Постанова 4803 № 179/2076/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/8158/20 Справа № 179/2076/19 Суддя у 1-й інстанції - Подорець О. Б. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 листопада 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого Куценко Т.Р., суддів: Демченко Е.Л., Макарова М.О., за участю секретаря Синенка Є.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, - ВСТАНОВИЛА: У грудні 2019 року ОСОБА_1 до суду з позовом до Дніпровської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його двоюрідна тітка ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилася спадщина на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Дізнавшись про смерть ОСОБА_4 , позивач звернувся до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за отриманням свідоцтва про смерть, проте отримав відмову у зв`язку з тим, що не підтвердив свої родинні стосунки з померлою. Для підтвердження родинних стосунків з ОСОБА_4 , позивач звернувся до Державного архіву Дніпропетровської області і лише 04 листопада 2019 року отримав відповідь із архіву на підтвердження своїх родинних стосунків з померлою. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 отримав свідоцтво про смерть ОСОБА_4 . Після цього, позивач звернувся до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Ярової Н.Г. і дізнався, що спадкова справа після ОСОБА_4 відкрита 12 липня 2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Красота Т.О. 22 листопада 2019 року позивач ОСОБА_1 направив приватному нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Красоті Т.О. заяву про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 оскільки остання заповіту не залишила, а він є єдиним спадкоємцем за законом. 27 листопада 2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Красота Т.О. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про прийняття спадщини за законом у зв`язку із пропуском звернення строку подання заяви про прийняття спадщини та відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно. У зв`язку із зверненнями позивача у державні органи та з`ясування питання щодо наявної відкритої спадкової справи після ОСОБА_4 ним пропущено строк звернення із заявою про прийняття спадщини. Проте, позивач зазначає, що зазначені причини пропуску строку є поважними причинами, а тому просив суд визначити йому додатковий строк у 2 місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . 02 червня 2020 позивачем уточнено коло сторін по справі та подано уточнену позовну заяву, в якій відповідачам визначено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2020 року відмовлено в задволені позовних вимог /а.с. 199-201/. Не погодившись з рішенням суду позивач за первісним позовом ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі посилаючись на те, що воно є незаконним, ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, за недоведеністю обставин, що мають значення та невідповідності висновків суду обставинам справи, оскільки судом першої інстанції не було враховано обставин щодо отримання позивачем документів для підтвердження родинних зв`язків та залишено поза увагою докази надані на підтвердження даних обставин. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 14 листопада 2019 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Магдалинівському, Петриківському, Царичанському районах Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №11. Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина. 26 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Красота Т.О. із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_4 та видачі свідоцтва на спадщину за законом. Постановою приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Красота Т.О. від 27 листопада 2019 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , в зв`язку з тим, що у спадкоємця відсутній факт прийняття спадщини та відсутні правовстановлюючі документи. Постанова приватного нотаріуса мотивована тим, що станом на 27 листопада 2019 року ОСОБА_1 не надано доказів фактичного прийняття ним спадщини та заява про прийняття спадщини у шестимісячний строк з дня відкриття спадщини від нього не надходила, тобто у спадкоємця відсутній факт прийняття спадщини. Звертаючись з позовними вимогами заявник посилається на звернення до державних органів для отримання свідоцтва про смерть ОСОБА_4 та підтвердження родинних стосунків з нею, що стало причиною пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини. Зазначає, що без підтвердження факту родинних відносин йому не видавали свідоцтво про смерть тітки, яке необхідно для звернення до нотаріусу для отримання спадщини, виходячи з того, що зазначені дії зайняли значний час, дані обставини не дали можливості своєчасно звернутися до нотаріуса. На підтвердження своїх позовних вимог заявником надано копію свідоцтва про смерть, яке повторно видано заявнику 14 листопада 2019 року, довідку виконавчого комітету Дмухайлівської сілької ради Магдалинівського району Дніпропетровської області від 19 листопада 2019 року, архівні довідки Державного архіву Дніпропетровської області від 04 листопада 2019 року та копії свідоцтв про народження, що підтверджують родині відносини заявника зі спадкодавцем. Відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна (розділ 10, пункт 1.2). Відповідно до п.1.3 порядку факт смерті фізичної особи і час відкриття спадщини нотаріус перевіряє шляхом витребовування від спадкоємця свідоцтва про смерть, виданого органом державної реєстрації актів цивільного стану або за безпосереднім доступом до реєстру актів цивільного стану. Разом з цим, пунктом 1.4. порядку передбачено, що у разі неможливості пред`явлення спадкоємцями свідоцтва про смерть спадкодавця або відсутності інформації в реєстрі нотаріус повинен витребувати від органу державної реєстрації актів цивільного стану копію актового запису про смерть спадкодавця або повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть. Відповідно до ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Виходячи з наведених норм закону колегія суддів приходить до висновку, що законом не встановлено обов`язку спадкоємця надавати свідоцтво про смерть спадкодавця на момент подання заяви про прийняття спадщини, оскільки дані обставини відповідно до порядку нотаріус встановлює шляхом витребування даної інформації або у спадкоємця, або від органу державної реєстрації актів цивільного стану. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наведені причини не можуть бути визнані судом такими, що створювали протягом основного строку для прийняття спадщини істотні, непереборні труднощі для вчасного подання заяви у розумінні вимог ст.1272 ЦК України, тому не можуть бути визнані поважними причинами. Крім того, колегія суддів враховую те, що станом на 04 листопада 2019 року у заявника були документи, що підтверджують родинні відносини зі спадкодавцем та на цей момент шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини ще тривав, проте позивачем не було здійснено будь-яких дій спрямованих на прийняття спадщини та в позовній заяві не наведено обставин, які би перешкоджали здійсненню дій щодо прийняття спадщини, шляхом подання заяви нотаріусу. Відмовляючи ОСОБА_1 в задоволені позовних вимог суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем не надано доказів на підтвердження своїх позовних вимог. Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції з наступних підстав. Під час апеляційного розгляду даної справи ОСОБА_1 звернувся з клопотанням про долучення письмових доказів до матеріалів справи, які на його думку підтверджують поважність пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини. Разом з цим заявником не зазначено підстав неможливості надання зазначених доказів у суді першої інстанції під час розгляду даної справи. Крім того, колегія суддів враховує те, що зазначені докази, на думку заявнику, є підтвердженням обставин на які заявник посилається в позові, проте вони отриманні на підставі адвокатського запиту здійсненого вже після ухвалення оскаржуванного рішення, тому в розумінні ст.367 ЦПК України не можуть бути прийняті судом. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст.81 ЦК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Установивши дійсні обставини справи, суд першої інстанції дав належну оцінку зібраним доказам, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення спору, та дійшов обґрунтованого висновку, про відсутність правових підстав для задоволення позову. Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції в судовому рішенні повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом розгляду у суді першої інстанції, оскільки такі доводи були покладені в обгрунтування заявлених позовних вимог та зазначені у позові, яким була надана належна оцінка, таким чином вони не спростовують висновків місцевого суду, зводяться до переоцінки доказів і незгоди із висновками суду щодо обставин справи. Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують зроблених в оскаржуваному рішенні висновків, тому підстави для його скасування і задоволення апеляційної скарги відсутні. Судові витрати понесені у зв`язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення. керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Головуючий: Т.Р. Куценко Судді: Е.Л. Демченко М.О. Макаров