Постанова Дніпровський апеляційний суд № 172/1366/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1082/24 Справа № 172/1366/23 Суддя у 1-й інстанції - Битяк І. Г. Суддя у 2-й інстанції - Рябчун О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 травня 2024 року м. Дніпро Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Рябчун О.В., розглянувши у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Крупіля Андрія Миколайовича та інших учасників ДТП ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , апеляційну скаргу захисника Крупіля А.М., подану на постанову Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , є військовослужбовцем, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), встановила: Постановою Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень, також визначено зобов`язання сплати ним судового збору у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок. Відповідно до змісту постанови 24 липня 2023 року о 10 годині 30 хвилин по вулиці Спортивній в селі Васильківка Дніпропетровської області водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «SCODA FABIA» державний номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки при виконанні обгону моторолера «ЯмахаДжюг» 49,9 см? без номерного знаку, під керуванням ОСОБА_2 , який рухався попутно і повертав ліворуч в дворову зону, здійснив з ним зіткнення, а також при маневрі автомобіль «SCODA FABIA» здійснив зіткнення з автомобілем «KiaSoul» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , яка виїжджала з дворової зони та зупинилася пропустити транспортний засіб. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП. На зазначену постанову суду захисник Крупіль А.М., подав апеляційну скаргу із проханням про скасування постанови Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2024 року та закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Обґрунтовуючи доводи поданої апеляційної скарги захисник зазначає, що постанова судді першої інстанції не відповідає вимогам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, у зв`язку з чим є незаконною. Захисник вказує, що матеріали справи не містять доказів порушення ОСОБА_1 вимог п.14.6 ПДР, при виконанні обгону моторолера «ЯмахаДжюг» 49,9 см3 без номерного знаку, під керуванням ОСОБА_2 , інкримінованого йому у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №257255 від 24.07.2023 року. Так, зі схеми місця ДТП не вбачається, що місцем ДТП є перехрестя або залізничний переїзд, мостом, естакадою, шляхопроводом, крутим поворотом або іншою ділянкою дороги з обмеженою оглядовістю. Пояснення учасників ДТП є взаємосуперечливими та такими, що не узгоджуються з обставинами справи та механізмом вчинення ДТП. Також захисник звертає увагу, що у даній справі судом було призначено дві судові автотехнічні експертизи, які не підтвердили порушення ОСОБА_1 вимог п.п. 10.1, 12.3, 14.6 ПДР та наявність причинного зв`язку між діями ОСОБА_1 та наслідками ДТП. Відтак, поза всяким розумним сумнівом, захисник вважає безпідставними та необґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, оскільки при здійсненні обгону моторолеру під керуванням водія ОСОБА_2 , ОСОБА_1 не порушено п.14.6 ПДР. Крім того, суд першої інстанції, надаючи правову оцінку діям ОСОБА_1 з огляду на їх невідповідність приписам п.п. 10.1, 12.3 пп. «б» п. 14.2 ПДР, вийшов за межі обвинувачення, встановленого у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №257255 від 24.07.2023 року, що є незаконним. Також, захисник звертає увагу, що з моменту вчинення ДТП 24.07.2023 року до дати постановлення оскаржуваної постанови 15.03.2024 року минуло понад 3 місяці, тобто накладення суддею стягнення у вигляду штрафу на ОСОБА_1 є незаконним. Перевіривши витребувані із Васильківського районного суду Дніпропетровської області матеріали провадження про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, вислухавши пояснення сторін, проаналізувавши зміст судової постанови та співставивши викладені у ній обставини із наявними у матеріалах доказами, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків. Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України суди, як і інші органи державної влади, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Згідно з положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Між тим, вказаних вимог закону судом першої інстанції не дотримано з огляду на наступне. Згідно п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. Приписи ст.247 КУпАП є імперативними, а отже вказують на те, що суд у разі закінчення строків повинен лише закрити справу і не вирішувати жодних інших питань. Положеннями ч.2 ст.38 КУпАП визначено, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій і четвертій цієї статті. При цьому, слід враховувати правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 11 липня 2018 року (справа №308/8763/15-а), згідно якої п.7 ч.1 статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні. Таким чином, при вирішенні питання про притягнення до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку. Матеріали даної справи свідчать про те, що інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП, вчинено 24 липня 2023 року, але суд першої інстанції при розгляді справи та ухваленні оскаржуваного рішення 15 березня 2024 року не врахував вищевказані положення закону, вдався до дослідження доказів, їх оцінки та встановлення наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, встановив його винуватість, що свідчить про порушення місцевим судом норм процесуального права та є безумовною підставою для скасування постанови суду. За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції, відповідно до ч.8 ст.294 КУпАП, має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову. Підсумовуючи вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги захисника Крупіля Андрія Миколайовича, скасування постанови судді Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2024 року та закриття провадження по справі на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 КУпАП, без визнання винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. На підставі наведеного, керуючись ст.294 КпАП України, апеляційний суд, - постановив: Апеляційну скаргу захисника Крупіля Андрія Миколайовича задовольнити частково. Постанову судді Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2024 року щодо ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 КУпАП. Постанова апеляційного суду є остаточною та такою, що касаційному оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду: О.В. Рябчун