2 , законний представник якої є ОСОБА_3 , стало створення умов здійснення нею майнових прав щодо спадкування. Задовольняючи вимоги ОСОБА_2 судом першої інстанції не було взято до уваги наявність спору про право, оскільки у своїй заяві ОСОБА_2 заявляла про встановлення цього факту родинних відносин з метою реалізації її права на спадкове майно після ОСОБА_4 , що є підставою для застосування ч.4 ст. 315 ЦПК України. Нормами ч.4 ст.315 ЦПК України встановлено, що суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, оскільки в такому випадку дане питання не підлягає розгляду в порядку окремого провадження. Однак суд, в порушення вимог зазначеної статті, ухвалив рішення по суті заявлених вимог, що також не відповідає зазначеній нормі та є підставою для залишення вимог без розгляду після відкриття провадження у справі. Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України - окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України). У разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах. Такий висновок виклав Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 22 квітня 2020 року у справі № 200/14136/17. З огляду на вищезазначене, колегія суддів відзначає, що задовольняючи заяву ОСОБА_2 , суд першої інстанції вважав доведеним факт родинності з ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , при цьому не встановив, чи є інші особи, заінтересовані у вирішенні даної справи, та не перевірив чи впливатиме встановлений факт на спадкові права і обов`язки цих осіб, не надав належної оцінки та не звернув уваги на те, вимоги про встановлення факту родинності з померлою та неможливість отримання свідоцтва про спадщину заявницею у приватного нотаріуса мали за мету реалізацію заявницею її права на спадщину після померлої та наявність спору щодо спадкового майна і встановлення вказаного факту впливатиме також на права й обов`язки інших спадкоємців. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 колегія суддів приймає до уваги, однак відмовляє у вимозі щодо ухвалення судового рішення про відмову у задоволенні вимог ОСОБА_2 , при цьому відзначає, що спеціальною нормою, яка регулює процесуальний порядку розгляду справ такої категорії є ч.4 ст. 315 ЦПК України, на підставі якої вимоги заявниці належить залишити без розгляду, що також узгоджується і з висновками, викладеними Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 22 квітня 2020 року у справі № 200/14136/17. Відповідно до п.4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно із п.4 ч.3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі. Враховуючи наведене колегія суддів вважає за необхідне, з підстав визначених ст. 376 ЦПК України, апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду скасувати, а заяву ОСОБА_2 залишити без розгляду. Керуючись ст.ст. 315, 367, 374, 377, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 лютого 2021 року скасувати. Вимоги ОСОБА_2 , в інтересах якої діє її законний представник ОСОБА_3 , заінтересована особа приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Медяник Вікторія Анатоліївна про встановлення факту родинних відносин залишити без розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Головуючий: Т.Р. Куценко Судді: Е.Л. Демченко М.О. Макаров