Постанова Дніпровський апеляційний суд № 179/660/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1644/20 Справа № 179/660/18 Суддя у 1-й інстанції - Ковальчук Т.А. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 лютого 2020 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого - Городничої В.С., суддів - Варенко О.П., Лаченкової О.В., за участю секретаря - Порубай М.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Котовської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими спорудами по праву спадкування за законом, ВСТАНОВИЛА: У квітні 2018 року позивач звернулася до суду з вищезазначеним позовом, обгрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 . Після смерті залишилася спадщина, що складається з житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 . Заповіт батько позивача не залишав, тому позивач вважає, що є його спадкоємицею першої черги. Позивач подала до Магдалинівської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, але у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті батька їй відмовили, посилаючись на те, що відсутній правовстановлюючий документ на житловий будинок. Позивач вважає, що має право спадкувати житловий будинок свого батька, оскільки є його спадкоємицею першої черги та прийняла спадщину. Хоча спадкодавець за життя не отримав свідоцтво про право власності на житловий будинок, але фактично був його власником. У зв`язку з вищезазначеним, позивач просив суд визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими спорудами по праву спадкування за законом. Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2018 року позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , після ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , по праву спадкування за законом право власності на житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 , що складається з: А житловий будинок загальною площею 56,6 кв.м., житловою площею 33,1 кв.м.; а прибудова; Б літня кухня; б прибудова; В гараж; № 1 хвіртка; № 2 ворота; № 3 паркан; № 4 паркан. Не погодившись із таким рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржуване рішення суду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та на неправильне застосування норм матеріального права. ОСОБА_2 відповідно до ст. 360 ЦПК України подала відзив, в якій просила апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2018 року залишити без змін, посилаючись на незаконність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги. Інші учасники процесу своїм правом, передбаченим положеннями ст. 360 ЦПК України щодо подання відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , не скористалися. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду скасувати, з наступних підстав. Судом встановлено, що ОСОБА_3 є батьком позивача. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , актовий запис №

46. Встановлено, що позивач звернулася до Магдалинівської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, але нотаріусом було відмовлено їй у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на житловий будинок. Відповідно до довідки Котовської сільської ради від 21.12.2017 року № 1574, житловий будинок по АДРЕСА_1 у погосподарській книзі №07 , сторінка 17 числиться за ОСОБА_3 . Враховуючи положення ст.ст. 1218, 1261 ЦК України, а також те, що позивач є дочкою ОСОБА_3 , має право на спадкування за законом, прийняла спадщину, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовної заяви та задоволення позовних вимог. Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав. Відповідно до частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК судове рішення повинне ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Статтею 264 ЦПК України передбачено, що при прийнятті рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та якими доказами це підтверджується, чи є інші фактичні дані, що мають значення для вирішення справи та докази, що їх підтверджують. Згідно з ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). На підставі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. На підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до довідки Котовської сільської ради від 21.12.2017 року № 1574, житловий будинок по АДРЕСА_1 у погосподарській книзі №07, сторінка 17 числиться за ОСОБА_3 (а.с. 10). Також, відповідно до довідки Котовської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області від 16.10.2018 р. встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно був зареєстрований і постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 , з 1928 року по момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того, згідно цієї довідки встановлено, що до складу сім`ї на момент смерті ОСОБА_3 входила ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Таким чином, ОСОБА_1 з народження постійно проживала у вказаному будинку однією сім`єю із спадкодавцем (її дідом), зареєстрована у цьому будинку по АДРЕСА_1 і прийняла його спадщину з дня її відкриття. Вказані факти підтверджуються довідкою Котовської сільської ради, відміткою в паспорті ОСОБА_1 про реєстрацію місця проживання та свідоцтвами про народження апелянта та її батька, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 . (а.с.а.с. 43,45,46,47). Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що згідно ст. 1264, ч. 1 ст.. 1265 ЦК України, ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом як онука та член сім`ї спадкодавця, що постійно проживала разом з ним понад п`ять років по день його смерті та відкриття спадщини. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину, відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України. Оскаржуване рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2018 року обгрунтовано тим, що позивач являється донькою спадкодавця, спадкоємцем першої черги, має право спадкування за законом та прийняла спадщину. Однак, такі висновки суду першої інстанції не підтверджуються належними доказами, зокрема, не доведений факт прийняття позивачем спадщини. Крім того, рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 08 лютого 2018 року у справі № 179/2283/17, яким суд надав ОСОБА_2 додатковий строк у три місяці для подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , було оскаржено ОСОБА_1 в апеляційному порядку. Та постановою Дніпровського апеляційного суду від 18.12.2019 р. зазначене рішення суду скасовано та у задоволенні позову ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовлено (а.с.а.с. 75-77). Враховуючи вищезазначене, судом першої інстанції не враховано ту обставину, що спадщина після смерті спадкодавця була прийнята апелянтом, а спадкоємці попередніх черг, в тому числі позивачка, спадщину у визначений законом строк не прийняли, а тому дійшов передачасного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 . Оскаржуваним рішенням вирішено питання, що стосуються прав та інтересів апелянта на спадкове майно. При цьому ОСОБА_1 не брала участь у розгляді даної справи, про розгляд справи не повідомлялася, до участі в ній судом першої інстанції не залучалася. Судом не враховано наявність інших спорів між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 з приводу спадкового майна. Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2018 року необхідно скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Котовської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими спорудами по праву спадкування за законом відмовити. Водночас, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне вирішити питання щодо розподілу судових витрат та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1057 грн. 20 коп. Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2018року скасувати. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Котовської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими спорудами по праву спадкування за законом відмовити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1057 грн. 20 коп. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: В.С. Городнича Судді: О.П. Варенко О.В. Лаченкова